Ухвала суду № 34339276, 24.10.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 жовтня 2013 р.Справа № 815/5719/13-а

Категорія: 5.1.2 Головуючий в 1 інстанції: Бутенко А. В.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді -Яковлева Ю.В.судді -Запорожана Д.В.судді -Жука С.І.

розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2013 року по адміністративній справі за позовом Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення суми штрафних санкцій за порушення законодавства про рекламу у розмірі 22500,00 гривень,

встановила:

Позивач - Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів 06.08.2013 року звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача про стягнення суми штрафних санкцій за порушення законодавства про рекламу у розмірі 22500,00 гривень.

Справа була розглянута в порядку письмового провадження.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2013 року адміністративний позов Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 було задоволено.

Стягнуто з фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 (АДРЕСА_1, ІН НОМЕР_1) до Державного бюджету в ГУДКС України в Одеській області, Київський район на р/р 21114106700005, МФО 828011, код ЄДРПОУ 37607526 суму штрафних санкцій за порушення законодавства про рекламу у розмірі 22500 гривень 00 коп.

В апеляційній скарзі ФОП ОСОБА_4, з посиланням на порушення судом 1-ї інстанції норм матеріального та процесуального права, ставить питання щодо скасування оскаржуваної постанови та прийняття нової про відмову у задоволенні позову.

Заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість постанови суду в межах апеляційної скарги колегія суддів вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Судом 1-ї інстанції встановлено, що Державна інспекція України з питань захисту прав споживачів є спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів.

Інспекція з питань захисту прав споживачів в Одеській області є територіальним органом та підпорядкована Держспоживінспекції. Відповідно до Положення про інспекцію з питань захисту прав споживачів в Одеській області, затвердженого Головою Держспоживінспекції від 29.11.2011 року, здійснює державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, рекламу в цій сфері та державний ринковий нагляд на території м. Одеси та Одеської області.

Відповідно до ст. 26 Закону України «Про рекламу» контроль за дотриманням законодавства України про рекламу здійснює у межах своїх повноважень спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів - щодо захисту прав споживачів реклами.

Судом 1-ї інстанції було встановлено, що при виконанні повноважень по контролю за розповсюдженням реклами у місті Одеса, фахівцями Держспоживінспекції в Одеській області було встановлено ознаки порушень ст. 6 Закону України «Про рекламу» на зовнішньому рекламному носії типу «брандмауер» (м. Одеса, пр-т Ак. Глушка, 1/3) а саме: текст реклами виконано російською мовою (а.с. 9).

Як вбачається з матеріалів справи, 28 березня 2012 року Держспоживінспекцією в Одеській області у відповідності до вимог ст. 26 Закону України «Про рекламу» та Постанови Кабінету Міністрів України «Про порядок накладення штрафів за порушення законодавства України про рекламу» від 26.05.2004 року № 693 було направлено лист №743/8 керівнику фітнес клуба «Колібрі» з вимогою прибути до Держспоживінспекції в Одеській області в термін до 10.04.2012 року і представити необхідні документи для розгляду справи про порушення законодавства про рекламу (а.с. 10).

Згідно матеріалів справи, на вимогу Держспоживінспекції в Одеській області відповідачем була надана інформація (а.с 12-27).

Так, 18.04.2012 року Держспоживінспекцією в Одеській області відповідно до п.9 Порядку накладення штрафів за наявними ознаками порушень законодавства про рекламу складено протокол № 46 (а.с. 28) про порушення законодавства про рекламу щодо порядку розповсюдження та розміщення реклами, а саме: відсутній дозвіл на розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах, який надається виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, чим порушено ст. 16 Закону України «Про рекламу».

З матеріалів справи вбачається, що 08.05.2012 року у відповідності до п.11 Порядку накладення штрафів на підставі протоколу № 46 від 18.04.2012 року, Держспоживінспекцією в Одеській області було прийнято рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу № 46 (а.с. 29). Про розгляд справи щодо прийняття рішення про порушення законодавства про рекламу відповідача було повідомлено телефонограмою №40 від 11.05.2012 року (а.с. 30).

Судом 1-ї інстанції встановлено, що 17.05.2012 року Держспоживінспекцією в Одеській області було складено протокол засідання по справі про порушення законодавства про рекламу №46/1 (а.с. 31) та складено розрахунок штрафних санкцій у сумі 22500,00 гривень з урахуванням вартості розповсюдження реклами (виконання робіт по розміщенню реклами) у відповідності ст. 27 Закону України «Про рекламу» (а.с. 31 зворотній бік).

Як вбачається з матеріалів справи, 06 червня 2012 року Держспоживінспекцією в Одеській області було зроблено запит до Управління реклами Одеської міської ради щодо надання документів стосовно ФОП ОСОБА_4, а саме: копії дозвільної документації на розміщення даних рекламних конструкцій (а.с. 32).

Так, 13.06.2013 року Управлінням реклами Одеської міської ради була надана відповідь, в якій зазначено, що дозвіл на розміщення зовнішньої реклами ФОП ОСОБА_4 не видавався (а.с. 33).

Враховуючи те, що сума штрафу перевищує 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, у відповідності до вимог п. 8 Порядку накладення штрафів, справу було направлено до Держспоживінспекції України для прийняття рішення та застосування штрафних санкцій.

10.09.2012 року за результатами розгляду справи Держспоживінспекцією України було прийнято Рішення про накладення штрафу за порушення законодавства про рекламу №0022, згідно з яким встановлено, що ФОП ОСОБА_4 було розповсюджено зовнішню рекламу, дозвіл на розміщення якої відсутній, чим порушено вимоги ст.16 Закону України «Про рекламу» (а.с. 34) та відповідно до розрахунку штрафних санкцій сума штрафу склала 22500,00 гривень.

Згідно матеріалів справи, листом Держспоживінспекції України №4558-3-11/7 від 10.09.2012 року ФОП ОСОБА_4 було направлено рішення про накладення штрафу №0022 від 10.09.2012 року, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення від 24.09.2012 року (а.с. 35).

З матеріалів справи вбачається, що ФОП ОСОБА_4 з позовом до суду про скасування рішення про накладення штрафу не зверталась.

Статтею 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про рекламу», реклама - це інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-якій спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; зовнішня реклама - реклама, що розміщується на спеціальних тимчасових і стаціонарних конструкціях, розташованих на відкритій місцевості, а також на зовнішніх поверхнях будинків, споруд, на елементах вуличного обладнання, над проїжджою частиною вулиць і доріг.

Згідно зі ст. 6 цього ж Закону, мова реклами визначається статтею 26 Закону України "Про засади державної мовної політики".

Частиною 1 статті 16 Закону України «Про рекламу» передбачено, що розміщення зовнішньої реклами у населених пунктах проводиться на підставі дозволів, що надаються виконавчими органами сільських, селищних, міських рад, а поза межами населених пунктів - на підставі дозволів, що надаються обласними державними адміністраціями, а на території Автономної Республіки Крим - Радою міністрів Автономної Республіки Крим, в порядку, встановленому цими органами на підставі типових правил, що затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до ч. 2 ст. 26 Закону України «Про рекламу» на вимогу органів державної влади, на які згідно із законом покладено контроль за дотриманням вимог законодавства про рекламу, рекламодавці, виробники та розповсюджувачі реклами зобов'язані надавати документи, усні та/або письмові пояснення, відео- та звукозаписи, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення ними повноважень щодо контролю.

Виходячи з вищевикладеного, судом 1-ї інстанції було вірно встановлено, що у відповідача був відсутній дозвіл на розміщення зовнішньої реклами.

Згідно зі ст. 27 Закону України «Про рекламу», особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону.

Відповідно до п. 3 ч. 2 цієї ж статті, відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

Колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ї інстанції про те, що ФОП ОСОБА_4 повинна нести відповідальність, оскільки Законом України «Про рекламу» прямо передбачено, що розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами (в тому числі щодо змісту реклами) повинні нести відповідальність відповідно до закону.

Частиною 4 статті 27 Закону України «Про рекламу», встановлено, що центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, за поданням державних органів, зазначених у статті 26 цього Закону, або самостійно у випадках, передбачених цією статтею, крім тих, які віднесено виключно до компетенції Антимонопольного комітету України та які регулюються законодавством з питань авторського права та суміжних прав, накладають штрафи у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, на: розповсюджувачів реклами за вчинення дій, передбачених пунктом 3 частини другої цієї статті, - у розмірі п'ятикратної вартості розповсюдження реклами.

Згідно з ч. 5 ст. 27 цього ж закону, вартість розповсюдженої реклами визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості без урахування суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), які встановлені Податковим кодексом України.

З огляду на вищевказане колегія суддів вважає, що суд 1-ї інстанції правильно і в достатньому об'ємі встановив обставини справи та ухвалив зазначену постанову з додержанням норм матеріального та процесуального права. Підстав для скасування або зміни вказаної постанови колегія суддів не вбачає, а доводи апеляційної скарги суттєвими не являються та висновків суду 1-ї інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 1 ст. 195, ст. 197, п.1 ч.1 ст.198, ст. 200 та п.1 ч.1 ст. 205 КАС України, колегія суддів -

ухвалила:

Апеляційну скаргу фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 04 вересня 2013 року по адміністративній справі за позовом Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів до фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 про стягнення суми штрафних санкцій за порушення законодавства про рекламу у розмірі 22500,00 гривень - залишити без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5-ть днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, однак може бути оскаржена в касаційному порядку у відповідності до положень діючого законодавства до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:/підпис/Ю.В. ЯковлевСуддя:/підпис/Д.В. Запорожан Суддя:/підпис/С.І. Жук