Ухвала суду № 34329152, 16.10.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

16 жовтня 2013 р.Справа № 2а-6851/11/1470

Категорія: 8.2.3 Головуючий в 1 інстанції: Устинов І. А.

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду

у складі: судді доповідача - головуючого - Шляхтицького О.І.,

суддів: Джабурія О.В., Крусяна А.В.,

при секретарі - Загоруйко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засідання в місті Одесі апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Миколаєва Державної податкової служби на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 січня 2012 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю агропромислового підприємства «Українські ковбаси» до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Миколаєва Державної податкової служби про визнання незаконним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000172301 від 15.04.2011 року, -

ВСТАНОВИЛА:

У вересні 2011 року позивач, товариство з обмеженою відповідальністю агропромислове підприємство "Українські ковбаси", звернувся з адміністративним позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення № 0000172301 від 15.04.2011 року., яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 395802,40 грн. за період з грудня 2009 по січень 2010 року.

В обгрунтування позовних вимог зазначалось, що акт про результати проведення перевірки містить безліч помилок в структурі, тексті, арифметичних розрахунках, ґрунтується на припущеннях і непідтверджених даних, не відповідає нормам чинного законодавства.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 січня 2012 року адміністративний позов було задоволено.

Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Жовтневому районі Миколаївської області №0000172301 від 15.04.2011 року.

Не погоджуючись з даною постановою суду податковий орган подав апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначено, що рішення судом першої інстанції ухвалене з порушенням норм матеріального права, у зв'язку з чим просить його скасувати та ухвалити нову постанову, якою в задоволенні адміністративного позову відмовити.

Розглянувши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для її задоволення.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 05.04.2011 по 06.04.2011 р. ДПІ в Жовтневому районі було проведено перевірку ТОВ АП «Українські ковбаси». 07.04.2011 р. за наслідками перевірки було складено акт про результати документальної невиїзної перевірки з питань дотримання вимог податкового законодавства з податку на додану вартість під час відображення операцій з ВАТ «Агрофірма «Колос», СК «Агрофірма «Матюші», ФГ «Фортуна», ТОВ «Золота Нива», ТОВ «Лема-В», ЕНАФ «Мрія», СФГ «ОСОБА_2», СПД ФО ОСОБА_1, СТОВ «Маяк-агро», Миколаївської обласної державної хлібної інспекції за період з серпня 2007 по грудень 2009 року № 188/07-20895178 від 07.04.11 року. На підставі акту було прийняте податкове повідомлення-рішення від 15.04.2011 р. № 0000172301, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ в розмірі 395802,40 грн. за період з грудня 2009 по січень 2010 року.

Перевірка проводилась без відома та присутності директора та головного бухгалтера ТОВ АП «Українські ковбаси» в період з 05.04.2011 по 06.04.2011 р.

В акті перевірки вказано, що на момент підписання акту перевірки неможливо було підтвердити заявлені суми бюджетного відшкодування у зв'язку з відсутністю відповідей на запити про проведення зустрічних звірок з питань взаємовідносин ТОВ АП «Українські ковбаси»з постачальниками і в той же час вказано, що для написання акту перевірки використовувались довідки зустрічних перевірок з питань взаємовідносин позивача з вищевказаними контрагентами.

В матеріалах справи містяться довідки про результати проведення зустрічних перевірок, згідно яких не встановлено розбіжностей з відомостями, отриманими від ТОВ АП «Українські ковбаси» щодо правомірного нарахування бюджетного відшкодування ПДВ за вказаний період.

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідач не довів належними засобами доказування правомірність податкового повідомлення-рішення №0000172301 від 15.04.2011 року та дотримання вимог ч.3 ст.2 КАС України при проведення перевірки та прийнятті рішення.

Колегія суддів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 2, 7, 10, 11, 70, 71 КАС України, Закону України «Про податок на додану вартість».

З матеріалів довідок та акту перевірки, вбачається, що на момент підписання акту перевірки 07.04.2011 р. ТОВ АП «Українські ковбаси» ДПІ в Жовтневому районі були отримані відомості щодо результатів зустрічних перевірок, оскільки в самому акті йдеться про використання даних зустрічних перевірок; як вбачається з дат вихідної кореспонденції, вказаних в супровідних листах про направлення довідок щодо взаєморозрахунків контрагентів з ТОВ АП «Українські ковбаси», вони були направлені до ДПІ в Жовтневому районі в період з 05.05.2010 по 15.06.2010 року.

Згідно копії довідки № 16319/10/23-122 від 20.09.2010 р. ДПІ в Жовтневому районі повідомляє, що за результатами отриманих довідок зустрічних перевірок до виробника підтверджено суму бюджетного відшкодування ТОВ АП «Українські ковбаси», що підтверджує наявність даних зустрічних перевірок на момент підписання акту та правомірність нарахування ТОВ АП «Українські ковбаси» відшкодування суми ПДВ.

Згідно результатів проведення службового розслідування з приводу достовірності нарахування ТОВ АП «Українські ковбаси» сум ПДВ, яке проводилось у зв'язку з неповним з'ясуванням сум бюджетного відшкодування було проведено позапланові виїзні перевірки з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з ПДВ ТОВ АП «Українські ковбаси», в ході яких встановлено, що причиною утворення від'ємного значення ПДВ є перевищення податкового кредиту над сумою податкових зобов'язань у зв'язку з придбанням сільськогосподарської продукції з подальшою відправкою на експорт.

Колегія суддів критично сприймає матеріали службової перевірки, оскільки в матеріалах справи містяться довідки зустрічних перевірок, згідно яких не встановлено розбіжностей між відображеними в податковому обліку результатами господарських відносин між ТОВ АП «Українські ковбаси»та його контрагентами і ДПІ в Жовтневому районі не надала належних доказів для спростування вказаних в довідках даних.

Крім того в акті перевірки зазначається, що у контрагентів в ланцюгах постачання виявлено взаємовідносини з суб'єктами господарської діяльності, які порушили свої податкові зобов'язання чи мають ознаки фіктивності. Проте, жодного доказу таких тверджень не наводиться.

За змістом п. 1.8 Закону України «Про податок на додану вартість» (далі - Закон) бюджетне відшкодування визначено як суму, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

На підставі підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 названого Закону (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до підпункту 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг).

В силу вимог підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з, зокрема, придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно підпункту 7.4.5 цього пункту не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Таким чином, з наведених законодавчих приписів випливає, що надання податковому органу всіх належним чином оформлених документів, передбачених законодавством про податки та збори, з метою одержання бюджетного відшкодування є підставою для його одержання, якщо податковим органом не встановлено та не доведено, що відомості, які містяться в цих документах, неповні, недостовірні та (або) суперечливі, є наслідком укладання нікчемних правочинів або коли відомості ґрунтуються на інших документах, недійсність даних яких установлена судом.

В контексті норм Закону України «Про податок на додану вартість» термін «сплата податку» вживається в розумінні сплати податку покупцем у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг) (пункт 1.3 статті 1, підпункти 7.4.1 -7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в редакції, що діяла на момент виникнення спірних відносин). Так, пункт 1.3 статті 1 названого Закону, даючи визначення платника податку як особи, яка зобов'язана утримати та внести до бюджету податок, визначає при цьому, що податок сплачується покупцем або особою, яка імпортує товари на митну територію України.

З огляду на зазначене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога пункту 1.8 статті 1 Закону України «Про податок на додану вартість» щодо надмірної сплати податку, як необхідної умови бюджетного відшкодування, стосується платника, який згідно цього Закону поніс фактичні витрати по сплаті податку.

До того ж факт сплати ТОВ АП «Українські ковбаси» ПДВ у складі вартості придбаних товарів контролюючим органом не заперечується.

А відтак з урахуванням принципу персональної відповідальності підстави для позбавлення ТОВ АП «Українські ковбаси» права на включення до податкового кредиту та отримання з бюджету надмірно сплачених сум податку у зв'язку з можливим невиконанням іншими платниками податку - постачальниками покладеного на них законом обов'язку щодо внесення до бюджету сплачених сум податку в ціні придбання товарів (послуг) відсутні.

Відповідно до ст.71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

В ході розгляду справи позивач довів суду ті обставини, на які він посилався в обґрунтування заявлених вимог, а відповідач не довів належними засобами доказування правомірність податкового повідомлення-рішення №0000172301 від 15.04.2011 року та дотримання вимог ч.3 ст.2 КАС України при проведення перевірки та прийнятті рішення.

Надаючи оцінку правомірності дій та рішень органів владних повноважень, суд керується критеріями, закріпленими у ст.2 КАС України, які певною мірою відображають принципи адміністративної процедури, встановлюючи при цьому чи прийняті (вчинені) ним рішення (дії): на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на суб'єктивній оцінці фактичних обставин справи та доказів, а також на невірному тлумаченні норм матеріального права. Зазначені доводи не містять посилань на конкретні обставини чи факти або на нові докази, які б давали підстави для скасування рішення суду першої інстанції.

Таким чином, на підставі встановлених в ході судового розгляду обставин, суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю агропромислового підприємства «Українські ковбаси» є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Враховуючи все вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують. За таких обставин, апеляційна скарга задоволенню не підлягає.

Керуючись ч. 1 ст. 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ч.5 ст. 254 КАС України, колегія суддів, -

УХВАЛИЛА:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Жовтневому районі м. Миколаєва Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 16 січня 2012 року у справі № 2а-6851/11/1470 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складення ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Дата складення та підписання рішення в повному обсязі - 21 жовтня 2013 року.

Головуючий: О.І. Шляхтицький

Суддя: О.В. Джабурія

Суддя: А.В. Крусян