Рішення № 34335285, 18.10.2013, Холодногірський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Харкова)

"18" жовтня 2013 р. Справа № 2/642/1364/13-642/6694/13-ц

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 жовтня 2013 р. Ленінський районний суд м. Харкова у складі:

головуючого судді Бегунц А. О.

при секретарі Оріховській Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2, Приватного нотаріуса ОСОБА_3 про визнання дій незаконними, зобовязання вчинити певні дії та звернення стягнення на предмет іпотеки, треті особи: ОСОБА_4, Арбітражний керуючий - ОСОБА_5, -

ВСТАНОВИВ:

ПАТ «Універсал Банк» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, приватного нотаріуса ОСОБА_3 в якому просить визнати незаконними дії приватного нотаріуса Харківського нотаріального округу ОСОБА_6 стосовно вилучення записів: з Державного реєстру іпотек про реєстрацію права іпотеки ПАТ «Універсал Банк» на квартиру АДРЕСА_1 та з Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна про заборону відчуження квартири АДРЕСА_2, зобовязати приватного нотаріуса поновити відповідні записи. Крім того позивач просить звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме на квартиру АДРЕСА_3, що належить на праві власності відповідачці ОСОБА_2, шляхом продажу з прилюдних торгів з початковою ціною, що буде визначена відповідно до ЗУ «Про виконавче провадження» з направленням коштів від реалізації в рахунок погашення боргу ОСОБА_4 за кредитним договором № 113-2008-2169 від 25.06.2008 року перед ПАТ «Універсал Банк».

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що між ним та ОСОБА_7 25.06.2008 р. було укладено кредитний договір № 113-2008-2169 за яким банк надав, а Позичальник отримав 192610,00 доларів США, зобов`язавшись при цьому сплачувати проценти за користування грошима та повернути сам кредит в строки передбачені договором. З метою забезпечення зобов`язань боржника перед банком, 25.06.2008 року, було укладено договір іпотеки посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_8, за яким банку в іпотеку було передано квартиру № 6 за адресою: м. Харків, вул. Афанасівська 34. Одночасно нотаріусом ОСОБА_8 була накладена заборона відчуження квартири до припинення чи розірвання договору іпотеки та було внесені відповідні дані до Державного реєстру іпотек. Постановою Господарського суду Харківської області від 18.05.2009 року ФОП ОСОБА_7 було визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру, призначено арбітражного керуючого та скасовано арешти накладені на майно боржника, та інші обмеження щодо розпорядження майном ОСОБА_7

19.01.2010 року арбітражним керуючим ОСОБА_5 квартиру АДРЕСА_4, було за договором купівлі-продажу відчужено ОСОБА_9 який, в свою чергу 26.01.2010 року, за договором купівлі-продажу передав спірну квартиру у власність ОСОБА_2 Позивач вважає, що діями відповідачів було порушено його права спрямовані на звернення стягнення на предмет іпотеки, в звязку з чим просить визнати дії приватного нотаріуса ОСОБА_10 незаконними, зобовязати останню поновити відповідні записи та в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_7 перед банком звернути стягнення на предмет іпотеки квартиру АДРЕСА_4, шляхом продажу предмету іпотеки на прилюдних торгах.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, прохав їх задовольнити та дав пояснення аналогічні доводам викладеним у позовній заяві.

Представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_11 в судовому засіданні проти задоволення позовних вимог заперечував у повному обсягу посилаючись на наступне. Постановою господарського суду Харківської області від 18.05.2009 року, яка залишена без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду та була чинна на час укладання договору купівлі-продажу квартири, ФОП ОСОБА_4 було визнано банкрутом та відносно нього відкрито ліквідаційну процедуру, ліквідатором було призначено ОСОБА_5 У зазначеній постанові вказано, що скасовуються усі арешти, що накладені на майно боржника, і інші обмеження щодо розпорядження майном боржника у тому числі податкову заставу. Ліквідатора - арбітражного керуючого ОСОБА_5 зобовязано виконати ліквідаційну процедуру банкрута, в тому числі здійснити продаж всього майна ФОП ОСОБА_4 Відповідно договору купівлі продажу від 19.01.2010 р., ОСОБА_5, що діяв на підставі постанови господарського суду Харківської області від 18.05.2009 року, передав у власність за плату ОСОБА_9, переможцю аукціонуАДРЕСА_5 у буд. 34 розташовану по вул. Афанасівській у м.Харкові. ОСОБА_9 у свою чергу, відповідно до договору купівлі продажу квартири від 26.01.2010 року передав у власність за плату ОСОБА_2 зазначену квартиру. За таких обставин, виключення записів з реєстрів заборон відчуження стосовно обєкта іпотеки не ставиться в залежність від згоди іпотеко держателя, а дії нотаріуса відповідають вимогам законодавства, оскільки останній виконав рішення суду. Представник відповідача вважає, що договір застави є припиненим з дати реалізації квартири тобто з 19.01.2010 року, а вимоги, щодо визнання дій нотаріуса незаконними та звернення стягнення на предмет іпотеки безпідставні і не підлягають задоволенню.

