Рішення № 34347215, 11.10.2013, Апеляційний суд Вінницької області

Справа № 0210/2442/2012 Провадження № 22-ц/772/2079/2013Головуючий в суді першої інстанції:Рудь О.Г.Категорія: 45 Доповідач: Оніщук В. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" жовтня 2013 р. м. Вінниця

Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Вінницької області у складі:

головуючого: Оніщука В.В.

суддів: Чорного В.І., Медвецького С.К.,

при секретарі: Богацькій О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 22.04.2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні земельною ділянкою, -

в с т а н о в и л а :

В грудні 2012 року позивач звернулася в суд із зазначеним позовом, посилаючись на те, що на підставі договору купівлі-продажу від 16.11.2004 року вона є власником житлового будинку з господарськими спорудами, розташованого по АДРЕСА_1 Крижопільського району, а поряд розташоване будинковолодіння АДРЕСА_2 яке на той час належало ОСОБА_4 і у фактичному користуванні за вказаними будинковолодіннями перебували однакові за площею земельні ділянки по 0,18 га та були відмежовані давніми межами, які не порушувались. Рішенням 2-ї сесії 5-го скликання Крикливецької сільської ради №13 від 20.07.2006 року за придбаним нею будинком закріплено земельну ділянку площею 0,18 га, тобто в тих же межах, що і у попереднього власника.

Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 05.02.2008 року власником будинковолодіння АДРЕСА_2 Крижопільського району визнано ОСОБА_2, який на власний розсуд почав змінювати межі між земельними ділянками, самочинно побудував гараж, до якого влаштував заїзд на самовільно зайнятій земельній ділянці, яка відноситься до придбаного нею будинковолодіння АДРЕСА_1 закрив доступ до її двору, на який спрямував стоки дощових і талих вод, а також в порушення санітарних норм, на відстані 8 метрів від вікна її будинку та 22 метрів від криниці, із використанням автомобільних шин, влаштував каналізаційний вигріб. Вказаним діями ОСОБА_2 порушується її право власності і на вимоги органу місцевого самоврядування щодо усунення порушень, відповідач не реагує, а тому просила зобов'язати ОСОБА_2 усунути створені ним перешкоди в користуванні належною до будинку АДРЕСА_1 земельною ділянкою площею 0,18 га, шляхом вчинення ряду зазначених нею дій.

Рішенням Крижопільського районного суду Вінницької області від 22.04.2013 року позов задоволено та зобов'язано ОСОБА_2 усунути створені ним перешкоди в користуванні належною ОСОБА_3 земельною ділянкою розташованою по АДРЕСА_1 Крижопільського району Вінницької області, а саме: відновити паркан по встановленій лінії межі земельних ділянок між садибами АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 і забезпечити можливість доступу ОСОБА_3 до задньої стіни належної їй господарської будівлі; звільнити земельну ділянку садиби АДРЕСА_1 від самовільно розміщеної на ній залізобетонної електроопори і розібрати самовільно зведені кам'яні огорожі на цій же земельній ділянці; зобов'язати ОСОБА_2 не перешкоджати ОСОБА_3 встановити огорожу земельної ділянки садиби АДРЕСА_1 згідно встановлених сільською радою меж та встановлених межових знаків; зобов'язати ОСОБА_2 очистити та засипати влаштований ним каналізаційний вигріб відповідно до припису санепідемстанції.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 витрати по наданню правової допомоги в розмірі 3 400 грн..

Не погодившись із вказаним рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити, посилаючись на неповноту з`ясування судом обставин, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального і процесуального права.

В судовому засіданні представник відповідача апеляційну скаргу підтримала з посиланням на викладені в ній обставини.

Позивач ОСОБА_3 та її представник в судове засідання не з'явились, про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причин неявки не повідомили, а тому згідно ч.2 ст. 305 ЦПК України їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Судова колегія, заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, що з'явилися, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим; законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом; обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були дослідженні в судовому засіданні.

Задовольняючи позов, районний суд виходив з того, що відповідач допустив самовільне зайняття належної позивачу земельної ділянки та з порушенням санітарних норм розмістив вигрібну яму.

Однак погодитись з таким висновком районного суду не можна, оскільки висновки суду не відповідають обставинам справи, суд неправильно застосував норми матеріального права.

Судова колегія вважає, що вказані порушення призвели до неправильного вирішення справи, тому суд апеляційної інстанції на підставі п. п. 3,4 ст.309 ЦПК України рішення суду першої інстанції скасовує та ухвалює нове рішення з наступних підстав.

Судом апеляційної інстанції встановлено і сторонами не заперечується, що житловий будинок АДРЕСА_1 Крижопільського району Вінницької області належить на праві власності ОСОБА_3, а ОСОБА_2 являється власником суміжного будинку АДРЕСА_2 Крижопільського району.

Звернувшись в суд з позовом, ОСОБА_3 заявлено вимогу про усунення створених їй перешкод в користуванні належною до будинку АДРЕСА_1 земельною ділянкою площею 0,18 га, які створені діями відповідача.

З матеріалів справи видно, що відсутні правовстановлюючі документи які б свідчили про те, що земельна ділянка біля будинку АДРЕСА_1 передана у власність ОСОБА_3 чи будь якої іншої особи, тобто вказана земельна ділянка, згідно положень ст.ст. 80,83 Земельного Кодексу України, відноситься до земель комунальної власності та належить на праві власності територіальній громаді с. Крикливець, яка реалізує це право через орган місцевого самоврядування, тобто Крикливецьку сільську раду, до повноважень якої, згідно ст. 12 Земельного Кодексу України, належить вирішення земельних спорів, однак сільська рада не була залучена до участі у справі.

Матеріалами справи підтверджено, що рішенням Крикливецької сільської ради Крижопільського району №123 від 20.07.2012 року затверджено площі земельних ділянок, які фактично використовуються ОСОБА_3 по АДРЕСА_1 та ОСОБА_2 по АДРЕСА_2 Крижопільського району, а також зобов'язано узгоджувальну комісію по розгляду спорів з приводу суміжного землекористування, встановити межові знаки між вказаними земельними ділянками (а.с.7).

Згідно акту № 4 від 07.11.2012 року, складеного узгоджувальною комісією, було встановлено межові знаки між вказаними суміжними земельними ділянками та передано їх на зберігання землекористувачам (а.с.15) і актом № 5 (а.с.18) підтверджено, що вказані межові знаки не порушені.

Викладені в рішенні суду першої інстанції твердження про самовільний захват ОСОБА_2 земельної ділянки, яка перебуває в користуванні ОСОБА_3, є безпідставними та не підтверджені належними доказами, оскільки наявні в матеріалах справи припис і акти лише свідчать про самочинне будівництво ОСОБА_2 паркану та гаража і немає доказів про зайняття ним земельної ділянки позивача та знищення межових знаків, при цьому акт № 2 від 25.07.2012 року, на який робиться посилання, взагалі відсутній в матеріалах справи.

Крім того, позивачем не надано належних доказів про створення їй перешкод в доступі до господарських будівель, пошкодження відповідачем паркану по межі земельних ділянок та створення перешкод у встановленні огорожі земельної ділянки і відповідно необґрунтованим є висновок суду першої інстанції про зобов'язання ОСОБА_2 відновити паркан та усунення інших, нібито створених ним порушень.

Також, судова колегія звертає увагу на те, що згідно висновку будівельно-технічного дослідження № 137 від 12.07.2011 року, виконаного ТОВ «Консалтинг центр Професіонал», площа земельної ділянки будинковолодіння АДРЕСА_2 по фактичному користуванню складає 1869 м2 і на 231 м2 менша від площі згідно правовстановлюючих документів. Встановити лишки або самозахват неможливо ( а.с.31-35).

Щодо допущених ОСОБА_2 порушень санітарних норм при влаштуванні каналізаційного вигрібу, то згідно наявних в матеріалах справи актів, вказані порушення мали місце у 2010 році і з наданих представником відповідача пояснень видно, що вказаний каналізаційний вигріб демонтовано і відсутні докази, які б свідчили про існування даного вигрібу на час звернення позивача в суд із вказаним позовом.

Вимогами ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказування не може ґрунтуватись на припущеннях.

На підставі наведеного, судова колегія приходить до висновку, що заявлений ОСОБА_3 позов про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою є безпідставним і недоведеним, а тому рішення суду першої інстанції, яке не ґрунтується на вимогах закону, підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у задоволенні заявленого позову, а також, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України на користь ОСОБА_2 з позивача має бути стягнуто понесені ним і документально підтверджені судові витрати, а саме судовий збір в розмірі 57,35 грн.

Керуючись ст. ст. 303, 304, 307, 309, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

Рішення Крижопільського районного суду Вінницької області від 22.04.2013 року - скасувати.

В задоволенні позову ОСОБА_3 до ОСОБА_2 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 57,35 грн.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.

Головуючий: /підпис/ В.В. Оніщук

Судді: /підпис/ В.І. Чорний

/підпис/ С.К. Медвецький

З оригіналом вірно: