Рішення № 34348173, 23.10.2013, Центральний районний суд м. Сімферополя

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 124/4337/13-ц

23.10.2013 року м. Сімферополь

Центральний районний суд м. Сімферополя в складі:

головуючого судді Гулевича Ю.Г.

при секретарі Макаренко О.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сімферополі справу за позовом ОСОБА_1 до Відділу державної виконавчої служби Білогірського РУЮ, Головного управління державної казначейської служби України в АРК про відшкодування матеріальної та моральної шкоди

ВСТАНОВИВ:

Позивач ОСОБА_1 просить стягнути з Держави України в особі ГУ Державної казначейської служби України в АРК 17 912, 60 грн матеріальних збитків, 1919,19 грн. інфляційних та 50000 грн. моральної шкоди. Вимоги мотивовані тим, що постановою від 20.05.2010 року ВДВС Білогірського РУЮ відкрито виконавче провадження. Під час проведення виконавчих дій описано майно комп'ютерного клубу «ІНФОРМАЦІЯ_1», який належить боржнику: здійснено опис комп'ютерів, телевізора та факсу, комп'ютерної меблі, сейфу, комп'ютерної тарілки. З матеріалів виконавчого провадження зник Акт опису комп'ютерної меблі та їх місцезнаходження не відомо. Торги по зазначеному майну не відбувались. Під час отримання майна, позивачем встановлено, що факс, телевізор співпадають з раніше описаним та арештованим майном, проте інше майно (комп'ютери у кількості 7 штук) не співпадають з тими, які були арештовані та описані. 13.03.2012 року державним виконавцем винесено акт яким встановлено факт підміни арештованого майна. 20.03.2012 року ВДВС Білогірського РУЮ в АРК винесена постанова про повернення виконавчого листа позивачу незважаючи на те, що сума заборгованості не погашена. Ухвалою Білогірського районного суду АРК вказана постанова скасована. Вважає, дії ВДВС Білогірського РУЮ, які виявились у втраті Акту опису та решту майна, підміні майна, невиконанні рішення суду є незаконними, та такими що спричинили йому моральну та матеріальну шкоду.

Представник відповідача ГУ Державної казначейської служби України в АРК, в судовому засіданні проти позову заперечував, вважає, що підстав для відшкодування зазначеної шкоди з Держави України не має.

Представник відповідача ВДВС Білогірського РУЮ в АРК в судовому засіданні проти задоволення позову заперечував, вважає його необгрунтованим.

Суд, заслухавши сторін, дослідивши матеріали справи, вважає позов обгрунтованим і підлягаючим частковому задоволенню.

Судом встановлено, що рішенням Білогірського районного суду АРК від 22.03.2010 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто 15960 грн., моральну шкоду у розмірі 4000 грн. та судові витрати.

Постановою від 20.05.2010 року ВДВС Білогірського РУЮ відкрито виконавче провадження за вказаним рішенням. Під час проведення виконавчих дій описано майно, яке знаходилось в комп'ютерному клубі «ІНФОРМАЦІЯ_1», та належить боржнику: здійснено опис комп'ютерів, телевізора та факсу (Акт серії АА 137713 від 29.07.2010 року), а також опис комп'ютерної меблі, сейф, комп'ютерна тарілка (Акт серії АА 137725 від 31.08.2010 року). Як зазначено в актах майно залишено на відповідальне зберігання у ОСОБА_2 за адресою, АДРЕСА_1.

Відповідно експертної оцінки загальна вартість арештованого майна, зазначеного в Акті серії АА 128197 від 29.07.2012 року складала 10906 грн. Актом державного виконавця від 16.03.2011 року встановлено, що описане майно знаходиться в тому же стані, що на момент опису.

18.03.2012 року ВДВС Білогірського РУЮ АРК подана заявка на реалізацію арештованого майна (а.с. в.п 24-25). 06.06.2011 року ВДВС Білогірського РУЮ АРК" укладено договір № 01-0079 з ТОВ КФ «Еліт - Сервіс» про надання послуг з реалізації арештованого майна на комісійних торгах.

25.11.2011 року складено Акт про те, що майно, яке передано ТОВ «Еліт - сервіс» не реалізовано та уцінку майна з 10906 грн. до 8179, 50 грн. 13.01.2012 року майно додатково уцінено до 5453 грн.

02.03.2012 року ВДВС Білогірського РУЮ АРК надіслано ОСОБА_1 лист № 03-21/1726 від 02.03.2012 року яким зазначено, що торги по арештованому майну не відбулися у зв'язку із відсутності покупців, та запропоновано позивачу забрати майно.

13.03.2012 року позивачем подана заява про залишення за ним нереалізованого майна. 13.03.2012 року стягував залишив собі частину арештованого майна - факс

панасонік, фотопринтер, ксерокс, телевізор, загальною сумою 2344грн., в рахунок

погашення заборгованості, від отримання 7-ми комп'ютерів - відмовився.

13.03.2012 року державним виконавцем винесено акт, яким встановлено факт незаконних дій з арештованим майном, а саме підміна та відчуження майна боржником.

