Рішення № 34346853, 18.10.2013, Немишлянський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Фрунзенський районний суд м. Харкова)

Справа № 2033/3817/12

Провадження № 2/645/171/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2013 р. Фрунзенський районний суд м. Харкова у складі: головуючого судді Алфьорової Т.М., за участю секретаря судових засідань ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_2 медичної академії післядипломної освіти до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення суми боргу за тимчасове проживання в гуртожитку та за зустрічним позовом ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_2 медичної академії післядипломної освіти, третя особа ОСОБА_2 міська рада, про зобовязання розробити економічні обґрунтовані тарифи та провести погодження житлово-комунальних тарифів з місцевими органами самоуправління, проведення перерахунків та припинення нарахування житлово - комунальних послуг,

встановив:

Позивач ОСОБА_2 медична академія післядипломної освіти звернулася до суду з позовом до відповідачів про стягнення суми боргу за тимчасове проживання в студентському гуртожитку у розмірі 4966,48 грн. за період з жовтня 2009р.по березень 2012р., посилаючись на те, що на балансі ХМАПО знаходиться студентський гуртожиток обєкт державної власності за адресою: м. Харків, Салтівське Шосе, 268, приміщення якого перебувають у належному технічному та санітарному стані для тимчасового проживання осіб, які навчаються, працюють в ХМАПО, іншому закладі охорони здоровя м. Харкова, сторонніх осіб. Надання жилого місця в гуртожитку відбувається на підставі контракту на тимчасове проживання особи осіб у гуртожитку ХМАПО не більше одного року.

При нарахування оплати за проживання ОСОБА_1 керується :п.6 додатку до Постанови КМ України від 25.12.1996р. № 1548 Про встановлення повноважень органів законодавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів),яким визначено, що МОН,МОЗ, інші міністерства та центральні органи виконавчої влади до сфери управління яких належить навчально виховні заклади, за погодженням з Мінфіном встановлюють розмір плати за проживання в студентських гуртожитках; -наказом Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Мінфін України. МОЗ України від 28.03.2011р. за №284/423/173 „ Про встановлення граничного розмірі плати за проживання в студентських гуртожитках вищих навчальних закладах державної та комунальної власності

„Порядком надання інших платних послуг державними та комунальними закладами, затвердженими спільним наказом МОН України, Мінфін України, Мінекономіки України від 23.07.2010р. №736/902/758, -ч.1,2,7,10 ст. 31 Закону України „ Про житлово комунальні послуги та п. п. 45 -49 Примірного положенням про студентський гуртожиток вищого навчального закладу, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України №1004 від 13.11.2007 року,

Вартість місця проживання у гуртожитку складається з вартості утримання 1 кв. м. загальної площі будинку гуртожитку помноженого на кількість кв. м., приміщення яке займає особа плюс вартість комунальних послуг, що надаються мешканцям гуртожитку: холодне та гаряче водоспоживання, водовідведення, опалення, електроспоживання, по визначеним державою тарифам. Вартість утримання кв. м. змінюється зі зміною мінімальної зарплати обслуговуючих гуртожиток працівників та вартості послуг, які надають за договором спеціалізовані організації, що обслуговують гуртожиток. Розрахунки мешканців гуртожитку за тимчасове проживання та спожиті житлово-комунальні послуги здійснюються щомісячно по заповненим квитанціям, що видає наймодавець ХМАПО наймачам житлових приміщень. Відповідачі мешкають в приміщені житлового блоку № 253, буд. 268 Салтівського Шосе, у м. Харкові на підставі контракту №3553 від31.07.2008 року на тимчасове проживання в гуртожитку ХМАПО, якій по закінченню строку 01.05.2009р. не продлили. Відповідачі неповністю сплачують вартість фактичного проживання в гуртожитку і заборгованість склалася з жовтня 2009р. по березень 2012 р. у розмірі 4966,48 грн. Далі позивач уточнив вимоги і просить також стягнути заборгованість з серпня 2012р. по квітень 2013 р у розмірі 5780,51 грн..

Представник позивача ОСОБА_5 в судовому засіданні підтримав позовні вимоги в повному обсязі і дав пояснення про обставини викладені вище.

Відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позов не визнали і предявили зустрічний позов про зобовязання розробити економічно обґрунтовані житлово-комунальних тарифи та провести погодження їх з місцевими органами самоуправління, зобовязати припинити нарахування житлово - комунальних послу та виконати перерахунок платежів, посилаючись на те, що позов ХМАПО є надуманим, у позивача немає жодного документа з якого вбачається правомірність застосування тарифів і нарахування сум за кожен місяць. Наданий розрахунок не містить необхідних даних: за яку площу нараховуються платежі, яка тарифна ставка. Надані позивачем накази ректора про зміну оплати за проживання в гуртожитках за 2009-2013р. є адміністративним сваволею, так як тарифи обґрунтовуються ні економічними обґрунтуваннями, а безпідставними витратами за текучій рік. Мешканці самі займаються ремонтом своїх квартир. У звязку з тим, що позивачем не були надані обґрунтування тарифів вони позбавлені можливості перевірити правильність їх нарахувань.

Крім цього, позивач надав розрахунок заборгованості, де вказаній тариф по наказу,якій не співпадає з тарифами, вказаними для оплати. Позивач не надав документ, якій би свідчив, що гуртожиток має статус студентський, а тому на нього не може розповсюджуватись «Положення про студентський гуртожиток вищого навчального закладу». Встановлюючи свої тарифи на обслуговування гуртожитку ХМАПО як балансоутримувач гуртожитку, повинен узгоджувати такі тарифи з органами місцевого самоврядування на підставі Закону України «Про житлово-комунальні послуги»та постанови КМ України № 529 від 20.05.2009 року.

У судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_6Я зустрічний позов підтримав у повному обсязі.

Представник позивача ОСОБА_7 у задоволенні зустрічного позову заперечував, зазначивши, що гуртожиток №1, по вул. Салтівське Шосе, у м. Харків, є обєктом державної власності, на його діяльність та обслуговування розповсюджується постанова КМ Про встановлення повноважень органів виконавчої влади та виконавчих органів міських рад щодо регулювання цін (тарифів). Конкретний розмір оплати за проживання в студентських гуртожитках встановлюється керівництвом вищого навчального закладу, про що свідчать численні відповіді Міністерства охорони здоровя України. Представник позивача, зазначає, що відповідачами проігнорована розрахована вартість проживання в гуртожитку та сплата наданих комунальних послуг, які були нараховані правомірно, у звязку з чим просить у задоволенні зустрічного позову відмовити.

Представник третьої особи за зустрічним позовом ОСОБА_2 міської ради ОСОБА_8 у судовому засіданні заперечувала проти позову ХМАПО, зустрічний позов підтримала, та пояснила, що позивач має узгодити тарифи з органом місцевого самоврядування. Позивачем не наді докази стосовного того, що вказаний гуртожиток є студентський і відповідачі посилилися ні як студенти і норми Примірного положення про студентський гуртожиток на правовідносини з позивачем не розповсюджуються.

Суд, вислухавши сторони та дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, виходить з наступного.

Як встановлено судовим розглядом, ОСОБА_2 МАПО була створена відповідно де Постанови № 379 Кабінету Міністрів України від 15 березня 1999 року, наказом Міністерства охорони здоровя України № 82 від 13 квітня 1999 року на базі Харківського інституту удосконалення лікарів, що був заснований наказом секретаріату колегії

народного Комісаріату охорони здоровя УРСР № 226 від 10 листопада 1923 року, як Український інститут удосконалення лікарів.

Згідно реєстраційного посвідчення КП «ОСОБА_2 міське бюро технічної інвентаризації» від 15 червня 2001 року будівля літ. «А-16» (гуртожиток), розташована по Салтівському шосе у будинку № 268 м. Харкова, зареєстрована за державою в особі Верховної ради України, знаходиться на балансі ОСОБА_2 МАПО, яка є належним користувачем.