Представник відповідача приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_3 - ОСОБА_12 позов не визнав, пояснив, що постановою Господарського суду Харківської області по справі №Б-39/90-09 від 18.05.2009 року, яка на час вчинення відповідної нотаріальної дії не була скасована і її дія не була призупинена, а також ст. 34 ЗУ Про нотаріат, яка передбачає, що на нотаріуса може бути покладено вчинення інших нотаріальних дій, передбачених чинним законодавством. П. 2 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дійтакож передбачає, що на нотаріуса може бути покладено вчинення інших нотаріальних дій, передбачених чинним законодавством. Відповідно до постанови Господарського суду Харківської області, по справі №Б-39/90-09 від 18.05.2009 року, яка була надана судом, були скасовані всі арешти, накладені на майно боржника та інші обмеження, щодо розпорядження майном банкрута. Вказані нотаріальні дії були вчинені на підставі вищевказаної постанови Господарського суду, яка на час вчинення нотаріальних дій мала законну силу, та підлягала виконанню відповідно до ст.4-5 ГПКУ. Відповідно до ст. 124 Конституції України, яка є законом прямої дії, рішення та постанови суду приймаються іменем України та обов'язкові для виконання по всій території України. Не виконання рішення або постанови суду тягне відповідальність, встановлену цим Кодексом та іншими законами України. Також позивачем було невірно викладено зміст п.253 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій. Вона передбачає, що якщо нотаріус, який накладав заборону, не має можливості її зняти, то заборону повинен знімати інший нотаріус. При цьому перелік причин, з яких нотаріус не може зняти заборону, передбачає розширення. П.253 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дійне передбачає механізму, за яким інший нотаріус може перевірити, чи може зняти заборону той нотаріус, який її накладав. Підставою для зняття заборони нотаріусом ОСОБА_3, а не ОСОБА_8 був лист останньої від 19.01.2010 р., про те, що вона не має можливості вчинити дію зі зняття заборони з технічних причин, а тому рекомендувала арбітражному керуючому ОСОБА_5 звернутися до іншого нотаріуса. На підставі наведених статей законодавства нотаріусом було доведено, що записи в реєстрі іпотек, заборона на відчуження нерухомого майна, а також вимога на отримання дозволу від іпотекодержателя на відчуження майна банкрута є обмеженнями щодо розпорядження майном банкрута, які були скасовані відповідно до постанови Господарського суду Харківської області, по справі №Б-39/90-09 від 18.05.2009 року. Вказана постанова була чинна на час вчинення вказаної нотаріальної дії. Не можна вважати нікчемним правочин, вчинений на підставі діючої на час його вчинення постанови суду.

Треті особи: ОСОБА_4 та арбітражний керуючий - ОСОБА_5 у судове засідання не зявилися, про дату та місце слухання справи були повідомлені належним чином, причини неявки суду не повідомили.

За таких обставин, на підставі ст. 169 ЦПК України, суд вважає за можливе ухвалити рішення по справі у відсутність зазначених осіб, на підставі наявних в матеріалах справи доказів.

Суд, вислухавши позицію сторін, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти та відповідні їм правовідносини.

Згідно зі ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше, як за заявою фізичних або юридичних осіб, у межах заявлених ними вимог та на підставі доказів, наданих сторонами та іншими особами, що беруть участь у справі.

Статтею 60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст. 61 ЦПК України. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено, що 25.06.2008 року між ВАТ Універсал Банкта ОСОБА_7 був укладений кредитний договір № 113-2008-2169, згідно якого позичальником було отримано кредит в сумі 192610,00 дол. США.

З метою забезпечення виконання зобов'язань за кредитним договором між ВАТ Універсал Банкта ОСОБА_7 25.06.2008 року укладений договір іпотеки нерухомого майна, предметом якого є квартира № 6 загальної площею 76,8 кв.м., житловою площею 61,7 кв.м., яка знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Афанасівська буд. 34. Договір іпотеки нерухомого майна посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8

На підставі договору іпотеки приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_8 внесений до Державного реєстру іпотек за № 7456593 запис про іпотеку квартири АДРЕСА_6.

На підставі цього ж договору внесений до Єдиного реєстру заборон відчуження нерухомого майна запис про заборону відчуження квартири АДРЕСА_6 реєстраційний номер № 7456573.

Судових рішень про визнання недійсним договору іпотеки від 25.06.2008 року, укладеного між ВАТ Універсал Банкта ОСОБА_7 в ході розгляду справи не надано.

Згідно зі ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяженьобов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, а саме право власності на нерухоме майно, право користування, право володіння, право оперативного управління, іпотека та інші речові права, відповідно до закону.

Відповідно до Закону України "Про іпотеку" іпотекою визначається вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом. Іпотекодержателем є кредитор за основним зобов'язанням.

Згідно зі ст. 3 Закону України Про іпотекуіпотека має похідний характер від основного зобов'язання і є дійсною до припинення основного зобов'язання, або до закінчення строку дії іпотечного договору.

Законом України Про іпотекутакож передбачено, що відомості про зміну умов обтяження нерухомого майна іпотекою та відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законом порядку (ст. 17 і 19 Закону).

Внесення змін і додаткових відомостей до запису здійснюється реєстратором на підставі повідомлення іпотекодержателя або уповноваженої ним особи. У повідомленні зазначаються: 1) дата державної реєстрації відомостей; 2) порядковий номер запису; 3) підстава внесення відомостей (повідомлення іпотекодержателя чи рішення суду); 4) відомості про реєстратора.

Нотаріуси при вчиненні нотаріальних дій керується Законом України Про нотаріат та Інструкцією про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої Наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03.03.2004 року, зареєстрованого Міністерством юстиції України 03.03.2004 року за № 283/8882.

Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника.

На підставі цього, постановою господарського суду Харківської області від 18 травня 2009 року скасовано всі арешти, що накладені на майно боржника і інші обмеження щодо розпорядження майном боржника, у тому числі податкові застави.

Отже, з моменту відкриття щодо боржника ліквідаційної процедури всі без винятку обтяження його активів підлягають скасування.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів» судові рішення , що набрали законної сили, є обовязковими до виконання усіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх обєднаннями на всій території України.

Згідно ч. 3 ст. 49 ЗУ «Про нотаріат» нотаріусу або посадовій особі, яка вчиняє нотаріальні дії, забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.

У звязку з чим, приватним нотаріусом ХМПНО ОСОБА_3 за заявою ліквідатора ФОП «ОСОБА_7 на виконання постанови господарського суду Харківської області від 18.05.2009 року у справі № Б-39/90 вчинено нотаріальну дію «Скасування усіх арештів, накладених на майно боржника та інших обмежень, щодо розпорядження майном».

Згідно зі ст. 1 ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідація припинення діяльності субєкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу майна.

У п. 1 Постанові Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 року № 15 « Про судову практику в справах про банкрутство» зазначено, що ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» містить спеціальні норми, які мають пріоритет у застосуванні при розгляді справ про банкрутство щодо інших законодавчих актів України.

Відповідно до п. 253 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України від 03.03.2004 р. № 20/5, якщо нотаріус, яким було накладено заборону щодо відчуження, позбавлений можливості вчинити нотаріальну дію щодо зняття заборони, така нотаріальна дія може бути вчинена іншим нотаріусом. У таком уразі цей нотаріус залишає у своїх справах копію документа, на якому вчинено напис про зняття заборони на відчуження, а також направляє повідомлення про зняття забороним щодо відчуження за місцем зберігання примірника документа. На підставі якого була накладена заборона.

Підставою для зняття заборони нотаріусом ОСОБА_3, а не ОСОБА_13 був лист останньої від 19.01.2010 року, про те, що вона не має можливості вчинити дію зі зняття заборони з технічних причин, а тому рекомендувала арбітражному керуючому ОСОБА_5 звернутися до іншого нотаріуса.

Виходячи з цього, суд вважає, що в діях приватного нотаріуса ОСОБА_3 відсутні елементи цивільного правопорушення, а саме: протиправність дій, вина та причинний зв'язок з наслідками, які наступили чи могли наступити для банка, оскільки виконання судового рішення було обовязком відповідача, що передбачено ст.13 ЗУ «Про судоустрій та статус суддів України», за невиконання якого наступає відповідальність, що передбачено ст.. 382 КК України. Крім того, ст. 49 ЗУ «Про нотаріат» нотаріусу заборонено безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.

Аналогічна позиція висвітлена у рішенні Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 19 грудня 2012 року.

Не підлягають також задоволенню позовні вимоги ПАТ Універсал Банкщодо звернення стягнення на предмет іпотеки-квартиру № 6, розташовану по вул. Афанасівській,34 у м. Харкові, що належить на праві власності ОСОБА_2 Судом встановлено, та не оспорюється сторонами, що приватним нотаріусом ОСОБА_3 19.01.2010 року з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна знято заборону на відчуження та вилучено запис про іпотеку щодо обмеження прав іпотекодавця - ОСОБА_4

Того ж дня, ТОВ Універсальна біржа Гермесбуло проведено аукціонні торги з реалізації квартири № 6, загальної площі 76,8 кв.м., розташованої у будинку № 6 по вул. Афанасівській у м. Харкові. За підсумками проведення публічних торгів між ліквідатором ОСОБА_5 банкрута фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 та гр. ОСОБА_9 укладений 19.01.2010 року договір купівлі-продажу квартири № 6, розташованої по вул. Афанасівській,34 у м. Харкові. Розмір оплати відчуженої на аукціоні квартири складав 164 000 грн. Договір був посвідчений приватним нотаріусом ОСОБА_14

Статтею 328 ЦК України передбачено набуття права власності із правочинів. Зазначене нерухоме майно набуто в порядку виконання судового рішення постанови господарського суду Харківської області від 18.05.2009 року у справі № Б-3 9/90-09 про визнання банкрутом фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, шляхом реалізації його майна через публічні торги.

Згідно зі ст. 657 ЦК України договір купівлі-продажу підлягає державній реєстрації. Судом встановлено, що договір купівлі-продажу квартири нотаріально посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_14 та право власності ОСОБА_9 на нерухоме майно, зареєстровано комунальним підприємством Харківське міське бюро технічної інвентаризації 20.01.2010 року за № 23339504.

Судом установлено, що у ОСОБА_9 виникло право власності на квартиру на підставі укладеного договору і держава офіційно визнала за ним це право шляхом здійснення його державної реєстрації органом БТІ.

При переході права власності на квартиру 6 в домі №34 по вул..Афанасівській в м.Харкові відсутні умови про перехід до набувача - ОСОБА_9 зобов'язань за іпотекою та за основним зобов'язанням -кредитним договором з ПАТ Універсал Банк. Відсутня інформація про внесення до Єдиного реєстру іпотек записів про перехід зобов'язань по іпотеці до ОСОБА_9

Правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом, або він не визнаний судом недійсним (ст.204 ЦК України). Якщо особа вважає, що її речові права порушено, має право звернутися до суду з позовом про визнання відповідної угоди недійсною (ст.ст.215-235 ЦК України).

На час розгляду справи договір купівлі-продажу нерухомого майна від 19.01.2010 року, є чинним, оскільки в судовому порядку недійсним не визнавався та право власника на нерухоме майно у встановленому Законом порядку не скасовувалося.

Судом встановлено, що ПАТ Універсал Банк визнано кредитором у справі № Б-39/90-09, порушеної господарським судом Харківської області за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_7 про визнання банкрутом. Позивач приймав участь у даній справі і був ознайомлений з переліком майна банкрута, що підлягало реалізації у встановленому законом порядку, з метою подальшого відшкодування кредиторської заборгованості. Проте, протокол аукціонних торгів, проведених ТОВ Універсальна біржа Гермесз продажу нерухомого майна - квартири №6, розташованої по вул. Афанасівській, 34 у м. Харкові в судовому порядку ніким не оскаржено, і він є дійсним.

Фізична особа набуває права на зайняття підприємницькою діяльністю з моменту її державної реєстрації. Реєстрація фізичної особи -підприємця здійснюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців".

У випадку припинення суб'єкта підприємницької діяльності - фізичної особи (виключення з реєстру суб'єктів підприємницької діяльності) зобов'язання не припиняються, а залишаються за підприємцем, як фізичною особою. Встановлено, що постанова про визнання боржника банкрутом від 18.05.2009 року у справі № Б-39/90-09 скасована, провадження у справі № Б-39/90-09 стосовно визнання неплатоспроможним фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 припинено.

Згідно зі ст.3 ЦПК України усяка заінтересована особа вправі в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом порушеного або оспорюваного права чи охоронюваного законом інтересу. Припинення права власності ОСОБА_4 на квартиру №6 не позбавляє ПАТ Універсал Банкзвернутися до третьої особи без самостійних вимог - ОСОБА_4 з вимогою про стягнення з нього заборгованості за отриманим ним кредитом згідно кредитного договору від 25.06.2008 року.

Також судом встановлено, що 26.01.2010 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_2 укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна -квартири № 6, загальної площі 76,8 кв.м., розташованої у будинку № 34 по вул. Афанасівській у м. Харкові. Даний договір посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу ОСОБА_15, про що внесено запис до Державного реєстру правочинів за № 3805079. Право власності на нерухоме майно зареєстровано 28.01.2010 року за ОСОБА_2 КП Харківським міськБТІза № 23339504.

При переході права власності на квартиру 6 в домі №34 по вул..Афанасівській в м.Харкові відсутні умови про перехід до набувача ОСОБА_2 зобов'язань за іпотекою та за основним зобов'язанням -кредитним договором з ПАТ Універсал Банк. Відсутня інформація про внесення до Єдиного реєстру іпотек записів про перехід зобов'язань по іпотеці до ОСОБА_2

Позовні вимоги ПАТ Універсал Банкщодо звернення стягнення на предмет іпотеки зводяться до віндикації, оскільки він вимагає зобов'язати приватного нотаріуса ОСОБА_14 поновити запис у Державному реєстрі іпотек нерухомого майна і звернути стягнення на предмет іпотеки, тим самим вимагає повернути йому першочергове право задовольнити свої вимоги за рахунок майна іпотекодавця, яке відчужене на його погляд за недійсними цивільно-правовими угодами. Проте, хоча майно існує, право власності на нього третій особі без самостійних вимог - іпотекодавцю ОСОБА_4 не належить, а до набувачів майна обов'язки за договором іпотеки не переходили та відсутня реєстрація таких змін до умов договору іпотеки.

Статтею 330 ЦК України передбачено, якщо майно відчужене особою, яка не мала на це права, добросовісний набувач набуває право власності на нього, якщо це майно відповідно до ст.388 ЦК України не може бути витребувано у нього.

Відповідно до ч. 1 статті 388 ЦК України, якщо майно за відплатним договором придбане в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач), власник має право витребувати це майно від набувача лише в разі, якщо майно було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; зокрема вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. Про те, що майно фізичної особи-підприємця ОСОБА_4 передане у відання ліквідатора ОСОБА_5, позивачу було відомо, але в матеріалах справи відсутні докази того, що ПАТ Універсал Банк оспорював дії арбітражного керуючого щодо відчуження майна з публічних торгів. Частиною 2 ст. 388 ЦК передбачено, що майно не може бути витребувано від добросовісного набувача, якщо воно було продане у порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Стаття 10 Закону України Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяженьпередбачає, що у разі відчуження рухомого майна боржником, який не мав права його відчужувати, особа, що придбала це майно за відплатним договором, вважається його добросовісним набувачем згідно зі статтею 388 Цивільного кодексу України, за умови відсутності в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна відомостей про обтяження цього рухомого майна. Добросовісний набувач набуває право власності на таке рухоме майно без обтяжень.

Статтею 12 даного Закону встановлено, що реєстрація обтяження надає відповідному обтяженню чинності у відносинах з третіми особами, якщо інше не встановлено цим Законом. У разі відсутності реєстрації обтяження, таке обтяження зберігає чинність у відносинах між боржником і обтяжувачем, про те воно є нечинним у відносинах з третіми особами.

В матеріалах справи відсутні докази про внесення відомостей щодо переходу прав по іпотечним зобов'язанням, встановленими договором іпотеки нерухомого майна від 25.06.2008 року реєстраційний № 7456573 до Єдиного реєстру іпотек.

Позовні вимоги ПАТ Універсал Банк щодо звернення стягнення на предмет іпотеки, що належить на праві власності відповідачці ОСОБА_2 у відповідності до ст. 23 Закону України Про іпотекує необгрунтованими та не відповідають обставинам, встановленим під час розгляду справи.

Судом встановлено, що на час набуття ОСОБА_2 права власності на нерухоме майно, останнє не мало статусу предмету іпотеки, оскільки 19.01.2010 року було вилучено з Державного реєстру іпотек.

Договір купівлі-продажу нерухомого майна - квартири № 6, загальної площі 76,8 кв.м., розташованої у будинку № 34 по вул. Афанасівській у м. Харкові, укладений 26.01.2010 року між ОСОБА_9 та ОСОБА_2 відповідає вимогам норм ст.ст.655,657 ЦК України, оскільки власниця майна належним чином зареєструвала право власності на квартиру.

ОСОБА_2 отримала майно від особи, яка на момент укладання договору купівлі-продажу була законним власником даного майна. Вказаний правочин відповідає вимогам ст.ст. 203, 209, 210, 334 ЦК України та здійснено за відсутності відомостей про обтяження нерухомого майна.

Таким чином, суд дійшов до висновку про те, що ОСОБА_2 є належним власником придбаного за договором купівлі-продажу від 26.01.2010 року нерухомого майна та добросовісним набувачем, що набув право власності на майно без обтяжень.

Крім того, у постанові судової палати Верховного суду України від 26.06.2013 р. висвітлена правова позиція /справа № 6-58 цс13/ відносно того, що відчуження майна переданого в іпотеку під час проведення ліквідаційної процедури боржника здійснюється у порядку, визначеному ЗУ «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Положеннями цього Закону не передбачено згоди іпотеко держателя на відчуження предмета іпотеки за договором, що укладається під час ліквідаційної процедури боржника, яка здійснюється в межах справи про банкрутство. Права третіх осіб на повернення майна, не підлягають захистові шляхом задоволення позову до набувача майна з використанням правового механізму, установленого статтями 215,216 ЦК України. Такий захист можливий лише шляхом задоволення індикаційного позову, якщо для цього існують підстави, передбачені ст. 388 ЦК України, які дають право витребувати майно в набувача. Разом з тим право на звернення до суду з віндикацій ник позовом має власник майна.

З огляду на наведене суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Оскільки в задоволенні позову судом відмовлено, не підлягають і задоволенню вимоги позивача про відшкодування судового збору.

Відповідно до ст. 88 ЦПК України з позивача ОСОБА_1 акціонерного товариства «Універсал Банк» на користь відповідача ОСОБА_2 підлягає стягненню сума витрат на правову допомогу у розмірі 4000 грн.

З урахуванням викладеного, керуючись ст.ст. 10,11, 60, 208, 209, 212, 215 ЦПК України, ст.ст. 3,17 Закону України Про іпотеку, ст.ст. 31, 34, 74 Закону України Про нотаріат, ст. 4 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, суд, -

В И Р І Ш И В :

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 акціонерного товариства «Універсал Банк» до ОСОБА_2, Приватного нотаріуса ОСОБА_3 про визнання дій незаконними, зобовязання вчинити певні дії та звернення стягнення на предмет іпотеки, треті особи: ОСОБА_4, Арбітражний керуючий ОСОБА_5 - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 акціонерного товариства «Універсал Банк» на користь ОСОБА_2 суму витрат на правову допомогу у розмірі 4000(чотири тисячі) грн. 00 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Ленінський районний суд м.Харкова шляхом подачі в 10 денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

СуддяА.О. Бегунц