Рішення № 34332128, 14.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/16697/13 14.10.13

За позовомТовариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» ДоКомунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста КиєваПростягнення 1 678 583,37 грн.

Суддя Гавриловська І.О.

У судових засіданнях брали участь представники сторін:

від позивача: Гогітідзе В.Ф. - дов. № 17 від 20.08.13 р.

від відповідача: Турченко Д.Л. - дов. № 64-6459 від 04.10.12 р.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Позивач звернувся до господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва про стягнення 1 451 833,03 грн. основного боргу, 6 461,67 грн. інфляційної складової боргу, 40 698,74 грн. трьох відсотків річних та 179 589,93 грн. пені, у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 460072 від 01.07.12 р. та додатками до нього.

Ухвалою суду від 30.08.13 р. порушено провадження у справі № 910/16697/13 та призначено її розгляд у судовому засіданні за участю представників сторін на 30.09.13 р.; зобов'язано сторін надати певні документи.

16.09.13 р. через службу діловодства господарського суду від відповідача надійшов письмовий відзив на позовну заяву, в якому він просив зменшити розмір пені, нарахованої позивачем до 1 000,00 грн. та розстрочити виконання рішення суду в даній справі на 12 місяців згідно з графіком, який залучено до матеріалів справи.

Представник відповідача в судовому засіданні 30.09.13 р. визнав позовні вимоги та просив суд зменшити розмір пені і розстрочити виконання рішення у даній справі на 12 місяців.

У судовому засіданні 30.09.13 р. представник позивача надав суду документи на виконання вимог ухвали суду від 30.08.13 р., які залучено до матеріалів справи, та оригінали документів для огляду в судовому засіданні, копії яких додані до позовної заяви; підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити; роти заяви відповідача щодо зменшення пені та розстрочки заперечив.

Суд, дослідивши матеріали справи, оголосив перерву в судовому засіданні 30.09.13 р. до 14.10.13 р. о 12:30 год. для витребування у позивача письмових пояснень стосовно розстрочки виконання рішення у даній справі.

Представник позивача в судовому засіданні 14.10.13 р. надав додаткові документи, які залучено одо матеріалів справи; підтримав позовні вимоги та просив їх задовольнити; заперечив проти зменшення штрафних санкцій та розстрочки виконання рішення у даній справі.

Представник відповідача в судовому засіданні 14.10.13 р. повторно визнав позовні вимоги та просив суд зменшити розмір пені і розстрочити виконання рішення у даній справі на 12 місяців.

У судовому засіданні 14.10.13 р. було проголошено вступну та резолютивну частини рішення у даній справі.

Розглянувши подані матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

01.07.12 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (енергопостачальна організація) та Комунальним підприємством по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва (покупець) укладено договір № 460072 на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води, відповідно до умов якого, енергопостачальна організація зобов'язується виробляти, систематично поставляти та передавати у власність покупцю - Комунальному підприємству по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва до об'єктів згідно додатку № 3 та додатку № 3-а до даного договору теплову енергію у вигляді гарячої води (товар, теплоносій, теплова енергія) у період з 01.07.2012 р. по 30.06.2013 р. у кількості 46914,677 Гкал, з максимальним тепловим навантаженням 22,779 Гкал/год, в т.ч. на потреби опалення 16,186 Гкал/год; гарячого водопостачання 6,593 Гкал/год.

При цьому, покупець зобов'язується прийняти товар та своєчасно здійснити оплату за нього на умовах даного договору.

Передача товару у власність покупцю здійснюється після виконання ним всіх вимог даного договору.

Умови зазначеного договору свідчать про те, що за своєю правовою природою він є договором енергопостачання.

У відповідності до частини 1 статті 275 Господарського кодексу України, за договором енергопостачання підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі-енергію) споживачеві (абоненту), який зобов'язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується.

За умовами вищевказаного договору (п. 3.1.), енергопостачальна організація зобов'язана забезпечувати поставу теплової енергії покуплю в кількості згідно з п. 1.1. договору та з наступною розбивкою по кварталах:

1 квартал - 21722,042 Гкал;

2 квартал - 4909,249 Гкал;

3 квартал - 3239,800 Гкал;

4 квартал - 17043,585 Гкал.

Обсяги поставки теплової енергії з розбивкою по кварталах обумовлені додатком № 2 до даного договору та можуть бути змінені у встановленому нормативними документами порядку, в т.ч. в разі зміни теплових навантажень, зазначених у цьому договорі.