В ОСОБА_2 МАПО розроблено та діє Положення про гуртожиток, затверджене ректором ОСОБА_2 МАПО 3 лютого 2010 року та погоджене головою первинної профспілкової організації 3 лютого 2010 року, яке регламентує функціонування гуртожитку, визначає порядок надання житлової площі у гуртожитку, умови проживання, правила внутрішнього розпорядку, порядок розрахунків за комунальні послуги.

Згідно п. п. 1.2, 1.5, 2.1 вказаного Положення гуртожиток ОСОБА_2 МАПО призначається для мешкання студентів, лікарів-інтернів, аспірантів, клінічних ординаторів, слухачів ПАЦ на період навчання. Поселення студентів до гуртожитку здійснюється на підставі ордерів та контрактів відповідно до ЖК України.

31 липня 2008 року ОСОБА_2 МАПО уклала з ОСОБА_3 контракт № 3353 на тимчасове проживання у гуртожитку ОСОБА_2 МАГІО з 1 травня 2008 року по 1 травня 2009 року з визначенням оплати за проживання, виходячи з собівартості утримання 1 кв. м. , які займає наймач та інших фактичних витрат на комунальні послуги.

18 серпня 2008 року ОСОБА_3, на підставі контракту №. 3353 було видано ордер № 131 на житлову площу в гуртожитку № 1 по вул. Салтівське шосе, буд. 268 м. Харкова. 18 серпня 2008 року ректором ОСОБА_2 МАПО було направлено листа начальнику СГІРФО Фрунзенського РВ ХМУ ГУМВС України в Харківській області з проханням зєструвати у гуртожитку № 1 по вул. Салтівське шосе, 268 ОСОБА_3, лаборанта відділу стезіології і реанімації з операційним блоком Інституту патології хребта та суглобів ім.. )ф.. ОСОБА_9.

Позивач ХМАПО надав розрахунок заборгованості за тимчасове проживання в гуртожитку виходячи з тарифів, визначених «Примірним положенням про студентський гуртожиток вищого навчального закладу»,затвердженого наказом Міністерства освіти та науки України № 1004 від 13.11.2007 року та встановлених ректором ХМАПО.

Згідно рішення Фрунзенського райсуду м. Харкова від 15.01.2013 р. та ухвали апеляційного суду Харківської області від 10.04.2013 року було встановлено, що доводи позивача про те, що вказаний гуртожиток має статус студентського гуртожитку не ґрунтуються на наявних у справі доказах, а вказані вище докази свідчать про те, що відповідачі ОСОБА_3 посилились у відокремлену квартиру зазначеного гуртожитку не як студенти ( тимчасові мешканці), а співробітники іншої установи, а тому доводи позивача щодо їх тимчасового проживання та застосування до виниклих між сторонами правовідносин Примірного положення про студентський гуртожиток вищого навчального закладу, затвердженого Наказом Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 року , не відповідають обставинам справи та зазначеним вище доказам..

Згідно до ч.1 ст. 1 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», балансоутримувач будинку, споруди, житлового комплексу або комплексу будинків і споруд, яким є власник або юридична особа, яка за договором з власником утримує на балансі відповідне майно, а також веде бухгалтерську, статистичну та іншу передбачену законодавством звітність, здійснює розрахунки коштів, необхідних для своєчасного проведення капітального і поточного ремонтів та утримання, а також забезпечує управління цим майном і несе відповідальність за його експлуатацію згідно з законом.

Як свідчать матеріали справи балансоутримувачем зазаначеного гуртожитку є ХМАПО, який надає відповідачам за основним позовом житлово-комунальні послуги по утриманню гуртожитку та його прибудинкової території .

Згідно до вимог ч.1 ст. 19 Зазначеного вище Закону, відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюється на договірних засадах.

Відповідно до ч. 2 ст. 38 Примірного положення про гуртожитки, затвердженого постановою Ради Міністрів УРСР від 3 червня 1986 року № 208 громадяни, які проживають у приміщеннях, що перебувають у їх відособленому користуванні, вносять плату за користування жилою площею і за комунальні послуги по ставках квартирної плати (тарифах), установлених для будинків державного та громадського житлового фонду.

