Ухвала суду № 34347536, 23.10.2013, Татарбунарський районний суд Одеської області

Справа № 515/1957/13-ц

Провадження 4-с/515/2157/13

Татарбунарський районний суд Одеської області

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 жовтня 2013 року Татарбунарський районний суд Одеської області в складі:

головуючої - судді Семенюк Л.А.

при секретарі Унгурян Т.В.

за участю адвоката

розглянувши у судовому засіданні в залі суду у місті Татарбунари цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 до головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Козюка Олександра Михайловича, начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Шапошника Володимира Вікторовича на постанову від 29.07.2013 року про закінчення виконавчого провадження, на дії та бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби і державного виконавця,

В С Т А Н О В И В:

Скаржниця звернулася до суду із скаргою до головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Козюка Олександра Михайловича, начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Шапошника Володимира Вікторовича на постанову від 29.07.2013 року про закінчення виконавчого провадження, на дії та бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби і державного виконавця, посилаючись на наступні обставини.

Постановою головного державного виконавця вищезазначеного відділу Козюк О.М. від 29.07.2013 року про закінчення виконавчого провадження ВП №38459062 закінчено виконавче провадження за виконавчим листом №2-8/2009 року, виданого Татарбунарським районним судом Одеської області 03.12.2009 року, про усунення перешкод в користуванні переданої ОСОБА_1 Татарбунарською міською радою в оренду земельної ділянки по АДРЕСА_1 шляхом знесення самовільного будівництва за рахунок ОСОБА_5 згідно ст.49 ч.1 п.8 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з примусовим виконанням рішення суду в повному обсязі шляхом знесення самовільного будівництва на земельній ділянці, розташованій за адресою: АДРЕСА_1.

Вказану постанову, затверджену 29.07.2013 року начальником відділу Шапошник В.В., було отримано стягувачем поштою 06.08.2013 року, про що свідчить відповідна розписка ОСОБА_1 в повідомленні.

На думку скаржника, вказана постанова, інші дії та бездіяльність начальника відділу, державного виконавця є незаконними з огляду на те, що згідно змісту виконавчого листа №2-8/2009, виданого Татарбунарським районним судом Одеської області 03.12.2009 року, державний виконавець зобов'язаний був в примусовому порядку усунути перешкоди в користуванні переданої ОСОБА_1 Татарбунарською міською радою в оренду земельної ділянки по АДРЕСА_1 шляхом знесення самовільного будівництва за рахунок боржника. Тобто, відповідне рішення суду, згідно з цим виконавчим документом, складається з двох заходів примусового виконання: знесення самовільного будівництва, яке повинно бути здійснено за рахунок саме боржниці. Відтак, у разі знесення будівництва за рахунок іншої ніж боржниці особи, відповідні витрати підлягають відшкодуванню за рахунок саме боржниці на користь такої особи. Водночас, жодних обставин щодо того, за чий саме рахунок це було здійснено, ця постанова не містить, хоча відділу було відомо, що боржниця в добровільному порядку рішення суду не виконувала, державний виконавець знав, що саме стягувач, за власний рахунок залучав відповідну техніку та робітників для примусового виконання рішення суду, в той час як боржниця усіляко перешкоджала такому виконанню.

Крім того, державний виконавець в оскаржуваній постанові знов вказує боржника як ОСОБА_5 замість ОСОБА_5, не врахувавши ухвалу суду про виправлення описки у виконавчому документі.

При цьому, начальник відділу Шапошник В.В. належно не проконтролював та не зобов'язав державного виконавця провести виконавчі дії в порядку, встановленому законом, не зобов'язав його виправити відповідну помилку в прізвищі боржниці, допущену державним виконавцем в оскаржуваній постанові.

Тому заявниця звернулася до суду із скаргою до головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Козюка О.М., начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Шапошника В.В. на постанову від 29.07.2013 року про закінчення виконавчого провадження, на дії та бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби і державного виконавця.

Заявниця в судовому засіданні повністю підтримала вимоги скарги.

Представник боржника - ОСОБА_7 в судовому засіданні заперечувала проти задоволення скарги, вважаючи, що скаржниця має право звернутися до суду в загальному порядку з позовом щодо стягнення витрат, понесених нею в результаті виконання рішення суду, оскільки під час виконавчого провадження не скористалась своїм правом.

Головний державний виконавець відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Козюк О.М. та начальник відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Шапошник В.В. в судове засідання не одноразово не з'явились, будучи належним чином повідомленими про день, час та місце розгляду справи, заяв про причину неявки не надіслали, направивши на адресу суду лише належно завірені копії документів оспорюваного виконавчого провадження.

Вислухавши пояснення та доводи сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає що скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Копією виконавчого листа №2-8/09 від 03.12.2009 року виданого Татарбунарським районним судом Одеської області (а.с.7) передбачено: усунути перешкоди в користуванні переданої ОСОБА_1 Татарбунарською міською радою у оренду строком на п'ять років земельної ділянки по АДРЕСА_1 шляхом знесення самовільного будівництва за рахунок ОСОБА_5.

Із копій актів старшого державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Хлєбнікова О.В. від 15.11.2012 року (а.с.11-12) вбачається, що при проведенні виконавчих дій по виконанню вищевказаного виконавчого документа боржнику роз'яснено про відповідальність за невиконання вимог державного виконавця та за перешкоджання діям державного виконавця ОСОБА_5 С. та невідомі особи вчинили перешкоджання самовільного будівництва на вимогу державного виконавця, чим суттєво порушили примусове виконання рішення суду.

Із копії оскаржуваної постанови про закінчення виконавчого провадження від 29.07.2013 року(а.с.5) видно, що виконавче провадження з примусового виконання виконавчого листа №2-8/09 виданого 03.12.2009 року Татарбунарським районним судом Одеської області про усунення перешкод в користуванні переданої ОСОБА_1 Татарбунарською міською радою у оренду строком на п'ять років земельної ділянки по АДРЕСА_1 шляхом знесення самовільного будівництва за рахунок ОСОБА_5 І.С. закінчено, оскільки 26.07.2013 року при здійсненні заходів примусового виконання рішення суду, воно виконане в повному обсязі шляхом знесення самовільного будівництва за вищевказаною адресою.

Із копії ухвали апеляційного суду Одеської області від 26.10.2010 року (а.с.8) видно, що апеляційну скаргу підрозділу примусового виконання рішень відділу державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області було відхилено. Ухвала Татарбунарського районного суду Одеської області від 04 серпня 2010 року була залишена без змін.

Із копії ухвали апеляційного суду Одеської області від 07.05.2013 року (а.с.18-16) видно, що апеляційні скарги начальника відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Шапошнікова В.В. та ОСОБА_5 І.С. було відхилено. Ухвалу Татарбунарського районного суду Одеської області від 12.02.2013 року залишено без змін.

Копією ухвали Татарбунарського районного суду від 25.01.2013 року (а.с.63-65) від 10.11.2009 року та у виконавчому листі по справі №2-8/2009 по справі про усунення перешкод в користуванні переданої ОСОБА_1 Татарбунарською міською радою у оренду строком на п'ять років земельної ділянки по АДРЕСА_1, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 11.04.2013 року (а.с.17-18), підтверджено виправлення описки у вищезазначеному рішенні та виконавчому листі, де замість прізвища відповідача "ОСОБА_5" слід вважати правильним "ОСОБА_5". Копію цього судового рішення було надано відділу заявою стягувача від 05.06.2013 року (а.с.61-62).

На аркуші справи 51 міститься копія постанови головного держвиконавця виконавчої служби ГУЮ Козюка О.М. від 29.07.2013 року про накладення штрафу на боржника ОСОБА_5 за невиконання у наданий державним виколнавцем строк вимог виконавчого листа №2-8/2009 по вищезазначеній справі.

Копіями постанов головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Козюка О.М. від 10.07.2013 року підтверджується залучення співробітників МНС України (а.с.52) та п'ятьох співробітників органів внутрішніх справ (а.с.56) для уникнення перешкод, забезпечення охорони громадського порядку при примусовому проведенні виконавчих дій по виконанню виконавчого листа №2-8/2009, призначених на 26.07.2013 року о 12 годині.

Із копії акту державного виконавця від 26.07.2013 року (а.с.57) вбачається, що головним державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Козюком О.М., при примусовому виконанні виконавчого листа №2-8/2009 виданого 03.12.2009 року Татарбунарським районним судом Одеської області про усунення перешкод в користуванні переданої ОСОБА_1 Татарбунарською міською радою у оренду строком на п'ять років земельної ділянки по АДРЕСА_1 шляхом знесення самовільного будівництва за рахунок ОСОБА_5 у присутності двох понятих ОСОБА_10, ОСОБА_11 та підполковника міліції Татарбунарського РВ ГУМВС України в Одеській області Лускало Ю.І. здійснено примусові заходи щодо знесення самовільної будівлі за адресою: АДРЕСА_1. Особисті речі, а саме одяг, загальною кількістю 786 одиниць був переданий боржнику ОСОБА_5 добровільно. Також при здійсненні виконавчих дій була знесена будівля, яка була самочинно збудована за адресою: АДРЕСА_1. Таким чином рішення суду виконано в повному обсязі згідно з виконавчим документом. При здійсненні заходів примусового виконання були здійсненні всі необхідні дії щодо повного, законного виконання рішення суду.

В силу п.8 ч.1 ст.49 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження підлягає закінченню у разі фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом.

Відповідно до ст.41 Закону України «Про виконавче провадження», витрати органів державної виконавчої служби, пов'язані з організацією та проведенням виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень, є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовується у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Кошти виконавчого провадження складаються з:

1) коштів виконавчого збору, стягнутого з боржника; 2) авансового внеску стягувача на організацію та проведення виконавчих дій; 3) стягнутих з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій; 4) інших надходжень, що не суперечать законодавству. До витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, належать кошти, за рахунок яких здійснено оплату: 1) перевезення, зберігання і реалізації майна боржника; 2) послуг експертів, суб'єктів оціночної діяльності - суб'єктів господарювання та інших осіб, залучених у встановленому законом порядку до провадження виконавчих дій; 3) поштового переказу стягувану стягнених аліментних сум; 4) проведення розшуку боржника, його майна або розшуку дитини; 5) розміщення оголошення в засобах масової інформації; 6) виготовлення та пересилання документів виконавчого провадження, ведення Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень; 7) інших витрат, необхідних для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби.

Про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби. Зазначена постанова надсилається сторонам не пізніше наступного робочого дня після її винесення і може бути оскаржена ними до суду у десятиденний строк.

Пунктом 3.13.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень передбачено, що у разі якщо виконавче провадження було завершено, а витрати на організацію та проведення виконавчих дій не були стягнуті, постанова про стягнення витрат на організацію та проведення виконавчих дій виділяється в окреме провадження в порядку, передбаченому підпунктом 3.7.4 пункту 3.7 цього розділу.

Як встановлено в судовому засіданні, відповідно до виконавчого листа №2-8/2009 (а.с.7), виданого Татарбунарським районним судом Одеської області 03.12.2009 року, державний виконавець зобов'язаний був в примусовому порядку усунути перешкоди в користуванні переданої ОСОБА_1 Татарбунарською міською радою в оренду земельної ділянки по АДРЕСА_1 шляхом знесення самовільного будівництва за рахунок боржника. Відтак, у разі знесення будівництва за рахунок іншої, ніж боржниця, особи відповідні витрати підлягають відшкодуванню за рахунок саме боржниці на користь такої особи.

Відповідно до оскаржуваної постанови (а.с.5), державний виконавець встановив, що рішення суду виконане в повному обсязі шляхом знесення відповідного самовільного будівництва. Водночас жодних обставин щодо того, за чий саме рахунок це було здійснено, ця постанова не містить.

За таких обставин, суд вважає, що державний виконавець всупереч вимогам ч.2 ст.19 Конституції України, ст.49 ч.1 п.8 Закону України «Про виконавче провадження», прийняв оскаржувану постанову без фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, тому що не з'ясовував та не вказав в оскаржуваній постанові, за чий рахунок рішення в частині зносу самовільного будівництва було виконано, та не встановлював, чи виконано воно саме за рахунок боржника.

При цьому, як вбачається з досліджених судом документів, відділу було відомо, що боржниця в добровільному порядку рішення суду не виконувала, про що, зокрема, свідчать ухвала апеляційного суду Одеської області від 26.10.2010 року (а.с.8), листи відділу від 22.10.2012 року(а.с.9) та від 10.07.2013 року (а.с.10) про призначення примусового виконання рішення на 15.11.2012 року та 26.07.2013 року відповідно, у зв'язку з не виконанням його боржницею в добровільному порядку.

Більше того, державний виконавець знав, що саме стягувач, за власний рахунок залучав відповідну техніку та робітників для примусового виконання рішення суду, в той час як боржниця усіляко перешкоджала такому виконанню. Це підтверджується актами від 15.11.2012 року старшого державного виконавця відділу О.В. Хлєбникова, підписаними в тому числі й головним державним виконавцем Козюк О.М. (а.с.11-12), клопотаннями представника стягувача від 21.11.2012 року(а.с.13) та від 21.06.2013 року (а.с.14) до відділу. Також до суду скаржницею надано документи щодо понесених нею витрат (а.с.25,26), але не взятих до уваги державним виконавцем.

Відповідно до приписів ч.ч.1,2 ст.11 Закону України "Про виконавче провадження", державний виконавець мав вжити усіх передбачених законом заходів примусового виконання рішення, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії, в тому числі, роз'яснити стягувачу його право надати докази понесених ним витрат, пов'язаних з примусовим виконанням рішення суду 26.07.2013 року, та зірваними боржницею 15.11.2012 року, та відшкодувати їх на користь стягувача за рахунок боржниці в межах виконавчого провадження ВП №38459062 за виконавчим листом №2-8/2009, виданим Татарбунарським районним судом Одеської області 03.12.2009 року, але цього не законно не зробив.

Крім того, державний виконавець не прийняв до уваги ухвалу Татарбунарського районного суду Одеської області від 25.01.2013 року, залишену без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 11.04.2013 року, якою виправлено описку у вищезазначеному виконавчому листі, де замість прізвища відповідача "ОСОБА_5" слід вважати правильним "ОСОБА_5". Копію цього судового рішення було надано відділу заявою стягувача від 05.06.2013 року.

Всупереч цьому, державний виконавець в оскаржуваній постанові знов вказує боржника як ОСОБА_5 замість ОСОБА_5 і в порушення вимог ст.83 ч.3 Закону України "Про виконавче провадження", не врахував зміст наведеної ухвали та не виправив відповідну помилку.

Також суд звертає увагу на те, що ухвалою Татарбунарського районного суду Одеської області від 12.02.2013 року, залишеною без змін ухвалою апеляційного суду Одеської області від 07.05.2013 року, зобов'язано начальника відділу Шапошника В.В. організувати належним чином примусове виконання зазначеного вищевказаного рішення суду.

Відповідно до ст.83 ч.1 Закону України "Про виконавче провадження", начальник відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, здійснює контроль за своєчасністю, правильністю і повнотою виконання рішень державним виконавцем.

Однак, в порушення вимог наведених судових рішень та приписів закону начальник відділу Шапошник В.В. не проконтролював повноту виконання рішення державним виконавцем та відповідність оскаржуваної постанови вимогам закону, зокрема, ігнорував відсутність встановлення обставин виконання рішення суду про знесення будівництва за рахунок саме боржника, не виправив відповідну помилку в прізвищі боржниці, допущену державним виконавцем в оскаржуваній постанові, а тому безпідставно затвердив цю постанову.

На підставі наведеного, суд вбачає правові підстави для часткового задоволення скарги ОСОБА_1 на постанову від 29.07.2013 року про закінчення виконавчого провадження, на дії та бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби і державного виконавця. При цьому, вимоги скарги щодо зобов'язання головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області ОСОБА_2 запропонувати стягувачу надати відповідні докази понесених ним витрат, пов'язаних з примусовим виконанням рішення суду та відшкодувати їх на користь стягувача за рахунок боржника в межах виконавчого провадження не можуть бути задоволені судом, оскільки скаржником не надано доказів щодо відмови державного виконавця у прийомі документів та доказів понесених нею вищезазначених витрат.

Керуючись ст.ст. ст.ст.3, 11, 15, 58, 59, 60, 213, 215, 218 ЦПК України, ст.ст.11,41,42,49,83 Закону України «Про виконавче провадження», п.3.13.2 Інструкції з організації примусового виконання рішень, суд -

В И Р І Ш И В:

Скаргу ОСОБА_1 до головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Козюка Олександра Михайловича, начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Шапошника Володимира Вікторовича на постанову від 29.07.2013 року про закінчення виконавчого провадження, на дії та бездіяльність посадових осіб державної виконавчої служби і державного виконавця - задовольнити частково.

Постанову головного державного виконавця відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Козюка Олександра Михайловича від 29.07.2013 року про закінчення виконавчого провадження ВП №38459062 з примусового виконання виконавчого листа №2-8/2009, виданого Татарбунарським районним судом Одеської області 03.12.2009 року, про усунення перешкод в користуванні переданої ОСОБА_1 Татарбунарською міською радою в оренду земельної ділянки строком на п'ять років розташованої по АДРЕСА_1 шляхом знесення самовільного будівництва за рахунок ОСОБА_5 - скасувати.

Зобов"язати головного державного виконавця Козюка О.М. відновити виконавче провадження ВП №38459062 для вирішення питання за чий рахунок здійснено знесення самовільного будівництва та щодо відшкодування витрат, пов'язаних з примусовим виконанням рішення суду, та вказувати у відповідних виконавчих документах боржника як ОСОБА_5

Визнати неправомірними дії начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Шапошника Володимира Вікторовича щодо затвердження постанови головного державного виконавця відділу Козюка Олександра Михайловича від 29.07.2013 року про закінчення виконавчого провадження ВП №38459062 з примусового виконання виконавчого листа №2-8/2009, виданого Татарбунарським районним судом Одеської області 03.12.2009 року, про усунення перешкод в користуванні переданої ОСОБА_1 Татарбунарською міською радою в оренду земельної ділянки по АДРЕСА_1, шляхом знесення самовільного будівництва за рахунок ОСОБА_5.

Зобов"язати начальника відділу примусового виконання рішень Управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції в Одеській області Шапошника Володимира Вікторовича проконтролювати належне виконання в повному обсязі виконавчого провадження ВП №38459062 для вирішення питання щодо відшкодування витрат, пов'язаних з примусовим виконанням рішення суду та вказувати у відповідних виконавчих документах боржника як ОСОБА_5

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Семенюк