Ухвала суду № 34329207, 15.10.2013, Севастопольський апеляційний адміністративний суд

Копія

СЕВАСТОПОЛЬСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Ухвала

Іменем України

Справа № 2а-13676/11/0170/24

15.10.13 м. Севастополь

Севастопольський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Дугаренко О.В.,

суддів Дадінської Т.В. ,

Мунтян О.І.

розглянувши в порядку письмового провадження матеріали справи № 2а-13676/11/0170/24 за апеляційною скаргою Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Кащеєва Г.Ю. ) від 18.09.12

за позовом Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби (вул. Північна 2,Красноперекопськ,Автономна Республіка Крим,96000)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Заря-Агро" (вул. Октябрська, 120,Первомайське,Первомайський район, Автономна Республіка Крим,96300)

Приватного підприємства "Колос-Кіровоградщини-2009" (вул. Соціалістична, буд.67,Кіровоград,25013)

про стягнення,

ВСТАНОВИВ:

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.09.2012 у задоволенні адміністративного позову Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби до Товариства з обмеженою відповідальністю "Заря-Агро", Приватного підприємства "Колос-Кіровоградщини-2009" про стягнення - відмовлено у повному обсязі.

Не погодившись з зазначеним судовим рішенням, позивач звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.09.2012, прийняти нове рішення по справі.

Відповідно до частини 1 статті 38 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкту владних повноважень текст повістки надсилається електронною поштою на адресу електронної пошти, який міститься в Єдиній базі даних електронних адрес. Суб'єкт владних повноважень повинен за допомогою електронної пошти негайно підтвердити суду про отримання тексту повістки. Текст такого підтвердження роздруковується і приєднується секретарем судового засідання до справи. Якщо протягом двох робочих днів з дня направлення тексту повістки підтвердження від суб'єкта владних повноважень не надійшло, секретар судового засідання складає про це довідку, що приєднується до справи і є достатнім доказом належності повідомлення суб'єкта владних повноважень про дату, час і місце судового розгляду.

До матеріалів справи долучена довідка від 15 липня 2013 року про те, що протягом двох робочих днів на електронну адресу судді Дугаренко О.В. не надійшло підтвердження від Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби про отримання повістки та процесуальних документів, надісланих електронною поштою відповідно до статті 38 Кодексу адміністративного судочинства України. Таким чином, відповідач сповіщений належним чином про дату, час і місце апеляційного розгляду справи.

Документи, надіслані на адресу другого відповідача Приватного підприємства "Колос-Кіровоградщини-2009" повернулись на адресу суду з відміткою пошти: "за закінченням терміну зберігання".

Відповідно до частини десятої статті 35 Кодексу адміністративного судочинства України у разі повернення поштового відправлення із повісткою, яка не вручена адресату з незалежних від суду причин, вважається, що така повістка вручена належним чином.

Суд, керуючись положеннями пункту 2 частини першої статті 197 Кодексу адміністративного судочинства України, визнав за можливе перейти до письмового провадження по справі.

При апеляційному перегляді справи встановлено, що 29.08.2011 відповідачем прийняте податкове повідомлення-рішення № 0000172301, яким збільшено суму грошового зобов'язання ТОВ «Заря-агро» з податку на додану вартість на 12653,34 грн., у т.ч. за основним платежем - 10122,67 грн. та за штрафними санкціями - 2530,67 (а.с. 38).

Передумовою прийняття спірного повідомлення-рішення став акт від 16.08.2011 № 948/23-04/25152142 документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Заря-агро» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства при здійсненні фінансово-господарських взаємовідносин з ПП «Колос-Кіровоградщини-2009» за серпень 2010 року (а.с. 20-27).

Перевіркою встановлені порушення позивачем: ст. 3, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.6 п. 7.2., п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» та п. 18 Порядку заповнення податкової накладної, затвердженого Наказом Державної податкової адміністрації України № 165 від 30.09.1997 року в частині завищення податкового кредиту по декларації ПДВ № 2, всього в сумі 10122,67 грн., у т.ч. за серпень 2010 року - 10122,67 грн.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування Окружним адміністративним судом Автономної Республіки Крим норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

В акті перевірки зазначено, що ТОВ «Заря-агро» для підтвердження включення до податкового кредиту суми ПДВ 10 122,67 грн. до перевірки надано реєстр податкових накладних за серпень 2010 року, податкову накладну № 137 від 18.08.2010 року, але проведеною перевіркою встановлено факт невідповідності документу нормам податкового законодавства в частині не зазначення у податковій накладній вірного місця розташування юридичної особи, зареєстрованої як платник ПДВ, що є порушенням абз. «д» п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України « Про податок на додану вартість» та положень Наказу ДПА України «Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення» № 165 від 30.05.1997 року.

Крім того, в акті перевірки № 948/23-4/25152142 зазначено про те, що у ПП «Колос-Кіровоградщини-2009» відсутні необхідні умови для результатів відповідної господарської, економічної діяльності, технічного персоналу, основних фондів, виробничих активів, складських приміщень і транспортних засобів, внаслідок чого не підтверджуються господарські операції із кількома контрагентами з урахування реального часу здійснення операцій, місцезнаходження майна, наявності трудових ресурсів, виробничо-складських приміщень та іншого майна, які економічно необхідні для виконання такого постачання або здійснення відповідної господарської діяльності.

Згідно з ч. 2 ст. 255 КАС України обставини, які були встановлені постановою, що набрала законної сили, в одній адміністративній справі не можуть оспорюватися в іншій судовій справі за участю тих самих сторін.

Аналогічне правило встановлено ч. 1 ст. 72 КАС України, а саме обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Постановою Окружного адміністративного суду АР Крим від 14.11.2011 року по справі № 2а-11230/11/0170/3 адміністративний позов ТОВ «Заря-агро» до Красноперекопської ОДПІ в АР Крим задоволений, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення від 29.08.2011 року № 0000172301.

Ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 02.04.2012 року постанова залишена без змін.

Таким чином, судове рішення по справі набрало законної сили 02.04.2012 року.

Судовим рішенням по справі № 2а-11230/11/0170 встановлено, що 17.08.2010 ТОВ "Заря-Агро" та ПП"Колос Кіровоградщини" укладено договір №1504-2 купівлі-продажу сільськогосподарської техніки, а саме культиватору КПС -8 (1 шт.) та борони зубової БЗС-1.0 (8 шт.) на загальну суму 60736 грн. Судом встановлено фактичне здійснення вказаної господарської операції та поставлення на баланс підприємства придбаних товарів.

Щодо тверджень позивача, що укладеним договором прямо порушується публічний порядок сплати податку на додану вартість та інтереси держави і суспільства, оскільки зазначений правочин було здійснено без мети настання реальних наслідків, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України " Загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину" зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно до статті 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Згідно до статті 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

За наявними у матеріалах справи доказами судова колегія не вбачає підстав до висновку про те, що правочини між позивачем та вищевказаним суб'єктом господарювання суперечать інтересам держави та суспільства, недійсність правочинів прямо не встановлена законом, а тому згідно приписів статті 215 Цивільного кодексу України такі правочини є оспорюваним, тобто підлягає визнанню судом недійсними у порядку, встановленому законом. Але, у судовому порядку не оспорено дійсність вказаних правочинів.

Відповідно до статті 228 Цивільного кодексу України правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним.

Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

У разі недодержання вимоги щодо відповідності правочину інтересам держави і суспільства, його моральним засадам такий правочин може бути визнаний недійсним. Якщо визнаний судом недійсний правочин було вчинено з метою, що завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, то при наявності умислу у обох сторін - в разі виконання правочину обома сторонами - в дохід держави за рішенням суду стягується все одержане ними за угодою, а в разі виконання правочину однією стороною з іншої сторони за рішенням суду стягується в дохід держави все одержане нею і все належне - з неї першій стороні на відшкодування одержаного. При наявності умислу лише у однієї із сторін все одержане нею за правочином повинно бути повернуто іншій стороні, а одержане останньою або належне їй на відшкодування виконаного за рішенням суду стягується в дохід держави.

Тобто, вказаною нормою Кодексу чітко визначено, що правочини, що не відповідають інтересам держави і суспільства є не нікчемними а недійсними, що визнається в судовому порядку.

Як слідує з постанови Пленуму ВСУ від 6 листопада 2009 року N 9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" при кваліфікації правочину за статтею 228 ЦК має враховуватися вина, яка виражається в намірі порушити публічний порядок сторонами правочину або однією зі сторін. Доказом вини може бути вирок суду, постановлений у кримінальній справі, щодо знищення, пошкодження майна чи незаконного заволодіння ним тощо.

На час прийняття спірних податкових повідомлень-рішень у податкової інспекції був відсутній відповідний вирок суду відносно фіктивності ПП "Колос-Кіровоградщина-2009".

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Частиною 2 ст. 71 КАС України зазначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Позивач доказів наявності певних обставин, які свідчать про те, що відповідачами порушені вимоги чинного законодавства, укладаючи спірний правочин, завідомо діяли з умислом, спрямованим на досягнення такої мети, що суперечить інтересам держави та суспільства, не надав.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції в повному обсязі встановив обставини справи, що мають значення для її вирішення, відповідно визначив правове регулювання спірних правовідносин, постановив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Керуючись статтями 195, 197, 198, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Красноперекопської об'єднаної державної податкової інспекції АР Крим Державної податкової служби на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.09.12 у справі № 2а-13676/11/0170/24 залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 18.09.12 у справі № 2а-13676/11/0170/24 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення їх копій особам, які беруть участь у справі.

Ухвалу може бути оскаржено до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя підпис О.В.Дугаренко

Судді підпис Т.В. Дадінська

підпис О.І. Мунтян

З оригіналом згідно

Головуючий суддя О.В.Дугаренко