Рішення № 34337836, 18.10.2013, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/2068/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 жовтня 2013 року Червоноградський міський суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Новосада М.Д.

при секретарі Смолій О.Я.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Червонограді справу за позовом ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії ДЗ «Червоноградська санітарно-епідеміологічна служба» про стягнення заборгованості з виплати вихідної допомоги,-

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 в квітні 2013 року звернулася в суд з даним позовом. В заяві послалася на те, що вона працювала на різних посадах у Червоноградській міській санітарно-епідеміологічній станції, яку наказом МОЗ №176-0 від 21.09.2012 року «Про ліквідацію бюджетних закладів, установ і організацій, що належать до сфери управління МОЗ України» було ліквідовано.

Наказом Червоноградської міської санітарно-епідеміологічної станції №178 від 25.12.2012 року її було звільнено з посади у зв»язку із зміною в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації (банкрутства) або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення штату працівників.

При звільненні з роботи їй не було виплачено вихідну допомогу за грудень 2012 року у розмірі 1267.00 грн.

На її неодноразові усні звернення було надано письмову відповідь, про те що Львівською обласною санітарно-епідеміологічною станцією, а зараз Головним управлінням Державної санітарно-епідеміологічної служби у Львівській області, не було призначено коштів та кошторисних призначень на виплату вихідної допомоги. Тому просила, стягнути 1267.00 грн. заборгованості по виплаті вихідної допомоги, а також нарахувати та виплатити їй середній заробіток за весь час затримки з 25.12.2012 року по день фактичного розрахунку в розмірі 8084,22 грн.

Позивачка у судове засідання 18.10.2013 року не зявилась, подала письмову заяву про розгляд справи у її відсутності.

Відповідач в судове засідання не з'явився, подав письмову заяву про розгляд справу у їх відсутності, не заперечує щодо задоволення позову.

Враховуючи, що в справі наявно достатньо матеріалів, які свідчать про права і взаємовідносини сторін, суд вважає, що заслуховувати їх особисті пояснення потреби немає, а тому розгляд справи слід провести у відсутності сторін без фіксування судового процесу, відповідно до ч. 2 ст. 197 ЦПК України.

Дослідивши докази, суд встановив слідуюче.

Позивачка ОСОБА_1 в продовж 2006-2013 р.р. року працювала у Червоноградській міській санітарно-епідеміологічній станції. Наказом МОЗ №176-0 від 21.09.2012 року «Про ліквідацію бюджетних закладів, установ і організацій, що належать до сфери управління МОЗ України» у зв»язку із ліквідацією, її було звільнено 25.12.2012 року, що стверджується записом у трудовій книжці виданої на її імя, наказом №178 від 25.12.2012 р..

При звільнені з роботи позивачці не була виплачена вихідна допомога за грудень 2012 року у розмірі 1267 грн., яка їй була нарахована, що стверджується довідкою про доходи Червоноградської міської санітарно-епідеміологічної станції №31/012 від 22.05.2012 року.

Відповідно до ст.44 КЗпП України при припиненні трудового договору з підстав, зазначених у пункті 6 статті 36 та пунктах 1, 2 і 6 статті 40 цього Кодексу, працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку; у разі призову або вступу на військову службу, направлення на альтернативну (невійськову) службу (пункт 3 статті 36) - у розмірі двох мінімальних заробітних плат; внаслідок порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного чи трудового договору (статті 38 і 39) - у розмірі, передбаченому колективним договором, але не менше тримісячного середнього заробітку.

До даного часу позивачці не виплачена вихідна допомога.

Як передбачено ст.116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після предявлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Відсутність у працедавця коштів на це не звільняє його від обов»язку та відповідальності виплатити зазначені працівнику суми.

В силу ст.117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір, підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

На підставі п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 24 грудня 1999 року N 13 "Про практику застосування судами законодавства про оплату праці" установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв'язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, коли ж він у цей день не був на роботі, - наступного дня після пред'явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі ст. 117 КЗпП стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а при непроведенні його до розгляду справи - по день постановлення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не виключає його відповідальності.

Окрім цього, п.21 вищезгаданої постанови передбачено, що при визначенні середньої заробітної плати слід виходити з того, що в усіх випадках, коли за чинним законодавством вона зберігається за працівниками підприємств, установ, організацій, це слід робити відповідно до Порядку обчислення середньої заробітної плати, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 8 лютого 1995 р. N 100 .

Відповідно до положень останнього, працівникові, який пропрацював на підприємстві, в установі, організації менше року, середня заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за фактичний час роботи, тобто з першого числа місяця після оформлення на роботу до першого числа місяця, в якому надається відпустка або виплачується компенсація за невикористану відпустку.

У всіх інших випадках збереження середньої заробітної плати і середньомісячна заробітна плата обчислюється виходячи з виплат за останні 2 календарні місяці роботи, що передують події, з якою пов'язана відповідна виплата.

З матеріалів справи вбачається, що позивачка з квітня 2010 року і по день звільнення перебувала в декретній відпустці. З огляду на це для визначення середнього заробітку слід взяти до уваги її заробіток за останні два місці роботи перед декретною відпусткою.

Як вбачається із довідки №44/012 від 04.10.2013 р. заробітна плата ОСОБА_1, за останні два відпрацьовані місяці (лютий-березень) 2010 р. складала 1781.99 грн.. Кількість відпрацьованих днів- 36.

Середньоденний заробіток позивачки складає: 1781,99/36=49,5 грн.

Період з часу звільнення по день постановлення рішення становить: грудень 2012 року 5 робочих днів, січень 2013 року 21 робочий день, лютий 2013 року 20 робочих днів, березень 2013 року 20 робочих днів, квітень 2013 року 22 робочі дні, травень 2013 року 19 робочих днів, червень 2013 року 18 робочих днів, липень 2013 року -23 робочих днів, серпень 2013 року -21 робочих днів, вересень 2013 року 21 робочих днів , жовтень 2013 року -14 робочих днів, а всього - 204 робочих днів.

Розмір середнього заробітку за час затримки становить 204 х 49,5 =10098,00 грн.

Враховуючи наведене, беручи до уваги те, що позивачці з вини відповідача при звільненні не була виплачена вихідна допомога, та на протязі 204 робочих днів не виплачена компенсація за затримку розрахунку при звільненні, то суд прийшов до висновку, що вимоги позивачки є підставними і підлягають до задоволення.

Керуючись ст.ст. 10, 30, 60, 212-215 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Ліквідаційної комісії ДЗ «Червоноградська санітарно-епідеміологічна служба» про стягнення заборгованості з виплати вихідної допомоги - задовольнити.

Стягнути з Ліквідаційної комісії ДЗ «Червоноградська санітарно-епідеміологічна служба» на користь ОСОБА_1 1267 (одну тисячу двісті шістдесят сім) гривень 00 коп. заборгованості по виплаті вихідної допомоги.

Стягнути з Ліквідаційної комісії ДЗ «Червоноградська санітарно-епідеміологічна служба» на користь ОСОБА_1 10098 (десять тисяч девяносто вісім) гривень 00 коп. середнього заробітку за весь час затримки розрахунку при звільненні.

Стягнути з Ліквідаційної комісії ДЗ «Червоноградська санітарно-епідеміологічна служба» на користь держави судовий збір 229 (двісті двадцять девять) гривень 40 копійок: одержувач - УДКСУ у м. Червонограді, код ЄДРПОУ 37983843, банк одержувача ГУДК у Львівській обл., МФО- 825014, рахунок №31218206700019, код платежу -22030001.

Рішення вступає в законну силу через десять днів з дня його проголошення, якщо не буде подано апеляційну скаргу.

Апеляційна скарга може бути подана до апеляційного суду Львівської області протягом 10-ти діб з часу проголошення рішення, а особами, які не були присутні під час його проголошення, протягом цього ж строку з дня отримання копії рішення.

Рішення виготовлено в нарадчій кімнаті.

Суддя: М. Д. Новосад