Ухвала суду № 34332442, 21.10.2013, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий адміністративний суд України)

ВИЩИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УКРАЇНИ

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

21 жовтня 2013 року м. Київ К/800/11644/13

Вищий адміністративний суд України у складі колегії суддів:

Головуючого Моторного О.А.,

Суддів Бухтіярова І.О.,

Кошіля В.В.,

розглянувши у попередньому судовому засіданні касаційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби

на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.05.2012

та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2013

у справі № 2-а-1970/1245/12

за позовом Державного підприємства "Тернопільське лісове господарство"

до Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції

про визнання нечинними та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ВСТАНОВИВ:

Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.05.2012, яка залишена без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2013, задоволено позовні вимоги: визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції від 06.07.2011 №0011832306, №0011842306 та №0011862306.

В касаційній скарзі відповідач, посилаючись на порушення судами норм матеріального права, просить скасувати рішення судів першої та апеляційної інстанцій та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що за результатами проведеної податковим органом планової виїзної та позапланової невиїзної перевірки позивача з питань достовірності задекларованого бюджетного відшкодування «до складу податкового кредиту наступного податкового періоду» за лютий 2011 року, яке виникло за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось в періоді з 1 по 31 січня 2011 року, складено акти: від 15.06.2011 №4331/23-06/00993024 та від 01.09.2011 №6108/23-06/00993024.

Проведеними перевірками встановлено порушення позивачем вимог пункту 15 розділу ХХ Перехідних положень, п.199.1, п.199.3 ст.199 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено від'ємне значення з податку на додану вартість за січень 2011 року на 2402,00 грн., за лютий 2011 року на 1549,00 грн. та занижено суми податку які підлягають нарахуванню та сплаті в бюджет за січень 2011 року на 4021,00 грн. та за лютий 2011 року на 7034,00 грн.

На підставі зазначених актів перевірок, відповідачем 06.07.2011 прийнято податкові повідомлення - рішення:

- № 0011862306/0, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за січень 2011 року на 2402,00 грн., за лютий 2011 року на 1549,00 грн. та застосовано 1,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0011842306, яким зменшено на 2402,00 грн. суму податку на додану вартість, заявлену платником до відшкодування з бюджету за лютий 2011 року та застосовано 1,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій;

- № 0011832306 про сплату 11056,00 грн. податку на додану вартість, в тому числі: 11055,00 грн. - за основним платежем та 1,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій.

Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскільки спірні правовідносини мали місце в 2010 році, то до них слід застосовувати законодавство, яке діяло на той час, з чим погоджується суд касаційної інстанції, враховуючи наступне.

Як встановлено судами, в період з 01.11.2010 по 31.01.2011, на виконання умов контракту №30-2010-Б від 21.07.2010, позивачем було відвантажено на експорт 544,52 м.куб. деревини для технологічних потреб на загальну суму 155 984,59 грн., що підтверджується вантажно-митними деклараціями (ЕК 10).

Відповідно до умов договору від 02.08.2010 про надання послуг по декларуванню товарів, що переміщуються через митний кордон України, експедитором та декларантом позивача виступає ПП «Вуд-Транс».

З метою запобігання простою водного транспорту в Херсонських портах декларантом оформлюється періодична митна декларація, товар залишає митну територію України за періодичною митною декларацією, а повне переоформлення ПМД в режим звичайного експорту проводиться згідно зобов'язання підприємства, але не пізніше 15 числа місяця, що настає за кожним календарним місяцем дії ПМД.

В графі 40 вантажної митної декларації «Загальна декларація/Попередній документ», оформленої в режимі «ЕК 10», за кодом « 1301» зазначається номер та дата «ЕК 10 ПМД», за якою товар залишив митну територію України.

Відповідно до листа №309 від 02.08.2011, ПП «Вуд-Транс» вказало, що вантажна митна декларація (ЕК 10) №508040002/2010/006123 була подана до Херсонської митниці без затримання, згідно п. 9 Постанови Кабінет Міністрів від 21.03.2011 № 281 «Деякі питання митного оформлення товарів» із змінами і доповненнями, та в подальшому відправлена позивачу, що підтверджується квитанцією Укрпошти від 24.01.2011.

Як вбачається з матеріалів справи, оригінал вантажної митної декларації (ЕК 10) №508040002/2010/006123 позивач отримав 27.01.2011 , про що свідчить запис у книзі реєстрації вхідної кореспонденції під № 7/1 від 27.01.2011. Дана вантажна митна декларація перетнула митну територію України 14.12.2010, про що свідчить відмітка Херсонської митниці.

Таким чином, позивачем в декларації з податку на додану вартість за січень 2011 року до операції, що оподатковуються за нульовою ставкою, віднесено 73754,87 грн. вартості експортованих лісоматеріалів (ВМД (ЕК 10) №508040002/2010/006123), оскільки товар (лісоматеріали) перетнув митний кордон України в грудні 2010 року (16.12.2010), що підтверджується відміткою Херсонської митниці.

Стаття 6 Закону України «Про податок на додану вартість» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) передбачає, що об'єкти оподаткування оподатковуються за ставкою 20 відсотків, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка.

Відповідно до пп. 6.2.1 п. 6.2 ст. 6 Закону України «Про податок на додану вартість» при експорті товарів та супутніх такому експорту послуг ставка податку становить « 0» відсотків до бази оподаткування; товари вважаються експортованими платником податку у разі, якщо їх експорт засвідчений належно оформленою митною вантажною декларацією.

Доводи, наведені скаржником в касаційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судами попередніх інстанцій.

Враховуючи викладене, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що судами першої та апеляційної інстанцій належним чином з'ясовані обставини справи та дано їм відповідну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішень судів попередніх інстанцій не встановлено.

Керуючись статтями 2201, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу Тернопільської об'єднаної державної податкової інспекції Тернопільської області Державної податкової служби - відхилити.

Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 11.05.2012 та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 31.01.2013 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав і в порядку, установленому статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий суддя: (підпис) О.А. МоторнийСудді(підпис) І.О. Бухтіярова (підпис) В.В. Кошіль