Рішення № 34348172, 21.10.2013, Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим

Справа № 106/6556/2012

2/106/13/13.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 жовтня 2013 року м. Євпаторія

Євпаторійський міський суд Автономної Республіки Крим в складі

головуючого судді Абзатової Г.Г.,

При секретарі Поварчук Я.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Євпаторія цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи без самостійних вимог Євпаторійська міська Рада, Відділ Держкомзему у м. Євпаторія АРК, Республіканський комітет по земельним ресурсам АРК, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власністю, скасування державного акту на земельну ділянку та права володіння земельною ділянкою та за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи Євпаторійська міська Рада, виконавчий комітет Євпаторійської міської ради, Управління архітектури і містобудування Євпаторійської міської Ради, ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 про поновлення межи земельної ділянки, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою

ВСТАНОВИВ

ОСОБА_1, ОСОБА_2 звернулись до суду з позовною заявою до ОСОБА_3, треті особи без самостійних вимог Євпаторійська міська Рада, Відділ Держкомзему у м. Євпаторія АРК, Республіканський комітет по земельним ресурсам АРК, ОСОБА_4 про усуненню перешкод у користуванні власністю, скасуванні державного акту на земельну ділянку та права володіння земельною ділянкою. Свої вимоги мотивують тим згідно державного акту на право власності серія ЯД № 617663 від 26.12.2007 року виданого відповідачці, вона незаконно володіє земельною ділянкою площею 0,0826 га в АДРЕСА_2, оскільки згідно технічного звіту по відновленню меж земельної ділянки від 15.09.2011 року територія земельної ділянки відповідачки, проходить по території сусіднього домоволодіння АДРЕСА_1, яке в свою чергу належить і в тому числі їм. Розмір земельної ділянки фактичних меж земельної ділянки відповідачки склав 0,0802 га, тобто 0,0024 га відповідачка володіє незаконно. На зазначеній земельній ділянці знаходяться чужі будівлі. Фактичні межи домоволодінь, розділяє кам'яний паркан, який відноситься до домоволодіння АДРЕСА_1. Межа земельної ділянки відповідачки проходить не до забору, а включно з забором та частково з господарськими спорудами, розташованими вздовж забору домоволодіння. В теперішній час відповідачка заявляє незаконні вимоги до власників господарських будівель про їх знос, внаслідок нібито того, що вони незаконно опинились на її земельній ділянці після приватизації земельної ділянки. Зазначають, що відповідачка на земельній ділянці розташувала готель «Уют», та не використовує земельну ділянку за своїм функціональним призначенням «для обслуговування житлового будинку». Просили скасувати акт про право власності серія ЯД № 617663 від 26.12.2007 року виданий ОСОБА_3 на земельну ділянку в АДРЕСА_2, скасувати право власності на земельну ділянку в АДРЕСА_2 відносно ОСОБА_3

В ході судового розгляду позивачами ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було уточнено вимоги, згідно заяви від 26 липня 2012 року та заяви від 27 липня 2012 року, просили при ухваленні рішення у випадку, якщо відповідача звільнено від сплати судового збору, стягнути з Держави на їх користь понесені ними судові витрати по сплаті судового збору в сумі 107 грн. 30 коп., 3219 грн., 00 коп. та витрати сплачені за послуги банку в сумі 32 грн. 19 коп., 107 грн. 30 коп., 600 грн., згідно договору № 015/12 від 27.06.2012 року на виготовлення науково-технічної продукції, протоколу про договірну ціну на виготовлення науково-технічної продукції, акта виконаних робіт № 015/12 від 27.06.2012 року, 1200 грн., за технічні висновки № ВЕ-105 за результатами огляду домоволодіння АДРЕСА_2 від 16.07.2012 року, 56 грн. 00 коп., за виготовлення копій документів по даній справі, загалом на суму 5325 грн. 79 коп.