Частиною 2 ст. 14 Закону України «Про житлово-комунальні послуги»від 24 червня 2004 року встановлено, що ціни/тарифи на комунальні послуги та послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій формуються і затверджуються органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування відповідно до їхніх повноважень, визначених законом.

Згідно п/п 2 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст. 28 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»до повноважень виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належить встановлення тарифів щодо оплат побутових, комунальних та інших послуг, які надаються підприємствами, установами і організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади та погодження цих питань підприємствами, установами і організаціями, які не належать до комунальної власності.

Повноваження органів державного управління у галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за ними визначає Кабінет Міністрів України (ст. 4 Закону України «Про ціни і ціноутворення»від 3 грудня 1990 року)

Встановлення плати за проживання у гуртожитках було виведено із державного рулювання тільки у період з 3 червня 2005 року до 4 квітня 2008 року.

Починаючи з 5 квітня 2008 року чинним законодавством не передбачено права власників гуртожитку встановлювати плату за проживання у гуртожитку виходячи із фактичних витрат по утриманню гуртожитку, оплаті комунальних послуг та їх собівартості.

За змістом Постанови № 529 від 20.05.2009 року, передбачає , що цей Порядок визначає механізм формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкової території та поширюється на суб»єкти господарювання всіх форм власності, які надають послуги в тому числі і гуртожитків та передбачає необхідність домоведення розрахунків до споживачів таких послуг шляхом громадських слухань, а також необхідність узгодження таких тарифів з органом місцевого самоврядування.

Постановою Кабінету Міністрів України від 1 червня 2011 р. N 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги»також не передбачено право власникам гуртожитків формувати та встановлювати плату за проживання у гуртожитку. Вказаною постановою затверджений Порядок формування тарифу на послуги для гуртожитків, що призначаються для проживання одиноких громадян (житловими приміщеннями спільно користуються кілька осіб, які не перебувають у сімейних стосунках), вартість яких з розрахунку на ліжко-місце визначається як добуток тарифу на норму житлової площі для однієї особи в гуртожитку.

Твердження представника позивача про те, що застосований власником гуртожитку механізм визначення вартості оплати за проживання однієї особи в гуртожитку, не суперечить встановленому підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги , є безпідставним.

Матеріали справи свідчать, що відповідачі мешкаю за вказаною адресою з 1999 року і проживають в приміщеннях, що перебувають в їх відособленому користуванні.

Нарахування відповідачам плати за проживання у гуртожитку, починаючи з жовтня 2009 року, позивачем проведено без урахуванням площі приміщення, в якому проживає відособлено відповідачі та площі приміщень, які перебувають у загальному користуванні сім'ї (кухня, коридор, санвузол, душова) , без врахування визначеного механізму оплати послуг з опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, та встановлених тарифів на відповідну житлово-комунальну послугу з врахуванням її функціонального призначення .

Позивач не надав суду доказів того, що погоджував з ОСОБА_2 міською радою житлово-комунальні тарифи за проживання у гуртожитку в період з жовтня 2009 року по квітень 2013 рік .

Матеріали справи свідчать про те, що в порушення зазначених вимог Постанови № 529 від 20.05.2009 року, позивач надає послуги відповідачам без договору, за встановленими ректором ХМАПО тарифами, без їх погодження з органами місцевого самоврядування.

Матеріали справи також свідчать про те, що позивач за основним позовом вимагає від відповідачів оплату заборгованості за послуги по утриманню гуртожитку та прибудинкової території за період з жовтня 2009р. по квітень з 2013 р у розмірі 10129,40 грн.

Вказаний розрахунок базується на тарифах, встановлених у відповідні періоди згідно наказів ректора ХМАПО, без їх погодження з органом місцевого самоврядування.

Доказів того, що обєм таких послуг відповідає встановленим ректором ХМАПО тарифами, позивач за основним позовом суду не надав. ХМАПО також не надала суду доказів, які б свідчили, що вона несе витрати за комунальні послуги, пов»язані з проживанням відповідачів в зазначеній квартирі гуртожитку, у зв»язку з чим також відсутні підстави для задоволення його вимог щодо стягнення з відповідачів заборгованості за комунальні послуги.

Рішенням ОСОБА_2 міської ради № 1288/13 від 25.09.2013 р. затверджений перелік гуртожитків, які підлягають передачі до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, у тому числі і гуртожитку за адресою: м. Харків, Салтівське Шосе, б.268

Крім того, тарифи, зазначені у розрахунку, не відповідають тарифам, зазначеним у відповідних наказах ректора (наприклад листопад 2010р., лютий 2011р квітень 2013 р. і тощо

Також судом встановлено, що згідно висновку КРУ № 04-11/48 від 01.04.2013 р., з 01.04.2011 р. до 01.02.2013 р. до вартості утримання 1 кв. м. площі помешкань для сторонніх осіб зайво віднесено витрати на утримання посади кастелянші, у звязку з чим проведено перерахунок вартості утримання 1 кв. м., яка після перерахунку зменшилась на різні величини у різні періоди .

За таких обставин у суду викликає сумнів правильність розрахунку заборгованості, наданого позивачем, а також у звязку з тим, що заборгованість нарахована по тарифам, які не погоджені з органами місцевого самоврядування , у звязку з чим суд дійшов висновку про відмову у задоволенні первісного позову за недоведеністю та про задоволення зустрічного позову в частині зобовязання ХМАПО провести погодження тарифів та перерахувати витрати на утримання по надання послуг .

При цьому суд зазначає, що зобовязання ХМАПО погодити тарифи не є втручанням в її господарську діяльність, оскільки не забороняє надання відповідних послуг, а лише обґрунтовує правильність їх нарахування відповідно до законодавства..

Також суд вважає, що ХМАПО не надала суду доказів, які б свідчили про розмір понесених нею витрат за комунальні послуги чи на утримання будинку, повязаних з проживанням відповідачів у гуртожитку, у звязку з чим також відсутні підстави для задоволення вимог про стягнення заборгованості за проживання.

Оскільки судом встановлено, що ХМАПО нараховує саме плату за проживання, а не квартплату, то вимоги щодо заборони нарахування квартплати не підлягають задоволенню у звязку з відсутністю предмету спору.

Керуючись ст. ст. 10, 60, 88,209, 215 ЦПК України, ст.ст. 610, 611, 816, 820, 901 ЦК України, ст.ст.66, 67, 130, 131 ЖК України, Законом України «Про житлово-комунальні послуги», Постановою КМУ від 20.05.2009 р. № 529 та № N 869 від 1 червня 2011 р. «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій і Тимчасового договору про надання послуг з утримання будинків і споруд та прибудинкових територій», суд -

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_2 медичної академії післядипломної освіти до ОСОБА_3 та ОСОБА_4 про стягнення суми боргу за тимчасове проживання в гуртожитку відмовити.

Зустрічний позов ОСОБА_3 та ОСОБА_4 до ОСОБА_2 медичної академії післядипломної освіти, третя особа ОСОБА_2 міська рада, про зобовязання розробити економічно обґрунтовані тарифи та провести погодження житлово-комунальних тарифів з місцевими органами самоуправління, проведення перерахунків та припинення нарахування житлово - комунальних послуг задовольнити частково.

Зобовязати ОСОБА_2 медичну академію післядипломної освіти розробити економічно обґрунтовані тарифи на житлово комунальні послуги по гуртожитку, розташованого за адресою: м. Харків, вул.Салтівське Шосе, б.268, та погодити їх з органом місцевого самоврядування в особі ОСОБА_2 міської ради, за період з жовтня 2009 р., та провести відповідні перерахування витрат на утримання гуртожитку, нарахованих на імя ОСОБА_3 та ОСОБА_4 на підставі погоджених тарифів.

В іншій частині вимог відмовити.

Рішення суду може бути оскаржене до Апеляційного суду Харківської області через Фрунзенський районний суд м . Харкова протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу, не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя