Ухвала суду № 34332638, 21.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" жовтня 2013 р. м. Київ К/800/18592/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Бухтіярової І.О.,

Кошіля В.В.,

при секретарі - Струсевич Д.С.,

за участю представників:

позивача - не з'явився,

відповідача - Чернова О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби

на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08.09.2011

та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2013

у справі № 2а-0870/5574/11

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Страхова компанія "Мотор-Гарант"

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі

про часткове скасування податкового повідомлення-рішення,

В С Т А Н О В И Л А :

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 08.09.2011, яка залишена без змін ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2013, позов задоволено: визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 22.04.2011 №0000360807 в частині 2 233 846,00 грн.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог.

Крім того, відповідачем було заявлене клопотання про заміну Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби на її правонаступника - Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Згідно зі ст. 55 КАС України, заявлене клопотання підлягає задоволенню.

В судове засідання з'явився представник відповідача. Представник позивача в судове засідання не з'явився, про дату, час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної податковим органом позапланової виїзної перевірки позивача з питань правильності обчислення від'ємного значення податку на додану вартість за листопад 2010 року, складений акт від 27.01.2011 №3/08-07/31154435, в якому зафіксовані порушення, зокрема, пп. 7.3.1 п.7.3, пп. 7.4.1 п. 7.4, пп.7.7.1 п. 7 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 №168/97-ВР, а саме: завищення суми податкового кредиту по декларації за листопад 2010 року, у зв'язку із зайво віднесеною сумою до складу податкового кредиту, чим завищено від'ємне значення різниці між сумою податкових зобов'язань та податкового кредиту за листопад 2010 року у розмірі 2 233 846,00грн.

На підставі висновків акта перевірки, відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення від 14.02.2011 №000008080, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 2 234 566,00 грн. та нараховані фінансові санкції у розмірі 1 117 283,00 грн.

За результатами адміністративного оскарження вказаного повідомлення-рішення, відповідачем винесено нове повідомлення-рішення від 22.07.2011 №00000360807, яким позивачу зменшено розмір від'ємного значення суми ПДВ на 2 234 566,00 грн.

Колегія суддів, переглядаючи рішення судів попередніх інстанцій в касаційному порядку, погоджується з висновками судів про неправомірність прийняття відповідачем вказаного повідомлення-рішення від 22.07.2011 в частині нарахування 2 233 846,00 грн., беручи до уваги наступне.

Згідно із абзацом третім підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, яка діяла на момент виникнення спірних правовідносин), право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари (послуги) та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до абзацу 1 підпункту 7.4.5 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Згідно з підпунктом 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Матеріали справи свідчать, що 12.10.2010 між позивачем (покупець) та ВАТ "Мотор Січ" (продавець) був укладений договір купівлі-продажу нерухомого майна, за умовами якого продавець передає у власність покупця будівлю лікувального корпусу (нерухоме майно). У відповідності до п.3 Договору, продаж нерухомого майна вчиняється за 26 143 970,02 грн., у тому числі ПДВ. Згідно із п.11 Договору, право власності на нерухоме майно виникає у покупця з моменту проведення державної реєстрації договору. Договір посвідчений приватним нотаріусом та зареєстрований в реєстрі 12.10.2010 за №6974.

Судами встановлено, що факт здійснення господарських операцій між позивачем та ВАТ "Мотор Січ" на виконання вимог вказаного договору підтверджується первинним документами бухгалтерського обліку, зокрема це: акт прийому-передачі нерухомого майна, податкова накладна від 12.10.2010 №324 на суму 26 143 970,02 грн. з ПДВ, платіжні доручення. Остаточний розрахунок та повне перерахування коштів між підприємствами відбувся у листопаді 2010 року.

Як вбачається з наявного в матеріалах справи реєстру отриманих та виданих податкових накладних, податкова накладна №324, виписана ВАТ "Мотор Січ", отримана позивачем лише 01.11.2010. Також, встановлено, що сума податкового кредиту у повному розмірі відображена у податковій декларації за листопад 2010 року, при цьому, підприємством відкоригований податковий кредит за жовтень 2010 року.

За наведених обставин, колегія суддів погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, що хоча перша подія у розумінні приписів пп. 7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» відбулася у жовтні 2010 року, проте, позивач правомірно сформував податковий кредит та відобразив його у декларації за листопад 2010, оскільки податкова накладна, яка надає право на формування податкового кредиту, отримана позивачем лише у листопаді 2010.

Висновки податкового органу, що позивач повинен був відобразити суму податкового кредиту у розмірі 2 233 846,00 грн. у жовтні 2010 року, судом першої інстанції правомірно не прийняті до уваги, оскільки приписами Закону України «Про податок на додану вартість» не дозволяється попереднє включення до складу податкового кредиту суми податку, яка не підтверджена податковими накладними та іншими документами.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, викладеного не спростовують, а тому колегією суддів відхиляються.

Таким чином, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами попередніх інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів, не встановлено.

Керуючись ст. ст. 221, 224, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Здійснити заміну Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби на її правонаступника - Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Касаційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів залишити без задоволення.

Постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 08.09.2011 та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 14.03.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення та може бути переглянута Верховним Судом України у випадках, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.О. Бухтіярова (підпис) В.В. Кошіль