Постанова № 34323242, 25.09.2013, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 вересня 2013 року 11:32Справа № 808/5380/13-а м.Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі судді Бойченко Ю.П., за участю секретаря судового засідання Білоуса А.О. та представників

позивача: Пермінова С.О.

відповідача: Крючек К.В.

третьої особи: не з'явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М.Кузьміна»

до Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м.Запоріжжя Міжрегіонального головного управління Міндоходів

третя особа Управління державної казначейської служби України в м. Запоріжжя Запорізької області

про визнання протиправною бездіяльності та стягнення бюджетної заборгованості з податку на додану вартість

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

06 червня 2013 року Публічне акціонерне товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М.Кузьміна» (далі - позивач) звернулось до Запорізького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжя Державної податкової служби (далі - відповідач), за участю третьої особи на стороні відповідача Головного Управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області (далі - третя особа), в якій просить суд (відповідно до уточнених позовних вимог):

- визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів щодо ненадання до Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області висновку щодо відшкодування 436 669,50 грн. ПДВ.

- стягнути з Державного бюджету України на користь ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» заборгованість з податку на додану вартість у сумі 436 669,50 грн. та пеню на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України.

Ухвалою суду від 10 червня 2013 року відкрито провадження у справі, закінчено підготовче провадження, розгляд справи призначено на 03 липня 2013 року.

03 липня 2013 року в судовому засіданні, протокольною ухвалою суду, здійснено процесуальну заміну третьої особи з Головного Управління Державної казначейської служби України у Запорізькій області на Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізькій області.

Також, в судовому засіданні, протокольною ухвалою суду, здійснено процесуальну заміну Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Запоріжжі Державної податкової служби на її правонаступника - Спеціалізовану державну податкову інспекцію з обслуговування великих платників у м.Запоріжжя Міжрегіонального головного управління Міндоходів.

Розгляд справи неодноразово зупинявся.

Свої вимоги позивач обґрунтовує тим, що 19 січня 2012 року ним було подано відповідачу податкову декларацію з ПДВ за грудень 2011 року, відповідно до якої бюджетному відшкодуванню підлягала сума в розмірі 436 669,50 грн. Податковим повідомленням-рішенням СДПІ від 15 лютого 2012 року №0000640801 позивачу було зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за листопад 2011 року на суму 436 669,00 грн. та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 218 334,50 грн. Позивач оскаржив зазначене податкове повідомлення-рішення до суду. Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2012 року по справі № 0870/1695/12 визнано протиправним та скасовано зазначене податкове повідомлення-рішення. Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року рішення суду першої інстанції залишено без змін. Позивач, посилаючись на п. 200.15 ст. 200 Податкового кодексу України, вважає, що з моменту набрання судовим рішенням у справі №0870/1695/12 законної сили, тобто з дня постановлення Дніпропетровським апеляційним адміністративним судом ухвали про залишення в силі рішення суду першої інстанції, у відповідача виник обов'язок подати третій особі висновок про відшкодування позивачу 436 669,50 грн. бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2011 року. Оскільки, на думку позивача, СДПІ допущена бездіяльність, яка полягає у ненаданні до Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області висновку про відшкодування ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» ПДВ в розмірі 436 669,50 грн. за листопад 2011 року, то з Державного бюджету України мають бути стягнені сума бюджетного відшкодування ПДВ за листопад 2011 року та пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України.

У судових засіданнях представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі, з підстав наведених у позові, надав пояснення аналогічні викладеним в позовній заяві. Додатково представник надав розрахунок пені за період з 05.02.2013 по 25.09.2013.

Представник Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів у судових засіданнях проти задоволення позовних вимог заперечив у повному обсязі з підстав зазначених у письмових запереченнях, зокрема зазначивши, що відповідачем була подана касаційна скарга на судові рішення по адміністративній справі №0870/1695/12. Оскільки станом на дату звернення позивача до суду із цим позовом триває процедура касаційного оскарження, тобто процедура судового оскарження не закінчилась, то з боку відповідача відсутня бездіяльність. Крім того, представник заперечує проти стягнення пені нарахованої на суму бюджетної заборгованості оскільки вважає, що законодавством передбачено нарахування пені в момент погашення заборгованості. Водночас зазначене погашення не відбулося у зв'язку з тим, що сума податку на додану вартість не набула статусу бюджетної заборгованості. На підставі викладеного в запереченнях, просить відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, надіслав до суду клопотання про розгляд справи без його участі. Також, від Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області надішли до суду письмові пояснення, в яких, посилаючись на норми Порядку взаємодії органів державної податкової служби та органів державної казначейської служби в процесі відшкодування податку на додану вартість, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 січня 2011 року №39, зазначив про відсутність у третьої особи можливості здійснити відшкодування позивачу з Державного бюджету України коштів без відповідного висновку відповідача.

Розгляд справи здійснювався за допомогою технічних засобів, а саме: програмно-апаратного комплексу «Камертон».

У судовому засіданні 25 вересня 2013 року на підставі ст.160 КАС України судом проголошено вступну та резолютивну частину постанови.

Суд, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши матеріали справи і з'ясувавши обставини адміністративної справи, дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності,

ВСТАНОВИВ:

Як встановлено з матеріалів справи 19 січня 2012 року ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» подало до СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі податкову декларацію з ПДВ за грудень 2011 року та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, згідно якої бюджетному відшкодуванню на рахунок платника підлягала сума в розмірі 18 012 523 грн.

Відповідно до п.200.10 ст. 200 Податкового кодексу України, протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

За наявності достатніх підстав, які свідчать, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право провести документальну позапланову виїзну перевірку платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном проведення камеральної перевірки (п.200.11 ст. 200 Податкового кодексу України).

В період з 19.01.2012 по 06.02.2012 фахівцями СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі проведено документальну камеральну перевірку ПАТ «Дніпроспецсталь» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за грудень 2011 року, про що складено акт №84/08-01/00186536 від 06.02.2012.

Як зазначено в акті перевірки, встановлено, що в порушення п.п. 14.1 181 п. 14.1 ст. 14, п. 198.3 ст. 198, п. 200.1, п. 200.3, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України від 02.12.2010 №2755-VI, п. 10.1 «Порядку ведення реєстру виданих та отриманих податкових накладних» затвердженого наказом державної податкової адміністрації України від 24.12.2010 №1002, зареєстрованого в Мін'юсті України 29 грудня 2010 року за №1402/18697, розділ V п. 4 «Про затвердження форм та порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість», затвердженого наказом ДПА України від 25.01.2011 №41, зареєстрованого в Мін'юсті України 16.02.2011 за №197/18935 ПАТ «Дніпроспецсталь» завищено заявлену за грудень 2011 року суму бюджетного відшкодування ПДВ у розмірі 436 669 грн.

На підставі вказаного акту прийняте податкове повідомлення-рішення від 15.02.2012 №0000640801, яким зменшено суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого в рахунок зменшення податкових зобов'язань наступних періодів) з ПДВ у розмірі 436 669 грн. за грудень 2011 року та нараховані штрафні (фінансові) санкції у розмірі 218 334,50 грн.

Не погодившись із результатами перевірки ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» здійснило оскарження даного податкового повідомлення-рішення у судовому порядку.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2012 року по справі № 0870/1695/12 позовні вимоги ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» задоволено в повному обсязі, визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі від 15 лютого 2012 року №0000640801.

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року постанова Запорізького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2012 року у справі № 0870/1695/12 залишена без змін, а апеляційна скарга СДПІ по роботі з ВПП у м.Запоріжжі - без задоволення.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 26 березня 2013 року відмовлено у відкриті касаційного провадження за касаційною скаргою СДПІ по роботі з ВПП у м. Запоріжжі на постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 17 квітня 2012 року та ухвалу Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року. Доказів повторного звернення з касаційною скаргою відповідачем не надано.

Суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до пп. 14.1.18 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, бюджетне відшкодування - відшкодування від'ємного значення податку на додану вартість на підставі підтвердження правомірності сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами перевірки платника, у тому числі автоматичне бюджетне відшкодування у порядку та за критеріями, визначеними у розділі V цього Кодексу.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків визначений ст. 200 Податкового кодексу України (далі - ПК України).

Відповідно до п. 200.7 ст. 200 ПК України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Згідно з п. 200.8 ст. 200 ПК України, до декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, а також оригінали митних декларацій (примірників декларанта), що підтверджують вивезення товарів (супутніх послуг) за межі митної території України.

Пунктом 200.10 ст. 200 ПК України визначено, що протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації, податковий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних.

Відповідно до п. 200.14 ст. 200 ПК України, якщо за результатами камеральної або документальної позапланової виїзної перевірки орган державної податкової служби виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий орган:

а) у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з пунктом 200.6 цієї статті у зменшення податкових зобов'язань з цього податку в наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною органом державної податкової служби за результатами перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування;

в) у разі з'ясування за результатами проведення перевірок факту, за яким платник податку не має права на отримання бюджетного відшкодування, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються підстави відмови в наданні бюджетного відшкодування.

Пунктом 200.15 ст. 200 ПК України передбачено, що у разі якщо за результатами перевірки сум податку, заявлених до відшкодування, платник податку або орган державної податкової служби розпочинає процедуру адміністративного або судового оскарження, орган державної податкової служби не пізніше наступного робочого дня після отримання відповідного повідомлення від платника або ухвали суду про порушення провадження у справі зобов'язаний повідомити про це орган Державного казначейства України. Орган Державного казначейства України тимчасово припиняє процедуру відшкодування в частині оскаржуваної суми до набрання законної сили судовим рішенням.

Відповідно до абз. 2 п. 200.15 ст. 200 ПК України після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Відповідно до п. 200.13 ст. 200 Податкового кодексу України, на підставі отриманого висновку відповідного органу державної податкової служби орган Державного казначейства України видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку органу державної податкової служби.

Тобто, законодавець для покладання на податковий орган обов'язку подати висновок до органу Державного казначейства України передбачає наявність двох умов: закінчення процедури адміністративного або судового оскарження та отримання податковим органом відповідного судового рішення.

Щодо другої умови, представник відповідача у судовому засіданні зазначив, що копія ухвали Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 04 грудня 2012 року отримана податковим органом 30 січня 2013 року.

Щодо умови закінчення процедури адміністративного або судового оскарження, суд зазначає наступне. Відповідно до ч.5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, постанова або ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Як зазначалось вище, постанова суду по справі № 0870/1695/12 набрала законної сили 04 грудня 2012 року.

Суд вважає необґрунтованими пояснення податкового органу про відмову у наданні висновку щодо узгодженої суми бюджетного відшкодування, в зв'язку з тим, що рішення суду було оскаржено до Вищого адміністративного суду України і, з метою уникнення конфліктних ситуацій, відповідне відшкодування буде проведено після винесення остаточного рішення, не виключаючи при цьому й перегляд справи Верховним Судом України, з огляду на наступне.

По-перше, з цього приводу вже є рішення суду касаційної інстанції (ухвала Вищого адміністративного суду України від 26 березня 2013 року № К/800/11866/13 по справі №0870/1695/12) про відмову у відкриття касаційного провадження). Доказів того, що відповідач подавав інші касаційні скарги суду не надано.

По-друге, відповідно до п.200.15 ПК України передбачено, що органи державної казначейської служби повинні зупиняти процедуру відшкодування сум ПДВ, які є предметом судового спору до часу набрання судовим рішенням законної сили.

Дійсно, останній абзац п.200.15 ПКУ передбачає, що відшкодування спірних сум ПДВ повинно здійснюватись після закінчення судового оскарження, тобто до часу коли судове рішення буде оскаржено і переглянуто останньою судовою інстанцією.

Отже, норма однієї і тієї статті Податкового кодексу надає різне визначення часу з якого спірні суми бюджетного відшкодування повинні перераховуватись на користь підприємства.

Згідно п. 56.21, ст. 56 Податкового кодексу України, у разі коли норма цього Кодексу чи іншого нормативно-правового акта, виданого на підставі цього Кодексу, або коли норми різних законів чи різних нормативно-правових актів, або коли норми одного і того ж нормативно-правового акта суперечать між собою та припускають неоднозначне (множинне) трактування прав та обов'язків платників податків або контролюючих органів, внаслідок чого є можливість прийняти рішення на користь як платника податків, так і контролюючого органу, рішення приймається на користь платника податків.

Крім того, відповідно до ст.255 КАС України, постанова або ухвала суду, яка набрала законної сили, є обов'язковою для осіб, які беруть участь у справі, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України.

Згідно із ч.3 ст.254 КАС України, у разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Тобто, відсутність з боку позивача порушень норм податкового законодавства, правильність формування позивачем сум бюджетного відшкодування ПДВ, відсутність підстав для зменшення сум бюджетного відшкодування встановлено в судовому порядку, що згідно положень ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) є обставиною для звільнення від доказування.

Таким чином, відповідач протиправно не виконує свого обов'язку щодо направлення до органів Державної казначейської служби України висновку із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Отже, позовні вимоги в частині визнання протиправною бездіяльності Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників податків у м. Запоріжжі Міжрегіонального головного управління Міндоходів щодо ненадання до Управління Державної казначейської служби України у м. Запоріжжі Запорізької області висновку є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується вимог позивача про стягнення з Державного бюджету України на користь ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» заборгованість з податку на додану вартість у сумі 436 669,50 грн., то суд зазначає наступне.

Правовідносини щодо повернення з бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів) з підстав, передбачених законом, виникає між платником податків, зборів (обов'язкових платежів) та державою в особі відповідного органу державної податкової служби, на який згідно із вимогами Податкового кодексу України покладені повноваження по здійсненню контролю за своєчасною та правильною сплатою до бюджету податків, зборів (обов'язкових платежів), та відповідного територіального органу Державного казначейства України з огляду на запроваджену Бюджетним кодексом України казначейську форму обслуговування Державного бюджету.

У разі невідшкодування бюджетної заборгованості з ПДВ право платника порушується внаслідок неодержання коштів з бюджету, а тому належним способом захисту цього права є вимога про стягнення зазначених коштів (відшкодування заборгованості). Вищезазначене зокрема підтверджується практикою Верховного Суду України (постанову Верховного Суду України від 24 лютого 2009 року №09/81).

Право на бюджетне відшкодування від'ємної різниці податку є матеріальним правом позивача, захист якого гарантовано також і ч.1 ст.1 Протоколу №1 до Європейської конвенції з прав людини та основних свобод, яка набрала чинності для України 11.09.1997 року і відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Неправомірна бездіяльність податкового органу у наданні висновку про повернення сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість порушила право юридичної особи, зокрема, на законне сподівання мати можливість користуватись своєю власністю, використовувати цю власність у своїй господарській діяльності, отримати очікувані прибутки тощо.

У зв'язку з вищезазначеним суд вважає частково обґрунтованими позовні вимоги щодо стягнення з Державного бюджету України на користь ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» заборгованість з податку на додану вартість у сумі 436 669,50 грн.

Судовим рішенням по справі №0870/1695/12, яке набрало законної сили 04.12.2012, встановлено факт неправомірного зменшення відповідачем суми бюджетного відшкодування в розмірі 436 669,00 грн.

Однак, позивачем заявлено до стягнення 436 669,50 грн., в зв'язку з чим, суд вважає, що 0,50 грн. позивачем до стягнення заявлено не обґрунтовано.

Таким чином, вимоги позивача щодо стягнення з Державного бюджету України на користь ПАТ «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь» ім. А.М. Кузьміна» заборгованість з податку на додану вартість у сумі 436 669,50 грн. підлягають частковому задоволенню на суму 436 669,00 грн.

Що стосується заявленої до стягнення суми пені, то суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 200.23 ст. 200 ПК України суми податку, не відшкодовані платникам протягом визначеного цією статтею строку, вважаються заборгованістю бюджету з відшкодування податку на додану вартість. На суму такої заборгованості нараховується пеня на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, встановленої на момент виникнення пені, протягом строку її дії, включаючи день погашення.

Відповідно до пп.14.1.162 п.14.1 ст.14 Податкового кодексу України, пеня - сума коштів у вигляді відсотків, нарахованих на суми грошових зобов'язань, не сплачених у встановлені законодавством строки.

Строки відшкодування платнику ПДВ, податку на додану вартість визначені в п. 200.13 та п. 200.15 ст. 200 ПК України.

Відповідно до абз. 2 п. 200.15 ст. 200 ПК України після закінчення процедури адміністративного або судового оскарження орган державної податкової служби протягом п'яти робочих днів, що настали за днем отримання відповідного рішення, зобов'язаний подати органу Державного казначейства України висновок із зазначенням суми податку, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Згідно з п.200.13 ст.200 Податкового кодексу України, на підставі отриманого висновку відповідного контролюючого органу орган, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, видає платнику податку зазначену в ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунка на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку контролюючого органу.

Зважаючи, що відповідач не відшкодував, обумовлену вище суму ПДВ, у строки встановлені пунктами 200.13 та 200.15 ПК України, то позивач набув право на нарахування пені в порядку встановленому пунктом 200.23 ст. 200 Податкового кодексу України з 05 лютого 2013 року.

Однак, суд критично відноситься до змісту викладеної вимоги позивача про стягнення пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України, оскільки ч.4 ст.105 КАС України, передбачено, що адміністративний позов може містити вимоги зокрема про стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, завданої його незаконним рішенням, дією або бездіяльністю. Тобто мова йдеться про стягнення саме коштів у певному розмірі.

Тобто з 05.02.2013 року по день прийняття рішення по даній справі - 25.09.2013 року, на користь позивача підлягає стягненню пеня у розмірі 25 087,53 грн.

Розрахунок: 436 669 грн. (сума бюджетної заборгованості) х 233 (кількість днів затримки) : 100% х 7,5% х 1,2/365= 25 087,53 - сума пені. Облікова ставка НБУ в період з 05.02.2013 року по день прийняття рішення по даній справі 25.09.2013 року становила 7,5% річних.(Постанова НБУ №102 від 21.03.2012).

Оскільки на день судового засідання сума бюджетного відшкодування з ПДВ позивачу не відшкодована, то відповідно розрахунок пені, наданий позивачем, перевірений судом та розрахований на день судового засідання, суд вважає обґрунтованим.

Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України: з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З огляду на зазначене, суд вважає позовні вимоги такими, що підлягають частковому задоволенню.

Згідно з частиною 3 статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо адміністративний позов задоволено частково, судові витрати, здійснені позивачем, присуджуються йому відповідно до задоволених вимог, а відповідачу - відповідно до тієї частини вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 11, 69, 70, 71, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1.Адміністративний позов Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М.Кузьміна» задовольнити частково.

2.Визнати протиправною бездіяльність Спеціалізованої державної податкової інспекції з обслуговування великих платників у м. Запоріжжя Міжрегіонального головного управління Міндоходів щодо не надання до органу казначейства висновку про відшкодування Публічному акціонерному товариству «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» 436 669 грн. податку на додану вартість.

3.Стягнути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М.Кузьміна код (ЄДРПОУ 00186536) суму податку на додану вартість, що підлягає відшкодуванню з Державного бюджету України у розмірі 436 669 (чотириста тридцять шість тисяч шістсот шістдесят дев'ять) гривень 00 копійок та пені на рівні 120 відсотків облікової ставки Національного банку України у розмірі 25 087 (двадцять п'ять тисяч вісімдесят сім) гривень 53 коп.

4.Повернути з Державного бюджету України на користь Публічного акціонерного товариства «Електрометалургійний завод «Дніпроспецсталь ім. А.М. Кузьміна» судовий збір у розмірі 2294 (дві тисячі двісті дев'яносто чотири) гривні 00 копійок.

5.В іншій частині адміністративного позову відмовити.

Ухвала набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвала може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Ю.П.Бойченко