Постанова № 34336933, 22.10.2013, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 жовтня 2013 року Справа № 901/448/13-г Вищий господарський суд України в складі колегії

суддів:Грейц К.В. - головуючого (доповідача), Бакуліної С.В., Глос О.І.,розглянувши касаційну скаргуМалого приватного підприємства "Кітей"на додаткову постановувід 02.09.2013 Севастопольського апеляційного господарського судуу справі господарського суду Автономної Республіки Крим № 901/448/13-гза позовомМалого приватного підприємства "Кітей"доПублічного акціонерного товариства "Суднобудівний завод "Залів"простягнення 784551,00 грн.,ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Автономної Республіки Крим від 03.04.2013 у справі № 901/448/13-г (суддя Толпиго В.І.) частково задоволені позовні вимоги Малого приватного підприємства "Кітей" (далі-позивач) до Публічного акціонерного товариства "Суднобудівний завод "Залів" (далі-відповідач) про стягнення вартості невід'ємних поліпшень у сумі 784551,00 грн. Стягнуто з відповідача на користь позивача 669736,00 грн. вартості невід'ємних поліпшень, 13394,72 грн. судового збору, 125,53 грн. витрат, пов'язаних з розглядом справи. У задоволенні позовних вимог в частині стягнення 114815,00 грн. відмовлено.

Севастопольський апеляційний господарський суд, здійснюючи апеляційний перегляд в зв'язку зі скаргою відповідача, постановою від 15.05.2013 (колегія суддів у складі: головуючий суддя Плут В.М., судді Балюкова К.Г., Видашенко Т.С.) рішення місцевого господарського суду у справі скасував, прийнявши нове рішення про відмову в позові.

05.08.2013 відповідач - Публічне акціонерне товариство "Суднобудівний завод "Залів" звернувся до Севастопольського апеляційного господарського суду із заявою від 31.07.2013 №16/212, в якій просив господарський суд прийняти додаткове рішення щодо стягнення з позивача суми судового збору, сплаченого відповідачем за подання апеляційної скарги.

Листом від 07.08.2013 №977-32876 Севастопольський апеляційний господарський суд звернувся до господарського суду Автономної Республіки Крим з вимогою про направлення матеріалів справи №901/448/13-г для виконання приписів ст. 88 ГПК України. Зазначена справа надійшла до суду апеляційної інстанції 20.08.2013.

02.09.2013 Севастопольським апеляційним господарським судом прийнято додаткову постанову в справі № 901/448/13-г (колегія суддів у складі: головуючий суддя Плут В.М., судді Балюкова К.Г., Видашенко Т.С.), якою стягнуто з позивача на користь відповідача судовий збір за подачу апеляційної скарги у розмірі 6832,56 грн.

Позивач, не погоджуючись з додатковою постановою суду апеляційної інстанції, звернувся до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати зазначену постанову, посилаючись на порушення апеляційним господарським судом норм ст. ст. 42, 88 ГПК України.

Відзив на касаційну скаргу не надійшов.

Представники сторін не скористались своїми процесуальними правами на участь в судовому засіданні касаційної інстанції, про дату і час якого були належним чином повідомлені ухвалою Вищого господарського суду України від 14.10.2013.

Перевіривши доводи, викладені у касаційній скарзі, та правильність застосування судом апеляційної інстанції норм процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 49 ГПК України стороні, на користь якої відбулося рішення, господарський суд відшкодовує мито за рахунок другої сторони і в тому разі, коли друга сторона звільнена від сплати судового збору.

Як вбачається з матеріалів справи, постановою від 15.05.2013 Севастопольський апеляційний господарський суд скасував рішення місцевого господарського суду від 03.04.2013, прийнявши нове рішення, яким відмовив у позові, втім, не вирішив питання щодо розподілу господарських витрат.

Відповідно до ст. 88 ГПК України господарський суд має право за заявою сторони, прокурора, який брав участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою прийняти додаткове рішення, ухвалу, якщо: 1) з якоїсь позовної вимоги, яку було розглянуто в засіданні господарського суду, не прийнято рішення; 2) не вирішено питання про розподіл господарських витрат або про повернення судового збору з бюджету.

Відповідно до п.13 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 23.03.2012 №6 "Про судове рішення" прийняття додаткового рішення (стаття 88 ГПК) за заявою сторони, прокурора, який брав участь у процесі, або за ініціативою суду здійснюється, як правило, тим же суддею (складом суду), що приймав первісне рішення, за винятком випадків, коли це неможливо з об'єктивних причин (звільнення судді, відсутність його у зв'язку з відпусткою, захворюванням тощо).

Згідно з п. 14 зазначеної постанови Пленуму Господарський процесуальний кодекс не встановлює будь-яких обмежень строків подання заяв про прийняття додаткового рішення, виправлення чи роз'яснення його. Тому при розгляді цих заяв господарським судам слід керуватись тими статтями ГПК, які регламентують відповідні строки щодо основного рішення.

Відтак, враховуючи, що матеріали справи № 901/448/13-г після їх запиту з місцевого господарського суду, надійшли до суду апеляційної інстанції 20.08.2013, доводи скаржника щодо формування незаконного складу колегії суддів, яка приймала додаткову постанову, відхиляються колегією суддів, оскільки, приймаючи додаткову постанову 02.09.2013, після виходу судді-доповідача по даній справі з щорічної відпустки, Севастопольський апеляційний господарський суд керувався саме вказівками, що містилися у вищевказаній постанові Пленуму ВГСУ відносно необхідності створення для розгляду заяви відповідача про прийняття додаткового рішення такої ж колегії суддів, що приймала постанову у справі від 15.05.2013, з урахуванням відповідних процесуальних строків, тобто, жодним чином не порушив як вимоги процесуального законодавства, так і приписи зазначеної постанови Пленуму.

Щодо посилань скаржника на неврахування апеляційним господарським судом його відсутності під час прийняття постанови від 15.05.2013, колегія суддів зазначає, що вказана обставина не має жодного значення при вирішення апеляційним господарським судом питання розподілу судових витрат, які були об'єктивно понесені відповідачем у зв'язку з оскарженням рішення місцевого суду і апеляційна скарга якого була задоволена.

Наведене свідчить, що під час прийняття додаткової постанови про розподіл судових витрат, суд апеляційної інстанції не припустився порушення або неправильного застосування норм чинного процесуального законодавства, а, отже, підстави для її скасування або зміни та задоволення вимог касаційної скарги відсутні.

Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Малого приватного підприємства "Кітей" залишити без задоволення.

Додаткову постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.09.2013 у справі господарського суду Автономної Республіки Крим № 901/448/13-г залишити без змін.

Головуючий суддя К.В. Грейц

Судді С.В. Бакуліна

О.І. Глос