Постанова № 34323299, 01.10.2013, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 жовтня 2013 р. Справа №805/4555/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови: о 12 год. 10 хв.

Донецькій окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Ткаченко Т.С., при секретарі судового засідання Швидуновій Х.Ю., за участю представників: позивача - Чуєнка О.О. (довіреність від 01.01.2013 року № 1), відповідача - Чернишової О.О. (довіренісь від 16.05.2013 року № 03-08/2561), розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий флот Донбасу» до Севастопольської митниці Міндоходів про визнання неправомірними (протиправними) дії, скасування податкового повідомлення форми «Р» № 3 від 10.01.2013 року, -

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий флот Донбасу» (далі - ТОВ «Торговий флот Донбасу», підприємство, позивач) звернулося до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Севастопольської митниці Міндоходів (далі - Севастопольська митниця, митний орган, відповідач) про визнання неправомірними (протиправними) дії, скасування податкового повідомлення форми «Р» № 3 від 10.01.2013 року.

Позовні вимоги мотивовані тим, що позивач вважає неправомірними висновки акту Севастопольської митниці про невиїзну документальну перевірку ТОВ «Торговий флот Донбасу» від 10.12.2012 року № 0018/2/123000000/0032255274 щодо необумовленого отримання підприємством податкової пільги на суму 992 707,14 грн., що призвело до безпідставного прийняття відповідачем податкового повідомлення від 10.01.2013 року № 3 про нарахування позивачу суми податкового зобов'язання за платежем «Мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності» на 1 156 706,60 грн. (у тому числі: за основним платежем - 992 707,14 грн., за штрафними санкціями - 163 999,46 грн.). Таким чином, позивач просить у судовому порядку визнати неправомірними (протиправними) дії відповідача у нарахуванні мита на судна, по яким було зачинено режим тимчасового вивезення, та скасувати податкове повідомлення форми «Р» № 3 від 10.01.2013 року.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав та просив про його задоволення з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідачем позовні вимоги не визнані, в матеріалах справи наявні заперечення на позов у яких зазначено про безпідставність заявлених позовних вимог. Заперечення обґрунтовані тим, що відповідачем під час проведення перевірки встановлено, що судна (морські транспортні засоби), які ввозились позивачем на митну територію України після тимчасового вивезення на підставі договорів фрахтування, використовувались за межами митної території України у комерційних цілях, а тому позивач у відповідності до чинного законодавства за зворотне ввезення морських транспортних засобів повинен був сплатити ввізне мито. Таким чином, відповідач вважає безпідставними позовні вимоги, а тому просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Торговий флот Донбасу» зареєстроване виконавчим комітетом Маріупольської міської ради Донецької області 27.11.20025 року за № 12741200000001450, ідентифікаційний код юридичної особи - 32255274, місцезнаходження - Донецька область, м. Маріуполь, Приморський район, пр. Адмірала Луніна, буд. 89 .

Види діяльності ТОВ «Торговий флот Донбасу» за КВЕД (класифікація видів економічної діяльності): «50.20 Вантажний морський транспорт», «30.11 Будування суден і плавучих конструкцій», «33.15 Ремонт і технічне обслуговування суден і човнів», «50.10 Пасажирський морський транспорт», «50.40 Вантажний річковий транспорт», «52.29 Інша допоміжна діяльність у сфері транспорту».

З наявних у справі письмових доказів та пояснень представників сторін судом встановлено, що на підставі наказу від 29.11.2012 року № 187 Севастопольською митницею в період з 29.11.2012 року по 04.12.2012 року проведено невиїзну документальну перевірку ТОВ «Торговий флот Донбасу» з питань правильності надання пільг з оподаткування митними платежами під ас митного оформлення зворотного ввезення морських транспортних засобів, які тимчасово вивозилися за межі митної території України на підставі договорів оренди в період з 01.01.2010 року по 01.10.2012 року у зоні діяльності Севастопольської митниці, про що було складено акт від 10.12.2012 року № 0018/2/123000000/0032255274 (надалі - акт від 10.12.2012 року).

Як слідує з висновку цього акту, за результатами проведеної перевірки ТОВ «Торговий флот Донбасу» Севастопольською митницею встановлено про необумовлене отримання підприємством податкової пільги (звільнення від оподаткування митом) під час зворотного ввезення транспортних засобів, тимчасово вивезених за межі митної території України за договорами оренди (фрахту) за митними деклараціями: від 03.02.2010 року № 123000009/2010/000256, від 27.08.2010 року № 123000009/2010/003161, від 10.12.2010 року № 123000009/2010/004618, від 21.07.2010 року № 123000009/2010/002666, від 24.02.2011 року № 123010505/2011/000062, від 21.01.2011 року № 123000009/2011/000159, від 04.08.2011 року № 123020004/2011/000383 на суму у розмірі 992 707,14 грн.

Так, в період з 01.01.2010 року по 01.10.2012 року ТОВ «Торговий флот Донбасу» здійснювало тимчасове вивезення суден із їх зворотним ввезенням на митну територію України на підставі договорів фрахтування (бербоут-чартерів), а саме (мовою оригіналу):

- суховантажне судно «АНДРЕЙ УПИТ», договір фрахтування від 05.09.2003 року № 28/1008 з «Ardemar Marine Limited», Архимедрос Стрит, Ингоми, Никосия 2411, Кипр, заявлена балансова вартість - 1 018 168,74 грн.;

- суховантажне судно «СЕРГЕЙ СМИРНОВ», договір фрахтування від 26.02.2010 року № 11 з «Pencilo Invest & Trade Limited», Британские Виргинские острова, заявлена балансова вартість - 5 673 407,99 грн.;

- суховантажне судно «МЕХАНИК ЮЗВОВИЧ», договір фрахтування від 26.06.2010 року № 7 з «Pencilo Invest & Trade Limited», Британские Виргинские острова, заявлена балансова вартість - 1 893 608,52 грн.;

- Т/х «МАКСИМ РЫЛЬСКИЙ», договір фрахтування від 21.07.2010 року № 18 з «Urіgel Investments Limited», Британские Виргинские острова, заявлена балансова вартість 1 032 997,76 грн.;

- морське суховантажне судно «ВІКТОР ХАРА», договір фрахтування від 21.04.2010 року № 13 з «Urіgel Investments Limited», Британские Виргинские острова, заявлена балансова вартість - 3 299 679,56 грн.;

- Т/х «НИКОЛАЙ ЛИМОНОВ», договір фрахтування від 21.04.2010 року № 17 з «Urіgel Investments Limited», Британские Виргинские острова, заявлена балансова вартість - 3 434 666,61 грн.;

- морське суховантажне судно «МИХАИЛ ИСАКОВСКИЙ» від 21.04.2010 року № 15 з «Urіgel Investments Limited», Британские Виргинские острова, заявлена балансова вартість - 3 501 613,44 грн.

Загальна сума заявленої балансової вартості склала - 19 854 142,62 грн.

Як вказує відповідач у акті від 10.12.2012 року, на момент здійснення митного оформлення зворотного ввезення морських транспортних засобів, попередньо переданих в оренду (фрахт), нарахування митних платежів платником податків ТОВ «Торговий флот Донбасу» не здійснено, а відповідно до вимог Закону України «Про Єдиний митний тариф» зазначені операції не звільняються від оподаткування ввізним митом.

Таким чином, посилаючись також на норми ст. ст. 206, 209 Митного кодексу України (в редакції від 11.07.2002 року, чинної на момент здійснення митного оформлення товарів), п. ж ст. 19, ст. 23 Закону України від 05.02.1992 року № 2097-ХІІ «Про Єдиний митний тариф», а також на роз'яснення Держмитслужби в листах від 06.01.2004 року № 11/5-4-ЕП та від 27.09.2011 року № 11.1/2-15/13523-ЕП, з урахуванням визначеного коду товарів згідно УКТЗЕД (Українська класифікація товарів зовнішньоекономічної діяльності, в редакції чинної на момент митного оформлення товарів) - «8901901000», Севастопольська митниця дійшла висновку, що у відповідності до Митного тарифу України, затвердженому Законом України від 05.04.2001 року № 2371-ІІІ, при вивезенні товарів за такими кодами УКТЗЕД повинно справлятися ввізне мито за ставкою 5% від митної вартості товару, що виходячи з загальної суми заявленої ТОВ «Торговий флот Донбасу» балансової (митної) вартості у розмірі 19 854 142,62 грн. таке ввізне мито становить у розмірі 992 707,14 грн.

Отже, на підставі акту перевірки від 10.12.2012 року, у зв'язку з порушенням ст. 206 Митного кодексу України (в редакції від 11.07.2002 року), ст. ст. 19, 23 Закону України від 05.02.1992 року № 2097-ХІІ «Про Єдиний митний тариф» згідно з пп. 54.3.2 п. 54.3 ст. 54, п. 123.1 ст. 123 та п. 7 підрозділу 10 розділу ХХ «Перехідні положення» Податкового кодексу України Севастопольською митницею прийняте податкове повідомлення форми «Р» від 10.01.2013 року № 3, яким визначено ТОВ «Торговий флот Донбасу» суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем «Мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності» у розмірі 1 156 706,60 грн. (у тому числі: за основним платежем - 992 707,14 грн., за штрафними санкціями - 163 999,46 грн.).

Судом встановлено, що ТОВ «Торговий флот Донбасу» на виконання вищевказаних договорів фрахтування з іноземними підприємствами було здійснено тимчасове вивезення за межі території України судів (транспортних засобів), зокрема, у кількості 7 штук із зворотним ввезенням їх на митну територію України у зв'язку з чим підприємством подані до Севастопольської митниці вантажно-митні декларації (надалі - ВМД):

- ВМД типу ЕК 32 від 13.03.2009 року № 703070408/9/800180 (на вивезення) та ВМД типу ІМ 00 від 03.02.2010 року № 123000009/2010/000256 (на ввезення) суховантажного судна «АНДРЕЙ УПИТ»;

- ВМД типу ЕК 32 від 15.04.2010 року № 703070402/2010/200406 (на вивезення), ВМД типу ІМ 00 від 21.07.2010 року № 123000009/2010/002666 (на ввезення) суховантажного судна «СЕРГЕЙ СМИРНОВ»;

- ВМД типу ЕК 32 від 01.07.2010 року № 703070402/2010/200206 (на вивезення), ВМД типу ІМ 00 від 27.08.2010 року № 123000009/2010/003161 (на ввезення) суховантажного судна «МЕХАНИК ЮЗВОВИЧ»;

- ВМД типу ЕК 32 від 27.05.2010 року № 703070402/2010/200666 (на вивезення), ВМД типу ІМ 00 від 10.12.2010 року № 123000009/2010/004618 (на ввезення) Т/х «МАКСИМ РЫЛЬСЬКИЙ»;

- ВМД типу ЕК 32 від 26.04.2010 року № 703070402/2010/200470 (на вивезення), ВМД типу ІМ 00 від 24.02.2011 року № 123010505/2011/000062 (на ввезення) морського суховантажного судна «ВІКТОР ХАРА»;

- ВМД типу ЕК 32 від 26.04.2010 року № 703070402/2010/200472 (на вивезення), ВМД типу ІМ 00 від 21.01.2011 року № 123000009/2011/000159 (на ввезення) Т/х «НИКОЛАЙ ЛИМОНОВ»;

- ВМД типу ЕК 32 від 26.04.2010 року № 703070402/2010/200474 (на вивезення), ВМД типу ІМ 00 від 04.08.2011 року № 123020004/2011/000383 (на ввезення) морського суховантажного судна «МИХАИЛ ИСАКОВСКИЙ».

Разом з ВМД до митного органу позивачем також були подані договори фрахтування суден, свідоцтва про право власності на судна, свідоцтва про право плавання під державним прапором України (Судновий патент), CARGO DECLARATION, з яких вбачається, що судна не мають вантажу, класифікаційні свідоцтва на судна, облікові картки суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності, довідки про проведення декларування валютних цінностей, доходів та майна, що належать резиденту України і знаходяться за її межами, довідки про результати прикордонного контролю українського судна тощо.

Зазначені судна належать ТОВ «Торговий флот Донбасу», що зокрема, підтверджується наказом Регіонального відділення Фонду Державного майна України по Донецькій області від 01.12.2003 року № 1371 «Про укладання акту приймання-передавання внеску державного учасника до статутного фонду ТОВ «Торговий флот Донбасу».

Позиція Севастопольської митниці щодо того, що ТОВ «Торговий флот Донбасу» повинен сплатити ввізне мито за ставкою 5% від митної вартості товару в розмірі 992 707,14 грн. полягає в тому, що судна, які ввозились на митну територію України після тимчасового вивезення на підставі договорів фрахтування, не підпадають під дію статті 206 Митного кодексу України (в редакції від 11.07.2002 року) у зв'язку з тим, що вказані судна використовувалися за межами митної території України у комерційних цілях.

Так, статтею 206 Митного кодексу України наданий перелік товарів, щодо яких може надаватися дозвіл на тимчасове ввезення (вивезення) з умовним повним звільненням від оподаткування.

Згідно абзацу третього цієї статті дозвіл на тимчасове ввезення на митну територію України (тимчасове вивезення за межі митної території України) під зобов'язання про зворотне вивезення допускається щодо контейнерів, піддонів, упаковки, а також будь-яких інших товарів, що ввозяться (вивозяться) у зв'язку з якою-небудь комерційною операцією, але ввезення яких саме по собі не є комерційною операцією.

Позивач не погоджується з такою позицією відповідача, зауважує про те, що митним органом припущене вільне, необґрунтоване трактування абзацу третього статті 206 Митного кодексу України. Зокрема, у листі-відповіді від 04.01.2013 року № 02-11/119 на заперечення позивача на акт від 10.12.2012 року, відповідач пояснює, що наведена норма стосується тільки пакувальних матеріалів, транспортної тари та подібних товарів. Разом з тим, митний орган не взяв до уваги, що під час відкриття режиму тимчасового вивезення суден, підприємством надавалась заява до митного органу щодо отримання дозволу на переміщення товарів через митний кордон України в режимі тимчасового вивезення з посиланням на статтю 206 Митного кодексу України як на одну з підстав для надання дозволу. Також саме на підставі цієї ж статті митним органом було надано дозвіл підприємству на зазначені морські судна. При цьому, при оформленні наведених вище ВМД типу ІМ 00, митним органом не пред'являлись вимоги здійснити платежі (ввізне мито).

Спірні відносини між позивачем та відповідачем регулюються митним законодавством, яке було чинним на момент ввезення морських суден на митну територію України та складання ВМД: Митним кодексом України (в редакції від 11.07.2002 року), Законом України «Про Єдиний митний тариф» (чинний до моменту прийняття Митного кодексу України від 13.03.2012 року № 4495-VI).

Так, статтею 23 Закону України «Про Єдиний митний тариф» прямо визначено, що: «... товари та інші предмети, що тимчасово вивозяться за межі митної території України та призначені до зворотного ввезення на цю територію у встановлені строки у незмінному стані, пропускаються через митний кордон України без сплати мита. Строки умовно-безмитного ввезення та вивезення визначаються Митним кодексом України».

Отже, наведена норма є імперативною.

Абзацом третім статті 206 Митного кодексу України встановлено, що дозвіл на тимчасове ввезення на митну територію України (тимчасове вивезення за межі митної території України) під зобов'язання про зворотне вивезення допускається щодо контейнерів, піддонів, упаковки, а також будь-яких інших товарів, що ввозяться (вивозяться) у зв'язку з якою-небудь комерційною операцією, але ввезення яких саме по собі не є комерційною операцією.

Згідно пункту 39 статті 1 Митного кодексу України товари - будь-яке рухоме майно (у тому числі валютні цінності, культурні цінності), електрична, теплова та інші види енергії, а також транспортні засоби, за винятком транспортних засобів, що використовуються виключно для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України.

Отже, у розумінні зазначеного морські судна позивача (транспортні засоби), що не використовувались для перевезення пасажирів і товарів через митний кордон України, можуть відноситися до поняття «товар», а тому як товари, що тимчасово вивозились за межі митної території України із зобов'язанням про їх зворотне ввезення, підпадають під дію статті 206 Митного кодексу України.

У контексті з наведеним суд погоджується із доводами позивача, що морські судна (транспортні засоби, товар) тимчасово вивозились за межі митної території України з метою здійснення комерційної операції, але зворотне ввезення цих суден у незмінному їх стані вже не пов'язане зі здійсненням комерційної операції, а пов'язане із закінченням терміну дії договорів фрахту.

При цьому, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем, зокрема, надавався позивачу дозвіл на підставі статей 206, 207, 208 Митного кодексу України на його заяви про продовження терміну митного режиму тимчасового вивезення за ВМД типу ЕК 32, тобто відповідач не заперечував факт умовного повного звільнення товару від оподаткування за вищевказаними ВМД типу ІМ 00. Крім того, відповідачем приймалися від позивача письмові зобов'язання щодо зворотного ввезення товарів (суден) до закінчення строку тимчасового вивезення цих товарів (суден), що узгоджувалось з митним законодавством, чинним на момент декларування товарів.

З огляду на зазначене, суд вважає за необхідне відмітити, що системний аналіз норм митного законодавства, чинного на момент декларування ВМД, дозволяє дійти висновку про правові підстави позивача на отримання податкової пільги під час зворотного ввезення товарів (суден) на митну територію України, що тимчасово вивозились за її межі, тому позовні вимоги щодо визнання неправомірними дії відповідача в нарахуванні мита на судна, по яким було зачинено режим тимчасового вивезення, та скасування спірного податкового повідомлення форми «Р» № 3 від 10.01.2013 року підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до положень ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно приписів ст. 1 Протоколу 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 20.03.1952 р. № ETS N 009 кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Нормами ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

При цьому, відповідачем не надано доказів, що спростовували б доводи позивача, а тому позовні вимоги підлягають задоволенню у спосіб захисту права, визначений позивачем.

Оскільки адміністративний позов позивача, який не є суб'єктом владних повноважень, задоволено в повному обсязі, у відповідності до ч. 1 ст. 94 КАС України суд присуджує з Державного бюджету України всі документально підтверджені витрати останнього, зокрема: судові витрати у розмірі 2 294,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2-11, 69-71, 94, 98, 158-163, 167, 185-186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий флот Донбасу» до Севастопольської митниці Міндоходів про визнання неправомірними (протиправними) дії, скасування податкового повідомлення форми «Р» № 3 від 10.01.2013 року - задовольнити.

Визнати неправомірними дії Севастопольської митниці Міндоходів щодо нарахування товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий флот Донбасу» мита на судна, по яким було зачинено режим тимчасового вивезення.

Скасувати податкове повідомлення Севастопольської митниці Міндоходів форми «Р» від 10.01.2013 року № 3, яким товариству з обмеженою відповідальністю «Торговий флот Донбасу» визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем «Мито на товари, що ввозяться на територію України суб'єктами підприємницької діяльності» у розмірі 1 156 706,60 грн. (у тому числі: за основним платежем - 992 707,14 грн., за штрафними санкціями - 163 999,46 грн.).

Присудити з Державного бюджету України на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Торговий флот Донбасу» (32255274, місцезнаходження - Донецька область, м. Маріуполь, Приморський район, пр. Адмірала Луніна, буд. 89) здійснені ними судові витрати у розмірі 2 294,00 грн.

Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, її вступна та резолютивна частини проголошені в судовому засіданні 01 жовтня 2013 року у присутності представників сторін.

Постанова складена у повному обсязі і підписана 07 жовтня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецькій окружний адміністративний суд в порядку, визначеному ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України, шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строків подання апеляційної скарги, якщо вона не була подана у встановлені строки. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ткаченко Т.С.