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи Євпаторійська міська Рада, виконавчий комітет Євпаторійської міської ради, Управління архітектури і містобудування Євпаторійської міської Ради, ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15про поновлення межи земельної ділянки, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою. Згідно заяви про зміну позовних вимог від 22 липня 2013 року, свої вимоги мотивує тим, що на підставі свідоцтва про право власності, виданого виконавчим комітетом Євпаторійської міської ради 21.06.2010 року та державного акту від 26.12.2007 року, їй належить будинок та земельна ділянка по АДРЕСА_2. На межі домоволодіння № 18 та АДРЕСА_1 нею на своїй земельній ділянці побудовано підпірна стіна. В сусідньому дворі, спільного користування АДРЕСА_1 мешкають відповідачі ОСОБА_8, які ведуть в дворі самовільне будівництво. Так відповідачами було здійснено добудови на місці демонтованого сараю літ «І» та частково порушеної кам'яної(бутової) огорожі яка була розташована по червоній лінії земельної ділянки АДРЕСА_2, належній їй на правах приватної власності, - настилу-перекриття між першим та другим поверхом літер «Е», з винесенням опорних балок цього настилу на її підпірну стіну та, яка проходить поруч з бутовою огорожею по всій довжіні її земельної ділянки між домоволодіннями 20/4 та АДРЕСА_2 та бетонну стіну, збудували балкон на другому поверсі будівлі та по теперішній час продовжують самочинне будівництво, шляхом реконструкції, сараїв літер «К»,»К1» зі збільшенням їх розмірів й висоти, з частковим перенесенням східної стіни сараю літер «К» на частку її земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2. Також відповідачі ОСОБА_8 закінчили самочинне будівництво колишньої вбиральні літера «Е», провели усі внутрішні оздоблювальні роботи, збудували балкон на другому поверсі будівлі та по теперішній час продовжують самочинне будівництво сараїв літер «К», «К1» зі збільшенням їх розмірів й висоти та з частковим перенесенням східної стіни сараю літер «К» на частку її земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_2, провели внутрішні оздоблювальні роботи. Продовжуючи в 2013 році самочинне будівництво, шляхом реконструкції сараю літ. «К», відповідачі на місці демонтованого сараю літ «І» та частково порушеної у березні 2011р кам'яної(бутової) огорожі, збудували додаткову, будівлю без вікон, котра двома стінами пов'язана з будівлею літ. «К» на першому поверсі та сараєм літ. «Е», східна стіна якої тепер розташована на земельної ділянці АДРЕСА_2. Таким чином, добудована на першому поверсі самочинна будівля без вікон між будівлею літ. «К» та літ. «Е», котра двома стінами пов'язана з будівлею літ. «К» на першому поверсі та сараєм літ. «Е», більшою часткою знаходиться на належній їй земельній ділянці за адресою: АДРЕСА_2. Таким чином, відповідачі продовжують здійснювати дії з розширення меж раніше існуючих будівель, межі яких тепер в значній мірі виходять на належну їй на правах власності земельну ділянку. Просила поновити межі належної їй земельної ділянки площею 0.0826га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 26.12.2007 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю за № 010700205603 від 26.12.2007 року. Усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою, що розташована за адресою: АДРЕСА_2 шляхом зобов'язання відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_9 знести своїми силами в загальному дворі АДРЕСА_1 самочинного будівництва: другого поверху будівлі літ. «К»; східної стіни будівлі літ. «К», збудованої на земельній ділянці АДРЕСА_2, настилу-перекриття (тераси) другого поверху самочинно перебудованої будівлі літ. «Е» - з опорними балками цього настилу; самочинної будівлі без вікон, яка розташована між першими поверхами будівель літ. «К» та літ. «Е» на місці демонтованої будівлі літера «І», котра двома стінами пов'язана з будівлею літ. «К» на першому поверсі та сараєм літ. «Е» та стелі вказаної будівлі, східна стіна якої в значної мірі розташована на частині належної ОСОБА_3 на правах власності земельної ділянки АДРЕСА_2: знесення самочинно збудованої бетонної стіни внаслідок перебудови літ. «І».

Справа за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, про усунення перешкод у користуванні власністю, скасуванні державного акту на земельну ділянку та права володіння земельною ділянкою та справа за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 про поновлення межи земельної ділянки, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, ухвалою Євпаторійського міського суду від 16.09.2013 року об'єднані в одне провадження ( а.с. 8 том 5 справа 2\106\1289\13)

ОСОБА_1, ОСОБА_2 та їх представник, в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримали, просили їх задовольнити. Заявлені вимоги ОСОБА_3 вважають не обґрунтованими, посилаючись на те, що ОСОБА_3 не законно було видано державний акт про право власності на земельну ділянку по АДРЕСА_2. Просили у задоволені позовних вимог ОСОБА_3 відмовити в повному обсязі.

ОСОБА_3 та її представник в судовому засіданні свої позовні вимоги підтримали в повному обсязі, надали пояснення аналогічно викладеним в уточненій позовній заяві, просили вимоги задовольнити в повному обсязі. Вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 вважають не законними, посилаючись на те, що матеріали справи містять належні докази проведення позивачами в незаконній спосіб реконструкції будівель та підстави незаконного зайняття частини земельної ділянки АДРЕСА_2, що належить на праві власності ОСОБА_3, а також порушення кам'яного забору, який розташованій між двома земельними ділянками № 18 та АДРЕСА_1, розташований у межах земельної ділянки АДРЕСА_2 з використанням частини кам'яної огорожі для самочинного будівництва сараїв. Твердження відповідачів ОСОБА_2 про те, що ОСОБА_3 належить на праві власності 0.0802 га, замість належних 0,0826 га, та те, що вона використовує земельну ділянку не за призначенням є безпідставними та надуманими, та не підтверджені належними доказами. Просили у задоволені позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 відмовити в повному обсязі.

Представник третьої особи Євпаторійської міської Ради та виконавчого комітету Євпаторійської міської Ради в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 не визнали, посилаючись на те, що вони безпідставні. У задоволені позовних вимог просив відмовити. Стосовно позовних вимог ОСОБА_3, просив прийняти рішення згідно норм діючого законодавства.

Представник третьої особи - Відділу Держкомзему у м. Євпаторія АРК- Епіфанов О.М. в судовому засіданні позовні вимоги не визнав, пояснивши, що державний акт про право власності на земельну ділянку виданий на ім'я ОСОБА_3 було видано згідно вимог діючого законодавства, та підстав для його скасування не мається. У задоволені позовних вимог просив відмовити в повному обсязі.

Представник третьої особи ОСОБА_4 - ОСОБА_17 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 не визнав, у задоволені позову просив відмовити в повному обсязі. Позовні вимоги ОСОБА_3 підтримав, просив їх задовольнити.

Відповідачі ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, в судове засідання не з'явились, про слухання справи сповіщались, надали телефонограми та заяви в яких просили розглянути справу у їх відсутності, позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 підтримують.

Представник відповідача ОСОБА_9 в судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 підтримала, просила їх задовольнити. Вимоги ОСОБА_3 вважає безпідставними, та у їх задоволені просила відмовити.

Треті особи ОСОБА_10, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15, представник Республіканського комітету по земельним ресурсам АРК в судове засідання не з'явились, про слухання справи сповіщались, про причини неявки суд не повідомили.

Судом встановлено наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно свідоцтва про право власності на нерухоме майно серія САА № 214924 від 21.06.2010 року, виданого 09.04.2010 року виконавчим комітетом Євпаторійської міської Ради, ОСОБА_3 є власником будинку АДРЕСА_2. Право власності зареєстровано в органах КРП «БРТІ м. Євпаторія»(т.1 а.с.12,13 справа № 106/4677/13-ц )

Відповідно до державного акту на право власності на земельну ділянку серія ЯД № 617663 від 26.12.2007 року ОСОБА_3 є власником земельної ділянки що розташована по АДРЕСА_2. Цільове призначення (використання) земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд.(т. 1 а.с.14 справа № 106/4677/13-ц )

Встановлено, що домоволодіння АДРЕСА_1 є багатоквартирним.

В судовому засіданні встановлено, що ОСОБА_1 на праві власності належить квартира АДРЕСА_2 що підтверджується розпорядженням органу приватизації № 6/4-РП від 11.06.2002 року. (т. 1, а.с. 115, справа № 0106/6556/12)

Згідно договору купівлі-продажу від 20 серпня 1992 року ОСОБА_1 придбала у виконавчого комітету Євпаторійської міської ради 3/20 частки домоволодіння з надвірними спорудами за адресою будинок АДРЕСА_1, яке в цілому складається з літ «А-А1», «А2» - загальною площею 250,6 кв.м, сараїв літ. «З», «К», «И», «В», «Д», «Д1», «Ж» літ. «Г» гаражу та споруд розташованих на земельній ділянці площею 1071 кв.м. В договорі зазначено, що в конкретне користування покупця переходить літ. «А-А2» квартира №4 приміщень №1,2,3,4,5,6,7,8,9 та 1\4 частина сараю літ «К», житловою площею 41,6 кв.м. Договір укладено на підставі рішення виконавчого комітету Євпаторійської міської Ради № 271 від 26.06.1992 року. Право власності зареєстровано в реєстрову книгу №41 за реєстром № 3009 23.02.1993 року.(т.1 а.с. 113-114, справа № 0106/6556/12)

З довідки № 320 від 28.05.2010 року виданою КРП «БРТІ м. Євпаторія» убачається, що співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1 є : 3/25 - ОСОБА_14, 3/20 - ОСОБА_1, квартира №8 - ОСОБА_19 та ОСОБА_15, 7/300- ОСОБА_11, квартира №10 - ОСОБА_1 з родиною в рівних частках, 1\2 частка квартири №7 - ОСОБА_12, та 1\2 частка квартири №7 - ОСОБА_13, 7/300 та 7/300 - ОСОБА_4, 14\100- ОСОБА_10, 1\2 частка квартири №8- ОСОБА_15, квартира № 5 - ОСОБА_9 (т.1 а.с.213, справа № 106/4677/13-ц)

Суд вислухав пояснення ОСОБА_1, ОСОБА_2, їх представника ОСОБА_20, ОСОБА_3 та її представника ОСОБА_21, представника третьої особи Євпаторійської міської Ради, виконавчого комітету Євпаторійської міської Ради, представника третьої особи Відділу Держкомзему у м. Євпаторія АРК - Епіфанова О.М., представника третьої особи ОСОБА_4 - ОСОБА_17, допитавши експертів ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24, дослідивши матеріали справи прийшов до наступного.

Згідно Державного акту серії ЯД № 617663 від 26.12.2007 року на право власності на земельну ділянку площею 0,0826 га по вул.. АДРЕСА_2 ( том 1 а.с.8) він виданий ОСОБА_3 01.10. 2007 року до видачі Державного акту, був розроблений технічний звіт ( акт встановлення меж земельної ділянці) в натурі ОСОБА_3 по АДРЕСА_2 . Згідно цього звіту ОСОБА_3 передані на зберігання 12 межових знаків.

Земельна ділянка за адресо. АДРЕСА_1 на момент видачі державного акту ОСОБА_3 перебувала та у даній час перебуває у комунальній власності, розпорядником якої є Євпаторійська міська Рада

Згідно листа КРП БРТІ м.Євпаторія» від 18.09.2008 року встановлено, що з західної сторони домоволодіння 18 ( ОСОБА_3) розташовано домоволодіння АДРЕСА_1. Між даними домоволодіннями знаходиться огорожа - бутовий паркан, шириною від 0,25 м до 0,76м , який відноситься до домоволодіння 20\4. До даної огорожі, починаючи з 1952 року прибудовані сараї літер «І» ( збудованій до 1965 року), літер «К» ( збудованій до 1965 року) та літер «З», збудований до 1952 року.

Згідно матеріалів інвентарної справи сарай літер «З» належить ОСОБА_14, літер «К» належить ОСОБА_1 - 1\4 частка; ОСОБА_9 - 1\5 частка; сарай літер «І» належить ОСОБА_9 - 1\2 частка.

Встановлено, що бутова огорожа знаходиться на балансі КП «Житловик-2» ( том 1 а.с.106)

Встановлено, що східні стіни сараїв «З» та перенесених частин літера «К» прибудовані до кам'яної огорожі та на момент видачі ОСОБА_3 державного акту від 2612.2007 року на право власності на земельну ділянку площею 0,0826 га ( АДРЕСА_2) в межі вказаної земельної ділянки не включені, знаходилися поруч з червоною лінією ділянки № 18 ( а.с. 235 том 2)

Зі схематичних планів БТІ, абрису, плану садиби ділянки 20\4 ( а.с.226-229 том 2) та плану садиби АДРЕСА_2,, плану земельної ділянці( а.с. 230-234 том 2) встановлено, що кам'яна огорожа входить до земельної ділянці домоволодіння АДРЕСА_1 та ніколи не входила до складу земельної ділянці АДРЕСА_2.

Згідно висновків комплексної судово будівельно технічної експертизи № 06 від 14.09.2013 року ( а.с. 165-191 том2) встановлено, що в межі земельної ділянці ОСОБА_3 об'єкти нерухомості: літер «І»,»К»,»З», розташовані по АДРЕСА_1 і належні на праві власності ОСОБА_9, ОСОБА_13, ОСОБА_12, ОСОБА_1, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_14 та кам'яна огорожа, яка відноситься до земельної ділянки АДРЕСА_1, не включені та існували на момент видачі їй державного акту.

Судом встановлено, що між сторонами виник спір з приводу межі, яка розділяє земельну ділянку, що розташована за адресою АДРЕСА_2, яка належить ОСОБА_3 та земельної ділянки, розташованої за адресою АДРЕСА_1, яка знаходиться у комунальній власності. При цьому ОСОБА_3, як на підставу позову про усунення перешкод праву власності шляхом знесення самовільних будов, посилаються на те, що самовільні будови господарських споруд ОСОБА_8 та ОСОБА_9, розташовані на її земельної ділянки, тому вона позбавлена можливості користуватися своєю земельною ділянкою площею приблизно 30 кв.м. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посилаються на те, що земельна ділянка ОСОБА_3 накладається на земельну ділянку, на яких розташовані їх господарські споруди. ОСОБА_2 та ОСОБА_2 посилаються також на те, що ОСОБА_3 незаконно володіє земельною ділянкою, внаслідок видачі їй незаконного Державного акту, їх господарські споруди входять до складу земельної ділянки 18 у зв'язку з неправильним визначенням межі .

Суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, про поновлення межи земельної ділянки, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою задоволенню не підлягають, виходячи з наступного.

