Ухвала суду № 34329123, 01.10.2013, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2013 р.Справа № 1570/1580/2012

Категорія: 9.2.1 Головуючий в 1 інстанції: Юхтенко Л.Р.

Одеський апеляційний адміністративний суд, у складі колегії:

головуючого - Яковлєва О.В.,

суддів - Бойко А.В., Танасогло Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження, в м.Одесі, апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 червня 2012 року, у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельно-комерційна фірма "Базальт" до Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби про скасування рішення, -

В С Т А Н О В И В :

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 18 червня 2012 року позов задоволено та скасовано податкове повідомлення-рішення відповідача №0000392301 від 24.01.2012 року про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість, у розмірі 98801,90 грн., та штрафної санкцій, у розмірі 24700,50 грн.

Не погоджуючись з постановленим у справі судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу, з якої вбачається, що рішення у справі прийнято в порушення норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати постанову суду та прийняти нову, якою в задоволені позову відмовити.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції неповно встановлено обставини справи та зроблено необґрунтований висновок щодо необхідності скасування податкового повідомлення-рішення, так як податковим органом, в ході проведеної перевірки, встановлено, що позивачем з ТОВ "Київград" укладено угоди, які не спрямовані на реальне настання наслідків та вказаний контрагент не має трудових ресурсів і виробничих потужностей для виконання умов договору, а тому підприємством неправомірно віднесено суми ПДВ за даним договором до складу свого податкового кредиту.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, судова колегія приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а судове рішення без змін.

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 12.01.2011 року по 16.01.2011 року, податковим органом проведено позапланову невиїзну перевірку позивача, з питань взаємовідносин з ТОВ «Київград» за серпень 2011 року, про що складено акт №16/23-214/36503288/61 від 16.01.2012 року, яким встановлено порушення вимог ч.5 ст. 203, ч.1,2 ст.215, ст.216 Цивільного Кодексу України, що призвело до завищення податкового кредиту за серпень 2011 року, в сумі 98801,90 грн.

Порушення полягає у тому, що позивачем укладено нікчемні (безтоварні) угоди з ТОВ «Київград», оскільки останній не має необхідних умов для здійснення господарської діяльності (складських приміщень, транспортних засобів).

За результатами перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення №0000392301 від 24.01.2012 року про збільшення позивачу грошового зобов'язання з податку на додану вартість на 98801,90 грн. та застосовано штрафну (фінансову) санкцію, у розмірі 24700,50 грн.

За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції, зроблено висновок щодо обґрунтованості позовних вимог, з чим погоджується судова колегія з наступних підстав.

Згідно з п. 198.3 ст. 198 Податкового кодексу України - податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 198.2 ст. 198 Податкового кодексу України - датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Пунктом 198.6 ст. 198 Податкового кодексу України передбачено, що не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Відповідно до п. 201.1 ст. 201 Податкового кодексу України - платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою податкову накладну, у якій зазначаються в окремих рядках, такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи-продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору.

Відповідно до п.201.4 ст.201 ПК України - податкова накладна виписується у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Оригінал податкової накладної видається покупцю, копія залишається у продавця товарів/послуг.

Відповідно до ст.1 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» - господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства. Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків. Первинним документом є документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Статтею 9 цього ж Закону визначено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарських операцій, а якщо це неможливо безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обовязкові реквізити: назву документа (форми); дату і місце складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Тобто, факт вчинення певних господарських операцій та правомірність подальшого відображення їх у бухгалтерському та податковому обліку, можливо досліджувати виключно на підставі вивчення первинних документів платника податків.

Судовою колегією встановлено, що відповідно до акту перевірки позивачем занижено грошове зобов'язання з податку на додану вартість, за серпень 2011 року, на 98801,90 грн.

На формування розміру податкового кредиту вплинули господарські операції з придбання послуг будівництва, відповідно до договору підряду №4П-07/11 від 01.07.2011 року, укладеного між позивачем та ТОВ "Київград".

В акті перевірки зазначено, що у даного підприємства відсутні основні засоби ведення фінансово-господарської діяльності, а саме складські і виробничі приміщення, транспортні засоби та інше, що підтверджує факт відсутності реального здійснення підприємством господарської діяльності та господарських операцій, а тому позивачем безпідставно включено суми податку за даним договором до складу свого податкового кредиту за серпень 2011 року.

Позивачем, на підтвердження вказаних господарських операцій, надано відповідні документи (а.с.27-34, 132-157, 212-227, 230-249), а саме: договір підряду між позивачем та ТОВ "Київград", журнал будівельних робіт, акти прийому виконаних робіт, податкові накладні, накладні на переміщення будівельних матеріалів тощо.

Колегією суддів досліджено вищевказані документи та зроблено висновок, що вони складені з дотриманням вимог, які встановлені ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та ними підтверджено факт придбання послуг будівництва за договором підряду у вищевказаного контрагента, факт фактичного ведення будівних робіт та здачу побудови замовнику, а тому висновок податкового органу щодо завищення позивачем розміру податкового кредиту - є необґрунтованим, що є підставою для скасування оскаржуваного рішення відповідача.

Судова колегія не погоджується з посиланнями апелянта щодо того, що відсутність належної матеріально-технічної бази у постачальника позивача - є підставою для визнання нікчемними господарських операцій між ними, оскільки позивачем добросовісно придбано товари у вищевказаної юридичної особи, а якщо контрагент не виконав свого зобов'язання щодо сплати податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи.

Такої правової позиції додержується й Верховний Суд України у постанові від 09.09.2008 року, по справі №21-500во08, від 01.06.2010 року, по справі №21-573во10 та від 31.01.2011 року, по справі №21-47а10.

Крім того посилання податкового органу щодо відсутності ведення господарської діяльності контрагентом позивача - ТОВ "Київград", спростовується рішенням Київського апеляційного адміністративного суду від 04.10.2012 року, по справі №2а-19068/11/2670, в якому зобов'язано податковий орган прийняти податкові декларації цього підприємства за серпень-вересень 2011 року (а.с.322).

Враховуючи вищевикладене, колегія вважає, що суд першої інстанції порушень матеріального і процесуального права при вирішенні справи не допустив, а наведені в скарзі доводи правильність висновків суду не спростовують.

Керуючись ст.ст. 185, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд -

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Малиновському районі м.Одеси Одеської області Державної податкової служби залишити без задоволення, а постанову Одеського окружного адміністративного суду від 18 червня 2012 року - без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили через 5 днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі та може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.

Головуючий: Судді: О.В. Яковлєв А.В. Бойко Т.М. Танасогло