дата документа 23.10.2013
Справа № 320/10666/13- к
В И Р О К
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
23 жовтня 2013 року Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області у складі:
головуючого судді - Фоміна В.А.
при секретарі - Головацькій Т.В.
за участю прокурора Богун Н.О.
обвинуваченого ОСОБА_1
розглянувши у підготовчому судовому засіданні в місті Мелітополі кримінальне провадження № 12013080140004569 за обвинуваченням ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця ІНФОРМАЦІЯ_2, громадянина України, українця, одруженого, не працюючого, ІНФОРМАЦІЯ_3, який мешкає та зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_4, раніше не судимого в силу ст. 89 КК України,
у вчинені кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,
В С Т А Н О В И В
30 вересня 2013 року, вранці, перебуваючи у лісосмузі № 14, біля території колишньої військової частини № 275 «Артилерійська база ракет та боєприпасів», розташованої біля села Новобогданівка Мелітопольського району Запорізької області, ОСОБА_1, маючи умисел на незаконне придбання, носіння вибухової речовини без передбаченого законом дозволу, шляхом привласнення знайденого, без передбаченого законом дозволу придбав вибухову речовину метальної дії нітроцелюлозний артилерійський порох промислового виготовлення загальною вагою 271 грам, придатний для здійснення вибуху при утворенні необхідних для цього умов, який у подальшому без передбаченого законом дозволу носив при собі по території с. Новобогданівка Мелітопольського району Запорізької області, до моменту вилучення у нього працівниками міліції о 17 годині 30 хвилин цього ж дня в ході складання адміністративного протоколу № 072842 даної вибухової речовини адміністративного правопорушення за ст. 185 КУпАП, біля будинку № 6 по вул. Шевченка в с. Новобогданівка Мелітопольського району Запорізької області.
На підставі ч.1 ст. 473 КПК України до суду надійшла угода про визнання винуватості від 15 жовтня 2013 року укладена між прокурором Мелітопольської міжрайонної прокуратури ОСОБА_2, якій на підставі ст. 37 КПК України надані повноваження прокурора у кримінальному провадженні № 12013080140004569 та ОСОБА_1 обвинуваченим у цьому кримінальному провадженні. Виходячи із змісту даної угоди ОСОБА_1 повністю визнав свою винуватість у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ст.263 ч.1 КК України та зобов'язався беззастережно визнати обвинувачення в обсязі підозри у судовому провадженні.
Сторонами узгоджено, що при затвердженні угоди ОСОБА_1 буде призначене покарання в межах санкції статті 263 ч.1 КК України у вигляді 4 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком 2 роки та покладенням на нього обов'язків відповідно до п.п. 2,3,4 ч.1 ст. 76 КК України, а саме: не виїзжати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції, повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та періодично з'являтись для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
У судовому засіданні обвинувачений вказав, що він цілком розуміє свої права та наслідки укладення угоди, що передбачені ч. 4 ст. 474 КПК України, які йому були розяснені судом в ході судового засідання, а також розуміє, що у разі невиконання угоди про визнання винуватості відповідно до ст. 476 КПК України прокурор має право упродовж строків давності притягнення до кримінальної відповідальності звернутися до суду з клопотанням про скасування вироку та судового розгляду кримінального провадження в загальному порядку.
Крім того, в судовому засіданні обвинувачений беззастережно визнав свою вину та надав судові згоду на призначення узгодженого покарання, надав пояснення, в яких повністю підтвердив обставини, викладені у предявленому йому обвинуваченні.
На підставі пояснень обвинуваченого, суд встановив, що укладення угоди сторонами є добровільним тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.
Розглядаючи питання про затвердження угоди суд виходить з наступного.
Відповідно до ст.468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.
Згідно з ч.4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державі чи суспільним інтересам.
Злочин, у вчиненні якого ОСОБА_1 визнав себе винуватим, відноситься до тяжких злочинів, а отже угода відповідає вимогам закону.
Відповідно до ст. 472 КПК України в угоді про визнання винуватості зазначаються її сторони, формулювання підозри чи обвинувачення та його правова кваліфікація з зазначенням статті (частини статті) закону України про кримінальну відповідальність, істотні для відповідного кримінального провадження обставини, беззастережне визнання підозрюваним чи обвинуваченим своєї винуватості у вчиненні кримінального правопорушення, обовязки підозрюваного чи обвинуваченого щодо співпраці у викритті кримінального правопорушення, вчиненого іншою особою (якщо відповідні домовленості мали місце), узгоджене покарання та згода підозрюваного, обвинуваченого на його призначення або на призначення покарання та звільнення від його відбування з випробуванням, наслідки укладення та затвердження угоди, передбачені статтею 473 цього Кодексу, наслідки невиконання угоди.
Суд, розглядаючи кримінальне провадження в межах предявленого обвинувачення, кваліфікує дії ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 263 КК України, як незаконне носіння та придбання вибухових речовин без передбаченого законом дозволу.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 цілком розуміє положення ч.ч. 4,5 ст.474 КПК України.
Суд переконався в тому, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді. Під час кримінального провадження обвинувачений ОСОБА_1 скарги не подавав.
Угода між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1 не суперечить вимогам Кримінального процесуального кодексу України та Кримінального кодексу України, відповідає інтересам суспільства, а кримінальне провадження свідчить про наявність фактичних підстав для визнання винуватості.
Обвинувачений ОСОБА_1 погоджується на призначення узгодженого покарання.
Враховуючи вищенаведене суд дійшов висновку про наявність підстав для затвердження угоди про визнання винуватості між прокурором та обвинуваченим ОСОБА_1, із урахуванням всіх обставин справи та особи обвинуваченого суд вважає, що узгоджене з ОСОБА_1 покарання у вигляді 4 років позбавлення волі із звільненням від відбування покарання на підставі ст.75 КК України з іспитовим строком 2 роки.
З обвинуваченого ОСОБА_1 слід стягнути витрати на проведення судово-комплексної хіміко-вибухотехнічної експертизи.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 373, 374, 475 КПК України, суд
З А С У Д И В:
Затвердити угоду від 15 жовтня 2013 року у кримінальному провадженні № 12013080140004569 про визнання винуватості, укладену між прокурором Мелітопольської міжрайонної прокуратури ОСОБА_2 та обвинуваченим ОСОБА_1.
ОСОБА_1 визнати винуватим у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ст. 263 ч.1 КК України та призначити покарання у вигляді 4 років позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням, з іспитовим строком 2 роки.
Відповідно до ст.76 КК України покласти на ОСОБА_1 наступні обов'язки:
-не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
-повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання;
-періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчій інспекції.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь НДЕКЦ при ГУМВС України в Запорізькій області витрати на проведення експертизи № 54 від 07.10.2013 року у розмірі 586 гривень 80 копійок (рахунок № 31116115700009; одержувач УК у Шевч. р-ні м. Запоріжжя /Шевч./24060300; код банку: 813015; код ЄДРПОУ 38025367; назва банку: ГУДКСУ у Запорізькій області).
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення апеляційної інстанції.
Вирок може бути оскаржено з підстав, передбачених ст.394 КПК України, до апеляційного суду Запорізької області шляхом подання апеляційної скарги в Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області протягом 30 днів з дня його проголошення.
Копію вироку учасники судового провадження мають право отримати в Мелітопольському міськрайонному суді.
СУДДЯ:
Судове рішення № 34337595, Мелітопольський міськрайонний суд Запорізької області було прийнято 23.10.2013. Форма судочинства - Кримінальне, форма рішення - Вирок. На цій сторінці ви зможете знайти важливі дані про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити важливі дані.
Це рішення відноситься до справи № 320/10666/13-к. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: