Рішення № 34322473, 22.10.2013, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

22 жовтня 2013 р.

Справа № 902/1122/13

Провадження № 4/902/71/13

Господарський суд Вінницької області у складі:

Головуючий суддя В. Білоус

Секретар судового засідання Д. Нестеров

за участю представників:

позивача : Рейзін М.В. - за довіреністю;

відповідача : Гавриленко М.К. - за довіреністю.

Місце розгляду справи : приміщення суду,кімн.№1114

Розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом:Приватного підприємства "Крок" (вул. Бориспільська, 32-А, м. Київ, 02093; вул. Микільсько - Слобідська, буд.2-Б, оф.281, м. Київ, 02002) до:Публічного акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд" (вул.40 - річчя Перемоги, б.27, м. Вінниця, 21016) про стягнення 826 164 грн.75 коп., в тому рахунку: 723376, 50 грн. - боргу за товар згідно договору поставки № 04/10-1 від 04.10.2012 р., видаткових накладних № РН-0000353 від 04.10.2012 р., № РН-0000357 від 05.10.2012 р., № РН-0000360 від 08.10.2012, № РН-0000364 від 09.10.2012 р., № РН-0000366 від 10.10.2012 р., № РН-0000370 від 15.10.2012 р., 74976 грн. 18 коп. - пені за прострочення в оплаті з 14.10.2012 р. по 26.04.2013 р., 22745 грн. 20 коп. - 3 % річних за прострочення в оплаті з 14.10.2012 р. по 31.07.2013 р., 5066 грн. 87 коп. - інфляційних втрат з листопада 2012 р. по травень 2013 р., -

ВСТАНОВИВ :

Відповідач у відзиві № 13-5 "юр"/1757 від 07.10.2013 р. не погодився із позовною заявою, покликаючись на те, що позивач поставив відповідачеві нафтопродуктів на суму 1 123 376, 50 грн., відповідач сплатив позивачеві 400 000, 00 грн. Тому станом на день подання позову основний борг відповідача перед позивачем становив 823 376, 51 грн. Сплата, яка відбулася 24.07.2013 р. не відображена у позовній заяві в зв"язку з чим позивачем неправильно обрахована сума штрафних санкцій. Станом на 08.10.2013 р. борг відповідача перед позивачем за отримані нафтопродукти становить 723 376, 51 грн.

В судовому засіданні представник відповідача проти позовних вимог щодо суми боргу 723 376 грн. 50 коп. не заперечив. Проти позовних вимог щодо пені, 3% річних, в тому рахунку, уточнених 22.10.2013 р. позивачем, інфляційних заперечив, покликаючись на їх безпідставність.

В судовому засіданні представник позивача подав до суду заяву про уточнення позовних вимог та просив стягнути з відповідача на користь позивача заборгованості в сумі 723 376, 50 грн., 74 426, 37 грн. - пені, 22 576, 34 грн. - 3% річних.

Представник відповідача не заперечив проти поданої заяви. Вказана заява підлягає задоволенню.

В судовому засіданні представник позивача подав до суду, на підставі ст. 22 ГПК України, заяву від 22.10.2013 р. про часткову відмову від позовних вимог в сумі 549,81 грн. - пені, 168,86 грн. - 3% річних та 5066, 87 грн. - інфляційних втрат, оскільки при розрахунку цих позовних вимог не було враховано вимоги ст. 253 ЦК України та дефляцію.

Представник відповідача в судовому засіданні проти вказаної заяви не заперечив. Заява про часткову відмову від позовних вимог не суперечить чинному законодавству та матеріалам справи. Судом вказану заяву задоволено та ухвалено про припинення провадження у справі щодо стягнення 549,81 грн. - пені, 168,86 грн. - 3% річних та 5066, 87 грн. - інфляційних втрат.

Позивач позовні вимоги підтримав щодо суми боргу 723 376, 50 грн., 74 426, 37 грн. - пені за прострочення оплати з 15.10.2012 р. по 25.04.2013 р., 3 % річних у розмірі 22 576, 34 грн. за період прострочення з 15.10.2012 р. по 22.10.2013 р.

Заслухавши пояснення представників позивача, відповідача, повно, всебічно, об'єктивно і в сукупності дослідивши надані в справу докази, надавши їм юридичну оцінку, суд прийшов до висновку, що позовні вимоги, на підставі ст. 11, 16, 509, 525, 526, ч.1 ст. 530, ст. 549, 550, 625, 655, 692, 712 ЦК України, підлягають задоволенню в сумі 820 379, 21 грн., з яких: 723 376, 50 грн. - боргу, 74 426, 37 грн. - пені за прострочення оплати з 15.10.2012 р. по 25.04.2013 р., 3 % річних у розмірі 22 576, 34 грн. за період прострочення з 15.10.2012 р. по 22.10.2013 р.

До такого висновку суд прийшов з огляду на таке.

04.10.2012 р. між позивачем (в договорі - "Постачальник") та відповідачем (в договорі - "Покупець")було укладено договір поставки № 04/10-1.

Згідно п.1.1. договору в порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується передавати у власність (поставляти), а покупець приймати та оплачувати товар (нафтопродукти, паливно - мастильні матеріали тощо), загальна кількість, асортимент, одиниця виміру, ціна за одиницю виміру га загальна ціна яких визначена сторонами у заявках (додатках), форма яких встановлена в додатку №1 до цього договору та які є додатками до цього договору і становлять його невід'ємну частину (надалі іменується "товар").

