Ухвала суду № 34323744, 22.10.2013, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без розгляду

22 жовтня 2013 року 15 год. 30 хв. 810/5259/13-а

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого - судді Панченко Н.Д., за участю секретаря судового засідання Корецького І.О.,

позивача: ОСОБА_1,

представника позивача: ОСОБА_2,

представника відповідача: Фісінчука С.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві адміністративну справу

за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1доІнспекції з питань захисту прав споживачів у Київській областіпровизнання протиправною та скасування постанови

ВСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення стягнень від 29.05.2013 №532.

Відповідно до ухвал Київського окружного адміністративного суду від 16.10.2013 відкрито провадження в адміністративній справі, закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Крім цього, ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 16.10.2013 про відкриття провадження в адміністративній справі визнано поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду.

Вирішуючи питання про поважність причин пропуску строку звернення до адміністративного суду на стадії відкриття провадження, суд виходив із наявних матеріалів справи та тверджень позивача про те, що про оскаржувану постанову він дізнався лише 18.09.2013 та отримав її у Міському відділі виконавчої служби Білоцерківського міськрайонного управління юстиції разом із постановою про відкриття виконавчого провадження по примусовому виконанню постанови про накладення стягнень від 29.05.2013 №532.

Разом з цим, у ході розгляду справи, на підставі наданих відповідачем документів, судом встановлено наступне.

У лютому місяці 2013 року відповідачем на адресу: АДРЕСА_1 позивачеві було направлено повідомлення від 01.02.2013 №000348 про проведення перевірки (а.с.53).

У судовому засіданні позивач підтвердив факт отримання ним повідомлення про проведення перевірки.

У березні місяці 2013 року на підставі повідомлення від 01.02.2013 №000348 про проведення перевірки та направлення від 01.03.2013 №527 на проведення перевірки (а.с.55) посадовими особами відповідача проведена планова перевірка позивача з питань додержання законодавства про захист прав споживачів.

За результатами перевірки складений акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів від 06.03.2013 №000328 (далі - Акт перевірки) (а.с.56-64), у якому зафіксовані виявленні під час проведення перевірки порушення законодавства, а також наданий припис про їх усунення.

Як убачається із змісту Акта перевірки, з актом та приписом ФОП ОСОБА_1 ознайомлена, однак від його підпису, отримання другого примірника та від заповнення розділів ІІ та ІІІ відмовилася, про що посадовими особами відповідача зроблені відповідні записи у розділі V Акта перевірки.

У зв'язку з відмовою ФОП ОСОБА_1 від підписання та отримання примірника Акта перевірки він був направлений позивачеві поштою із супровідним листом від 11.03.2013 (а.с.67).

Також, зазначеним листом ФОП ОСОБА_1 запрошувалась 27.03.2013 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області для участі у розгляді справи про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів».

У зв'язку з неприбуттям 27.03.2013 ФОП ОСОБА_1 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області розгляд справи переносився двічі на 24.04.2013 та на 29.05.2013, про що позивачеві поштою направлялись відповідні листи від 28.03.2013 №1506 та від 25.04.2013 №1958 (а.с.71,72, 84).

Суд звертає увагу на те, що усі поштові відправлення, які направлялась позивачеві, були повернуті відповідачеві з довідкою пошти: «повернуто за закінченням терміну зберігання» (а.с.68,73,75).

29 травня 2013 року Інспекцією з питань захисту прав споживачів у Київській області прийнята постанова від 29.05.2013 №532 про накладення стягнень, передбачених приписами статті 23 Закону України «Про захист прав споживачів», якою до ФОП ОСОБА_1 застосовано штраф у розмірі 8840,00 грн.

Зазначена постанова була направлена позивачеві поштою, про що свідчать наявні у матеріалах справи список згрупованих поштових відправлень (рекомендованих листів) (а.с.83,84) та фіскальні чеки УДППЗ «Укрпошта» (а.с.85).

Разом з цим, 03.07.2013 до відповідача повернулося зазначене поштове відправлення з довідкою пошти про причини повернення «за закінченням терміну зберігання» (а.с.86).

Суд звертає увагу на те, що повідомлення про проведення перевірки, направлення на проведення перевірки, Акт перевірки та оскаржувана постанова направлялись позивачеві на адресу: АДРЕСА_1.

Як вбачається з матеріалів справи, зазначена адреса вказана позивачем у: позовній заяві, на конверті, у якому до суду надійшла позовна заява, у відповіді старшого слідчого СВ Білоцерківського МВ ГУ МВС України в Київській області ФОП ОСОБА_1 від 18.09.2013, заяві ФОП ОСОБА_1 до МВ ДВС Білоцерківського МРУЮ від 18.09.2013 про видачу документів та інших документах, наявних у матеріалах справи.

Крім цього, саме на адресу: АДРЕСА_1 судом направлялась ухвала Київського окружного адміністративного суду про залишення позовної заяви без руху від 02.10.2013, яка отримана позивачем, про що свідчить наявне у матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення (а.с.43).

Також, як убачається із копії паспорта серії НОМЕР_1, громадянка ОСОБА_1 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 і ця ж адреса зазначена у її Свідоцтві про державну реєстрацію, як фізичної особи-підприємця (а.с.13,14).

А відтак, суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення та інші документи стосовно перевірки були направлені позивачеві поштою за належною адресою.

У силу положень частини першої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Відповідно до положень частини п'ятої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів, встановлюється місячний строк.

Строк в один місяць, у даній категорії справ, визнано законодавцем достатнім для того, щоб особа, яка вважає, що її права, свободи чи інтереси порушено, визначилася, чи буде вона звертатися до суду із позовом щодо оскарження рішення суб'єкта владних повноважень.

Крім цього, початок місячного строку визначено альтернативно - це день, коли особа або дізналася, або повинна була дізнатися про порушення свого права.

Тому, при визначенні початку цього строку суд з'ясовує момент, коли особа фактично дізналася або мала реальну можливість дізнатися про наявність відповідного порушення (рішення, дії, бездіяльність), а не коли вона з'ясувала для себе, що певні рішення, дії чи бездіяльність стосовно неї є порушенням.

З позовної заяви вбачається, що позивач оскаржує постанову про накладення стягнень №532, яка прийнята 29.05.2013.

Однак, з даною позовною заявою позивач звернувся до Київського окружного адміністративного суду лише 26.09.2013 (про що свідчить штамп поштового відділення на конверті), а відтак із порушенням строку на звернення, визначеного частиною п'ятою статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суд не приймає до уваги твердження позивача про те, що про оскаржувану постанову він дізнався лише 18.09.2013, оскільки, як було встановлено судом, оскаржувана постанова направлялась позивачеві 31.05.2013 поштою, проте поштове відправлення повернулось відповідачеві у зв'язку з закінченням терміну зберігання поштового відправлення.

Крім цього, відповідач тричі запрошував позивача для розгляду справи про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України «Про захист прав споживачів», проте позивач тричі не з'являвся.

А відтак, суд дійшов висновку, що позивач міг та мав можливість дізнатися про оскаржувану постанову, починаючи з 03.06.2013 (повідомлення пошти позивачеві про надходження поштової кореспонденції).

У судовому засіданні, в обґрунтування поважності причин пропуску строку звернення до суду позивач зазначив, що ним до правоохоронних органів подавалась скарга на незаконні дії посадових осіб відповідача під час здійснення перевірки і він чекав результатів розгляду даного звернення.

Інших причин позивачем суду не наведено.

Разом з цим, суд звертає увагу позивача на те, що звернення позивача до правоохоронних органів зі скаргою на дії перевіряючих не позбавляло його можливості звернення до суду з позовом про скасування постанови про накладення стягнень.

Крім цього, подання зазначеної скарги не є способом досудового вирішення спору, у розумінні Положення про порядок накладення та стягнення штрафів за порушення законодавства про захист прав споживачів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.08.2002 №1177, а відтак, не може вважатися поважною причиною пропущення строків звернення до суду.

Суд звертає увагу на те, що поважними визнаються обставини, які є об'єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами дій.

Оскільки жодних істотних та вагомих причин, які об'єктивно непереборно перешкоджали позивачеві отриманню оскаржуваної постанови та його зверненню до суду у встановлений законодавством строк позивачем не надано, позивач мав реальну можливість дізнатися про наявність відповідного рішення, починаючи з 03.06.2013 (повідомлення пошти позивачеві про надходження поштової кореспонденції), суд вважає, що висновок суду, викладений в ухвалі Київського окружного адміністративного суду від 16.10.2013 про відкриття провадження в адміністративній справі, про визнання поважними причини пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним.

Статтею 100 Кодексу адміністративного судочинства України визначено правові наслідки пропущення строків звернення до адміністративного суду. Так, адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, про що постановляється ухвала (частина перша статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України).

Відповідно до частини другої статті 100 Кодексу адміністративного судочинства України, позовна заява може бути залишена без розгляду як на стадії вирішення питання про відкриття провадження в адміністративній справі без проведення судового засідання, так і в ході підготовчого провадження чи судового розгляду справи.

З огляду на зазначене та беручи до уваги те, що матеріали справи не містять жодних належних та допустимих доказів, які б надавали суду підстави для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, таких обставин не наведено позивачем і у судовому засіданні та те, що адміністративний позов подано позивачем з порушенням місячного строку на звернення до суду, керуючись статтею 7 Закону України від 08.07.2011 № 3674-VI «Про судовий збір», статтями 99, 100, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

Позовну заяву Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Інспекції з питань захисту прав споживачів у Київській області про визнання протиправною та скасування постанови, - залишити без розгляду.

Повернути з Державного бюджету України на користь Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 судовий збір у сумі 114 (сто чотирнадцять) грн. 70 коп., згідно квитанцій від 26.09.2013 №к33/Q/51 та від 10.10.2013 №12272.188.1.

Ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду надіслати учасникам процесу.

Ухвала суду першої інстанції набирає законної сили відповідно до статті 254 КАС України та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у порядку та строки встановленні статтями 185-187 КАС шляхом подання через суд першої інстанції апеляційної скарги протягом п"яти днів з дня проголошення ухвали.

Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або проголошено у судовому засіданні вступну та резолютивну частини ухвали або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п"яти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Панченко Н.Д.

Дата виготовлення і підписання повного тексту ухвали 23.10.2013