Підтримувати середньодобову температуру мережної води в подавальному колекторі теплоджерела з відхиленням не більше + 3 С від температурних графіків, які складені з урахуванням наявності палива та погоджені з органами місцевої влади.

Попереджати покупця про відключення теплової енергії у передбачуваних випадках.

Відповідно до п. 5.8. договору № 460072 від 01.07.12 р., облік поставленої теплової енергії виконується покупцем з 26 числа попереднього місяця по 25 число поточного місяця. Звіт про прийнято теплову енергію подається в енергопостачальну організацію не пізніше 27 числа звітного місяця з урахуванням вимог щодо порядку передачі енергопостачальній організації даних про величину використаної теплової енергії, встановлених Правилами технічної експлуатації теплових установок і мереж.

Згідно з п. 6.1. договору № 460072 від 01.07.12 р., розрахунки з покупцем за теплову енергію проводяться згідно з тарифами, по групах споживачів, що затверджені розпорядженням (рішеннями) Київської міської державної адміністрації (а також органами місцевого самоврядування, актами інших органів, що затверджують (погоджують, встановлюють) тарифи на теплову енергію) для енергопостачальної організації за кожну відпущену Гігокалорію. Тарифи можуть змінюватись у зв'язку зі змінами розмірів складових калькуляцій собівартості теплової енергії, а також інших випадках передбачених діючим законодавством та нормативними актами. У разі зміни тарифів на теплову енергію сторони здійснюють розрахунки за новими тарифами, з дня їх введення в дію згідно умов даного договору.

Пунктом 6.3. договору № 460072 від 01.07.12 р. визначено, що покупець сплачує енергопостачальній організації:

- за кожну прийняту Гкал теплової енергії;

- за теплові втрати на ділянці і в системі покупця;

- за заповнення мережною водою теплових мереж та місцевих систем теплопостачання, а також при втратах її на ділянці покупця по вартості приготування хімочищеної води 6,85 грн/т за тепло в ній по тарифу (п. 6.1.);

- за забруднення зворотної мережної води по вартості приготування хімочищеної води 6,85 грн/т.

У відповідності до п. 6.4. договору № 460072 від 01.07.12 р., всі розрахунки по цьому договору виконуються виключно у грошовій формі за винятком випадків, передбачених чинним законодавством України.

Згідно з п. 6.5. договору № 460072 від 01.07.12 р., покупець щомісяця з 07 по 14 число отримує в енергопостачальній організації оформлені бланки актів приймання передачі товарної продукції, актів звірки розрахунків за прийняту теплову енергію на початок розрахункового періоду, табуляграми та рахунок-фактуру на сплату теплової енергії з урахуванням недоплати або переплати за попередній періоди, що включають у себе вартість теплової енергії спожитої в попередньому місяці та суми передоплати за теплову енергію . По одному примірнику підписаних актів звірки та приймання передачі товарної продукції покупець повертає в енергопостачальну організацію не пізніше 15 числа поточного місяця. В разі не підписання або неповернення вчасно акту звіряння цей документ вважається прийнятим в редакції енергопостачальної організації.

Відповідно до п. 6.6. договору № 460072 від 01.07.12 р., покупець щомісячно згідно з отриманим рахунком-фактурою сплачує:

- до 20 числа, наступного за розрахунковим, теплову енергію, фактично спожиту населенням житлових будинків, зазначених у додатках 3, 3а до договору;

- не пізніше 25 числа поточного місяця теплову енергію, спожиту покупцем, в тому числі, яка використана субабонентамии покупця.

Енергопостачальною організацією в рахунок спожитої теплової енергії зараховуються кошти:

- отримані безпосередньо від покупця;

- отримані від третіх осіб згідно договорів, укладених ними з покупцем або на виконання доручення покупця;

- як субвенції з державного бюджету на надання пільг, субсидій та компенсацій відповідно до чинного законодавства;

- інші кошти, отримані в порядку та спосіб, що не суперечить чинному законодавству України.

Пунктом 6.7 договору № 460072 від 01.07.12 р. сторони погодили, що при здійсненні розрахунків за спожиту теплову енергію через банківські та фінансові установи покупець обов'язково повинен зазначити у платіжному дорученні номер договору на постачання теплової енергії, а також місяць та рік, в якому була поставлена теплова енергія, що оплачується покупцем.

Згідно з п. 6.7.1. вищевказаного договору, у разі невиконання покупцем умов, зазначених у п. 6.7. даного договору грошові кошти, що тримані згідно платіжного доручення, де не вказані місяць та рік, за який здійснюється платіж, зараховуються енергопостачальною організацією як сплата за теплову енергію, оплата вартості якої прострочена споживачем найдовше (оплата за минулі періоди).

Відповідно до п. 6.9. договору № 460072 від 01.07.12 р., загальна сума договору складається із суми планової вартості обсягів місячних поставок теплової енергії протягом вказаного у п. 10.1 строку дії договору та складає 8 134 927,14 грн. без ПДВ.

Згідно з п. 9.2. договору № 460072 від 01.07.12 р., в разі несплати покупцем за прийняту теплову енергію у встановлені строки енергопостачальна організація нараховує пеню за кожний прострочений день у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

У відповідності до п. 9.4. договору № 460072 від 01.07.12 р., покупець сплачує енергопостачальній організації штрафні санкції, передбачені законодавством, за невиконання умов цього договору.

Згідно з п. 10.1. договору № 460072 від 01.07.12 р., сторони погодили, що даний договір укладений на термін з 01.07.2012 р. по 01.07.2013 р. і вважається продовженим на кожен наступний рік, якщо жодна із сторін даного договору не заявить іншій стороні протилежне не пізніше ніж за місяць до закінчення строку дії цього договору. В частині розрахунків дія договору триває до повного їх завершення.

Позивач в обґрунтування позовних вимог надав суду належним чином завірені копії довідки про надходження коштів за спожиту теплову енергію від ТОВ «Євро-Реконструкція» за спірний період, відомостей розщеплення сплат за опалення, виписок з рахунку, зведених реєстрів погашення кредиторської заборгованості підприємств Дніпровського району м. Києва та теплову енергія ТОВ «Євро-Реконструкція» по пільгах за рахунок субвенції, реєстру підприємств Дніпровського району м. Києва, яким зменшена заборгованість по житловим субсидіям, розрахунку фактичного споживання теплової енергії отриманої від позивача відповідачем за спірний період, особистих карток, актів приймання-передавання товарної продукції та рахунків-фактур за спірний період. Загальна сума спожитої відповідачем теплової енергії за період з 01.11.12 р. до 01.07.13 р. становила 8 733 567,30 грн.

Позивач пояснив суду, що ним були належним чином виконані зобов'язання за договором № 460072 від 01.07.12 р., тоді як відповідач свої зобов'язання щодо оплати за спожиту теплову енергію виконав частково на суму 7 266 381,82 грн., у зв'язку з чим станом на 01.07.13 р. у нього виникла заборгованість у розмірі 1 451 833,03 грн.

За таких обставин ТОВ «Євро-Реконструкція» звернулось до господарського суду м. Києва з даним позовом до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва про стягнення 1 451 833,03 грн. основного боргу, 6 461,67 грн. інфляційної складової боргу, 40 698,74 грн. трьох відсотків річних та 179 589,93 грн. пені, у зв'язку з порушенням відповідачем зобов'язань за договором на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 460072 від 01.07.12 р. та додатками до нього.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Частиною першою статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

Згідно зі ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частина 1 статті 193 Господарського кодексу України встановлює, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 2 статті 193 Господарського кодексу України визначено, що кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі статтею 629 Цивільного кодексу України, договір є обов'язковим до виконання сторонами.

Згідно частини 1 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.

Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно статті 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З наданих суду доказів вбачається, що позивач взяті на себе зобов'язання виконав належним чином, зауважень щодо відпуску теплової енергії від відповідача не надходило, тоді як відповідач у визначений договором на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 460072 від 01.07.12 р. та додатками до нього строк оплату за спожиту теплову енергію здійснив не повністю.

Відповідач у відзиві на позовну заяву визнав заборгованість за спожиту теплову енергію за договором № 460072 від 01.07.12 р. в сумі 1 451 833,03 грн.

За таких обставин, враховуючи те, що наявні у справі матеріали свідчать про обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 1 451 833,03 грн. основного боргу, а відповідач визнав даний борг, то позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» щодо стягнення з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва суми основного боргу за договором на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 460072 від 01.07.12 р. та додатками до нього у розмірі 1 451 833,03 грн. визнається судом таким, що підлягає задоволенню.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» просить суд також стягнути з відповідача 6 461,67 інфляційної складової боргу та 40 698,74 грн. трьох відсотків річних у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 460072 від 01.07.12 р. та додатками до нього за період з грудня 2012 р. до липня 2013 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, частина 1 статті 625 Цивільного кодексу України встановлює виняток із загального правила статті 614 Цивільного кодексу України, що закріплює принцип вини як підставу відповідальності боржника.

Отже, відсутність у боржника грошей у готівковій формі або грошових коштів на його рахунку в банку, і як наслідок, неможливість виконання ним грошового зобов'язання, якщо навіть у цьому немає його провини, не звільняють боржника від відповідальності за прострочення грошового зобов'язання.

Слід зазначити, що передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Індекс інфляції є щомісячним показником знецінення грошових коштів і розраховується він не на кожну дату місяця, а в середньому на місяць. За таких обставин застосовувати індекс інфляції у випадку, коли борг виник у певному місяці і в тому же місяці був погашений, - підстави відсутні. Крім того, при розрахунку інфляційних нарахувань мають бути враховані рекомендації, викладені в листі Верховного Суду України від 03.04.1997 р. № 62-97р «Рекомендації щодо порядку застосування індексів інфляції при розгляді судових справ», згідно з якими при застосування індексу інфляції слід умовно вважати, що сума, внесена за період з 1 до 15 числа відповідного місяця, наприклад, травня, індексується за період з врахуванням травня, а якщо з 16 до 31 числа, то розрахунок починається за наступного місяця - червня.

У постанові Вищого господарського суду України № 37/327 від 20.01.11 р. викладена позиція, якою стверджується, що реалізація позивачем права кредитора на стягнення боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення передбачає необхідність застосування індексу інфляції за весь час прострочення як від'ємного, так і позитивного значення.

Аналогічна позиція викладена у постановах Вищого господарського суду України № 40/487 від 02.02.12 р. та № 15/065-11 від 01.02.12 р.

Зокрема, в постанові ВГСУ № 15/065-11 від 01.02.12 р. зазначено, що за приписами ст. 625 ЦК України, боржник зобов'язаний сплатити суму заборгованості з врахуванням індексу інфляції за весь час прострочення.

Індекс інфляції є статистичною інформацією, яка щомісячно надається Держкомстатом та публікується в газеті «Урядовий кур'єр» та на офіційному веб-сайті Державного комітету статистики України (http://www. ukrstat.gov.ua).

Вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції є правом кредитора, яке він може реалізувати, а може від нього відмовитися. Якщо кредитор приймає рішення вимагати сплати суми боргу з врахуванням індексу інфляції, він має враховувати індекс інфляції за кожний місяць (рік) прострочення незалежно від того, чи був в якійсь період індекс інфляції менше одиниці (тобто мала місце не інфляція, а дефляція), а отже, сума боргу в цьому періоді зменшується.

Враховуючи наведене, вірним є період нарахування інфляційних збитків за період з грудня 2012 р. до липня 2013 р. без виключення місяців, у яких індекс інфляції менший одиниці.

Оскільки матеріалами справи підтверджується прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання за договором на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 460072 від 01.07.12 р. та додатками до нього станом на 01.07.13 р., то з нього, на підставі статті 625 Цивільного кодексу України, за розрахунком позивача, перевіреним судом, підлягають стягненню 6 461,67 грн. інфляційної складової боргу за період грудня 2012 р. до липня 2013 р.

При дослідженні розрахунку трьох відсотків річних, наданого позивачем, судом було виявлено помилки, щодо періоду заборгованості, оскільки не було враховано кількість днів у високосному 2012 році, у зв'язку з чим судом виконано власний розрахунок цієї вимоги, згідно з яким, підлягають стягненню з відповідача на користь позивача три відсотки річних у розмірі 40 686,21 грн. за період з грудня 2012 р. до липня 2013 р., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 460072 від 01.07.12 р. та додатками до нього.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» просить суд також стягнути з відповідача 179 589,93 грн. пені за порушення грошового зобов'язання за договором на постачання теплової енергії у вигляді гарячої води № 460072 від 01.07.12 р. та додатками до нього та додатками до нього за період з лютого 2013 р. до липня 2013 р.

Згідно зі ст. 614 Цивільного кодексу України, особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлене договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Згідно з частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частина 2 статті 551 Цивільного кодексу України визначає, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Таким чином, для застосування до боржника відповідальності у вигляді стягнення пені, вона має бути передбачена законом або договором.

У відповідності до п. 9.2. договору № 460072 від 01.07.12 р., в разі несплати покупцем за прийняту теплову енергію у встановлені строки енергопостачальна організація нараховує пеню за кожний прострочений день у розмірі подвійної облікової ставки НБУ.

Згідно з Законом України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» від 22.11.1996 р. зі змінами та доповненнями, розмір пені не може перевищувати подвійної облікової ставки НБУ, яка діяла в період за який нараховується пеня.

Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.

При дослідженні розрахунку пені, наданого позивачем, судом було виявлено помилки, щодо застосування розміру облікової ставки НБУ, а саме: позивач не врахував, що 6 червня 2013 року Правління Національного банку України ухвалило рішення про зниження облікової ставки з 10.06.2013 року на 0,5 відсоткового пункту - до 7% річних.

У зв'язку з вищенаведеним судом виконано власний розрахунок пені, згідно з яким, підлягає стягненню з відповідача на користь позивача пеня у розмірі 179 174,43 грн. за період з лютого 2013 р. до липня 2013 р., у зв'язку з неналежним виконанням відповідачем грошового зобов'язання за договором № 460072 від 01.07.12 р. та додатками до нього.

В ході розгляду справи відповідачем було подане клопотання про зменшення розміру пені та розстрочку виконання рішення у даній справі на 12 місяців.

Розглянувши зазначене клопотання відповідача та дослідивши матеріали справи, господарський суд його відхилив, виходячи з наступного.

Частиною 1 ст. 233 ГК України встановлено, що у разі, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно зі збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкції. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, а й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

У відповідності до частини 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, приймаючи рішення, має право зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Застосовуючи цей припис, слід враховувати вказівку, що міститься в п. 2.4. роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 29.04.1994 р. № 02-5/293 «Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань». Вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання, арбітражний суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.

Господарський суд на підставі статті 121 ГПК має право за заявою сторони, державного виконавця, прокурора або за власною ініціативою у виняткових випадках залежно від обставин справи відстрочити, розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови (далі - рішення), змінити спосіб та порядок їх виконання.

Розстрочка означає виконання рішення частками, встановленими господарським судом, з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частки також повинні визначатись господарським судом. При цьому слід мати на увазі, що розстрочка можлива при виконанні рішення, яке стосується предметів, що діляться (гроші, майно, не визначене індивідуальними ознаками; декілька індивідуально визначених речей тощо).

У відповідності до п. 7.2. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 17.10.12 р. № 9 «Про деякі питання практики виконання рішень, ухвал, постанов господарських судів України», підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим господарським судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 121 ГПК, ця стаття не вимагає, і господарський суд законодавчо не обмежений будь-якими конкретними термінами відстрочки чи розстрочки виконання рішення. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім'ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Суд зауважує, що Комунальне підприємство по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва не довело належними доказами виняткових чи конкретних обставин, що ускладнюють виконання рішення у даній справі, скрутного фінансового стану. Крім того, суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави.

У зв'язку з наведеним, господарський суд відхиляє клопотання КП УЖГ Дніпровського району про зменшення розміру пені та розстрочку виконання рішення у даній справі на 12 місяців.

Враховуючи наведене, позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» до Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району м. Києва підлягає задоволенню частково.

Витрати по сплаті судового збору, відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Керуючись ст. ст. 525, 526, 530, 549, 551, 611, 614, 625, 629 Цивільного кодексу України, ст. ст. 22, 193, 216, 217, 230, 231, 232, 233, 275 Господарського кодексу України ст. ст. 32, 33, 44, 49, ст. ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального підприємства по утриманню житлового господарства Дніпровського району міста Києва (02002, м. Київ, вул. Челябінська, 9-Г, код ЄДРПОУ 03366612) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро-Реконструкція» (01011. Київ, вул. Панаса Мирного, 28, офіс 20, код ЄДРПОУ 37739041) 1 451 833 (один мільйон чотириста п'ятдесят одна тисяча вісімсот тридцять три) грн. 03 коп. основного боргу, 6 461 (шість тисяч чотириста шістдесят одну) грн. 67 коп. інфляційної складової боргу, 40 686 (сорок тисяч шістсот вісімдесят шість) грн. 21 коп. трьох відсотків річних, 179 174 (сто сімдесят дев'ять тисяч сто сімдесят чотири) грн. 43 коп. пені та 33 563 (тридцять три тисячі п'ятсот шістдесят три) грн. 11 коп. витрат на сплату судового збору.

3. У решті позовних вимог відмовити.

4. Відхилити клопотання КП УЖГ Дніпровського району про зменшення розміру пені та розстрочку виконання рішення у даній справі на 12 місяців.

5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.

6. Дане рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня складення його повного тексту і може бути оскаржене в порядку, передбаченому чинним законодавством України.

Повне рішення складено 21.10.2013 р.

Суддя Гавриловська І.О.