Постановою ВДВС Білогірського РУЮ АРК від 20.03.2012 року повернено виконавчий лист ОСОБА_1

Постановою ВДВС Білогірського РУЮ АРК від 23.03.2012 року ОСОБА_1 відмовлено в задоволенні скарги на дії державного виконавця Маляренко Ю.В по невиконанню рішення Білогірського районного суду від 22.03.2010 року.

Ухвалою Білогірського районного суду АРК від 24.04.2012 року визнано дії державного виконавця щодо повернення виконавчого документу стягувачеві незаконними та скасована постанова ВДВС Білогірського РУЮ від 20.03.2012р. про повернення виконавчого документу.

12.06.2012 року Апеляційним судом АРК ухвала Білогірського районного суду залишена без змін.

Вищевказане рішення суду набрало законної сили, є преюдиційним, а відповідно до ч.3 ст. 51 ЦПК України, обставини встановлені судовим рішенням у цивільній справі, що набрало законнох сили, не доказуються при розгляді інших прав, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже судовим рішенням встановлені неправомірні дії державного виконавця.

Відповідно до ст. 56 Конституції України кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Відповідно до ч.І. ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Відповідно до ч.І. ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про виконавче провадження" № 606-ХІУ від 21.04.1999 р. (далі Закон № 606) примусове виконання рішень в Україні покладається на Державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

Відповідно до ч.2. ст. 4 Закону України «Про державну виконавчу службу» - державний виконавець є представником влади і здійснює примусове виконання судових рішень, постановлених іменем України та рішень інших органів (посадових осіб), виконання яких покладено на державну виконавчу службу в передбаченому законом порядку.

Ч.І,2 ст. 87 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що стягувач має право звернутися з позовом до юридичної особи, зазначеної у статті 3 цього Закону, яка зобов'язана здійснити стягнення коштів з боржника, у разі невиконання рішення з вини такої юридичної особи.

Ч.І. ст. 22 ЦК України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Ст.1166 ЦК України встановлена єдина підстава цивільно-правової відповідальності за заподіяну шкоду - це правопорушення, до складу якого входять: шкода; протиправність поведінки особи, яка заподіяла шкоду; причинний зв'язок між ними; вина особи, яка заподіяла шкоду.

Таким чином, у зв,язку з підміною та втратою майна, вказаного в Акті опису та решту майна серії АА 137725 від 31.08.2010 р. завдяки якому могло бути виконано рішення суду про стягнення 17 912, 60 грн. позивачу заподіяна матеріальна шкода, яка складається з 17912,60 грн., що заподіяна внаслідок невиконання рішення суду та 1919,19 грн. інфляційних втрат позивача, заподіяних внаслідок бездіяльності.

Суд стягує матеріальну шкоду з Держави Україна в особі Головного управління Державної казначейської служби України в АРК, оскільки відповідно до ч.1,2 ст. 25 Бюджетного кодексу України, Державна казначейська служба України здійснює безспірне списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду. Відшкодування відповідно до закону шкоди, завданої фізичній чи юридичній особі внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади (органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування), а також їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень, здійснюється державою (Автономною Республікою Крим, органами місцевого самоврядування) у порядку, визначеному законом.

Пленум Верховного Суду України в п.1 постанови «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» від 31.03.1995 року № 4 з наступними змінами підкреслив свою позицію щодо застосування судами при розгляді справ про відшкодуваня моральної (немайнової) шкоди чинних міжнародних договорів, ратифікованих Верховної радою України, які відповідно до ст..9 Конституції України є частиною національного законодавства України. Зокрема, до них належить Конвенція про захист прав людини та основних свобод.

При визначенні розміру моральної шкоди суд відповідно до роз'яснень, викладених у вищевказаній постанові Пленуму Верховного Суду України, має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості. Зміст понять «розумність» та «справедливість» при визначенні розміру моральної шкоди розкривається і в рішеннях Європейського Суду, який при цьому виходить з принципу справедливої сатисфакції, передбаченої ст. 41 Конвенції. Зокрема, рішеннях «Тома проти Люксембургу» (2201), «Калок проти Франції» (2000) та «Недбала проти Польщі», Європейський Суд дійшов висновку, що сам факт визнання порушеного права являється адекватним засобом для згладжування душевних страждань і справедли сатисфакції.

За таких обставин, суд вважає, що стягнення з Держави Україна в особі Головного управління Державної казначейської служби України в АРК матеріальної шкоди, та інфляційних втрат є достатнім для поновлення його порушеного права і підстав для стягнення моральної шкоди у грошовій сумі немає.

Керуючись ст. ст. 11, 1166,1167,1173,1174 ЦК України, ст.ст.5,10,11,209,212-215 ЦПК України, суд-

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково. Стягнути з Держави Україна в особі Головного управління Державної казначейської служби України в АРК ( 95015, АРК, м. Сімферополь, вул. Севастопольска,19 ідентифікаційний код 37978503) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_2) 17912,60 грн. матеріальної шкоди, 1919,19 грн. інфляційних витрат та 229,40 грн. судового збору в дохід держави.

В іншій частині вимоги залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржене в апеляційний суд АР Крим через Центральний районний суд м. Сімферополя шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів після проголошення рішення.

Суддя: Ю. Г. Гулевич