Ухвала суду № 34332515, 21.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"21" жовтня 2013 р. м. Київ К/800/7772/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Кошіля В.В.

Суддів Бухтіярової І.О.

Моторного О.А.

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

на ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2013

та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2012

у справі № 2-а-10834/12/2070

за позовом Приватного підприємства «Логістік-Центр»

до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби

про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Логістік-Центр» звернулось до суду, з урахуванням уточнень позовних вимог, з позовом про визнання протиправними дій Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби щодо неприйняття уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2012 року та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за лютий 2012 року; зобов'язання ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС прийняти подані ПП «Логістік-Центр» 19.04.2012: уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2012 року та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за лютий 2012 року; скасування податкового повідомлення-рішення № 0006472204 від 14.08.2012.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2012, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2013, позов задоволено; визнано протиправними дії ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС щодо неприйняття уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2012 року та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за лютий 2012 року; зобов'язано ДПІ у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області ДПС прийняти подані ПП «Логістік-Центр» 19.04.2012 уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за лютий 2012 року та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів за лютий 2012 року; скасовано спірне податкове повідомлення-рішення.

В касаційній скарзі відповідач просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій; прийняти нове судове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правильність застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем 20.03.2012 через засоби електронного зв'язку до Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова подано декларацію з податку на додану вартість за лютий 2012 року, що підтверджується квитанціями. У зв'язку з необхідністю виправлення самостійно виявлених помилок, зокрема, помилкового зазначення в декларації з ПДВ за лютий 2012 року даних щодо податкового кредиту та отриманих податкових накладних щодо певних контрагентів, позивачем 19.04.2012 було подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з ПДВ за лютий 2012 року та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів за лютий 2012 року, відповідно до яких було відкориговано податковий кредит.

Вказаний уточнюючий розрахунок та розшифровки податкових зобов'язань та податкового кредиту були отримані податковим органом, про що свідчить квитанція № 2, опис вкладення до цінного листа та повідомлення про вручення поштового відправлення.

Державна податкова інспекція у Дзержинському районі м. Харкова листом вих. № 4515/10/15-322 від 25.04.2012 повідомила позивача про те, що надані: уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість від 19.04.2012 № 9020431143; додаток 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» від 19.04.2012 №9020421029; уточнюючий розрахунок з податку на додану вартість від 24.04.2012 №16133; додаток 5 «Розшифровка податкових зобов'язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів» від 24.04.2012 №16105 не визнані, як податкова звітність, у зв'язку з заповненням їх всупереч нормам п. 48.3 ст. 48 Податкового кодексу України.

За результатами проведеної документальної позапланової невиїзної перевірки ПП «Логістік-Центр» з питань перевірки відносин за період з 01.01 по 30.04.2012, складено акт № 2996/2204/35585925 від 20.07.2012, в якому зафіксовані порушення, зокрема, п. п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198, п. п. 200.1, 200.2, 200.3 ст. 200 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит за березень 2012 року на загальну суму 2 098 461 грн.

