Постанова № 34338270, 18.10.2013, Луганський окружний адміністративний суд

11.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

18 жовтня 2013 року Справа № 812/8277/13-а

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

Судді Солоніченко О.В.,

при секретарі Калашнікові Д.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Універсальна» до Відділу державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції Луганської області про зобов'язання вчинити певні дії -

ВСТАНОВИВ:

03 жовтня 2013 року Луганським окружним адміністративним судом відкрито провадження у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Універсальна» до Відділу державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції Луганської області, яким позивач просив суд зобов'язати відповідача здійснити у виконавчому провадженні № 13755409: подання державного виконавця до суду про обмеження керівника боржника у праві виїзду за кордон; запити державного виконавця до податкової інспекції для встановлення банківських рахунків боржника та рух коштів по цих рахунках з моменту відкриття виконавчого провадження до моменту подання позову; накласти арешт на усі наявні банківські рахунки боржника; відібрати письмові пояснення у боржника з приводу причин невиконання рішення суду та очікуваних строків його виконання; здійснити запит державного виконавця до державного реєстратора для встановлення наявності часток боржника у статутному фонді юридичних осіб незалежно від їх організаційно-правової форми; здійснити запит до державного земельного кадастру для з'ясування інформації з приводу наявних у боржника на праві власності земельних ділянок; здійснити запит в органи Державтоінспекції для встановлення факту перебування на праві власності у боржника транспортних засобів; витребувати у боржника відомість обліку основних засобів; здійснити вхід до приміщень, зайнятих боржником та здійснити огляд зазначених приміщень та майна, наявного у ньому на предмет можливості звернення на нього стягнення.

В обґрунтування заявлених вимог позивач вказав на неправомірну бездіяльність відповідача щодо обов'язків з примусового виконання виконавчого напису від 13.03.2009, прямо передбачених ч.3 ст. 11 Закону України «Про виконавче провадження» з моменту відкриття виконавчого провадження 02.07.2009., що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень. Позивач зазначає, також що жодної інформації від відповідача щодо стану виконавчого провадження не надходило.

Представник позивача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, надав на адресу суду заяву про розгляд справи за його відсутністю.

Представник відповідача в судове засідання не прибув, про дату, час та місце судового розгляду справи повідомлений належним чином, заперечень проти позову не надав.

Розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що 13.03.2009, що приватним нотаріусом Львівського міського нотаріального округу ОСОБА_1 вчинено виконавчий напис про повернення позивачу об'єкта лізингу ТОВ «Мале підприємство торгівельний будинок «ТОБІ», яке було передане за договором фінансового лізингу від 28.03.2008, про стягнення з боржника заборгованості з лізингових платежів в сумі 38249,42 грн. та витрати за вчинення виконавчого напису - 2000 грн. (а.с.8).

Як вбачається з наданого позивачем витягу з Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень, 02.07.2009 відповідачем відкрито виконавче провадження за № 13755409 з виконання вказаного виконавчого напису, 09.07.2009 відповідачем винесено постанову про стягнення виконавчого збору в сумі 61,46 грн. (а.с.9-11). Інших відомостей про виконавчі дії відповідача витяг не містить.

Умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначає Закон України «Про виконавче провадження» від 21 квітня 1999 року № 606-XIV (надалі - Закон № 606).

Відповідно ст.ст. 1, 2 Закону № 606 виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення). Примусове виконання рішень покладається на державну виконавчу службу, яка входить до системи органів Міністерства юстиції України.

У відповідності до статей 3, 17 Закону 606 примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, якими, зокрема, є виконавчі написи нотаріусів.

Виходячи з вимог ч.1, 2 ст. 11 Закону № 606 державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

До обов'язків державного виконавця віднесено здійснення заходів, необхідних для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення, у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом, а також надання сторонам виконавчого провадження та їх представникам можливість ознайомитися з матеріалами виконавчого провадження; розгляд заяв сторін та інших учасників виконавчого провадження і їхні клопотання; роз'яснення сторонам їхніх прав і обов'язків.

При цьому для здійснення своїх повноважень державному виконавцю ч. 3 цієї статті надано право, зокрема,:

проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону;

з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну;

безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища;

накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку;

накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей;

звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання;

викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ;

вимагати від матеріально відповідальних і посадових осіб боржників - юридичних осіб або від боржників - фізичних осіб надання пояснень за фактами невиконання рішень або законних вимог державного виконавця чи іншого порушення вимог законодавства про виконавче провадження;

у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням;

здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.

Частиною 1 ст. 6 Закону N 606 визначено, що державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.

Виходячи з наведених норм, всі дії, про зобов'язання вчинення яких йдеться в позові, Законом віднесено до прав, а не обов'язків відповідача. Необхідність використання наданого законом права визначає безпосередньо особа, якій таке право надано. Тобто, реалізація прав державного виконавця обумовлена певними обставинами та підставами, та віднесена виключно до компетенції відповідача.

Тому у суду відсутні підстави саме для зобов'язання відповідача щодо вчинення певних дій, направлених на реалізацію його прав.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства, суд

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Лізингова компанія «Універсальна» до Відділу державної виконавчої служби Алчевського міського управління юстиції Луганської області про зобов'язання вчинити певні дії відмовити повністю за необгрунтованістю.

Постанова суду може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів після її проголошення а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України - з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ст. 186 КАС України, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження, або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанову в повному обсязі складено 25 жовтня 2013 року.

Суддя О.В. Солоніченко