Постанова № 34323849, 17.10.2013, Полтавський окружний адміністративний суд

ПОЛТАВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 жовтня 2013 року м. ПолтаваСправа № 816/5778/13-а

Полтавський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Серги С.М.,

при секретарі судового засідання - Лайко О.В.,

за участю:

представника позивача - Мухіна О.І.,

представника відповідача - Батюти З.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом Приватного підприємства "Вершковий рай" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкових повідомлень - рішень, -

В С Т А Н О В И В:

27 вересня 2013 року Приватне підприємство "Вершковий рай" звернулося до Полтавського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкових повідомлень - рішень № 0006041502 від 25.04.2013, № 0006031502 від 24.04.2013.

В обґрунтування своїх вимог позивач посилався на безпідставність висновків перевіряючого про завищення податкового кредиту у розмірі 12069,00 грн, завищення від'ємного значення на суму 2239,00 грн та заниження податку на додану вартість у розмірі 9830,00 грн, оскільки податковий кредит сформований в порядку, встановленому чинним законодавством, на підставі належним чином оформлених податкових накладних. Вказував на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2013, якою визнано протиправними дії ДПІ у Бабушкінському районі м.Дніпропетровська щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Ривс".

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги. просив задовольнити їх в повному обсязі.

Представник відповідача в судовому засідання заперечив проти задоволення позовних, посилаючись на акт перевірки контрагента ТОВ "Ривс" № 7211/224/34914473 від 21.12.2013, в якому зафіксовано порушення статті 185 Податкового кодексу України в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання, та на відсутність у позивача первинних документів, що підтверджують реальність придбання товару у ТОВ "Ривс".

Розглянувши подані сторонами документи, заслухавши пояснення їх представників, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

11.03.2013 - 15.03.2013 ДПІ у м.Полтаві на підставі наказу № 647 від 05.03.2013 проведено документальну позапланову невиїзну перевірку ПП "Вершковий рай" щодо правильності визначення, повноти нарахування та своєчасності сплати податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Ривс" за січень 2012 року.

За результатами перевірки складено акт № 1707/15.2-33/33532138 від 22.03.2013, в якому зафіксовано порушення ПП "Вершковий рай" пункту 44.1 статті 44, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України, в результаті чого завищено податковий кредит у розмірі 12069,00 грн, завищено від'ємне значення на суму 2239,00 грн та занижено податок на додану вартість у розмірі 9830,00 грн,

На підставі акту перевірки № 1707/15.2-33/33532138 від 22.03.2013 ДПІ у м.Полтаві винесені:

податкове повідомлення-рішення № 0006031502 від 24.04.2013, яким збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість у розмірі 12287,50 грн, у тому числі 9830,00 грн - за основним платежем, 2457,50 грн - за штрафними (фінансовими) санкціями;

податкове повідомлення-рішення № 00006041502 від 25.04.2013, яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 2239,00 грн.

Оцінюючи правомірність спірних податкових повідомлень-рішень, суд виходить з наступного.

Судом встановлено, що на виконання угоди ПП "Вершковий рай" отримано від ТОВ "Ривс" товар (сирний продукт) і проведено його оплату, про що свідчать долучені до матеріалів справи копії податкових накладних, видаткових накладних, рахунків, платіжних доручень (а.с. 29-38).

На підтвердження здійснення господарських операцій ТОВ "Ривс" виписано позивачу податкові накладні № 368 від 19.01.2013, № 367 від 15.01.2013 на загальну суму 72411,86 грн, в тому числі ПДВ - 12068,64 грн (а.с. 29-30).

Представник позивача у судовому засіданні пояснив, що отриманий товар в подальшому реалізований ТОВ "Богодухівський молзавод", ТОВ "Таврія В", ПП "Таврія Плюс", про що свідчать долучені до матеріалів справи копії договорів поставки (а.с.101-129), податкових та видаткових накладних (а.с.90-97), виписки по рахунку (а.с.105-152, 157-159).

Відсутність товарно-транспортних накладних представник не заперечував, пояснивши, по перевезення товару здійснювалося за рахунок ТОВ "Ривс" безпосередньо кінцевим покупцям без надходження товару на склад позивача, а тому копії товарно-транспортних документів позивачу не надавалися.

Різновид придбаних позивачем у ТОВ "Ривс" товарів та їх подальша реалізація відповідає видам діяльності за КВЕД: оптова торгівля молочними продуктами.

Крім того, виконання сторонами своїх зобов'язань підтверджується актом звірки взаємних розрахунків (а.с.33).

Згідно з пунктами 198.3, 198.6 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку. Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог статті 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими пунктом 201.11 статті 201 цього Кодексу.

Включення до складу податкового кредиту декларації з ПДВ за січень 2012 року суму податку на додану вартість у розмірі 12069,00 грн здійснено ПП "Вершковий рай" на підставі виписаних ТОВ "Ривс" податкових накладних, що підтверджується актом перевірки. Накладні містять адресу місцезнаходження покупця, кількість проданих товарів, ціну продажу. Будь-яких порушень щодо оформлення податкових накладних судом не встановлено.

Відповідно до пункту 201.8 статті 201 Податкового кодексу України право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку в порядку, передбаченому статтею 183 цього Кодексу.

Пунктом 184.1 статті 184 Податкового кодексу України визначено, що реєстрація діє до дати анулювання реєстрації платника податку, яка проводиться шляхом виключення з реєстру платників податку.

Факту визнання недійсним або анулювання свідоцтва про реєстрацію платника податку на додану вартість ТОВ "Ривс" на момент здійснення господарської операції судом не встановлено.