На підставі результатів вказаної перевірки, 14.08.2012 відповідачем було прийняте податкове повідомлення рішення № 0006472204 про визначення суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 3 147 691,50 грн., у т.ч.: 2 098 461 грн. основного платежу та 1 049 230,50 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Збільшуючи грошове зобов'язання з податку на додану вартість спірним податковим повідомленням-рішенням, податковий орган виходив з того, що позивачем при складанні податкової декларації з ПДВ за лютий та березень 2012 року подвоєно податкові накладні виписані контрагентами ПП «Агрофірма Коломацька», ТОВ «Авто-Електромаш», СТОВ «Протопопівське», ТОВ «ТД «ЛК-України», СТОВ «ЛАН», ТОВ «АЗОП», ПП «ТД «Пластик», ФГ «Хорошко Леонід Миколайович», ТОВ «Краматорський шифер», СТОВ «Дружба», та під час перевірки позивачем не надано документів, які б підтверджували фактичне переміщення придбаних товарно-матеріальних цінностей від продавців до покупця по договорам з ПП «Агрофірма Коломацька», ТОВ «Авто-Електромаш», СТОВ «Протопопівське», ТОВ «ТД «ЛК-України», СТОВ «ЛАН», ТОВ «АЗОП», ПП «ТД «Пластик», ФГ «Хорошко Леонід Миколайович», ТОВ «Краматорський шифер», щодо взаємовідносин з СТОВ «Дружба» зазначено, що у контрагента відсутні виробничі потужності та трудові ресурси, що ставить під сумнів фактичне виконання господарських операцій.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що порушення, зазначені відповідачем в акті перевірки були встановлені внаслідок неприйняття відповідачем уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ за лютий 2012 року та розшифровки податкових зобов'язань податкового кредиту у розрізі контрагентів за лютий 2012 року, що призвело до прийняття неправомірного податкового повідомлення-рішення.

Однак, висновки судів попередніх інстанцій є передчасними та такими, що зроблені без повного та всебічного з'ясування обставин у справі.

Статтею 69 КАС України передбачено, що доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів. Докази суду надають особи, які беруть участь у справі. Суд може запропонувати надати додаткові докази або витребувати додаткові докази за клопотанням осіб, які беруть участь у справі, або з власної ініціативи.

Згідно зі ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим, тобто таким, що ухвалене відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Оскаржувані судові рішення вказаним вимогам не відповідають.

Так, суди попередніх інстанцій задовольняючи позовні вимоги, не дослідили доказів, які є обов'язковими, оскільки предмет доказування у справі, що розглядається, становлять обставини, що підтверджують або спростовують реальність здійснення самої господарської операції (фактичне переміщення товарно-матеріальних цінностей), а відтак і обґрунтованість визначення податкового кредиту позивача.

Відповідно до ч. ч. 4, 5 ст. 11 КАС України суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи. Суд повинен запропонувати особам, які беруть участь у справі, подати докази або з власної ініціативи витребувати докази, яких, на думку суду, не вистачає.

З матеріалів справи вбачається, що на підтвердження своїх доводів щодо неправомірності формування позивачем податкового кредиту, податковий орган вказав, що фактично господарські операції з контрагентами (ПП «Агрофірма Коломацька», ТОВ «Авто-Електромаш», СТОВ «Протопопівське», ТОВ «ТД «ЛК-України», СТОВ «ЛАН», ТОВ «АЗОП», ПП «ТД «Пластик», ФГ «Хорошко Леонід Миколайович», ТОВ «Краматорський шифер», СТОВ «Дружба») не здійснювались, оскільки у позивача відсутня документація, яка б підтверджувала фактичне переміщення товару від продавця до покупця, а саме: товарно-транспортні накладні, подорожні листи, документи, що підтверджують витрати на паливно-мастильні матеріали та документи, що б підтверджували здійснення навантажувально-розвантажувальних робіт, вказані обставини залишились не дослідженими судами обох інстанцій.

Встановлення даних обставин має важливе значення для правильного вирішення даної справи.

Згідно з ч. 2 ст. 227 Кодексу адміністративного судочинства України підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, які унеможливили встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи.

За вказаних обставин, Вищий адміністративний суд України приходить до висновку про необхідність скасування рішень судів попередніх інстанцій та направлення справи на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

При новому розгляді слід взяти до уваги вищезазначене та прийняти законне і обґрунтоване рішення відповідно до норм матеріального та процесуального права, надати належну правову оцінку обставинам у справі.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 222, 223, 227, 230, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Дзержинському районі м. Харкова Харківської області Державної податкової служби задовольнити частково.

Ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 22.01.2013 та постанову Харківського окружного адміністративного суду від 27.11.2012 скасувати.

Справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі та оскарженню не підлягає.

Головуючий(підпис)В.В. Кошіль Судді(підпис)І.О. Бухтіярова (підпис)О.А. Моторний