Постанова № 34335424, 22.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА

01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва 8, корпус 1

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

22 жовтня 2013 року № 826/15323/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі головуючого судді Келеберди В.І. розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом

Товариства з обмеженою відповідальністю "МІЖГАЛУЗЕВА ТОРГОВЕЛЬНА КОМПАНІЯ"

до

Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міністерства доходів і зборів України у місті Києві

про

визнання протиправними дії, скасування акту від 16.01.2013

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Міжгалузева торговельна компанія» звернулась до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві про визнання протиправними дій по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки, за результатом якої складено акт від 16.01.2013 №133/22-8/3770112 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Міжгалузева торгівельна компанія» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 26.04.2011 по 31.11.2013» та акт від 12.03.2013 №944/22-8/3770112 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Міжгалузева торгівельна компанія» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.12.2012 по 31.11.2013», скасування актів від 16.01.2013 №133/22-8/3770112, від 12.03.2013 №944/22-8/3770112.

В обґрунтування позовних вимог позивача зазначає, що фактично відповідачем проведено документальну позапланову невиїзну перевірку, за відсутності правових підстав виключно на підставі інформації з баз даних; висновки, викладені в Акті звірки, зокрема щодо нікчемності правочинів, укладених з суб’єктами господарювання, нормативно та документально не підтверджуються.

Відповідач – Державна податкова інспекція у Печерському районі Головного управління Міндоходів у м. Києві – письмових пояснень по суті позовних вимог не надав, явку уповноваженого представника в судове засідання не забезпечив, хоча був належним чином повідомлений про час, дату та місце судового вирішення справи.

Відповідно до ч. 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо немає перешкод для розгляду справи у судовому засіданні, але прибули не всі особи, які беруть участь у справі, хоча і були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового розгляду, суд має право розглянути справу у письмовому провадженні у різі відсутності потреби заслухати свідка чи експерта.

Враховуючи, що відповідач належним чином повідомлений про час, дату та місце судового засідання в судове засідання не прибув, причина неявки представника відповідача визнана судом неповажною, а також з огляду на відсутність потреби заслухати свідка чи експерта, суд прийшов до висновку про доцільність розгляду справи в порядку письмового провадження.

Розглянувши подані сторонами документи і матеріали, заслухавши пояснення сторін, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, Окружний адміністративний суд м. Києва,

ВСТАНОВИВ:

Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби складено акт від 16.01.2013 №133/22-8/37701112 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Міжгалузева торговельна компанія» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 26.04.2013 по 31.11.2012» (далі акт від 16.01.2013).

Як вбачається з акту від 16.01.2013, відповідач дійшов висновку, що звіркою документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин позивача з контрагентами. Також звіркою встановлено відсутність об’єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) у липні – листопаді 2012 року, які підпадають під визначення ст. 134 Податкового кодексу України.

Судом встановлено, що Державною податковою інспекцією у Печерському районі м. Києва Державної податкової служби складено акт від 12.03.2013 №944/22-8/37701112 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Міжгалузева торговельна компанія» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.12.2012 по 31.01.2013» (далі акт від 12.03.2013».

Як вбачається з акту від 12.03.2013 відповідач дійшов висновку, що звіркою документально не підтверджено реальність здійснення господарських відносин позивача з контрагентами. Також звіркою встановлено відсутність об’єктів оподаткування при придбанні та продажу товарів (послуг) у грудні 2012 року та січні 2013 року, які підпадають під визначення ст. 134 Податкового кодексу України.

Пунктом 73.5 статті 73 Податкового кодексу України передбачено, що з метою отримання податкової інформації органи державної податкової служби мають право проводити зустрічні звірки даних суб’єктів господарювання щодо платника податків.

Зустрічною звіркою вважається співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб’єкта господарювання, що здійснюється органами державної податкової служби з метою документального підтвердження господарських відносин з платником податків та зборів, а також підтвердження відносин, виду, обсягу і якості операцій та розрахунків, що здійснювалися між ними, для з’ясування їх реальності та повноти відображення в обліку платника податків.

Зустрічні звірки не є перевірками і проводяться в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

За результатами зустрічних звірок складається довідка, яка надається суб’єкту господарювання у десятиденний термін.

Механізм проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок визначає Порядок проведення органами державної податкової служби зустрічних звірок, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 27 грудня 2010 року №1232 (далі по тексту - Порядок).

Відповідно до пунктів 2-4 Порядку зустрічні звірки проводяться у суб’єктів господарювання, щодо здійснення операцій з якими під час перевірки платника податків та зборів виникають сумніви стосовно факту здійснення таких операцій або якщо існують розбіжності задекларованих у деклараціях з податку на додану вартість показників податкового кредиту та податкових зобов’язань.

З метою проведення зустрічної звірки орган державної податкової служби (ініціатор) надсилає органу державної податкової служби (виконавцю), на обліку в якому перебуває суб’єкт господарювання, запит про проведення зустрічної звірки для підтвердження отриманих від платника податків та зборів даних.

Зустрічна звірка може бути проведена органом державної податкової служби (ініціатором) самостійно у разі, коли суб’єкт господарювання перебуває на обліку в тому ж органі державної податкової служби, в якому перебуває платник податків, або в межах одного населеного пункту.

Орган державної податкової служби (виконавець), який проводить зустрічну звірку, складає довідку за наявності інформації, для отримання якої надіслано запит органом державної податкової служби (ініціатором), та її документального підтвердження. У разі відсутності запитуваної органом державної податкової служби (ініціатором) інформації орган державної податкової служби (виконавець) надсилає завірений печаткою запит про подання інформації та її документального підтвердження суб’єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом з повідомленням про вручення чи особисто вручає суб’єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку.

Згідно з пунктом 6 Порядку визначено, що у разі отримання від суб’єкта господарювання інформації, визначеної у запиті, та її документального підтвердження (протягом одного місяця з дня, що настає за днем надходження суб’єкту господарювання запиту) орган державної податкової служби проводить зустрічну звірку.

Відповідно до пункту 7 Порядку визначено, що за результатами проведеної зустрічної звірки складається довідка, яка підписується суб’єктом господарювання (законним чи уповноваженим представником) і посадовими особами органу державної податкової служби та особисто вручається суб’єкту господарювання або його законному чи уповноваженому представникові під розписку або надсилається суб’єкту господарювання за його адресою (місцезнаходженням, податковою адресою) рекомендованим листом із повідомленням про вручення.

З огляду на вказані правові норми вбачається, що проведення звірки - це дії по співставленню даних первинних бухгалтерських та інших документів суб’єкта господарювання, за результатами здійснення яких складається довідка.

При цьому заходи, спрямовані на проведення зустрічної звірки, тобто, спрямовані на вчинення дій щодо співставлення даних первинних бухгалтерських та інших документів суб’єкта господарювання, однак без фактичного здійснення таких дій, не можуть вважатись діями по проведенню зустрічної звірки.

З матеріалів справи вбачається, що відповідачем встановлено, що позивач з адресою вказаною у реєстраційних документах не заходиться, про що складено акт від 14.01.2013 «Акт перевірки відповідності юридичної адреси фактичному місцезнаходженню суб’єкта підприємницької діяльності».

Відповідно до пп. 4.4 п. 4 Методичних рекомендацій щодо організації та проведення органами деревної податкової служби зустрічних звірок у разі встановлення фактів, що не дають змогу провести зустрічну звірку суб’єкта господарювання, зокрема у зв’язку з зняттям його з обліку, вставлення відсутності субота господарювання та/бо його посадових осіб за місцезнаходженням, відповідальний підрозділ не пізніше двох робочих днів від дати надходження запиту складає акт про неможливість проведення зустрічної звірки суб’єкта господарювання, реєструє його у Журналі реєстрації довідок про результати проведення зустрічної звірки зустрічної звірки та вживає відповідних заходів, передбачених актами ДПС України.

Як вб’ється з матеріалів справи відповідачем встановлено факти, що не дають змогу провести зустрічні звірки (відсутність позивача з місцем реєстрації) та складено згадувані вище акти про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Міжгалузева торгівельна компанія» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків.

Відповідно із пунктом 1.3 наказу Державної податкової адміністрації України від 10.08.2005 N 327 за результатами проведення невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок фінансово-господарської діяльності суб'єктів господарювання оформляється акт, а в разі відсутності порушень податкового, валютного та іншого законодавства складається довідка.

Акт - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Довідка - службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про невстановлення фактів порушень вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Вказана норма Наказу під актом розуміє службовий документ, який стверджує факт проведення невиїзної документальної або виїзної планової чи позапланової перевірки фінансово-господарської діяльності суб'єкта господарювання і є носієм доказової інформації про виявлені порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб'єктами господарювання.

Таким чином, акт перевірки як і акт звірки не є тим рішенням суб'єкта владних повноважень, який би порушував права та інтереси позивача, незгода з висновками, викладеними в акті про неможливість проведення зустрічної звірки не є підставою для визнання протиправними дії щодо проведення зустрічної звірки та складання акту про неможливість проведення такої зустрічної звірки.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб’єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

Висновки податкового органу викладені у вказаних вище актах про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Міжнародна торговельна компанія» самі по собі не можуть порушувати права, свободи чи інтереси позивача, оскільки згадувані акти про неможливість проведення зустрічної звірки позивача є різновидом податкової інформації.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Вищого адміністративного суду України від 13.06.2013 №К/800/15324/13.

Крім того, суд звертає увагу, що позивачем не надано суду жодного доказу на спростування висновків податкового органу викладених в акті про неможливість проведення зустрічної звірки щодо нікчемності правочинів позивача укладених з контрагентами – покупцями та контрагентами-продавцями.

Отже, оскаржувані позивачем акти про неможливість проведення зустрічної звірки не порушують права, свободи чи інтереси позивача, а відтак суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог про скасування актів від 16.01.2013 №133/22-8/3770112, від 12.03.2013 №944/22-8/3770112.

Щодо вимоги про визнання протиправними дій по проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки, за результатом якої складено акт від 16.01.2013 №133/22-8/3770112 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Міжгалузева торгівельна компанія» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 26.04.2011 по 31.11.2013» та акт від 12.03.2013 №944/22-8/3770112 «Про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ «Міжгалузева торговельна компанія» щодо підтвердження господарських відносин платниками податків за період з 01.12.2012 по 31.11.2013» суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього кодексу.

Згідно з ч. 1 ст. 70 Кодексу адміністративного судочинства України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Судом встановлено, що позивачем не надано жодного належного доказу вчинення відповідачем дій щодо проведенню документальної невиїзної позапланової перевірки позивача, отже позовні вимоги у вказаній частині є безпідставними та не підлягають задоволенню.

З огляду на те, що дії відповідача щодо проведення зустрічної звірки та акти про неможливість проведення такої зустрічної звірки не порушують права та інтереси позивача, суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

На думку Окружного адміністративного суду міста Києва, відповідачем доведено правомірність своїх дій у відповідності до вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною третьою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, в свою чергу позивач не довів суду обставин, на яких ґрунтуються його вимоги, а тому, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов ТОВ “Міжгалузева торговельна компанія ” не підлягає задоволенню.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Відмовити в задоволенні позовних вимог.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.І. Келеберда