Ухвала суду № 34329247, 15.10.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Дата ухвалення
15.10.2013
Номер справи
801/1260/13-а
Номер документу
34329247
Форма судочинства
Адміністративне
Компанії, зазначені в тексті судового документа
Державний герб України

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 801/1260/13-а

15.10.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Мунтян О.І. ,

Дадінської Т.В.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 801/1260/13-а за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Москаленко С.А. ) від 14.03.13

за позовом Приватного підприємства Паливно-енергетичний комплекс "Современник" (проспект Перемоги 15,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95000)

до Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби (вул. М. Залки, 1/9,Сімферополь,Автономна Республіка Крим,95053)

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.03.13 у справі № 801/1260/13-а з урахуванням ухвали суду від 25.04.2013 адміністративний позов - задоволено: визнано противоправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби від 29.10.2012 року № 0008182204 на суму основного платежу 5259053 грн. та штрафних санкцій на суму 1314763 грн.; від 29.10.2012 року №0008242204 на суму основного платежу 1730017 грн. штрафних санкцій у розмірі 432504,30 грн.; від 11.01.2013 року на суму основного платежу 1639302 грн. та штрафних санкцій на суму 1252155,20 грн.; від 11.01.2013 року №0000462204 на суму штрафних санкцій 1314763,50 грн. Вирішено питання щодо судових витрат.

Не погодившись з постановою суду, представник Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби звернувся до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції може розглянути справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на основі наявних у ній доказів, у разі неприбуття жодної з осіб, які беруть участь у справі, у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання.

У судове засідання 15.10.2013 сторони, їх представники не з'явились, про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені в встановленому законом порядку.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

Судом встановлено, підтверджується матеріалами справи, що відповідачем проведено документальної позапланової невиїзної перевірки ПП ПЕК "Современник" ЄДРПОУ 24770616 з питань правомірності віднесення до податкового кредиту у червні 2012 року тимчасової ВМД.

За результатами перевірки складений акт перевірки від 12.10.2012 р. №7494/22-3/24870616, яким встановлені порушення позивачем п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п.п. 138.1.1 п. 138.1 п. 138.2 п. 138.8 ст. 138, п.п. 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України № 2755-VІ від 02.12.2010 року зі змінами і доповненнями, донараховано податку на прибуток за півріччя 2012 року у сумі 5259053 грн.; п.п. 14.1.191 п. 14.1 ст. 14, п. 185.1 ст. 185, п. 188.1 ст. 188, п.п. 187.1 а. п. 187.1 ст. 187, п. 201.1 ст. 201, п. 198.2, 198.3, 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України донараховано податку на додану вартість у сумі 1730017 грн. та зменшено від'ємне значення у сумі 1639302 грн.

За результатами вивчення матеріалів вказаної перевірки відповідачем 29.10.2012 р. прийняті податкові повідомлення - рішення № 0008182204 на суму основного платежу 5259053 грн. та штрафних санкцій на суму 1314763 грн.; від 29.10.2012 року № 0008242204 на суму основного платежу 1730017 грн. та штрафних санкцій у розмірі 432504,30 грн.; від 11.01.2013 року № 0008192204 на суму від'ємного значення 1639302 грн.; від 11.01.2013 року № 0000472204 на суму основного платежу 1639302 грн. та штрафних санкцій на суму 1252155,20 грн.; від 11.01.2013 року № 0000462204 на суму штрафних санкцій 1314763,50 грн.

Перевіряючи обґрунтованість дій та рішень органу владних повноважень, судова колегія зазначає наступне.

З 01.01.2011 р. набрав чинність Податковий кодекс України (далі ПК України) , розділ V якого визначає платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування.

Відповідно до п. 14.1.36 ст.14 ПК України, господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.

П. 185.1 ст. 185 ПК України, встановлено, що об'єктом оподаткування податком на додану вартість є, зокрема, операції платників податку з постачання товарів, ввезених на митну території України.

У п. 188.1 ст.188 ПК України зазначено, що база оподаткування операцій з постачання товарів/послуг визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, але не нижче звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, з урахуванням загальнодержавних податків та зборів (крім податку на додану вартість та акцизного податку на спирт етиловий, що використовується виробниками - суб'єктами господарювання для виробництва лікарських засобів, у тому числі компонентів крові і вироблених з них препаратів (крім лікарських засобів у вигляді бальзамів та еліксирів), а також збору на обов'язкове державне пенсійне страхування на вартість послуг стільникового рухомого зв'язку). До складу договірної (контрактної) вартості включаються будь-які суми коштів, вартість матеріальних і нематеріальних активів, що передаються платнику податку безпосередньо покупцем або через будь-яку третю особу у зв'язку з компенсацією вартості товарів/послуг.

У п.187.1. ст. 187 ПК України зазначено, що датою виникнення податкових зобов'язань з постачання товарів/послуг вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше:

а) дата зарахування коштів від покупця/замовника на банківський рахунок платника податку як оплата товарів/послуг, що підлягають постачанню, а в разі постачання товарів/послуг за готівку - дата оприбуткування коштів у касі платника податку, а в разі відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку;

б) дата відвантаження товарів, а в разі експорту товарів - дата оформлення митної декларації, що засвідчує факт перетинання митного кордону України, оформлена відповідно до вимог митного законодавства, а для послуг - дата оформлення документа, що засвідчує факт постачання послуг платником податку.

Відповідно до п. 198.1.ст.198 ПК України, право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення, зокрема, операцій з придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг.

Згідно з п. 198.2 ст.198 ПК України, датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше:

дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг;

дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3. ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 ст.193 цього Кодексу.

Згідно п. 198.6 ст. 198 Податкового кодексу, не відноситься до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з пунктом 201.11 статті 201 Кодексу).

Згідно з п. 201.12 ст. 201 ПК України, у разі ввезення товарів на митну територію України документом, що посвідчує право на віднесення сум податку до податкового кредиту, вважається митна декларація, оформлена відповідно до вимог законодавства, яка підтверджує сплату податку.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до контракту № 1 від 05 червня 2012 року та Додатку № 1 до Контракту № 1 Haycraft overseas trading Ltd (Продавець) поставив на адресу позивача (Покупця) дизельне паливо у кількості 4872,42 МТ за ціною 905 доларів США на суму 4409540,10 доларів США, у тому числі ПДВ.

Ввезення дизельного палива на територію України було оформлено тимчасовими митними деклараціями № 6001000/2012/002287 від 23.06.2012 року № 600100005/2012/002351 від 30.06.2012 року.

Згідно з п.14 ст.1 Митного кодексу України, митне оформлення - виконання митним органом дій (процедур), які пов'язані із закріпленням результатів митного контролю товарів і транспортних засобів, що переміщуються через митний кордон України, і мають юридичне значення для подальшого використання цих товарів і транспортних засобів

Відповідно до п.12 ст.1 Митного кодексу України (далі МК України), митна декларація - письмова заява встановленої форми, яка подається митному органу і містить відомості щодо товарів і транспортних засобів, які переміщуються через митний кордон України, необхідні для їх митного оформлення або переоформлення.

Ст. 81 МК України встановлена процедура декларування.

Так, відповідно ст. 81 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари і транспортні засоби, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення.

Відповідно до ст. 82 МК України, у разі, якщо декларант з поважних причин, перелік яких визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади в галузі митної справи, не може здійснити у повному обсязі декларування товарів і транспортних засобів, які ввозяться на митну територію України, безпосередньо під час переміщення їх через митний кордон України (крім товарів, які переміщуються транзитом з територію України), такі товари можуть бути випущені у вільний обіг у спрощеному порядку після подання митному органу тимчасової чи неповної декларації та під зобов'язання про подання митної декларації, заповненої у звичайному порядку не пізніше ніж через 30 днів з дня випуску товарів у вільний обіг.

Згідно зі ст.86 МК України, митна декларація приймається митним органом, якщо встановлено, що в ній містяться всі необхідні відомості і до неї додано всі необхідні документи. Дата і час прийняття митної декларації фіксуються посадовою особою митного органу, що її прийняла, проставленням відміток на бланку митної декларації та звідним записом у документах митного органу. З моменту прийняття митної декларації вона є документом , що засвідчує факти, які мають юридичне значення.

Відповідно до ст.248 МК України, митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Якщо декларант або уповноважена ним особа не володіє точними відомостями про характеристики товарів, необхідні для заповнення митної декларації у звичайному порядку, вона може подати митному органу тимчасову митну декларацію на такі товари за умови, що вона містить дані, достатні для поміщення їх у заявлений митний режим, та під зобов'язання про подання додаткової декларації у строк не більше 45 днів з дати оформлення тимчасової митної декларації. (ст.260 МК України).

У разі подання, відповідно до ст.259 і ст. 260 МК України, попередньої, тимчасової або періодичної митної декларації декларант або уповноважена ним особа повинні протягом строків, визначених відповідно до МК України , подати митному органу додаткову декларацію, яка містить точні відомості про товари, задекларовані за попередньою, тимчасовою або періодичною митною декларацією, що подавалися б у разі декларування цих товарів за митною декларацією, заповненою у звичайному порядку ( ст.261 МК України).

Відповідно до п.2 Положення про вантажну митну декларацію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 09.06.97 №574, (далі Положення №574), вантажна митна декларація (далі ВМД) це письмова заява встановленої форми, що подається митному органу на паперовому носії або як електронний документ (електронна ВМД) та містить відомості про товари та транспортні засоби, які переміщуються через митний кордон , митний режим, у який вони заявляються, а також іншу інформацію, необхідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування та сплати податків, зборів та інших платежів. У п. 8 Положення № 574 зазначено, що ВМД є підтвердженням надання особі права на поміщення товарів та/або транспортних засобів у заявлений митний режим і прав та обов'язків зазначених у ВМД осіб щодо здійснення ними відповідних фінансових, господарських та інших операцій. Крім того, згідно з приписами п.2 Положення №574, ВМД, заповнена у звичайному порядку, - ВМД з установленим обсягом даних, на підставі якої завершується митне оформлення товарів і транспортних засобів у заявлений митний режим.

Аналіз наведених норм та обставин, дає судовій колегії право на висновок, що оформлення тимчасової митної декларації свідчить про початок митного оформлення товару резидентом.

Колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що наявність в тому числі оформленої тимчасової митної декларації є достатньою підставою, відповідно до ст. 201 ПК України, вважати, що у платника податків існує документ, що посвідчує його право на віднесення сум сплаченого ПДВ до податкового кредиту за відповідний звітний період.

З урахуванням вище викладеного, судова колегія приходить до висновку про відсутність правових підстав вважати, що вказані тимчасові ВМД не можна було віднести до документів, які підтверджували його право на формування податкового кредиту.

Зважаючи на наведене, колегія суддів дійшла висновку, що правова оцінка, яку дав суд першої інстанції обставинам справи, не суперечить чинному законодавству.

Судове рішення не може бути скасовано чи змінено з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Сімферополі АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.03.13 у справі № 801/1260/13-а залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 14.03.13 у справі № 801/1260/13-а залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис О.І. Мунтян

підпис Т.В. Дадінська

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко

Попередній документ : 34329244
Наступний документ : 34329248