Рішення № 34337142, 24.10.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

24 жовтня 2013 року Справа № 913/2719/13

Провадження № 14/913/2719/13

За позовом Державного підприємства "Одеська залізниця", місто Одеса

до Державного підприємства "Луганськвугілля", місто Луганськ

про стягнення 26 980 грн. 00 коп.

Суддя господарського суду Луганської області Лісовицький Є.А.

Секретар судового засідання Гаращук В.М.

У засіданні брали участь:

від позивача - Повалій К.В., довіреність № 41 від 02.01.2013;

від відповідача - Сочка М.А., довіреність № 688 від 28.12.2012.

До початку слухання справи по суті не заявлено вимогу про фіксування судового процесу з допомогою звукозаписувального технічного засобу, у зв'язку з чим відповідно до ст. ст. 4-4, 81-1 Господарського процесуального кодексу України таке фіксування судом не здійснювалося.

Суть спору: позивачем заявлено вимогу про стягнення з відповідача 26980,00 грн. штрафу за невірне зазначення маси вантажу у залізничній накладній № 49697337 від 23.07.2013, згідно якої зі станції Слав'яносербська Донецької залізниці на станцію Черкаси Одеської залізниці на адресу Черкаської ТЕЦ ПАТ "Черкаське хімволокно", у вагоні № 60443538 відправлено вантаж - вугілля кам'яне з зазначенням маси вантажу - 67000 кг.

Від представника позивача надійшли витребувані ухвалою суду документи, які судом розглянуто та долучено до матеріалів справи.

Представником відповідача надано відзив на позовну заяву б/н від 24.10.2013 у якому зазначено, що ДП "Луганськвугілля" впевнено, що вказана ними вага є правильною та їх ваги своєчасно проходять перевірку. Також зазначено, що підприємство звернулось листом до керівництва Донецької залізниці з проханням переважувати вантаж на залізничний станції при відправленні вантажу в присутності відповідача, щоб уникнути розбіжностей в зазначені маси вантажу у накладній, але відповідь не отримана до теперішнього часу.

Відзив з доданими до нього документами долучено до матеріалів справи.

Також від представник відповідача надійшло письмове клопотання б/н від 24.10.2013, яким відповідач просить суд зменшити розмір штрафних санкцій до рівня провізної плати. У зазначеному клопотанні відповідач посилаючись на норми статті 83 Господарського процесуального кодексу України просить суд зменшити розмір штрафу за неправильно зазначену масу вантажу, аргументуючи зазначене клопотання тим, що розмір штрафу за невірне зазначення відомостей у залізничній накладній є занадто великим для підприємства, оскільки на даний час Державного підприємства "Луганськвугілля" перебуває у скрутному фінансовому становищі та сплата штрафу у повному обсязі значно погіршить фінансовий стан підприємства.

ДП "Луганськвугілля" має борг перед бюджетом та Пенсійним Фондом України і т.д.

Відповідачем зазначено, що збиток підприємства складає 15 млн. 466 тис. грн. Зазначене скрутне становище підтверджується доданими до клопотання копією звіту про фінансові результати за 1-е півріччя 2013 року та копією балансу (звіту про фінансовий стан) станом на 30.06.2013.

Клопотанні про зменшення розміру штрафних санкцій разом із доданими до нього документами судом долучено до матеріалів справи.

Суд перейшов до розгляду справи по суті.

Розглянувши документи і матеріали, додані до позовної заяви та надані сторонами, всебічно і повно з'ясувавши всі обставини справи, оцінивши докази, які мають значення для вирішення спору, суд

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з матеріалів справи, 23 липня 2013 року по залізничній накладній № 49697337 зі станції Слав'яносербська Донецької залізниці на станцію Черкаси Одеської залізниці на адресу Черкаської ТЕЦ ПАТ "Черкаське хімволокно" у вагоні № 60443538 Державним підприємством "Луганськвугілля" відправлено вантаж - вугілля кам'яне з зазначенням маси вантажу - 67000 кг.

При проходженні вагону через станцію Знам'янка Одеської залізниці, на підставі ст. 24 Статуту, 26.07.2013 залізницею проведено перевірку маси вантажу на 150-тоних тензометричних статичних вагонних вагах повірених 22.03.2013 та виявлено різницю в масі вантажу у зазначеному вагоні, про що складено Акт загальної форми № 7506 від 26.07.2013 та Комерційний акт АА № 023400/288/111 від 26.07.2013.

Згідно Акту загальної форми № 7506 від 26.07.2013 вагон відчеплений на перевірку.

При переважуванні вагону просипання вантажу чи ознак крадіжки не виявлено, в технічному та комерційному відношенні вагони справні, двері люка щільно закриті, навантаження рівномірне нижче бортів на 300 мм, каток застосовувався, є маркування паралельними бороздами.

