Постанова № 34323564, 16.10.2013, Миколаївський окружний адміністративний суд

Миколаївський окружний адміністративний суд вул. Заводська, 11, м. Миколаїв, 54001 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Миколаїв.

16 жовтня 2013 року Справа № 814/4082/13-а

Миколаївський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Желєзного І.В. секретар судового засідання Ткач Г.С. розглянувши адміністративну справу

за участю представників:

від позивача: Горбунова Н. В., Корсікова В. І.

від відповідача: Соколик А. Д., Сенік С. І., Афонін В. В.

за позовомТовариства з обмеженою відповідальністю "Ремонтник "ЛТД, (вул. Морська, 84, с. Коблеве, Березанський район, Миколаївська область, 57453)

доОчаківської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області Державної податкової служби (Березанське відділення), (вул. Шкрептієнка, 27, м. Очаків, Миколаївська область, 57500) Головного управління Міндоходів у Миколаївській області, (вул. Лягіна, 6,Миколаїв,54001)

провизнання протиправними дій, визнання протиправним та скасування податкового повідомлення рішення від 03.09.2013року №0000922203, ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправними дій Головного управління Міндоходів у Миколаївській області (відповідач 2) щодо проведення фактичної перевірки та скасування податкового повідомлення-рішення Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області (відповідач 1) №0000922203 від 03 вересня 2013 року в частині застосування до ТОВ «Ремонтник» ЛТД штрафних (фінансових) санкцій у сумі 23474,00грн. за порушення п.12 п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», посилаючись на невідповідність даних вказаних в акті перевірки фактичним обставинам справи та безпідставність рішення про притягнення до відповідальності.

Відповідачі позовні вимоги не визнали, посилаючись на те, що перевірка позивача була проведена відповідно до вимог діючого законодавства на підставі ст.ст.15,16 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» та ст.80 ПК України, а прийняте за її наслідками рішення про застосування фінансових санкцій є правомірним.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши наявні в них фактичні дані, суд приходить до висновку про безпідставність заявлених позовних вимог, виходячи з наступного.

Згідно з ст.75 ПК України органи державної податкової служби мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Фактичною вважається перевірка, що здійснюється за місцем фактичного провадження платником податків діяльності, розташування господарських або інших об'єктів права власності такого платника. Така перевірка здійснюється органом державної податкової служби щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв, у тому числі свідоцтв про державну реєстрацію, виробництва та обігу підакцизних товарів, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) (п.п.75.1.3 п.75.1 ст.75 ПК України).

Статтею 80 ПК України визначено, що фактична перевірка здійснюється без попередження платника податків (особи). Фактична перевірка може проводитися на підставі рішення керівника органу податкової служби, оформленого наказом, копія якого вручається платнику податків або його уповноваженому представнику під розписку до початку проведення такої перевірки. Допуск посадових осіб органів податкової служби до проведення фактичної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.

При розгляді справи встановлено, що 15.08.2013 року співробітниками Головного управління Міндоходів у Миколаївській області здійснена фактична перевірка структурних підрозділів ТОВ «Ремонтник», зокрема кафе «Море» (далі - кафе), магазину «Продтовари» (далі - магазин), що розташовані по вул.Одеська,1/4 у с. Коблеве, Березанського району, Миколаївської області (юридична адреса позивача - вул.Морська,84, с. Коблеве Березанського району Миколаївської області), щодо дотримання порядку здійснення платниками податків розрахункових операцій, ведення касових операцій, наявності ліцензій, патентів, свідоцтв.

За результатами перевірки складено акт фактичної перевірки №0010/14/29/22/22443896 від 15.08.2013 року, відповідно до якого посадовими особами контролюючого органу встановлено порушення п.1,2,12,13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг», зокрема порушення порядку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, здійснення реалізації запасів (товарно-матеріальних цінностей) без документального оприбуткування.

На підставі акта перевірки начальником Березанського відділення Очаківської об'єднаної державної податкової інспекції Миколаївської області 03 вересня 2013 прийнято податкове-повідомлення рішення про застосування до позивача штрафних санкцій (рішення №0000922203 від 03 вересня 2013) на суму 23474,00грн. за порушення п.12 п.13 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг». Штрафна санкція застосована на підставі п.1 ст.17, ст.20 Закону України „Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" та пп.54.3.3 п.54.3ст.54гл.4 розд. ІІ Податкового кодексу України.

Зазначені правовідносини врегульовані Законом України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

Так, згідно п.12 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, яку здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі при продажу товарів (надані послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Відповідно до ст.20 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» до суб'єктів підприємницької діяльності, що здійснюють реалізацію товарів, які не обліковані у встановленому порядку, застосовується фінансова санкція у розмірі подвійної вартості необлікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Приписами ст.21 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» визначено, що до суб'єктів підприємницької діяльності що не ведуть або ведуть з порушенням встановленого порядку обік товарів за місцем реалізації та зберігання, застосовуються фінансові санкції у розмірі подвійної вартості недооблікованих товарів за цінами реалізації, але не менше десяти неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

Статтею 6 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» передбачено, що облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів. Таким чином, саме у відсутності обов'язку вести платником єдиного податку облік і звітність у повному обсязі і полягає спрощена система оподаткування.

Відповідно до п.12 ч.1 ст.3 Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій формі, зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку.

При розгляді справи встановлено, що перевірка проводилась в присутності заступника директора підприємства, який був ознайомлений з наказом на перевірку (копія якого вручена уповноваженому представнику платника податків під розписку) та направленнями.

В процесі перевірки співробітниками ДПІ пропонувалось надати будь-які документи на підтвердження обліку товарних запасів в магазині та кафе. Проте, за період проведення перевірки (з 11.00год. до 18.00год. 15.08.2013 року) посадовими особами юридичної особи не надано будь-яких документів на спростування інкримінованого правопорушення, або доступу до приміщень, де знаходились ці документи (в тому числі за юридичною адресою суб'єкта господарювання). Крім того, до прийняття оспорюваного рішення (03 вересня 2013 року) позивачем також не надано будь-яких доказів (первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку та ін.) на спростування інкримінованого правопорушення. В акті перевірки та додатках докладно описано виявлені правопорушення.

Таким чином, висновки контролюючого органу, викладені в акті перевірки відповідають фактичним обставинами справи , а рішення про застосування фінансових санкцій є правомірними.

Вищенаведене вказує на те, що відповідач - суб'єкт владних повноважень при проведені перевірки та прийнятті оспорюваного податкового повідомлення-рішення діяв на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, з врахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, що, в свою чергу, спростовує доводи позивача про неправомірність перевірки та незаконність оспорюваного рішення і підставою для відмови в задоволені позову.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 70-71, 86, 122,138, 158-163 КАС України,

П О С Т А Н О В И В:

В задоволенні позову відвомити.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів в порядку ст. 186 КАС України.

Суддя І. В. Желєзний