Постанова № 34338288, 04.09.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2013 р. Справа № 804/10997/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Луніної О.С.

при секретарі судового засідання Світка Н.В.

за участю представників сторін:

від позивача ОСОБА_1

від відповідача Немченко К.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції у м. Дніпропетровську ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,-

в с т а н о в и в:

У серпні 2013 року позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом до Лівобережної міжрайонної державної податкової інспекції у м. Дніпропетровську Дніпропетровської області Державної податкової служби в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення відповідача №0006931703 від 09.08.2013 року.

Ухвалою суду у судовому засіданні 04.09.2013 було замінено відповідача по справі Лівобережну МДПІ ДО ДПС на його правонаступника Лівобережну ОДПІ ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на порушення відповідачем ст.. 228, 204, 215, 216, 236 Цивільного кодексу України. Позивач вважає, що податковий орган не має правових підстав для відображення в акті перевірки судження про вчинення платником податку порушення податкового законодавства щодо правильності та повноти справляння податків за правочином, а тому податкове повідомлення-рішення є безпідставним та необґрунтованим.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити у повному обсязі.

Відповідач надав проти позову заперечення, в яких зазначив, що позиція позивача є помилковою та безпідставною.

У судовому засіданні представник відповідача адміністративний позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні.

Розглянувши матеріали адміністративної справи, оцінивши доводи позовної заяви, дослідивши письмові докази та заслухавши думку сторін, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні позову, виходячи з наступного.

Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що фахівцями Лівобережної ОДПІ проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ФОП ОСОБА_3 з питань взаємовідносин з підприємствами: ТОВ СУПР «ВЕКТОР М» за період березень 2012 р., травень 2012 р., червень 2012 р., липень 2012 р., серпень 2012 р., вересень 2012 р., жовтень 2012 р., листопад 2012 р., січень 2013 р. TOB «ВЗЛЕТ - ЕРА» за лютий 2013 року.

За результатом проведеної перевірки складено акт від 26.07.2013 року №169/17-3/НОМЕР_1, яким виявлені порушення п. 198.1, п.198.6 ст. 198 Податкового кодексу України, в результаті чого донараховано податок на додану вартість за період: березень 2012 року, травень 2012 року, червень 2012 року, липень 2012 року, серпень 2012 року, вересень 2012 року, жовтень 2012 року, листопад 2012 року, січень 2013 року, лютий 2013 року на загальну суму 62626,32 грн.

Вищевикладене порушення стало підставою для винесення Лівобережною ОДПІ податкового повідомлення-рішення від 09.08.2013 року №0006931703, яким донараховано податок на додану вартість на загальну суму 78282,90 грн. яких, (основний платіж - 62626,32 грн., штрафні (фінансові) санкції - 15650,58 грн.

Надаючи правову оцінку податковому повідомленню-рішенню прийнятого Лівобережною ОДПІ від 09.08.2013 року №0006931703, яким донараховано податок на додану вартість на загальну суму 78282,90 грн. суд виходить з наступного:

Відповідно до п.п. 75.1.2 п. 75 ст. 75 Податкового кодексу України, документально перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримані валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлені трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Порядок проведення документальних позапланових перевірок врегульовано статтею 78 Податкового кодексу України, зокрема, визначено перелік обставин, за наявності хоча б однієї з якої здійснюється документальна позапланова перевірка.

Згідно з п.п. 78.1.1 п. 78.1 ст. 78 Податкового кодексу України за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до п. 78.4 ст. 78 Податкового кодексу України про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

Пунктом 1.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005р. №327 Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Судом встановлено, що невиїзна позапланова документальна перевірка позивача була проведена відповідачем у зв'язку з отриманням відповідачем листів від ДПІ у м. Полтава з наступними актами перевірок:

1) Акт від 08.04.2013 р. № 416/22.510/30285569 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ СУРП "Вектор М", податковий номер 24829234, з питань правомірності проведених господарських відносин із платниками податків за період: лютий 2010р.- лютий 2013р.

2) Акт від 10.04.2013 р. № 433/22.5/ 32257266 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Взлет - Ера», код ЄДРПОУ 32257266, з питань правомірності проведених господарських відносин з платниками податків у періоді з 01.02.2010 року по 28.02.2013 року.

Згідно висновкам зазначених вище актів, правочини між ФОП ОСОБА_3 та підприємствами - контрагентами не спричинили реального настання правових наслідків, у зв'язку з відсутністю трудових ресурсів, виробничого обладнання, транспортних засобів та торгівельного обладнання, відсутності у підприємства необхідних умов для здійснення господарської діяльності в частині, купівлі, продажу, реалізації, зберігання та відвантаження товарно-матеріальних цінностей.

Отже, встановлено відсутність об'єктів оподаткування по операціях з придбання товарів (послуг) у підприємств-постачальників та по операціях з продажу цих товарів (послуг) підприємствам - покупцям (замовниками) у періоді: березень 2012 року, травень 2012року, червень 2012 року, липень 2012 року, серпень 2012 року, вересень 2012 року, жовтень 2012 року, листопад 2012 року, січень 2013 року та з 01.02.2010 року по 28.02.2013 року.

Відповідно до пункту 85.2 статті 85 Податкового кодексу України платник податків зобов'язаний надати посадовим (службовим) особам органів державної податкової служби у повному обсязі всі документи, що належать до предмета перевірки або пов'язані з ним. Такий обов'язок виникає у платника податків після початку перевірки.

У зв'язку з отриманням вказаної інформації позивачем на адресу відповідача було двічі направлено запит від 04.06.2013 року та від 07.06.2013 року про надання пояснень та їх документального підтвердження, а саме: наданні первинних документів щодо взаємовідносин з вказаними підприємствами., на що позивач надав відповідь, у якій зазначив, що виявлення фактів, які б свідчили про порушення ФОП ОСОБА_3 податкового законодавства у листі не зазначено та не зазначено підстав для надсилання письмового запиту, тому він не надає зазначених у запиті документів.

Відповідно до пункту 44.1 статті 44 Податкового кодексу України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством. Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

При цьому статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

З урахуванням викладеного для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.99 N 996-XIV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

У відповідності з п. 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

З наведених законодавчих положень випливає, що окрім формальних вимог щодо наявності у платника належним чином оформлених податкових накладних, визначальною умовою реалізації права платника на податковий кредит є реальність її здійснення в рамках провадження господарської діяльності платника.

Згідно зі ст. 662 Цивільного кодексу України Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу. Продавець повинен одночасно з товаром передати покупцеві його приналежності та документи (технічний паспорт, сертифікат якості тощо), що стосуються товару та підлягають переданню разом із товаром відповідно до договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності зі ст. 268 Господарського кодексу України якість товарів, що поставляються, повинна відповідати стандартам, технічним умовам, іншій технічній документації, яка встановлює вимоги до їх якості, або зразкам (еталонам), якщо сторони не визначать у договорі більш високі вимоги до якості товарів. Постачальник повинен засвідчити якість товарів, що поставляються, належним товаросупровідним документом, який надсилається разом з товаром, якщо інше не передбачено в договорі.

Пунктами 11.5 - 11.7 Правил оформлення документів на перевезення, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року № 363 встановлено, що товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи. Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом Замовник (вантажовідправник) повинен виписувати в кількості не менше чотирьох екземплярів. Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом). Після прийняття вантажу згідно з товарно-транспортною накладною водій (експедитор) підписує всі її екземпляри. Перший екземпляр товарно-транспортної накладної залишається у Замовника (вантажовідправника), другий - передається водієм (експедитором) вантажоодержувачу, третій і четвертий екземпляри, засвідчені підписом вантажоодержувача (у разі потреби й печаткою або штампом), передається Перевізнику.

Отже товарно-транспортна накладна є обов'язковим документом, що підтверджує фактичне переміщення товару від вантажовідправника вантажоодержувачу.

Як вбачається з матеріалів справи, документи, що підтверджують фактичне переміщення товару від постачальника до покупця у позивача відсутні.

За наявності всіх передбачених чинним законодавством формальних реквізитів таких документів мають силу первинних лише у разі фактичного здійснення господарських операцій.

Отже, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарських операцій.

З матеріалів справи вбачається, що на момент проведення перевірки позивачем на вимогу податкового органу документів які підтверджують фінансово-господарські відносини з підприємствами: ТОВ СУПР «Вектор М» (код ЄДРПОУ 24829234) за період: березень 2012 року, травень 2012 року, червень 2012 року, липень 2012 року, серпень 2012 року, вересень 2012 року, жовтень 2012 року, листопад 2012 року, січень 2013 року та ТОВ «Взлет - Ера» (код ЄДРПОУ 32257266) за лютий 2013 року надано не було.

Під час розгляду справи, позивачем до суду були надані два договори поставки та податкові накладні.

Проте, суд критично ставиться до наданих доказів та не вважає їх належними доказами та достатніми для встановлення реальності здійснення господарської діяльності платника, оскільки зазначені документи не були надані для перевірки податковим органом. Також, не було надано товарно-транспортні накладні які б підтверджували фактичне переміщення товару від вантажовідправника вантажоодержувачу

Відповідно до п. 44.6 ст. 44 Податкового кодексу України визначено, що у разі якщо до закінчення перевірки або у терміни, визначені в абзаці другому пункту 44.7 цієї статті платник податків не надає посадовим особам органу державної податкової служби, які проводять перевірку, документи (незалежно від причин такого ненадання, крім випадків виїмки документів або іншого вилучення правоохоронними органами), що підтверджують показники, відображені таким платником податків у податковій звітності, вважається, що такі документи були відсутні у такого платника податків на час складення такої звітності.

Разом тим, п.п. 54.3.2 п. 54.3 Податкового кодексу України встановлено, що контролюючий орган зобов'язаний самостійно визначити суму грошових зобов'язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення від'ємного значення об'єкта оподаткування податком на прибуток або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, якщо дані перевірок результатів діяльності платника податків свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов'язань, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках.

Пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України встановлено у разі, якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах, визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Таким чином, суд вважає доводи позивача, викладені у позовній заяві є необґрунтованими та безпідставними, а повідомлення - рішення прийняте Лівобережною ОДПІ від 09.08.2013 року №0006931703, яким донараховано податок на додану вартість на загальну суму 78282,90 грн. яких, (основний платіж - 62626,32 грн., штрафні (фінансові) санкції - 15650,58 грн. прийняте у відповідності до чинного законодавства, а тому є правомірними.

Відповідно до ст. 69 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Згідно із ч. 2 ст. 71 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Відповідно до ст. 86 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що податковим органом доведено правомірність винесення податкового повідомлення-рішення від 09.08.2013 року №0006931703, яким донараховано податок на додану вартість на загальну суму 78282,90 грн. яких, (основний платіж - 62626,32 грн., штрафні (фінансові) санкції - 15650,58 грн., а тому вважає за необхідне у задоволенні позовних вимог відмовити.

Керуючись ст.ст. 158-163, 254 КАС України, суд, -

п о с т а н о в и в:

У задоволенні адміністративного позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Лівобережної об'єднаної державної податкової інспекції у м. Дніпропетровську ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення - відмовити.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 254 КАС України. Відповідно до ст. 186 КАС України, апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 цього Кодексу, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.

Повний текст постанови складений 06.09.2013 року.

Суддя О.С. Луніна