Поняття, зміст права власності на землю та підстави його набуття визначено в нормах ст. ст. 78,81, 116 ЗК України.

Межа земельної ділянки є умовною лінією, що відділяє її від іншої ділянки, а тому є спільною для обох земельних ділянок. Відтак, кожен із сусідніх власників земельної ділянки має рівні права на її встановлення та обов'язки щодо підтримання межі в належному стані.

Процедура встановлення та відновлення меж земельних ділянок регламентується ст.. 55 Закону України «Про землеустрій» а також Інструкцією про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, затвердженою наказом Держкомзему від 18.05.2010 року № 376, та інструкцією про порядок складання , видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженої наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.99 № 43. Безпосередньо встановлення та відновлення меж покладається на землевпорядні організації, які мають ліцензію на здійснення такого виду діяльності. Проте процедура встановлення та відновлення меж передбачає активну участь у цьому процесі відповідних власників та землекористувачів.

Статтею 31 Закону України «Про землеустрій» встановлено, що зміни до документації із землеустрою вносяться за рішенням органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування або власників землі та землекористувачів, у тому числі орендарів, які затвердили проекти землеустрою.

Згідно зі ст.. 107 ЗК України, основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки. Якщо фактичне використання ділянки неможливо встановити, кожному виділяється однакова за розміром частини спірної ділянки. У випадку в такий спосіб визначення меж не узгоджується з виявленими обставинами, зокрема з встановленими розмірами земельних ділянок, то межі визначаються з урахуванням цих обставин.

Пунктом 4 постанови Пленуму Верховного Суду України від 16 квітня 2004 року «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ», роз'яснено, що згідно ст.. 158 ЗК України, суди розглядають справи за спорами про межі земельних ділянок, що перебувають у власності чи користуванні громадян-заявників, які не погоджуються з рішенням органу місцевого самоврядування чи органу влади з питань земельних ресурсів.

Статтею 106 ЗК України передбачено, що власник земельної ділянки має право вимагати від власника сусідньої земельної ділянки сприяння встановленню твердих меж, а також відновленню межових знаків у випадках, коли вони зникли, перемістились або стали невиразними. Порядок відновлення меж визначається центральним органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів.

На виконання вказаної статті наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 18 травня 2010 року № 376, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 червня 2010 року за № 391/17686, затверджено інструкцію про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками, якою визначено механізм відновлення меж земельних ділянок на місцевості, який здійснюють: виконавець - юридична особа або фізична особа, яка отримала ліцензії на проведення робіт із землеустрою та топографо-геодезичних робіт; замовник - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, власник (користувач) земельної ділянки, який замовляє роботи із встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Таким чином, підставою для визначення та встановлення меж земельної ділянки буде, рішення відповідного органу виконавчої влади, чи місцевого самоврядування про затвердження технічної документації щодо проведення інвентаризації земельної ділянки, якою визначається (встановлюється) фактична площа та межі земельної ділянки, яка перебуває у власності фізичної особи (громадянина).

Враховуючи викладене, орган місцевої влади чи місцевого самоврядування, відповідно до наданих повноважень, вправі прийняти рішення про затвердження технічної документації щодо проведення інвентаризації земельної ділянки, щодо відновлення меж земельної ділянки, а тому встановлення меж земельної ділянки до компетенції суду не належить.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 до компетентного органу з вирішення питань, про встановлення меж земельної ділянки не зверталася, рішення з цього приводу не отримала, тому її звернення до суду з позовом про поновлення межі земельної ділянки, суд вважає передчасним.

Враховуючи викладене підстав для задоволення позовних вимоги ОСОБА_3 в частині вимог про поновлення меж земельної ділянки площею 0.0826га, що розташована за адресою: АДРЕСА_2, на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку від 26.12.2007 року суд не вбачає.

Суд не знаходить правових підстав для задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 про зобов'язання відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_9 знести своїми силами в загальному дворі АДРЕСА_1 самочинного будівництва: другого поверху будівлі літ. «К»; східної стіни будівлі літ. «К», збудованої на земельній ділянці АДРЕСА_2, настилу-перекриття (тераси) другого поверху самочинно перебудованої будівлі літ. «Е» - з опорними балками цього настилу; самочинної будівлі без вікон, яка розташована між першими поверхами будівель літ. «К» та літ. «Е» на місці демонтованої будівлі літера «І», котра двома стінами пов'язана з будівлею літ. «К» на першому поверсі та сараєм літ. «Е» та стелі вказаної будівлі, східна стіна якої в значної мірі розташована на частині належної ОСОБА_3 на правах власності земельної ділянки АДРЕСА_2: знесення самочинно збудованої бетонної стіни внаслідок перебудови літ. «І», виходячи з наступного.

Згідно з положеннями ст. ст. 16,391, 386 ЦК України власник вправі звернутися до суду з вимогою про захист свого порушеного права будь-яким способом, що є адекватним змісту порушеного права, який ураховує характер порушення та дає можливість захистити порушене право, в тому числі шляхом знесення будівлі у разі порушення права власника і неможливості усунення цих порушень іншим способом.

Відповідно до роз'яснень Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 30 березня 2012 року № 6, з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладених у пункті 4 «Про практику застосування судами статті 376 ЦК України (про правовий режим самочинного будівництва)», убачається, що самочинним вважається будівництво житлового будинку, будівлі, споруди, іншого нерухомого майна, якщо вони збудовані (будуються) на земельній ділянці, що не була відведена особі, яка здійснює будівництво; або відведена не для цієї мети; або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи, чи належно затвердженого проекту; або з істотним порушенням будівельних норм і правил.

Згідно п.17 вказаної Постанови Пленуму, убачається, що позов про знесення самочинно збудованого нерухомого майна може бути пред'явлено власником чи користувачем земельної ділянки або іншою особою, права якої порушено, зокрема, власником (користувачем) суміжної земельної ділянки з підстав, передбачених статтями 591, 396 ЦК, статтею 103 ЗК.

Позов може бути пред'явлено до особи, яка здійснила будівництво, як про зобов'язання знесення забудови, так і про знесення забудови за рішенням суду самим власником (користувачем) земельної ділянки за рахунок особи, яка здійснила самочинне будівництво, з одночасним відшкодуванням підтверджених витрат на його знесення.

Згідно частини 4 статті 10 ЦПК України суд лише сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи для чого роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджає про наслідки вчинення або не вчинення процесуальних дії і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст.. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Обов'язок доказування відповідно зі статтею 10 ЦПК покладений на сторони у справі. Крим того, відповідно зі статтею 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

По справі за клопотанням ОСОБА_3, для підтвердження того, що її права володіння користування належної їй земельної ділянки порушенні внаслідок самовільно реконструйованих господарських споруд, було проведено судову будівельно-технічну експертизу, згідно висновків якої, під час проведення огляду об'єкту дослідження, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 було встановлено: на досліджуваній земельній ділянці АДРЕСА_1 ведеться будівництво двоповерхової будівлі, П - образної форми у плані. У домоволодінні АДРЕСА_1, дана будівля розташована, на місці будівель літер «І» та літер «Е» (згідно схематичного плану земельної ділянки інвентарної справи), ведеться реконструкція частини будівлі літер «К».

Під час проведення огляду і при дослідженні матеріалів цивільної справи, встановити, ким із співвласників домоволодіння АДРЕСА_1, проводяться будівельні роботи із реконструкції частини будівлі літер «К», встановити не уявилося можливим. На дату проведення огляду двоповерхова будівля, побудована ОСОБА_1, у домоволодінні АДРЕСА_1, є самовільною.

Висновками експертів встановлено, що будови літери «К»,»І», «З» існували ще у 2007 році при видачі Державного акту на земельну ділянку ОСОБА_3, до початку нею будівництва житлового будинку.

У місцях розташування сараїв літери «І» , «К» та «З» бутовий забір був східними стінами цих сараїв, знаходився у ветхому стані . З пояснень ОСОБА_3 у судовому засіданні встановлено, що при підготовці земельної ділянці для будівництва житлового будинку, частка забору була зруйнована.

З пояснень ОСОБА_1 виходить, що у зв'язку з цим, вона поновила стіну сараїв, шляхом встановлення бетонних стін, при цьому розміри споруд не були порушені. Ці пояснення підтверджується актом КП «Житловик-2, згідно якого ОСОБА_8 та ОСОБА_9 провели демонтаж східної стіни сараю літер «К» та його даху, оскільки конструкції знаходилися у ветхому стані, задні східна стіна частково обрушилася , тому вони проводять ремонтні - поновлювані роботи у існуючих розмірах, без збільшення площі забудови ( а.с. 37 том 1)

З наданих суду фотографій, та фотографій зроблених експертами при проведенні огляду об'єктів дослідження вбачається , що балки даху сараю літер «І» не знаходяться на заборі ( підпірної стінки, побудованої ОСОБА_3), розташовуються на кам'яної огорожі, яка не входить до складу земельної ділянці 18. Таким чином твердження ОСОБА_3 про те, що кам'яна огорожа - бутовий забор знаходиться у межах її земельної ділянці спростовані, інших доказів порушення права ремонтом існуючих господарських споруд, навіть самовільних, суду не надано.

