Рішення № 34341104, 25.10.2013, Богодухівський районний суд міста Донецька (до 25.04.2025 - Будьоннівський районний суд м. Донецька)

Справа № 2/254/552/2013

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 вересня 2013 року м. Донецьк

Будьоннівський районний суд м. Донецька в складі:

головуючого судді Заборського В.О.,

при секретарі Подгородецькій В.А.,

за участю представника позивача ОСОБА_1,

відповідача ОСОБА_2,

представника відповідача ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Будьоннівського районного суду м. Донецька цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Публічне акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» звернулось до Будьоннівського районного суду м. Донецька з позовом до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення солідарно заборгованості за кредитним договором у сумі 252574,05 грн., у тому числі: 120422,90 грн. - непогашена заборгованість за основним зобовязанням по тілу кредиту, 132151,15 грн. - нарахована пеня за період з 20 грудня 2009 року по 20 грудня 2012 року. Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 21 грудня 2007 року, між ВАТ «Державний Ощадний банк України» в особі філії Пролетарське відділення № 5404 м. Донецька, яку згідно з Постановою Правління акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» № 425 від 22 вересня 2010 року реорганізовано шляхом перетворення у територіально відокремлене безбалансове відділення № 10004/043, та відповідачем ОСОБА_4 укладено кредитний договір № Н-А-220315591, у відповідності до умов якого ОСОБА_4 отримано кредит у сумі 156300,00 грн. строком на 72 місяці, з терміном кінцевого погашення не пізніше 20 грудня 2013 року, за умови сплати відсотків за користування кредитом у розмірі 18,00% річних. З метою забезпечення виконання зобовязання ОСОБА_4 було укладено: 1) договір застави транспортного засобу № Н-А-220315591/1 від 21.12.2007 р.; 2) договір поруки № Н-А-220315591/1 від 21.12.2007 р., який укладений між ОСОБА_5, банком та ОСОБА_4; 3) договір поруки № Н-А-220315591/2 від 18.02.2010 року, укладений між ОСОБА_2, банком та ОСОБА_4. Позивачем всі зобовязання за кредитним договором було виконано належним чином, кредитні кошти перераховано на поточний рахунок ФОП ОСОБА_6, що підтверджується меморіальним ордером № 60351 від 21.12.2007 року з метою оплати вартості автомобіля марки «KIA MAGENTIS GE 2.0». Позичальником ОСОБА_4 з 07.02.2008 року не сплачуються суми основного боргу та проценти відповідно графіку погашення кредитного договору. На виконання п. 3.4.1 та 6.1 Кредитного договору, п. 10 ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів», банк надсилав позичальнику ОСОБА_4 претензію від 23 квітня 2008 року, щодо сплати заборгованості за кредитним договором, однак претензія задоволена не була. Крім того, на виконання п.п. 2.1, 2.4 договорів поруки банк надсилав претензії поручителю ОСОБА_5 від 23 квітня 2008 року та поручителю ОСОБА_2 від 31 березня 2010 року, які також залишились без задоволення. Відповідно до п.3.2.2 кредитного договору банк має право у разі порушення позичальником умов договору або застави транспортного засобу достроково стягнути кредит та суму нарахованих процентів, комісійних винагород та інших платежів, що достроково підлягають сплаті. Пунктом 3.3.6 кредитного договору встановлено, що за порушення взятих на себе зобовязань по кредитному договору та договору застави позичальник повинен на вимогу банку достроково повернути кредит з одночасною сплатою процентів за фактичний час користування кредитними ресурсами, комісійних винагород, та/або штрафних санкцій в порядку передбаченому п.п. 2.3, 2.4 кредитного договору відповідно до чинного законодавства України. Пунктом 3.3.7 кредитного договору встановлено, що позичальник зобовязаний відповідати всіма коштами та майном по своїх зобовязаннях, що випливають з кредитного договору. ОСОБА_7 п. 7.7 кредитного договору строк позовної давності, відповідно до ч. 1 ст. 259 ЦК України збільшується до 3 років для всіх грошових зобовязань позичальника (в тому числі щодо повернення суми кредиту, сплати процентів за його користування, комісійних винагород, штрафів, пені). Пунктами 1.1 та 3.1 Договорів поруки № Н-А-220315591/1 від 21.12.2007 року та № Н-А-220315591/2 від 18.02.2010 року передбачено, що поручитель зобовязується перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне і повне виконання боржником зобовязання в тому ж обсязі що і боржник. Станом на 20 грудня 2012 року заборгованість ОСОБА_4 складає 252574,05 грн., у тому числі: 120422,90 грн. - непогашена заборгованість за основним зобовязанням по тілу кредиту, 132151,15 грн. - нарахована пеня за період з 20 грудня 2009 року по 20 грудня 2012 року.

