Постанова № 34323096, 27.09.2013, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 вересня 2013 р. Справа № 804/10650/13-а Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І.,розглянувши у письмовому провадженні у місті Дніпропетровську адміністративну справу за адміністративним позовом Управління Пенсійоного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області до суб'єкта підприємницької діяльності-приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

В серпні 2013 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області до суб'єкта підприємницької діяльності - приватного підприємця ОСОБА_1, в якому позивач просить стягнути з відповідача на користь Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області недоїмку в розмірі 184 922,64 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що суб'єкт підприємницької діяльності - приватний підприємець ОСОБА_1 знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області, є платником внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування та відповідно до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», повинен був подавати звіти за встановленими формами за найманих працівників. По причини не подання відповідачем до органу Пенсійного фонду звітів, Управлінням Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області були складені акти та прийняті рішення про застосування фінансових санкцій за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, якими застосовані фінансові санкції до суб'єкта підприємницької діяльності - приватного підприємця ОСОБА_1 в загальному розмірі 184922,64 грн.

Представник позивача в судове засідання не з'явився. 26.09.2013 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надав клопотання , в якому просить розглянути справу без участі представника,в порядку письмового провадження .

Відповідач в судове засідання не з'явився, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом направлення судової кореспонденції на адресу відповідача, що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Відповідно до ч.1, ч. 4 ст. 33 Кодексу адміністративного судочинства України судові виклики і повідомлення здійснюються повістками про виклик і повістками-повідомленнями юридичним особам та фізичним особам - підприємцям - за адресою місцезнаходження (місця проживання), що зазначена в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців.

Суд вважає, що вжив усі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача належним чином про розгляд даної адміністративної справи із його участю та реалізації ним права судового захисту своїх прав та інтересів.

Таким чином, суд вважає за можливе розглянути справу без участі відповідача відповідно до положень ст.128 Кодексу адміністративного судочинства України.

Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши чинне законодавство, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та надав їм правову оцінку.

Судом встановлено,матеріалами справи підтверджено, що відповідач ОСОБА_1 зареєстрований суб'єктом підприємницької діяльності - приватним підприємцем 26.10.2000 року Виконавчим комітетом Дніпровської районної ради м. Дніпродзержинська та знаходиться на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області.

Під час перевірки 12 березня 2013 року, позивачем було встановлено факти несвоєчасного подання звітності до Управління Пенсійного фонду .

На підставі пункту 5 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування » 12 березня 2013 року Управлінням Пенсійного фонду України були прийняті рішення за №№ 88,89,90,91,92,93,94,95,96,97,98 про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне подання звітності за період з січня 2010 року по листопад 2010 року на загальну суму 36936,99 грн.

На підставі пункту 4 частини 11 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» 12 березня 2013 року Управлінням Пенсійного фонду України були прийняті рішення за №№ 267,268,269,270,271,272,273,274 року про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне подання звітності з січня по вересень 2011 року на загальну суму 1530,00 грн.

На підставі пункту 5 частини 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування » 12 березня 2013 року Управлінням Пенсійного фонду України були прийняті рішення за №№ 99 - 146 про застосування фінансових санкцій за несвоєчасне подання звітності за період з січня 2006 року по грудень 2009 року на загальну суму 146 455,00 грн.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»(чинний на виникнення спірних правовідносин), Порядком формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 05 листопада 2009 року № 26-1 ( чинного на момент виникнення спірних правовідносин), Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 за №22-2(чинним на момент виникнення спірних правовідносин ) .

Пунктом 3 статті 11 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначено, що загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню підлягають фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, у тому числі ті, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок, фіксований сільськогосподарський податок), та члени сімей зазначених фізичних осіб, які беруть участь у провадженні ними підприємницької діяльності.

Відповідно до п. 5 статті 14 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» - застраховані особи, зазначені в пункті 3 статті 11 цього Закону, є страхувальниками.

Пунктом 4 ч. 2 статті 17 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» був встановлений обов'язок страхувальників подавати звітність територіальним органам Пенсійного фонду України у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом.

Відповідно до п. 2.2 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 05 листопада 2009 року № 26-1, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 24 листопада 2009 року за № 1136/17152 - фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які обрали особливий спосіб оподаткування (фіксований податок, єдиний податок) подають до органів Пенсійного фонду України звіт один раз на рік до 1 квітня наступного за звітним року. Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до вказаного Порядку.

Відтак відповідач зобов'язанний був подавати позивачеві у строк встановлений законодавством звіт про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до органів Пенсійного фонду України за формою, передбаченою додатком 5 до вказаного Порядку.

Відповідальність за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою або подання недостовірних відомостей, що використовуються в системі персоніфікованого обліку та іншої звітності, передбаченої законодавством, до територіальних органів Пенсійного фонду була передбачена п. 5 ч. 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» у вигляді штрафу у розмірі 10 відсотків суми страхових внесків, які були сплачені або підлягали сплаті за відповідний звітний період, за кожний повний або неповний місяць затримки подання відомостей, звітності, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а в разі повторного протягом року такого порушення - у розмірі 20 відсотків зазначених сум та не менше 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Оскільки відповідач покладений на нього обов'язок не виконав, позивачем правомірно було застосовано до нього штрафні санкції на підставі п. 5 ч. 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Таким чином, при встановленні органами Пенсійного фонду України факту неподання страхувальником звітності з січня 2006 року по грудень 2009 року, з січня по листопад 2010 року до особи, яка допустила вказане порушення, слід застосовувати відповідальність, передбачену п. 5 ч. 9 статті 106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», відповідач зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі нараховувати, обчислювати і сплачувати єдиний внесок.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», платник єдиного внеску зобов'язаний подавати звітність до територіального органу Пенсійного фонду у строки, в порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом за погодженням з відповідними фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування та центральним органом виконавчої влади у галузі статистики.

Базою нарахування єдиного внеску є суми нарахованої заробітної плати з видами виплат, які включають основу та додаткову заробітну плату, інші заохочувальні та компенсаційні витрати, у тому числі в натуральній формі, що визначаються відповідно до Закону України „Про оплату праці", та суми винагороди фізичним особам за виконання робіт (надання послуг) за цивільно-правовими договорами.

Відповідно до ч. 5 ст. 8 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», єдиний внесок для платників, зазначених у п. 1 ч. 1 ст. 4 цього Закону встановлюється у відсотках до визначеної абзацом першим п. 1 ч. 1 ст. 7 цього Закону бази нарахування єдиного внеску відповідно до класів професійного ризику виробництва, до яких віднесено платників єдиного внеску, з урахуванням видів їх економічної діяльності, визначених у Додатку до Порядку визначення страхових тарифів для підприємств, установ та організацій на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13.09.2000 за №1423.

Згідно з п. 3.2 Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010 за №22-2, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 01.11.2010 за № 1014/18309, ФО-підприємці, у тому числі ті, які обрали спрощену систему оподаткування, самі за себе і за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються незалежною професійною діяльністю, а саме науковою, літературною, артистичною, художньою, освітньою або викладацькою, а також медичною, юридичною практикою, в тому числі адвокатською, нотаріальною діяльністю, або особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід безпосередньо від цієї діяльності, за умови, що такі особи не є найманими працівниками чи підприємцями, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за базовим звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний рік.

Відповідно до п. 4 ч. 11 ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», територіальний орган Пенсійного фонду застосовує до платника єдиного внеску штрафні санкції за неподання, несвоєчасне подання, подання не за встановленою формою звітності, передбаченої цим Законом, територіальним органом Пенсійного фонду накладається штраф у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Абзацом 6 пункту 7 розділу VІІІ «Прикінцеві та перехідні положення» ЗУ «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2011 року № 2464 - VІ, встановлено, що на період до повного стягнення заборгованості із сплати страхових внесків за діючими видами загальнообов'язкового державного соціального страхування та сум штрафних санкцій, нарахованих та/або не сплачених у період до 01 січня 2011 року, в тому числі нарахованих внесків, строк сплати яких на 01 січня 2011 року не настав, та відповідних штрафних санкцій за фондами загальнообов'язкового державного соціального страхування зберігаються повноваження щодо контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, застосування фінансових санкцій, якими вони були наділені до набрання чинності ним Законом.

Таким чином, при встановленні органами Пенсійного фонду України факту неподання страхувальником звітності з січня 2011 року по вересень 2011 року до особи, яка допустила вказане порушення, слід застосовувати відповідальність, передбачену п.4 ч. 11 ст.25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» .

На підставі викладеного, враховуючи , що вказані рішення відповідачем у встановлені законодавством строки не оскаржені, штрафні санкції залишаються не сплаченими, суд вважає, що позов підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області до суб'єкта підприємницької діяльності - приватного підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити повністю.

Стягнути з суб'єкта підприємницької діяльності - приватного підприємця ОСОБА_1 на користь Управління Пенсійного фонду України в Дніпровському районі м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області недоїмку в розмірі 184 922,64 грн.

Постанова суду набирає законної сили відповідно до ст.254 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені статтею 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська