Ухвала суду № 34329221, 09.10.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

Іменем України

Справа № 801/5696/13-а

09.10.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Горошко Н.П.,

суддів Воробйової С.О. ,

Кондрак Н.Й.

секретар судового засідання Бєлоглазова Ю.О.

за участю сторін:

представник позивача, Євпаторійського міського центру зайнятості- не з'явився, до початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у його відсутність,

відповідач, ОСОБА_2, паспорт серії НОМЕР_2, виданий Євпаторійським МВ ГУМВС України в АР Крим від 01 липня 2010 року,

розглянувши матеріали справи № 801/5696/13-а за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Маргарітов М.В. ) від 17.06.2013

за позовом Євпаторійського міського центру зайнятості (вул. Інтернаціональна, 146, м.Євпаторія, Автономна Республіка Крим, 97400)

до ОСОБА_2 (АДРЕСА_1)

про стягнення 2331,86 гривень,

ВСТАНОВИВ:

Євпаторійський міський центр зайнятості звернувся до Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим з адміністративним позовом до ОСОБА_2 про стягнення грошових коштів у розмірі 2331,86 гривень, з яких незаконно отримана допомога по безробіттю у розмірі - 1654,54 гривень, та вартість наданих соціальних послуг за організацію оплачуваних громадських робіт - 677,32 гривень.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.06.13 адміністративний позов Євпаторійського міського центру зайнятості до ОСОБА_2 про стягнення 2331,86 гривень - задоволено.

Стягнуто зі ОСОБА_2 на користь Євпаторійського міського центру зайнятості грошові кошти у розмірі 2331,86 гривень (дві тисячі триста тридцять одна), з яких: незаконно отримана допомога по безробіттю у розмірі 1654,54 гривень та вартість наданих соціальних послуг за організацію оплачуваних громадських робіт - 677,32 гривень.

Не погодившись з даною постановою суду, відповідач - ОСОБА_2 звернулася з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, та прийняти нову, якою у задоволенні позовних вимог відмовити.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідач у судовому засіданні 9 жовтня 2013 року підтримала апеляційну скаргу з підстав, викладених у ній.

Позивач у судове засідання 9 жовтня 2013 року не з'явився, про день, час і місце розгляду справи повідомлений належним чином. До початку судового засідання надав суду клопотання про розгляд справи у відсутність його представника.

Згідно ч.4 статті 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до п. 11 ч. 1 ст. 22 Закону України "Про зайнятість населення" № 5067-VI від 05.07.2012 основними завданнями центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері зайнятості населення та трудової міграції, його територіальних органів є здійснення контролю за використанням роботодавцями та безробітними коштів Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття.

П.п. 8 п. 6 Положення про Державну службу зайнятості України, затвердженого Указом Президента України №19/2013 від 16.01.2013 (далі - Положення) передбачено, що Державна служба зайнятості України для виконання покладених на неї завдань має право стягувати відповідно до закону кошти Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття , виплачені особам, зареєстрованим як безробітні, у вигляді матеріального забезпечення на випадок безробіття та витрачені на надання соціальних послуг безробітним у разі встановлення факту їх отримання на підставі недостовірних відомостей, поданих особою, а також несплачені у добровільному порядку штрафи, накладені відповідно до Закону України "Про зайнятість населення" та статті 24-1 Закону України "Про рекламу".

Відповідно до п. 1 ст. 22 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (далі Закон) застраховані особи, визнані у встановленому порядку безробітними, які протягом 12 місяців, що передували початку безробіття, працювали на умовах повного або неповного робочого дня (тижня) не менше 26 календарних тижнів та сплачували страхові внески, мають право на допомогу по безробіттю залежно від страхового стажу.

Згідно з п.3 ст. 22 Закону допомога по безробіттю виплачується з 8 дня після реєстрації застрахованої особи в установленому порядку в державній службі зайнятості.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 05.11.2010 подано заяву до Євпаторійського міського центру зайнятості про надання їй статусу безробітного з виплатою допомоги по безробіттю, в якій було зазначено про те, що на даний час ОСОБА_2 не зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності, трудовою діяльністю не займається, пенсію не отримує, не має права на пенсію за віком, у тому числі на пільгових умовах та за вислугою років.

Крім того, відповідач взяв на себе зобов'язання у випадку працевлаштування, укладення договору цивільно-правового характеру (трудової угоди), підприємницької діяльності та іншої діяльності, яка надає прибуток, невідкладно повідомити про це Євпаторійський міський центр зайнятості.

