Рішення № 34334785, 03.10.2013, Веселинівський районний суд Миколаївської області

Справа № 472/1141/13-ц

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"03" жовтня 2013 р. смт. Веселинове

Веселинівський районний суд Миколаївської області у складі:

головуючого судді Кучерявенка С.С.,

при секретарі Безденежному М.Г.,

за участю позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2

відповідачів ОСОБА_3,

за участю третьої особи ОСОБА_4,

розглянувши матеріали цивільної справи за позовом ОСОБА_1 до відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, Управління Пенсійного Фонду України в Веселинівському районі Миколаївської області, треті особи: Відділ державної виконавчої служби Веселинівського районного управління юстиції, ОСОБА_4 про визнання права власності на майно, виключення майна з акту опису та звільнення майна з-під арешту,

ВСТАНОВИВ:

Позивачка ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, Управління Пенсійного Фонду України в Веселинівському районі Миколаївської області, треті особи: Відділ державної виконавчої служби Веселинівського районного управління юстиції, ОСОБА_4 про визнання права власності на майно, виключення майна з акту опису та звільнення майна з-під арешту,

В позовній заяві позивачка зазначила, що з 04 вересня 2007 року перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5

ОСОБА_5 є боржником у зведеному виконавчому провадженні № 37602596 від 25 квітня 2013 року, яке знаходиться в провадженні відділу Державної виконавчої служби Веселинівського районного управління юстиції Миколаївської області, та стягувачами якого є ОСОБА_3, ОСОБА_6, Управління Пенсійного фонду України в Веселинівському районі Миколаївської області.

25 червня 2013 року державним виконавцем було складено акт опису та арешту майна , яким було описано та арештовано майно, яке належить позивачці., а саме: 2 мішки повнораціонного комбікорму для тварин „Хлібна Гавань", вагою 20 кг кожний; 13 мішків висівки, вагою по 20 кг кожний;2 мішки ячменя (фуражного) по 30 кг кожний; ваги металеві напільні.

Описане та арештоване майно придбане позивачем за час шлюбу з ОСОБА_5 для зайняття підприємницькою діяльністю та є спільною сумісною власністю подружжя і тому позивачка вважає, що їй належить ? частка всього майна. Ваги металеві належать ОСОБА_4, , який працював у позивача найманим працівником.

27 червня державним виконавцем визначено вартість описаного та арештованого майна, яка становить 1 810 гривень, з яких 1000 гривень становлять металеві ваги.

Таким чином, вартість частки позивача в описаному та арештованому майні становить 405 гривень.

Враховуючи вищевикладене позивачка просить визнати за нею право власності на вищезазначене майно, виключити його з акту опису та звільнити його з -під арешту.

В судовому засіданні позивачка позов підтримала повністю з підстав наведених в позовній заяві та просить суд визнати за нею право власності на майно: ? частину двох мішків повнораціонного комбікорму для тварин „ Хлібна гавань" (20 кг кожний вартістю 200 гривень), ? частину тринадцяти мішків висівки ( вагою по 20 кг, вартістю 520 гривень), ?? частину двох мішків ячменя фуражного (по 30 кг вартістю 90 гривень), загальна сума якого 405 гривень та металеві ваги, які належать ОСОБА_4

В судовому засіданні представник позивача ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просили суд позов задовольнити, мотивуючи це тим, що майно, нажите під час шлюбу, є спільною сумісною власністю та чоловік і дружина мають рівні права на володіння , користування і розпоряджання майном, що їм належить на праві спільної сумісної власності та при поділі майна подружжя розмір часток кожного із них визначається рівним. Відносно металевих вагів , зазначив, що вони належать ОСОБА_4 та повинні бути йому повернуті.

Відповідач ОСОБА_3 в судовому засіданні позов визнав частково, зазначивши, що в частині позовних вимог, а саме у визнані права власності за ОСОБА_1 на описане та арештоване майно: ? частину двох мішків повнораціонного комбікорму для тварин „ Хлібна гавань" (20 кг кожний вартістю 200 гривень), ? частину тринадцяти мішків висівки ( вагою по 20 кг, вартістю 520 гривень), ? частину двох мішків ячменя фуражного (по 30 кг вартістю 90 гривень), загальна сума якого 405 гривень, він не заперечує, відносно вагів металевих, які зі слів ОСОБА_1 належать ОСОБА_4 заперечує, так, як немає жодного підтвердження того, кому ці ваги належать.

Відповідачі ОСОБА_6, представник відповідача ОСОБА_8 та представник відповідача Управління ПФУ в Веселинівському районі в судове засідання не з'явилися, про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. Надали до суду заяви, в яких проситя справу слухати в їх відсутність,

Третя особа ОСОБА_4 в судовому засіданні позов визнав і підтвердив викладені у позові обставини. Просив суд повернути йому ваги металеві для зайняття підприємницькою діяльністю, які були описані та арештовані державним виконавцем.

Заслухавши пояснення сторін, третю особу, дослідивши матеріали справи в межах заявлених вимог та доведених обставин, суд приходить до переконання, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В судовому засіданні встановлено, що з 04 вересня 2007 року перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_5 /а.с. 8/

ОСОБА_5 є боржником у зведеному виконавчому провадженні № 37602596 від 25 квітня 2013 року, яке знаходиться в провадженні відділу Державної виконавчої служби Веселинівського районного управління юстиції Миколаївської області, та стягувачами якого є ОСОБА_3, ОСОБА_6, Управління Пенсійного фонду України в Веселинівському районі Миколаївської області.

25 червня 2013 року державним виконавцем було складено акт опису та арешту майна, яким було описано та арештовано майно, яке належить позивачці., а саме: 2 мішки повнораціонного комбікорму для тварин „Хлібна Гавань", вагою 20 кг кожний; 13 мішків висівки, вагою по 20 кг кожний;2 мішки ячменя (фуражного) по 30 кг кожний; ваги металеві напільні. /а.с. 4-5/

Описане та арештоване майно придбане позивачем за час шлюбу з ОСОБА_5 для зайняття підприємницькою діяльністю та є спільною сумісною власністю подружжя і тому позивачка вважає, що їй належить ? частка всього майна.

Також позивачка зазначає , що ваги металеві належать ОСОБА_4, який працював у неї найманим працівником.

27 червня державним виконавцем визначено вартість описаного та арештованого майна, яка становить 1 810 гривень, з яких 1000 гривень становлять металеві ваги. /а.с. 7/

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Відповідно до ч. 1 ст. 65 СК України, дружина, чоловік розпоряджаються майном, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, за взаємною згодою.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Сімейного кодексу України передбачає, що дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, не залежно від розірвання шлюбу.

Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України позов про визнання права власності пред'являється власником майна, тобто, особою, яка набула права власності на підставах та у порядку, встановленому законодавством, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати власником документа, який засвідчує його право власності.

Відповідно до п. 29 постанови Пленуму Верховного Суду України, від 21.12.2007, № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", встановлено, що відповідно до положень статей 57, 61 СК, ст. 52 ЦК майно приватного підприємства чи фізичної особи - підприємця не є об'єктом спільної сумісної власності подружжя. Інший із подружжя має право тільки на частку одержаних доходів від цієї діяльності.

Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.

Враховуючи вищенаведене, суд приходить до висновку, що факт перебування в шлюбних відносинах ОСОБА_1 з ОСОБА_5 не може бути належним доказом того, що майно, яке використовувалось фізичною особою - підприємець ОСОБА_1, є спільною сумісною власністю, оскільки майно приватного підприємства чи фізичної особи - підприємця не є об'єктом спільної сумісної власності подружжя, а тому враховуючи встановлені обставини та вимоги закону суд не вбачає підстав для задоволення позову.

Факт належності вказаних вище позивачем вагів металевих ОСОБА_4 в ході судового розгляду не підтверджено жодними доказами, суд дійшов висновку також відмовити в цій частині позовних вимог, в зв'язку з його недоведеністю.

Керуючись постановою пленуму Верховного Суду України, від 21.12.2007, № 11 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя", 30, 57, 60, 61, 65, 73 СК України, ст.ст. 52, 328, 392 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 60, 209, 212-215 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову ОСОБА_1 до відповідачів ОСОБА_5, ОСОБА_3, ОСОБА_6, Управління Пенсійного Фонду України в Веселинівському районі Миколаївської області, треті особи: Відділ державної виконавчої служби Веселинівського районного управління юстиції, ОСОБА_4 про визнання права власності на майно, виключення майна з акту опису та звільнення майна з-під арешту відмовити повністю.

Рішення суду може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області через Веселинівський районний суд шляхом подачі протягом 10 днів з дня проголошення рішення апеляційної скарги до апеляційного суду Миколаївської області, а особами, які брали участь у справі, але не були присутні в судовому засіданні під час проголошення судового рішення, - протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя Веселинівського районного суду Миколаївської області С. С. Кучерявенко