В ході перевірки було встановлено, що маса вантажу, вказана в залізничній накладній № 49697337 у графі "маса вантажу в кг визначена відправником" не відповідає масі вантажу при переважуванні вагону на станції Знам'янка Одеської залізниці, а саме: в накладній у вагоні № 60443538 вказана маса вантажу складає 67000 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 65600 кг, що на 1400 кг менше ніж вказано у накладній.

Невідповідність маси вантажу була підтверджена при повторному переваженні зазначеного вагону на станції призначення, про що є відмітка у розділі "Є" Комерційного акту АА № 023400/288/111 від 26.07.2013.

Сума штрафу за невірно зазначену масу вантажу заявлена до стягнення у позовній заяві становить - 26980,00 грн.

Позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача даної суми штрафу.

Оцінивши матеріали справи суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Відповідно до ст. 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу здійснюється за договором перевезення; загальні умови визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них, умови перевезення вантажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Як встановлено ч. 3 ст. 909 Цивільного кодексу України, укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної.

Законом України "Про залізничний транспорт", ст. 3, визначається, що законодавство про залізничний транспорт загального користування складається з Закону України "Про транспорт", Закону України "Про залізничний транспорт", Статуту залізниць України (надалі - Статут) та інших актів законодавства України. Нормативні документи, що визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування... є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Відповідно до ч. 5 ст. 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями встановлюються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами.

Як зазначено в ст. 6 глави 1 Статуту залізниць України, накладна - це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил перевезення вантажів і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої особи - одержувача і супроводжує вантаж до місця призначення.

Маса вантажу згідно ст. 37 Статуту та п. 5 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 № 861/5082, визначається відправником.

Правильність внесених у накладну відомостей, як це передбачено п. 2.3 "Правила оформлення перевізних документів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 за № 863/5084, своїм підписом підтверджує представник відправника. Так, правильність внесених відомостей до вищевказаної накладної підтвердив своїм підписом представник відправника.

Згідно п. 28 "Правила приймання вантажів до перевезення", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 № 861/5082, вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), а у даному випадку спірний вагон є напіввагоном, приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т.ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до статті 24 Статуту залізниць України, залізниця має право перевірити правильність відомостей про вантаж, зазначений відправником у накладній на станції відправлення, під час перевезення та на станції призначення.

Пунктом 22 "Правила видачі вантажів", зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.2000 № 862/5083, передбачено, що перевірка маси вантажу на станції призначення провадиться, як правило, таким самим способом, яким цю масу було визначено на станції відправлення.

Так, при проходженні вагону через станцію Знам'янка Одеської залізниці при переважуванні вагонів на вагонних 150-тоних вагах було виявлено, що маса вантажу зазначена у накладній № 49697337 у вагоні № 60443538 вказана маса вантажу складає 67000 кг, фактично ж встановлено, що маса вантажу складає 65600 кг, що на 1400 кг менше ніж вказано у накладній, про що було складено Акт загальної форми № 7506 від 26.07.2013 та Комерційний акт АА № 023400/288/111 від 26.07.2013.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту, щодо штрафу нарахованого у розмірі відповідно до статті 118 Статуту, штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків.

Згідно ст. 24 Статуту вантажовідправник несе відповідальність за всі наслідки невірності, неточності або неповноту відомостей, зазначених ним у накладній.

Згідно з п. 5.5 розділу 5 "Правил оформлення перевізних документів", затверджених Наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000 № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України від 24.11.2000 № 863/5084, якщо під час перевезення вантажу або на станції його призначення буде виявлено неправильне зазначення у накладній відомостей про адресу одержувача, його код, назву вантажу, його кількість, то з відправника стягується штраф згідно зі ст. 122 Статуту залізниць України.

Згідно з ст.ст. 118, 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначену в накладній масу вантажу з відправника стягується штраф в розмірі згідно із ст. 118 Статуту залізниць / 5-кратна провізна плата за всю відстань перевезення.

Провізна плата згідно залізничній накладній № 49697337 у вагоні № 60443538 складає - 5396,00 грн.

Штраф за неправильно зазначену масу вантажу становить:

5396,00 грн. х 5 = 26980,00 грн.

Наведені вище норми свідчать про те, що залізниця не зобов'язана перевіряти дані, зазначені у накладних фактичним даним при прийнятті вантажу до перевезення.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Для відповідальності вантажовідправника обов'язковою умовою є наявність вини у неправильному зазначенні маси вантажу.

Підставою для покладання на відправника відповідальності, згідно ст. 122 Статуту, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу, є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст. 129 Статуту щодо штрафу нарахованого у розмірі відповідно до статті 118 Статуту, штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитків.

Відповідно до частини 2 розділу 3 Тарифного керівництва № 1 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України № 551 від 15 листопада 1999 року за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та за неправильне зазначення його найменування або властивостей з відправника, крім завданих залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної плати за всю відстань перевезення залізницями України.

За неправильно зазначені в накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порту стягується штраф у розмірі п'ятикратної плати за всю відстань перевезення залізницями України. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, що виникли.

У пункті 6.2 Рекомендацій президії Вищого господарського суду України від 29.09.2008 № 04-5/225 роз'яснено, що у застосуванні статей 118 та 122 Статуту слід враховувати, що штраф підлягає стягненню за самий факт допущення вантажовідправником зазначених порушень, незалежно від того, чи завдано залізниці у зв'язку з цим збитки.

Матеріалами справи підтверджено, що відповідачем невірно вказані відомості у накладній № 49697337.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій слід зазначити наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно з ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків та за наявності інших обставин, які мають істотне значення. При цьому відсутність чи невисокий розмір збитків може бути підставою для зменшення судом розміру неустойки, що стягується з боржника.

Частиною 1 статті 233 Господарського кодексу України закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступень виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Отже, якщо порушення зобов'язання учасника господарських відносин не потягло за собою значні збитки для іншого господарюючого суб'єкта, то суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналогічна норма міститься й у п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, за якою господарський суд має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Таким чином, суд має право, виходячи з конкретних обставин справи, зменшити розмір штрафних санкцій, але не звільнити повністю боржника від їх сплати.

При розгляді клопотання відповідача про зменшення штрафних санкцій суд враховує:

- ступінь виконання зобов'язання боржником;

- майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні;

- не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Так, із наданих відповідачем доказів вбачається, що товариство є вугільним підприємством, знаходиться в тяжкому фінансовому стані та має заборгованість зі сплати обов'язкових податків та зборів.

В даному випадку, позивачем не доведено суду, що йому були спричинені будь-яки збитки в наслідок невірно зазначених відомостей про масу вантажу, які були припущені відповідачем у наведеній вище накладній.

Також, недовантаження вугілля не потягло за собою будь-яких наслідків і для безпеки залізниці або її шляхів та інших осіб.

Враховуючи наведене та те, що відповідач знаходиться у скрутному фінансовому становище, для виправлення якого потрібні час та можливість здійснення фінансових операцій, а накладення штрафу на ДП "Луганськвугілля" у розмірі, вказаному позивачем, призведе до поглиблення фінансових проблем підприємства, що в свою чергу унеможливить сплату податків, зборів, інших обов'язкових платежів, що в свою чергу паралізує роботу підприємства та вкрай ускладнить виконання рішення суду у справі.

Зазначене скрутне фінансове становище ДП "Луганськвугілля" підтверджується доданою копією звіту про фінансові результати за 1-е півріччя 2013 року та копією балансу (звіту про фінансовий стан) станом на 30.06.2013.

Враховуючи викладене, суд вважає за доцільне застосувати ст. 233 Господарського кодексу України та задовольнити клопотання відповідача про зменшити суму штрафних санкцій і зменшити розмір штрафу до 10792,00 грн.

Суд вважає, що вина відповідача у неправильному зазначенні відомостей у накладній є такою, що підтверджена матеріалами справи, але враховуючи клопотання відповідача про зменшення розміру штрафних санкцій, яке судом задоволено, позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати у справі покладаються на відповідача.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ч. 1 ст. 233 Господарського кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Державного підприємства "Одеська залізниця" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Центральна збагачувальна фабрика "Нагольчанська" про стягнення 26980 грн. 00 коп. задовольнити частково.

2. Стягнути з Державного підприємства "Луганськвугілля" (місцезнаходження юридичної особи: 91055, місто Луганськ, вулиця Лермонтова, будинок 1-В, ідентифікаційний код юридичної особи: 32473323) на користь Державного підприємства "Одеська залізниця" (місцезнаходження юридичної особи: 65023, місто Одеса, вулиця Пантелеймонівська, 19, ідентифікаційний код юридичної особи: 01071315) штраф за невірне зазначення маси вантажу у залізничній накладній у розмірі 10 792 грн. 00 коп. та стягнути витрати на сплачений судовий збір у розмірі 1720 грн. 50 коп.

Видати наказ позивачу після набрання рішенням законної сили.

У судовому засіданні 24 жовтня 2013 року було оголошено лише вступну і резолютивну частину рішення. Дане рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення місцевим господарським судом. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського кодексу України.

Дата підписання рішення 25 жовтня 2013 року.

Суддя Є.А.Лісовицький