Рішення № 34335321, 22.10.2013, Деснянський районний суд м. Чернігова

Справа № 750/6169/13-ц

Провадження № 2/750/2122/13

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22.10.2013 року

Деснянський районний суд міста Чернігова у складі: судді Жук М.І., за участю секретаря судового засідання Заліської Ю.В., позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2, відповідача ОСОБА_3 розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по сплаті комунальних послуг та моральної шкоди,-

ВСТАНОВИВ:

02.07.2013 року позивач звернувся до суду з позовом (розмір позовних вимог був остаточно уточнений згідно заяви від 21.10.2013 року) до відповідача з вимогами: про стягнення грошових коштів за утримання спільного майна в розмірі 6201 грн 70 коп, що відповідає 1/2 частині відповідача у сплачених позивачем комунальних послугах за квартиру АДРЕСА_1 за період з 01.07.2010 року по 01.09.2013 року; про стягнення грошових коштів за утримання спільного майна в розмірі 3825 грн 68 коп, що відповідає 1/4 частині відповідача у сплачених позивачем комунальних послугах за квартиру №32 корпус №1 в будинку №169 по вулиці 1 Травня в місті Чернігів за період з 01.07.2010 року по 01.09.2013 року; про стягнення моральної шкоди в розмірі 10000 грн.

В обґрунтування позову приведені доводи, що відповідач (як співвласник вказаних квартир) не сплачує грошові кошти за надані комунальні та телекомунікаційні послуги за вказаний період, а тому повинен компенсувати позивачу відповіді грошові кошти та сплатити моральну шкоду, яка заподіяна позивачем невиконанням зобовязання з утримання помешкань.

Позивач в судовому засіданні позов підтримав.

Відповідач позов не визнав.

Суд, заслухавши пояснення сторін, свідка ОСОБА_4, дослідивши докази по справі приходить до висновку, що позов задоволенню не підлягає.

Відповідно до ст.ст.10, 60 ЦПК України кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.

В судовому засіданні встановлено, що сторони по справі є співвласниками квартири АДРЕСА_1, оскільки їм на праві спільної часткової власності належить по 1/2 частині вказаного помешкання і таке речове право виникло у відповідача 14.12.2012 року (а.с.11-16, 93-95).

Сторони по справі та їх повнолітні діти ОСОБА_5, ОСОБА_4 є також співвласниками квартири №32 корпус №1 в будинку №169 по вулиці 1 Травня в місті Чернігів, оскільки їм на праві спільної часткової власності належить по 1/4 частині вказаного помешкання (а.с.99).

Сторони розірвали шлюб в судовому порядку 17.11.2009 року і з цього часу відповідач не проживає (не користується) вищевказаними квартирами по причині вчинення позивачем перешкод в їх користуванні шляхом ненадання відповідачу ключів від вхідних дверей помешкань, що підтверджується значною кількістю матеріалів перевірок Чернігівського міського відділу УМВС України в Чернігівській області (а.с.9-10, 115-116, 118, 123-124, 127-128, 130).

Відповідно до ст.360 ЦК України, співвласник відповідно до своєї частки у праві спільної часткової власності зобовязаний брати участь у витратах на утримання спільного майна та нести відповідальність перед третіми особами за зобовязаннями, повязаними із спільним майном.

Згідно положень ст.358 ч.ч.1-3 ЦК України, право спільної часткової власності здійснюються співвласниками за їхньою згодою. Співвласники можуть домовитись про порядок володіння та користування майном, що є спільною частковою власністю. Кожен із співвласників має право на надання йому у володіння та користування тієї частини спільного майна в натурі, яка відповідає його частці у праві спільної часткової власності. У разі неможливості цього він має право вимагати від інших співвласників, які володіють і користуються спільним майном, відповідної матеріальної компенсації.

Статтею 1167 частиною 1 ЦК України передбачено, що моральна шкода, завдана фізичній особі неправомірною бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.

Аналізуючи вищезазначені норми матеріального права суд приходить до висновку, що оскільки між сторонами не досягнуто згоди про порядок володіння та користування майном (квартирами), що є спільною частковою власністю, позивач незаконно чинить відповідачу перешкоди у користуванні квартирами і відповідач ними фактично на користується з листопада 2009 року (не є споживачем наданих третіми особами житлово-комунальних послуг), відповідач не отримав відповідної матеріальної компенсації від фактичних володільців і користувачів вказаних помешкань за період з 01.07.2010 року по 01.09.2013 року у позивача відсутні правові підстави для стягнення з відповідача грошових коштів, сплачених згідно особистого волевиявлення позивача за надані комунальні та телекомунікаційні послуги за вказаний період, що є підставами для повної відмови в задоволенні позову, так як і моральна шкода з вини відповідача позивачу не заподіяна.

Встановлені судом обставини є підставами для повної відмови в задоволенні позову.

Судові витрати по справі, які поніс позивач, необхідно віднести на рахунок позивача.

Керуючись ст.ст.209 ч.3, 213 215, 88 ЦПК України, суд,-

ВИРІШИВ:

Відмовити повністю в задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості по сплаті комунальних послуг та моральної шкоди.

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області. Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у розгляді справи, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Рішення в повному обсязі складене 25.10.2013 року.

Суддя