Вирок № 34339949, 21.10.2013, Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області

Провадження № 1/742/13/13

Єдиний унікальний № 2517/8803/12

ВИРОК

Іменем України

21 жовтня 2013 року

Прилуцький міськрайонний суд Чернігівської області в складі :

головуючого судді Білокур В.І.,

при секретарі Сірій І.В.,

з участю прокурора Михайлової А.О.,

потерпілого ОСОБА_1,

підсудного ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Прилуки кримінальну справу по обвинуваченню ОСОБА_2, що народився ІНФОРМАЦІЯ_1 в м. Кривий Ріг Дніпропетровської області, українець, гр-н України, освіта загальна середня, розлучений, не працюючий, фактично проживав до арешту в АДРЕСА_1 (зарєестрований АДРЕСА_2), раніше судимий: 04.01.2010 року Печерським райсудом м.Києва за ст.309ч.1 КК України до 1 року позбавлення волі. Звільнився 12.10.2010 року по закінченні строку покарання, за ст. 121 ч.1 КК України, --

В С Т А Н О В И В :

26 вересня 2012 року близько 21 години ОСОБА_2, перебуваючи в стані алкогольного сп"яніння в квартирі АДРЕСА_3 на грунті раптово виниклих неприязнених відносин з присутнім у цій-же квартирі ОСОБА_1, умисно спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення черевної порожнини з пошкодженням тонкого і товстого кишківника, що згідно висновку судово-медичної експертизи №685 від 18.10.2012 року відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечні для життя в момент заподіяння.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 повністю визнав себе винним у пред"явленому йому обвинуваченні за ст. 121 ч.1 КК України і суду пояснив, що 26.09.2012 року він дійсно заподіяв ножове поранення в область живота потерпілому ОСОБА_1, з яким познайомився в той вечір під час розпиття спиртних напоїв у згаданій квартирі. Вказує, що тяжке тілесне ушкодження потерпілому він заподіяв ножем який носив при собі, а причиною вчинення ним цього злочину вважає особисту нестриманість під час з"ясування стосунків з останнім. Запевняє суд, що він щиро розкаюється у вчиненому злочині та пояснив, що він переховувався від суду із-за боязні відбувати покарання за скоєний злочин у місцях позбавлення волі, бо хворіє на туберкульоз, при цьому він попросив у судовому засіданні вибачення у потерпілого та просить суд не застосовувати суворої міри покарання.

Винність обвинуваченого ОСОБА_2 у скоєнні вищеуказаного тяжкого злочину підтверджується наступними доказами, що досліджені в судовому засіданні :

Так, потерпілий ОСОБА_1 суду пояснив, що з ОСОБА_2 він не був знайомий до 26.09.2012 року, коли перебуваючи у квартирі знайомої по АДРЕСА_3, під час сварки, коли він попросив залишити квартиру перебуваючого у нетверезому стані ОСОБА_2, але останній дістав з кармана штанів ніж та вдарив його в область живота. Вказує, що унаслідок ножового поранення він закривав рану своєю футболкою синього кольору, потім було викликано "швидку допомогу" і він лікувався в стаціонарі Прилуцькій ЦМЛ, але на цей час він не наполягає на суворому покаранні підсудного і бажає, щоб останній скоріше вішкодував йому 3000грн. заподіяної шкоди.

Окрім того, винуватість підсудного ОСОБА_2 в умисній формі вини при заподіянні ним 26.09.2012 року тяжкого тілессного ушкодження потерпілому ОСОБА_1, підтверджується іншими доказами в матеріалах кримінальної справи, що досліджені в судовому засіданні, а саме :

Заявою потерпілого ОСОБА_1 до правоохоронних органів про вчинення даного злочину (а.с.7).

Протоколами огляду місця події від 26.09.2012 року, згідно яких в квартирі за адресою АДРЕСА_3 були виявлені та вилучені одяг потерпілого ОСОБА_1: - футболку синього кольору та штани зеленого колору зі слідами крові на них (а.с.10-11; 13-14).

Постановою від 02.10.2012 року про визнання речовими доказами вилучених предметів одягу (футболки і штанів), що передані на зберігання до камери речових доказів Прилуцького МВ УМВС згідно квитанції (а.с.16-17).

Висновком судово-медичного експерта за №685 від 18.10.2012 року, згідно якого у ОСОБА_1 мають місце тілесні ушкодження у вигляді проникаючого ножового поранення черевної порожнини з пошкодженням тонкого та товстого кишківника, які відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень за ознакою як небезпечні для життя (а.с.40-42).

Суд, оцінивши всі вищенаведені докази в їх сукупності приходить до висновку, що дії підсудного ОСОБА_2 під час заподіяння ним 26.09.2012 року ножового поранення потерпілому ОСОБА_1, характеризуються умисною виною, тобто, підсудний усвідомлював про можливість заподіяння тяжкої шкоди здоров"ю потерпілого і свідомо бажав її настання, а тому суд приходить до висновку, що органи досудового слідства правильно кваліфікували дії підсудного ОСОБА_2 за ст. 121 ч.1 КК України, як умисне тяжке тілесне ушкодження небезпечне для життя в момент заподіяння, за що підсудний і повинен нести кримінальну відповідальність.

Призначаючи міру покарання підсудному ОСОБА_2, суд за правилами ст. ст. 66, 67 КК України враховує обставини які пом"якшують його покарання: щире каяття і активне сприяння розкриттю злочину, добровільне часткове відшкодування збитків потерпілому, а обставиною як обтяжує його покарання є скоєння злочину в стані алкогольного сп"яніння.

При цьому суд враховує характер і ступінь суспільної небезпеки вчиненого злочину, який відноситься до числа тяжких та особу підсудного, який раніше притягувався до кримінальної відповідальності (а.с.68-69) та посередньо характеризується за місцем реєстрації по АДРЕСА_2 (а.с.61,71), попросив вибачення у потерпілого ОСОБА_1 в судовому засіданні та частково відшкодував збитки останньому, а решту суми згідно заявленого позову потерпілим на суму 3000грн. визнав повністю, як і визнав позов прокурора в інтересах держави на лікування потерпілого в стаціонарі Прилуцької ЦМЛ. Тому, суд вважає необхідним призначити покарання ОСОБА_2 у вигляді позбавлення волі, але враховуючи декілька пом"якшуючих його покарання обставин (вищеназваних) суд вважає необхіднимзастосувати положення ст. 69 КК України і призначити покарання у вигляді позбавлення волі, але нижче від найнижчої межі, що буде достатнім і необхідним для його виправлення та перевиховання.

По справі потерпілий ОСОБА_1 заявив цивільний позовдо підсудного ОСОБА_2 на суму 3000грн. відшкодування йому матеріальної і моральної шкоди заподіяної злочином, що суд вважає знайшло своє підтвердження в судовому засіданні в підлягає задоволенню в повному об"ємі, оскільки дані спричинено з вини підсудного ОСОБА_2, який і не заперечував про свій обов"язок відшкодувати їх.

По справі заявлений цивільний позов Прилуцьким міжрайонним прокурором на суму 1383 грн. 40 коп. витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_1 в Прилуцькій ЦМЛ згідно довідки (а.с.90-91), що знайшло своє підтвердження в судовому засіданні, незаперечив і сам підсудний ОСОБА_2 відшкодувати цю суму, що підлягає до задоволення в повному обсязі відповідно до вимог ст.1206 ЦК України, ст.93-1 КПК України (в ред.1960р.) та п.2 Постанови Пленуму Верховного суду України №11 від 03.12.1997р. "Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, та судових витрат".

Судові витрати у даній справі відсутні, а долю речових доказів необхідно вирішити в порядку, передбаченому ст.81 КПК України (в ред.1960р.).

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України (в редакції 1960р.), суд -

З А С У Д И В :

ОСОБА_2 визнати винуватим в скоєнні ним злочину, передбаченого ст. 121 ч. 1 КК України і призначити йому покарання із застосуванням ст. 69 КК України у вигляді 4 (чотирьох) років позбавлення волі.

Міру запобіжного заходу засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку в законну залишити попередньою - утримання під вартою в СІЗО №31 м.Чернігова Державного Департаменту України з питань виконання покарань.

Обчислювати початок строку відбуття покарання ОСОБА_2 із дня його затримання - 16 жовтня 2013 року та зарахувати йому в строк відбуття покарання 4 дні тримання під вартою в ІТТ Прилуцького МВ УМВС з 28 вересня по 01 жовтня 2012 року.

Стягнути з ОСОБА_2 3000,00 (три тисячі) грн. на користь ОСОБА_1 в рахунок відшкодування матеріальної і моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 1383 (одна тисяча триста вісімдесят три) грн. 40 коп. на користь держави в особі Прилуцької центральної міської лікарні (р/р354290113578 в ГУДК України в Чернігівській області, МФО853592, код34549336) витрати, понесені на лікування потерпілого ОСОБА_1.

Речові докази по справі: футболка синього кольору та штани зеленого колору зі слідами крові на них, які зберігаються у камері схову речових доказів Прилуцького МВ УМВС згідно квитанції №014362 від 07.11.2012 року - знищити як непридатні до використання (а.с.16-17).

На вирок суду може бути подана апеляція до апеляційного суду Чернігівської області через Прилуцький міськрайонний суд на протязі 15 діб з дня його проголошення, а засудженим в той-же строк з часу вручення копії вироку.

Головуючий суддя Білокур В.І.