Отже, в ході судового розгляду доведено, що позивачем правомірно, на підставі належним чином оформлених податкових накладних включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість за січень 2012 року у загальному розмірі 12069,00 грн, що підтверджується первинними бухгалтерськими документами.

Відповідно до положень пунктів 200.1 та 200.4 статті 200 Податкового кодексу України сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду. Якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

За приписами пункту 200.3 статті 200 Податкового кодексу України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду.

У зв'язку з правомірним включенням позивачем до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість на загальну суму 12069,00 грн донарахування відповідачем суми податку на додану вартість у розмірі 9830,00 грн та зменшення розміру від'ємного значення у розмірі 2239,00 грн є безпідставним.

Посилання представника відповідача як на доказ правомірності спірного податкового повідомлення-рішення на акт документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Ривс" № 7211/224/34914473 від 21.12.2013, в якому зафіксовано порушення статті 185 Податкового кодексу України в частині оподаткування податком на додану вартість безтоварних операцій по ланцюгу постачання. є безпідставними з огляду на наступне.

Статтею 61 Конституції України, норми якої є нормами прямої дії, визначено, що юридична відповідальність особи має індивідуальний характер.

Згідно з пунктом 36.5 статті 36 Податкового кодексу України відповідальність за невиконання або неналежне виконання податкового обов'язку несе платник податків.

Отже, платник несе самостійну відповідальність за порушення правил ведення податкового обліку. Зазначена відповідальність стосується кожного окремого платника податку і не може автоматично поширюватися на третіх осіб, у тому числі на його контрагентів

Ця позиція відповідає практиці Європейського Суду з прав людини. Так, у справі "БУЛВЕС" АД проти Болгарії" (заява № 3991/03) Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні від 22.01.2009 зазначив, що платник податку не повинен нести наслідків невиконання постачальником його зобов'язань зі сплати податку і в результаті сплачувати ПДВ другий раз, а також сплачувати пеню. На думку Європейського Суду з прав людини, такі вимоги стали надмірним тягарем для платника податку, що порушило справедливий баланс, який повинен підтримуватися між вимогами суспільного інтересу та вимогами захисту права власності.

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" практика Європейського Суду з прав людини є джерелом права. Якщо державні органи мають інформацію про зловживання в системі оподаткування конкретною компанією, вони повинні застосовувати відповідні заходи саме до цього суб'єкту, а не розповсюджувати негативні наслідки на інших осіб при відсутності зловживання з їх боку (рішення Європейського Суду з прав людини від 09.01.2007 у справі "Інтерсплав проти України").

Винесення відповідачем податкових повідомлень-рішень здійснено без урахування приписів вказаних правових норм та практики Європейського Суду з прав людини.

Також, судом з'ясовано, що постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 28.03.2013 та постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 09.07.2013 визнано протиправними дії ДПІ у Бабішківському районі м.Дніпропетровська щодо проведення документальної позапланової невиїзної перевірки ТОВ "Ривс", за результатами якої складений акт № 7211/224/34914473 від 21.12.2012 (а.с.40-48).

Отже доводи, якими податковий орган вмотивував правомірність оскаржуваних податкових рішень, не є переконливими, а відображені в акті перевірки висновки перевіряючих не відповідають фактичним обставинам справи та вимогам правових норм.

Відповідно до статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Проте, в ході судового розгляду жодних доказів на підтвердження правомірності прийнятого податкового повідомлення - рішення відповідачем не надано, у зв'язку з чим позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Зважаючи на те, що спірні податкові повідомлення - рішення є правовими актами індивідуальної дії, які відповідно до повноважень суду, встановлених частиною 2 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України, визнаються судом протиправними і скасовуються, суд вважає за необхідне згідно з частиною 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України вийти за межі позовних вимог: визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення № 0006041502 від 25.04.2013, № 0006031502 від 24.04.2013.

Відповідно до частини 1 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені витрати з Державного бюджету України.

Згідно з підпунктом 3 пункту 9 розділу VI Прикінцевих та перехідних положень Бюджетного кодексу України у разі безспірного списання коштів державного бюджету (місцевих бюджетів) центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, відображає в обліку відповідні бюджетні зобов'язання розпорядника бюджетних коштів, з вини якого виникли такі зобов'язання. Погашення таких бюджетних зобов'язань здійснюється виключно за рахунок бюджетних асигнувань цього розпорядника бюджетних коштів. Одночасно розпорядник бюджетних коштів зобов'язаний привести у відповідність з бюджетними асигнуваннями інші взяті бюджетні зобов'язання.

У зв'язку із задоволенням позовних вимог з Державного бюджету України в особі ДПІ у м.Полтаві на користь позивача підлягають стягненню витрати у вигляді судового збору у розмірі 145,27 гривень, сплачених відповідно до квитанції № 21Р27125 від 27.09.2013.

На підставі викладеного, керуючись статтями 7, 8, 9, 10, 11, 71, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Приватного підприємства "Вершковий рай" до Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області про скасування податкових повідомлень - рішень задовольнити.

Податкові повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області № 0006041502 від 25 квітня 2013 року, № 0006031502 від 24 квітня 2013 року визнати протиправними та скасувати.

Стягнути з Державного бюджету України в особі Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області на користь Приватного підприємства "Вершковий рай" витрати у вигляді судового збору у розмірі 145 гривень 27 копійок, сплачені відповідно до квитанції № 21Р27125 від 27 вересня 2013 року.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Харківського апеляційного адміністративного суду через Полтавський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови з одночасним направленням копії скарги до суду апеляційної інстанції.

Повний текст постанови складено 22 жовтня 2013 року.

Суддя С.М. Серга