З 05.11.2010 відповідачу було надано статус безробітного у зв'язку із чим надавалась допомога по безробіттю та відповідно до ст. 7 Закону №1533 соціальні послуги у вигляді фінансування організації оплачуваних громадських робіт для безробітних.

10.05.2011 відповідача знято з обліку.

Частинами 2, 3 ст. 36 Закону (в редакції, яка діяла на момент перебування відповідача на обліку в Євпаторійському міського центру зайнятості) передбачено, що застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення в наслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

Позивачем встановлено, що під час перебування на обліку в якості безробітного, відповідач був зареєстрований як суб'єкт підприємницької діяльності. Зазначений факт підтверджується Свідоцтвом про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця від 21.10.2005 №415743, згідно з яким 21.10.2005 Виконавчим комітетом Луганської міської ради ОСОБА_2 зареєстрована як суб'єкт підприємницької діяльності.

Відповідно п. 6 та п.7 Порядку розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 20 березня 2006 року №357 (далі - Порядок) у разі встановлення центром зайнятості належності безробітної особи до категорії зайнятих така особа знімається з обліку як безробітна в установленому законодавством порядку та повертає суму незаконно отриманого матеріального забезпечення і вартості наданих послуг з моменту виникнення обставин, що впливають на умови матеріального забезпечення та надання соціальних послуг. Якщо відомості про доходи є недостовірними з вини особи, центри зайнятості припиняють відповідні виплати, а суми здійснених з дня призначення виплат стягуються з такої особи відповідно до пункту 7 цього Порядку. Рішення про повернення коштів особою та відшкодування приймається директором центру зайнятості і оформляється наказом. Повернення коштів особою здійснюється протягом 10 робочих днів після ознайомлення під особистий підпис з прийнятим рішенням про повернення коштів. У разі відмови особи повернути кошти або у разі неповернення (невідшкодування) їх у встановлений строк стягнення таких коштів здійснюється у судовому порядку відповідно до законодавства.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 20.04.2012 проведено розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплат матеріального забезпечення відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" щодо обґрунтованості знаходження на обліку, а також виплати допомоги по безробіттю ОСОБА_2, за результатами якого складено акт № 38. Розслідуванням встановлено, що відповідач з 21.10.2005 зареєстрований як фізична особа - підприємець під реєстраційним номером НОМЕР_1, у зв'язку з чим не мав права на отримання статусу безробітного з 21.10.2005. Період перебування на обліку Євпаторійського міського центру зайнятості як безробітна та отримання соціальних послуг з 05.11.2010 по 09.05.2011.

Позивачем 20.04.2012 виданий наказ № 31 про вжиття заходів щодо стягнення з ОСОБА_2 незаконно виплаченої допомоги по безробіттю в розмірі 1654,54грн., а також вартість наданих соціальних послуг в період участі в оплачуваних громадських роботах за період з 18.01.2011 по 31.01.2011 в сумі 677, 32 гривень.

Судом встановлено, що на даний час кошти в сумі 2331,86 грн. відповідачем до Євпаторійського міського центру зайнятості не повернені.

Судова колегія вважає, що суд правомірно не прийняв до уваги доводи відповідача щодо відсутності можливості отримувати доходи у зв'язку з наявністю рішення суду про припинення його підприємницької діяльності, оскільки наявність такого рішення без реєстрації в державному реєстрі припинення підприємницької діяльності не позбавляє позивача отримувати доходи в якості суб'єкта підприємницької діяльності. Доказів реєстрації припинення підприємницької діяльності позивача в державному реєстрі суду не надано.

Виходячи з вищенаведеного, суд першої інстанції прийшов до обґрунтованих висновків про наявність підстав для задоволення вимог.

Враховуючи обставини справи постанова суду першої інстанції прийнята з додержанням норм процесуального та матеріального права, підстав для скасування і ухвалення нового рішення не вбачається.

Відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції залишає апеляційна скарга без задоволення, а постанову суду без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом першої інстанції винесене законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.195; ст.196; п.1 ч.1 ст.198; ст.200; п.1 ч.1 ст.205; ст.206 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

УХВАЛИВ:

1.Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.06.2013 у справі №801/5696/13-а - залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 17.06.2013 у справі №801/5696/13-а - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення. Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.

Повний текст судового рішення виготовлений 14 жовтня 2013 року.

Головуючий суддя підпис Н.П.Горошко

Судді підпис С.О. Воробйова

підпис Н.Й. Кондрак

З оригіналом згідно

Головуючий суддя Н.П.Горошко