Суд вважає, що відсутність документально підтверджених площі, меж та координат земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1, визначити фактичні границі земельної ділянки по АДРЕСА_1 по відношенню до державного акту ОСОБА_3 по АДРЕСА_2 не можливо.

Стверджуючи про порушеннями її прав відповідачами ОСОБА_1 та ОСОБА_9, ОСОБА_3 повинна була довести суду, що самовільні будови відповідачів розташовуються на її земельної ділянці, тобто за межами земельної ділянці домоволодіння АДРЕСА_1. ОСОБА_3 суду не надано доказів порушення відповідачами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_9 її прав, як власника суміжної земельної ділянки, що розташована по АДРЕСА_2, а тому, підстав для задоволення вимог в цієї частині суд не вбачає.

Вимоги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю, скасування державного акту на земельну ділянку та права володіння земельною ділянкою, суд знаходить такими, що не підлягають задоволенню виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 126 ЗК України право власності на земельну ділянку посвідчується державним актом, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті., а право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав, тобто, державний акт на право власності на земельну ділянку це документ, що посвідчує право на земельну ділянку.

Відповідно до ч. 1 ст. 78 Земельного кодексу України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками.

Згідно ст.. 116 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень , визначених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою посвідчується державними актами.

Тобто рішення органу місцевого самоврядування про передачу у власність земельної ділянки є необхідною передумовою виникнення права власності на земельну ділянку.

Згідно з пунктом 2.1, 2.2 Інструкції про порядок складання, видачі, реєстрації, зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди землі, затвердженою наказом Державного комітету України по земельним ресурсам від 04 травня 1999 року № 43, до складу робіт зі складання державного акту на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою входять роботи по встановленню в натурі меж земельної ділянки та меж обмежень на використання земельною ділянкою.

Відповідно до ч. 1 ст. 155 Земельного кодексу України у разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушують права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним.

Аналіз зазначених норм свідчить про те, що право власності має абсолютних характер та є непорушним.

Відповідно до ст.. 3 ЦПК України, ч.1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Особа, право, якої порушено,може скористатись не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб'єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально - правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та впливає на порушника.

За змістом ст. 152 ЗК України визнання недійсним державного акту на право власності на землю, як самого по собі правовстановлюючого документа не передбачено зазначеною нормою.

Вимога захисту порушених прав власника на землю реалізується зацікавленою особою шляхом звернення до суду з вимогою визнання відповідного рішення органу виконавчої влади чи місцевого самоврядування про передачу у власність земельної ділянки недійсним.

Отже з вищенаведених норм закону випливає, що державний акт на право власності на земельну ділянку є правовстановлюючим документом, який видається на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування, тому вимога про скасування державного акту на право приватної власності на земельну ділянку є похідною й залежить від доведеності незаконності рішення органу місцевого самоврядування, на підставі якого виданий оспорюваний державний акт.

ОСОБА_1, ОСОБА_2, вимог стосовно скасування документу, на підставі якого було видано державний акт про право власності на земельну ділянку АДРЕСА_2, не заявляли.

За відсутності вимоги про скасування відповідного документу органу місцевого самоврядування вимоги про визнання державного акту недійсним не можуть бути задоволені. Тобто, ОСОБА_1, ОСОБА_2 не вірно обрано спосіб захисту своїх прав.

Крім того, згідно висновків № 06 комплексної судової будівельно-технічної та земельно-технічної експертизи, яка призначалась за клопотанням ОСОБА_1, ОСОБА_2, порушення при видачі Державного акту Серія ЯД № 617663 від 26.12.2007р. на право власності на земельну ділянку площею 0,0826га по АДРЕСА_2 ОСОБА_3, на підставі договору дарування земельної ділянки від 14.09.2007р. № 7319, в частині визначення меж даної земельної ділянки не допущені. Враховувати при видачі Державного акту Серія ЯД № 617663 від 26.12.2007р. на право власності на земельну ділянку площею 0,0826га по АДРЕСА_2 ОСОБА_3, на підставі договору дарування земельної ділянки від 14.09.2007р. № 7319, відомості про суміжних землекористувачів, зокрема, власників нерухомості - домоволодіння в АДРЕСА_1; ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7, ОСОБА_28, ОСОБА_9, ОСОБА_30, ОСОБА_31, ОСОБА_10, ОСОБА_32, ОСОБА_33, ОСОБА_13, ОСОБА_12, згідно нормативним документам не потрібно.

При видачі Державного акту Серія ЯД № 617663 від 26.12.2007р. на право власності на земельну ділянку площею 0,0826га по АДРЕСА_2 ОСОБА_3, на підставі договору дарування земельної ділянки від 14.09.2007р. № 7319, побудови літер «І», «К», «З» домоволодіння по АДРЕСА_1 та кам'яна огорожа (бутова огорожа), яка розділяла домоволодіння № 18 та №20/4, яка відносилася до домоволодіння по АДРЕСА_1, згідно даним БТІ, існували.

При оформленні технічної документації на Державний акт ОСОБА_3 по АДРЕСА_2 узгодження меж та підписання даної документації власниками квартир домоволодіння по АДРЕСА_1 законодавчо не вимагається. Заявляючи позовні вимоги про скасування державного акту на земельну ділянку та права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку , ОСОБА_1 та ОСОБА_2 посилаються як на підставу позову на те, що при складанні кадастрового плану та встановлення фактичних меж земельної ділянки в натурі, виконаного ФОП ОСОБА_35 06.07.2012 року виявилося наклад площі 0,0053 га на земельну ділянку , розташований за адресою АДРЕСА_1 посилаються на те, що західна межа ділянки 18 проходить по існуючим будовам - сараям літер «І», «К»,»З» а також включає у склад земельної ділянки 18, кам'яну огорожу, який розділяє ділянки 18 та 20\4, які інвентаризовані за домоволодінням 20\4 при проведенні технічної інвентаризації у 1967 році. ОСОБА_1 та ОСОБА_2 як на доказ накладу земельної ділянки посилається на технічне заключення ВЕ-105 ( а.с. 98 101 том 1) та кадастровий план ФОП ОСОБА_35 від 06.07.2012 року ( а.с. 107 том 1) Доводи ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в частині накладу земельної ділянки 18 на земельну ділянку 20\4 не можуть бути прийняти судом, оскільки кадастровий план складений ФОП ОСОБА_35 спростований кадастровою зйомкою ТОВ «Мерідіан СС», який має ліцензію на проведення робіт з землеустрою, яка проводилася сертифікованим фахівцем , за допомогою робочого засобу вимірювальної техніки, яка пройшла державну метрологічну атестацію та повірку ( а.с. 201-213 том 1).

З висновку експертів та їх пояснень у судовому засіданні встановлено, що наклади земельної ділянки по АДРЕСА_2 на земельну ділянку по АДРЕСА_1 не встановлено, так як межі земельної ділянки по АДРЕСА_1 не встановлені та не визначені в натурі, як того вимагає ст. 126 Земельного кодексу України.

Вищезазначені висновки експертизи, також були підтверджені, допитаними в судовому засіданні поясненнями експертів, ОСОБА_22, ОСОБА_23, ОСОБА_24 Висновки експертизи не були спростовані іншими доказами в судовому засіданні.

Посилання ОСОБА_1, ОСОБА_2, як на підставу скасування державного акту про право власності на земельну ділянку, на ту обставину, що зазначеним державним актом зачіпаються їх права, як права суміжних землекористувачів, не можуть бути прийняті судом, оскільки зазначені посилання не доведені належними та допустимими доказами.

Враховуючи викладене, підстав для задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні власністю, скасування державного акту на земельну ділянку та права володіння земельною ділянкою судом не встановлено.

керуючись ст. ст. 8,10, 60, 88, 208, 212, 213,214, 215 ЦПК України, ст. ст.. 78, 81, 106,107, 116, 126. 152, 155 ЗК України, ст.. ст.. 31,55 Закону України «Про землеустрій», ст.. 16, 391,386 ЦК України, Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України від 30 березня 2012 року № 6, суд-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, треті особи без самостійних вимог Євпаторійська міська Рада, Відділ Держкомзему у м. Євпаторія АРК, Республіканський комітет по земельним ресурсам АРК, ОСОБА_4 про усунення перешкод у користуванні власністю, скасування державного акту на земельну ділянку та права володіння земельною ділянкою - залишити без задоволення.

Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, треті особи Євпаторійська міська Рада, виконавчий комітет Євпаторійської міської ради, Управління архітектури і містобудування Євпаторійської міської Ради, ОСОБА_10, ОСОБА_4, ОСОБА_11, ОСОБА_12, ОСОБА_13, ОСОБА_14, ОСОБА_15 про поновлення межи земельної ділянки, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом знесення самочинного будівництва: другого поверху літ. «К», східної стіни будівлі літ. «К», настилу-перекриття другого поверху літ. «Е» з опорними балками цього настилу, будівлі без вікон, яка розташована між першими поверхами будівель літ. «К» та літ. «Е» та стелі вказаної будівлі, бетонної стіни внаслідок перебудови літ. «І» - залишити без задоволення.

Рішення може бути оскаржено в Апеляційний суду Автономної Республіки Крим через Євпаторійський міський суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів.

СУДДЯ Г.Г. АБЗАТОВА