Представник позивача ПАТ «Державний Ощадний банк України» ОСОБА_1 в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, просив їх задовольнити посилаючись на обставини зазначені в позовній заяві. Додатково зазначив, що автомобіль 21 вересня 2010 року відповідачем ОСОБА_2 передано банку у звязку з несплатою грошових коштів згідно графіку. На сьогоднішній день автомобіль знаходиться на відповідальному зберіганні у ФОП, ніяких дій щодо реалізації автомобіля банком не здійснювалось.

Відповідачі ОСОБА_4 та ОСОБА_5 про час і місце судового засідання повідомлені належним чином, у судове засідання не зявились, причину неявки суду не повідомили, заяв про розгляд справи у їх відсутність суду не надали. Суд вважає за можливе розглянути справу у їх відсутності, оскільки їх неявка в судове засідання свідчить про затягування розгляду даної справи.

Відповідач ОСОБА_2 і його представник ОСОБА_3 проти задоволення позовних вимог заперечували, вважаючи їх необґрунтованими та такими, що не відповідають вимогам діючого законодавства. На обґрунтування своїх заперечень зазначили, що на час укладання з ОСОБА_2 договору поруки, банк ще в 2008 році застосував до відповідачки ОСОБА_4 право на повернення кредиту достроково, коли звернувся з позовом до Краматорського міського суду Донецької області з позовною заявою про стягнення заборгованості за кредитним договором, а отже через 6 місяців після дати укладання з відповідачем ОСОБА_2 договору поруки, у звязку з не предявленням банком до поручителя вимоги про виконання кредитного договору у повному обсязі, договір поруки є припиненим, а саме з 19 серпня 2010 року на підставі ч. 4 ст. 559 ЦК України. При укладенні договору поруки банк не довів до відома відповідача ОСОБА_2 про наявність заочного рішення про стягнення з ОСОБА_4 заборгованості за кредитним договором у повному обсязі, тобто, укладаючи договір поруки, ОСОБА_2 не знав про те, що банк застосував право на повернення кредиту достроково, в результаті чого без згоди поручителя відбулось збільшення обсягу його відповідальності в результаті розширення змісту кредитного договору щодо дострокового повернення кредиту та сплати процентів. Крім того, позов подано без врахування того, що предмет застави - автомобіль знаходиться у позивача вже більше ніж 2 роки, за цей час банк не задовольнив свої вимоги шляхом продажу предмета забезпечувального обтяження третій особі, і в результаті цих винних дій банку було допущено нарахування пені за цей час. Також, банк в порушення ч. 3 ст. 6, ч. 2 ст. 258, ст.. 627 ЦК України необґрунтовано намагається стягнути з відповідачів пеню за прострочення виконання зобовязання за 3 роки, з посиланням на п. 7.7 кредитного договору, який суперечить ч. 2 ст. 258 ЦК України, згідно якою для стягнення неустойки застосовується спеціальна позовна давність в один рік і ця норма є імперативною і не може бути змінена за домовленістю сторін. Також вважають, що банком не надано належних доказів того, що на виконання ст.. 1054 ЦК України, п.п. 1.3, 3.1.3 кредитного договору було надано позичальнику ОСОБА_4 кредит у сумі 156300,00 грн., оскільки не було відкрито рахунок позичальнику ОСОБА_4.

Суд, вислухавши учасників процесу, дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог, вважає позов обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню з наступних підстав.

У відповідності до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором Банк чи інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

Як вбачається з кредитного договору № Н-А-220315591 від 21 грудня 2007 року, укладеного між Відкритим акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та відповідачем ОСОБА_4, банк надав відповідачу кредит у розмірі 156300,00 грн., зі сплатою процентів за користування кредитом у розмірі 18,00 % річних, на строк 72 місяця, з терміном остаточного погашення кредиту не пізніше 20 грудня 2013 року. Кредит наданий шляхом перерахування коштів в національній валюті з кредитного рахунку позичальника на поточний рахунок продавця товару, на підставі платіжного доручення позичальника, для здійснення оплати за автотранспортний засіб марки «KIA MAGENTIS GE» 2,0 легковий седан, 2007 року випуску, за договором купівлі продажу № 03 від 19 грудня 2007 року, укладений між позичальником та продавцем транспортного засобу. Відповідно до п.3.2.2 кредитного договору банк має право у разі порушення позичальником умов договору або застави транспортного засобу достроково стягнути кредит та суму нарахованих процентів, комісійних винагород та інших платежів, що достроково підлягають сплаті. Пунктом 3.3.6 кредитного договору встановлено, що за порушення взятих на себе зобовязань по кредитному договору та договору застави позичальник повинен на вимогу банку достроково повернути кредит з одночасною сплатою процентів за фактичний час користування кредитними ресурсами, комісійних винагород, та/або штрафних санкцій в порядку , передбаченому п.п. 2.3, 2.4 кредитного договору відповідно до чинного законодавства України. Пунктом 3.3.7 кредитного договору встановлено, що позичальник зобовязаний відповідати всіма коштами та майном по своїх зобовязаннях, що випливають з кредитного договору.

ОСОБА_7 ст. 639 ЦК України, договір є обовязковим для виконання сторонами.

Виконання своїх зобовязань банком підтверджується Меморіальним ордером № 60351 від 21 грудня 2007 року про перерахування оплати за автомобіль «KIA MAGENTIS GE» 2,0 у сумі 156300,00 грн. згідно рахунку-фактурі № 3 від 19 грудня 2007 року СПД ФО ОСОБА_6. Крім того, самим боржником ОСОБА_4 кредитний договір на предмет безгрошовості не оскаржувався.

21 грудня 2007 року для забезпечення виконання кредитного договору укладено Договір поруки № Н-А-220315591/1 між ОСОБА_5 (поручителем) з однієї сторони та ВАТ «Державний ощадний банк України» з другої сторони, і ОСОБА_4 з третьої сторони, згідно якого поручитель зобовязався перед кредитором відповідати солідарно в повному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобовязання за кредитним договором № Н-А-220315591 від 21 грудня 2007 року в сумі 156300,00 грн., відсоткам та пені, а також додатковими угодами до нього, що укладені або можуть бути укладені в майбутньому.

23 квітня 2008 року за вих.. № 2076 ОСОБА_4 банком надсилались претензії щодо сплати простроченої заборгованості за кредитом, нарахованим процентам і пені в сумі 16140,76 грн. за період з 07 лютого 2008 року по 30 квітня 2008 року.

Крім того, 23 квітня 2008 року за вих.. № 2075 ОСОБА_5 банком надсилались повідомлення про необхідність сплатити заборгованість за кредитним договором ОСОБА_4 № Н-А-220315591 від 21 грудня 2007 року у сумі 16141,00 грн. як поручителю за даним зобовязанням.

Данні повідомлення свідчать про те, що боржником ОСОБА_4 ще на початку 2008 року порушені строки погашення поточної заборгованості за кредитним договором і банк звертався до поручителя ОСОБА_5 про виконання зобовязання за боржника.

Заочним рішенням Краматорського міського суду Донецької області від 13 серпня 2008 року з ОСОБА_4 на користь ВАТ «Державний ощадний банк України» стягнуто заборгованість за кредитним договором від 21 грудня 2007 року у сумі 165926,91 грн. і судові витрати у сумі 1689,27 грн., яке ухвалою Краматорського міського суду від 26 листопада 2010 року скасовано і 03 березня 2011 року ухвалою суду позов ВАТ «Державний Ощадний банк України» до ОСОБА_4 про стягнення заборгованості за кредитним договором залишено без розгляду.

Відповідачем ОСОБА_2 надані суду квитанції про сплату ним грошових сум по кредитному договору № Н-А-220315591 за ОСОБА_4 з 01 жовтня 2008 року по 01 лютого 2010 року, однак на той час він не був поручителем по кредитному договору ОСОБА_4.

18 лютого 2010 року на забезпечення зобовязання за кредитним договором укладено договір поруки № Н-А-220315591/2 між ОСОБА_2 (поручителем) з однієї сторони, та ВАТ «Державний ощадний банк України» з другої сторони, і ОСОБА_4 з третьої сторони, згідно якого поручитель зобовязався перед кредитором відповідати солідарно в зазначеному обсязі за своєчасне та повне виконання боржником зобовязання за кредитним договором № Н-А-220315591 від 21 грудня 2007 року в сумі 126922,90 грн., відсоткам та пені.

ОСОБА_7 прийому-передачі транспортного засобу від 21 вересня 2010 року, автомобіль марки «KIA MAGENTIS GE» 2,0 легковий седан, 2007 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за ОСОБА_4, яким ОСОБА_2 керував і розпоряджався згідно генеральної довіреності від 23 лютого 2010 року, передано на зберігання до ВАТ «Державний ощадний банк України» ОСОБА_2.

30 грудня 2010 року за вих.. № 6466 ОСОБА_2, як поручителю, банком надіслана претензія щодо необхідності сплати заборгованості за кредитним договором № Н-А-220315591 від 21 грудня 2007 року станом на 30 листопада 2010 року у сумі 21090,00 грн., яка складається з простроченої заборгованості за основним зобовязанням 18331,00 грн. і черговий платіж 2759,00 грн., тобто банком не висувались вимоги про дострокове погашення за кредитним договором.

Відповідно до вимог ч. 1, 2 ст. 554 ЦК Україні у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.

ОСОБА_7 ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту.

Статтею 559 ЦК України визначено, що порука припиняється з припиненням забезпеченого нею зобов'язання, а також у разі зміни зобов'язання без згоди поручителя, внаслідок чого збільшується обсяг його відповідальності. Порука припиняється, якщо після настання строку виконання зобов'язання кредитор відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником або поручителем. Порука припиняється у разі переведення боргу на іншу особу, якщо поручитель не поручився за нового боржника. Порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя. Якщо строк основного зобов'язання не встановлений або встановлений моментом пред'явлення вимоги, порука припиняється, якщо кредитор не пред'явить позову до поручителя протягом одного року від дня укладення договору поруки.

Судом не приймаються до уваги заперечення відповідача ОСОБА_2 і його представника щодо припинення договору поруки із ОСОБА_2 10 серпня 2010 року, тобто через 6 місяців після укладення даного договору поруки, у звязку з тим, що у 2008 році банк скористався своїм правом на дострокове стягнення кредиту із ОСОБА_4, оскільки забезпечення кредитного договору порукою ОСОБА_2 виникло 18 лютого 2010 року на суму 126922,90 грн., відсоткам та пені, вже після винесення заочного рішення, крім того, дане рішення в подальшому було скасоване, а позов банка залишений без розгляду. На думку суду не є винними дії банка щодо не реалізації переданого на зберігання автомобіля, оскільки реалізація є правом а не обовязком банку. Також не заперечує вимогам закону і збільшення в кредитному договорі строків позовної давності до 3 років всіх грошових зобовязань позичальника, у тому числі і пені.

Подана відповідачем ОСОБА_2 заява про зменшення неустойки не підлягає задоволенню, оскільки ОСОБА_2 як поручитель відповідає перед банком як солідарний боржник за невиконане зобовязання боржником ОСОБА_4, яка до суду із заявою про зменшення неустойки не зверталась і не надавала доказів щодо істотних обставин.

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитним договором станом на 20 грудня 2012 року заборгованість ОСОБА_4 складає 252574,05 грн., у тому числі: 120422,90 грн. - непогашена заборгованість за основним зобовязанням по тілу кредиту, 132151,15 грн. - нарахована пеня за період з 20 грудня 2009 року по 20 грудня 2012 року.

Учасниками процесу правильність арифметичного розрахунку по заборгованості за кредитним договором та пені не заперечувалось, тому суд приймає розрахунок як правильний і вважає за необхідне стягнути з відповідачів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_2 солідарно суму заборгованості за кредитним договором на користь банку.

Крім того, відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Відповідно до платіжного доручення від 26 грудня 2012 року позивачем був сплачений судовий збір у розмірі 2525,74 грн..

На підставі викладеного, керуючись ст. 10,11,57,58,59,60,88,209,212,214-215 ЦПК України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовні вимоги Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» до ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити повністю.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_2 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (р/р № 3739000501043, МФО № 335106, код ЄДРПОУ 09334702) заборгованість за кредитним договором № Н-А-220315591 від 21 грудня 2007 року, яка складається: 120422,90 грн. - непогашена заборгованість за основним зобовязанням по тілу кредиту, 132151,15 грн. - нарахована пеня за період з 20 грудня 2009 року по 20 грудня 2012 року, а всього 252574 (двісті пятдесят дві тисячі пятсот сімдесят чотири) гривні 05 копійок.

Стягнути солідарно з ОСОБА_4, ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (р/р № 3739000501043, МФО № 335106, код ЄДРПОУ 09334702) заборгованість за кредитним договором № Н-А-220315591 від 21 грудня 2007 року, яка складається: 120422,90 грн. - непогашена заборгованість за основним зобовязанням по тілу кредиту, 132151,15 грн. - нарахована пеня за період з 20 грудня 2009 року по 20 грудня 2012 року, а всього 252574 (двісті пятдесят дві тисячі пятсот сімдесят чотири) гривні 05 копійок.

Стягнути на користь Публічного акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» (р/р № 3739000501043, МФО № 335106, код ЄДРПОУ 09334702) витрати по сплаті судового збору з ОСОБА_4 у розмірі 841,91 грн., ОСОБА_2 у розмірі 841,91 грн., ОСОБА_5 у розмірі - 841,91 грн..

Апеляційна скарга на рішення суду подається Апеляційному суду Донецької області через Будьоннівський районний суд м. Донецька протягом десяти днів з дня його проголошення, а особами, які не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: