Ухвала суду № 34332694, 17.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" жовтня 2013 р. м. Київ К/9991/25649/12

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

суддівОстровича С.Е., Степашка О.І. Федорова М. О.секретаря судового засідання Волошина В. М.,

представники позивача Павлова Т. А., Ущапівський Р. В.

представник відповідача не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2011 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства "Кіровоградолія" до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції про скасування рішень, -

ВСТАНОВИЛА:

Публічне акціонерне товариства "Кіровоградолія" (далі - ПАТ "Кіровоградолія") звернулось до суду з позовом до Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції (далі - Кіровоградська ОДПІ) в якому просить скасувати рішення.

Постановою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2011 року у задоволенні позову ПАТ "Кіровоградолія" відмовлено.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2011 року апеляційну скаргу ПАТ "Кіровоградолія" задоволено. Скасовано постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2011 року, та прийнято нову постанову, якою позовні вимоги ПАТ "Кіровоградолія" задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з вказаним рішенням суду апеляційної інстанції Кіровоградська ОДПІ подала касаційну скаргу в якій просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2011 року та залишити в силі постанову Кіровоградського окружного адміністративного суду від 15 вересня 2011 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 220 КАС України, суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин у справі і не може досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в судовому рішенні та вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, розглянувши та обговоривши доводи, наведені у касаційній скарзі, перевіривши матеріали справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлені такі фактичні обставини справи.

Кіровоградською ОДПІ проведено позапланову виїзну перевірку з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість із зарахуванням у зменшення податкових зобов'язань наступних періодів за червень - жовтень 2010 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.01.2010 року по 31.01.2010 року та з 01.05.2010 року по 30.09.2010 року. За результатами перевірки складено акт від 17.01.2011 року №48/23-50/00373869.

Перевіркою встановлено порушення позивачем пп.7.4.1 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» №168/97-ВР від 03.04.1997 року, а саме завищено суму податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 6705669, 00 грн.; пп.7.7.1 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме занижено позитивне значення різниці між сумо податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 2400759, 00 грн. та завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з ПДВ на загальну суму 4304910, 00 грн.; пп.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме завищення суми бюджетного відшкодування ПДВ на загальну суму 4387387, 00 грн.; пп.7.4.1, 7.4.4 п.7.4, п.п.7.7.1 п.7.1 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість», а саме занижено податок на додану вартість, який підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 2436982, 00 грн..

На підставі акту перевірки Кіровоградською ОДПІ винесені податкові повідомлення-рішення від 22 січня 2011 року №0000082350, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в сумі 4378378, 00 сума завищення бюджетного відшкодування та 1317500, 00 штрафні (фінансові) санкції та №0000072350, яким збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ в сумі 2436982, 00 за основним платежем та 6009246, 00 грн. штрафні (фінансові) санкції.

В результаті адміністративного оскарження, ДПА у Кіровоградській області прийнято рішення від 01.04.2011 року №1063/10/25-014, яким скасовано податкове повідомлення рішення Кіровоградської ОДПІ від 28.01.2011 року №0000082350 в частині застосованої штрафної (фінансової) санкції в сумі 1096846,75 грн. та відмовила в задоволенні скарги в іншій частині та залишила без зміни податкове повідомлення від 28.01.2011 року №0000072350.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ВАТ «Кіровоградолія» (Покупець) уклало контракт №61 від 16.03.2011 року щодо купівлі олії нерафінованої соняшникової з ТОВ «Кернел-Трейд» (Постачальник). Крім того, 31.05.2010 року ВАТ «Кіровоградолія» (Продавець) уклало зовнішньоекономічний контракт №038/0910/8К-1 від 31.05.2010 року з Кезіотоп Ілтііесі (Покупець) на придбання олії соняшникової нерафінованої. Товарність, реальність та виконання зазначених договорів підтверджується матеріалами справи.

Підпунктом 3.1.1 п.3.1 ст. 3 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97, визначені операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце поставки яких знаходиться на митній території України, які є об'єктом оподаткування.

Згідно п.6.1., п.6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість», об'єкти оподаткування, визначені статтею 3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків. Податок становить 20 відсотків бази оподаткування, визначеної статтею 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг). При експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить "0" відсотків до бази оподаткування.

Судом апеляційної інстанції зазначено, що ВАТ «Кіровоградолія» придбавало олію зі ставкою оподаткування 20%, в той час як продавало даний товар за нульовою ставкою податку.

Підпунктом 7.4.5 п.7.4 ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» визначено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) - актом прийняття робіт чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).

Суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що позивач мав право формувати податковий кредит, оскільки факт придбання ВАТ «Кіровоградолія» товарів підтверджується податковими накладними.

Щодо поняття «ціни» та визначення доходності чи збитковості операції, судом апеляційної інстанції зазначено наступне.

Відповідно до п.4.1. ст.4 Закону України «Про податок на додану вартість», база оподаткування операції з поставки товарів (послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними цінами, але не нижче за звичайні ціни, з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових платежів), згідно із законами України з питань оподаткування (за винятком податку на додану вартість, а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на послуги стільникового рухомого зв'язку, що включається до ціни товарів (послуг)). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу в зв'язку з компенсацією вартості товарів (послуг).

Судом апеляційної інстанції встановлено, що ціна не включає в себе ПДВ, який є податком, що нараховується до ціни товару, а ціна продажу олії соняшникової за зовнішньоекономічним контрактом є вище ціни, за яку ВАТ «Кіровоградолія» її придбало за контракту №61 від 16 квітня 2010 року.

Щодо прибутковості продажу олії, судом апеляційної інстанції зазначено наступне.

Відповідно до п 4.2 ст.4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», не включаються до складу валового доходу - суми податку на додану вартість, отримані (нараховані) платником податку нарахованого на вартість продажу товарів (робіт,послуг) за винятком випадків коли підприємство - продавець не є платником податку на додану вартість.

Підпунктом 5.3.3 п.5.3 ст.5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» передбачено, що не включаються до складу валових витрат витрати на сплату податку на прибуток підприємств,податку на нерухомість, а також податків, установлених пунктами 7.8, 10.2 і статтею 13 цього Закону; сплату податку на додану вартість, включеного до ціни товарів (робіт,послуг), що придбаваються платником податку для виробничого або невиробничого використання, сплату податків на доходи фізичних осіб, які відраховуються за рахунок сум виплат таких доходів згідно із законом України про оподаткування доходів фізичних осіб.

Суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що позивач правомірно не включав до валових витрат витрати на придбання олії соняшникової у ТОВ «Кернел-Трейд», суму ПДВ при придбанні олії, а відтак дії товариства повністю відповідають приписам підпункту 5.5.1 пункту 5 статті 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Положенням (стандартом) бухгалтерського обліку №15 „Дохід" Національних стандартів бухгалтерського обліку передбачено визначення та класифікація доходу: Дохід визначається під час збільшення активу або зменшення зобов'язання, що зумовлює зростання власного капіталу (за винятком зростання капіталу за рахунок внесків учасників підприємства), за умови, що оцінка доходу може бути достовірно визначена (п.5).

Пунктом 6 Положення передбачено, що не визначаються доходами такі надходження від інших осіб, як - сума податку на додану вартість, акцизів, інших податків і обов'язкових платежів, що підлягають перерахуванню до бюджету й позабюджетних фондів.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що для визначення ціни олії соняшникової взято за основу довідку Головного управління статистики в Кіровоградській області №09-2-40 8126 від 07 липня 2011 року про середню вартість олії соняшникової по Кіровоградській області, чим звужено коло досліджень звичайних цін, оскільки ціна олії соняшникової на внутрішньому ринку відрізняється від ціни олії соняшникової на зовнішньому ринку, як і середня ціна по Україні, має різницю у порівнянні з середньої ціни по Кіровоградській області.

Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що ставка ПДВ при експорті олії соняшникової становить 0%, то продаж олії за ціною 5824,95 грн. за МТ не є збитковим, а валові доходи перевищують валові витрати, що свідчить про очевидність економічної вигоди. Господарські операції з придбання та реалізації олії соняшникової були спрямовані на отримання доходу, внаслідок здійснення яких позивачем отримано прибуток в розмірі 304941, 00 грн., що повністю співпадає з вимогами пункту 8 Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 15 „Дохід".

Суд апеляційної інстанції дійшов до висновку, що відповідачем не доведено порушення, встановлене в актах перевірок, та правомірність винесених ним на підставі цих актів спірних податкових повідомлень-рішень.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції, що позовні вимоги ПАТ "Кіровоградолія" підлягають задоволенню.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду апеляційної інстанції постановлене з додержанням норм матеріального та процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 220, 221, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Касаційну скаргу Кіровоградської об'єднаної державної податкової інспекції Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 22 грудня 2011 року - без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути переглянута Верховним Судом України з підстав та у порядку, визначеному статтями 236 - 239-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Судді С.Е. Острович О. І. Степашко М. О. Федоров