Рішення № 34322855, 21.10.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 жовтня 2013 року Справа № 913/2327/13

Провадження №17/913/2327/13

За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Лугпродзапас», м. Луганськ

до Приватного акціонерного товариства «Фінансист», м. Луганськ

про стягнення 10000 грн. 00 коп.

Суддя: Фонова О.С.

У засіданні брали участь:

від позивача - Санжаров Є.В., директор, протокол загальних зборів № 1 від 01.12.2010; Федоренко Д.В., довіреність № 9 від 24.09.2013;

від відповідача - Шатських В.В., довіреність № б/н від 15.02.2013.

Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача відшкодування заподіяної майнової шкоди у розмірі 10000,00 грн.

У судовому засіданні 14.10.2013, відповідно до статті 77 ГПК України, оголошувалась перерва до 21.10.2013 на 10 год. 20 хв.

Представник відповідача у судовому засіданні 16.09.2013 надав відзив на позовну заяву №76/09-13 від 13.09.2013, в якому зазначив, що позивачем не надано доказів на підтвердження факту спричинення шкоди майну позивача та заподіяння такої шкоди саме відповідачем, а тому просив суд відмовити позивачу у задоволенні позову.

Дослідивши обставини справи, витребувані судом та надані позивачем докази на підтвердження своїх доводів, заслухавши пояснення представників сторін, що були присутні у судовому засіданні, суд

в с т а н о в и в:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Лугпродзапас» (позивач у справі), та Мамруковим Олександром Анатолійовичем, ліквідатором - арбітражним керуючим Відкритого акціонерного товариства «Луганське автотранспортне підприємство 10954», 27.04.2011 був укладений договір купівлі - продажу частки нежитлових будівель, за адресою: м. Луганськ, вул. Оборонна, буд. 20, а саме: будівля складу пеноблок пл. 40,6 кв.м. (19-1); будівля приймального пункту цегла пл.9,2 кв.м. (20-1) та огорожа.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що з 24.06.2013 і по теперішній час, Приватне акціонерне товариство «Фінансист» (відповідач у справі), здійснює дії, спрямовані на демонтаж огорожі, яка належить на праві власності позивачу, руйнує асфальтове покриття поряд з будівлями 19-1, 20-1.

Позивач вважає, що такі дії відповідача перешкоджають веденню господарської діяльності позивача, крім того, руйнування огорожі позбавляє можливості забезпечення належного збереження та охорони майна позивача.

Враховуючи необхідність вкладення грошових коштів на покриття матеріальних витрат по відновленню огорожі та нанесенню асфальтового покриття біля будівель 19-1, 20-1, позивач з посиланням на ст.ст. 181, 321, 331, 1166 Цивільного кодексу України, просить суд стягнути з відповідача орієнтовно 10 000,00 грн. майнової шкоди.

Відповідач проти позову заперечив, з підстав зазначених вище.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані ними докази, суд дійшов висновку про наступне.

Згідно статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Водночас, позивачем не надано жодних доказів на підтвердження того, що саме відповідачем вчинювались протиправні дії щодо руйнування його майна.

Стаття 129 Конституції України відносить до основних засад судочинства змагальність сторін, яка, зокрема, проявляється в тому, що, як зазначається в частині 1 статті 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З урахуванням вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.

Шляхом оцінки всіх наявних матеріалів справи, враховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку про недоведеність позивачем заподіяння йому саме відповідачем майнової шкоди у сумі 10000,00 грн. та відсутність підстав для її стягнення з відповідача.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в:

1. У задоволенні позову відмовити.

2. Судові витрати покласти на позивача.

У судовому засіданні оголошено лише вступну і резолютивну частини рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення 10-денного строку з дня його підписання.

Повне рішення складено: 24.10.2013.

Суддя О.С. Фонова