Відповідно до п.2.1., п. 2.3. договору ціна одиниці виміру товару та загальна вартість кожної партії товару визначаються сторонами в Додатках, які є невід'ємною частиною даного Договору. Загальна вартість договору визначається шляхом додавання загальної вартості кожної партії товару за всіма додатками до даного договору.

В п.п. 3.1., 3.3. договору сторони передбачили, що розрахунки за кожну поставлену партію товару, в тому числі відшкодування вартості транспортних витрат постачальника (у разі транспортування товару за рахунок постачальника) здійснюються в безготівковому порядку на протязі 10 (десять) днів з моменту фактичного отриманння товару, якщо інше не передбачено додатками до даного договору. Розрахунок за фактично одержану партію товару здійснюється покупцем на підставі відповідного додатка на постачання партії товару та/або належним чином оформлених актів прийомки- передачі товару та/або товарно-транспортних (видаткових) накладних та/або залізничних накладних (в залежності від умов поставки товару) і рахунків-фактур постачальника.

Згідно п. 6.3 договору у випадку прострочення оплати за поставлену партію товару покупець сплачує постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченої в строк партії товару за кожний день прострочення. Сплата пені не звільняє покупця від зобов'язань по оплаті.

Також в п. 8.1. договору сторони погодили, що даний договір набуває чинності з моменту його укладення і діє до "31" грудня 2012 року. Цей строк автоматично продовжується на наступні періоди в 1 (один) рік кожен, якщо жодна з сторін не повідомить іншу сторону за 30 (тридцять) днів до закінчення кожного періоду дії цього Договору про намір припинити його дію, а в частині грошових розрахунків - до повного виконання сторонами своїх зобов'язань згідно умов даного Договору.

На виконання умов договору поставки № 04/10-1 від 04.10.2012 р. позивач поставив відповідачеві, а відповідач отримав від позивача нафтопродукти на суму 1 123 376, 50 грн., що стверджується копіями видаткових накладних № РН-0000353 від 04.10.2012 р., № РН-0000357 від 05.10.2012 р., № РН-0000360 від 08.10.2012, № РН-0000364 від 09.10.2012 р., № РН-0000366 від 10.10.2012 р., № РН-0000370 від 15.10.2012 р., довіреності № 1071 від 01.10.2012 р., рахунків - фактур № СФ - 0000381 від 04.10.2012 р., № СФ - 0000383 від 05.10.2012 р., № СФ - 0000394 від 08.10.2012 р., № СФ - 0000396 від 09.10.2012 р., № СФ - 0000403 від 15.10.2012 р.

Відповідач взяті в договорі зобов"язання щодо оплати за отриманий товар виконав частково, сплатив відповідачеві 400 000, 00 грн., що стверджується копіями банківських виписок.

Таким чином, борг відповідача перед позивачем за отриманий товар становить 723 376, 50 грн., що і стало причиною виникнення спору.

Зміст договору, взятих в ньому зобов'язань свідчать про те, що між сторонами виникли правовідносини з поставки, купівлі-продажу товару, які регулюються ст. 712, 655 ЦК України.

Згідно ст. 655, 712 за договором купівлі-продажу, положення якого застосовуються до договорів поставки згідно ч. 2 ст. 712 ЦК України одна сторона (продавець) зобов'язується передати у власність другій стороні (покупцеві) товар, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно ст. 509 ЦК України визначено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Статтею 193 ГК України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Також кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Як вбачається із ч.1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст.549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно ст. 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.

Відповідно до п.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

В силу ст. ст. 4-3, 33 ГПК України, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.

Відповідно до ст. 43 ГПК України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і ніякі докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

З огляду на викладене суд приходить до висновку про законність і обґрунтованість належними доказами вимог позивача про стягнення 820 379, 21 грн., з яких: 723 376, 50 грн. - боргу, 74 426, 37 грн. - пені за прострочення оплати з 15.10.2012 р. по 25.04.2013 р., 3 % річних у розмірі 22 576, 34 грн. за період прострочення з 15.10.2012 р. по 22.10.2013 р., згідно поданого розрахунку.

Судові витрати на судовий збір в сумі 19523, 28 грн., на підставі ст. 49 ГПК України, покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: на відповідача 16 407, 57 грн. та на позивача 3 115, 71 грн.

Керуючись ст.4-3, 4-5, 22, 33, 34, 36, 43, 49, 78, 80, 82 - 84, 115, 116, 117 ГПК України, -

ВИРІШИВ :

1. Провадження у справі щодо стягнення 549,81 грн. - пені, 168,86 грн. - 3% річних та 5066, 87 грн. - інфляційних втрат припинити.

2. Позов задовольнити в сумі 820 379, 21 грн., з яких: 723 376, 50 грн. - боргу, 74 426, 37 грн. - пені за прострочення оплати з 15.10.2012 р. по 25.04.2013 р., 3 % річних у сумі 22 576, 34 грн. за період прострочення з 15.10.2012 р. по 22.10.2013 р. Судові витрати на судовий збір в сумі 19523, 28 грн., покласти на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог, а саме: на відповідача 16 407, 57 грн. та на позивача 3 115, 71 грн.

3. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Південьзахідшляхбуд", код ЄДРПОУ 03449841 (вул.40 - річчя Перемоги, б.27, м. Вінниця, 21016) на користь Приватного підприємства "Крок", код ЄДРПОУ 30223565 (вул. Бориспільська, 32-А, м. Київ, 02093; вул. Микільсько - Слобідська, буд.2-Б, оф.281, м. Київ, 02002)723 376, 50 грн. - боргу, 74 426, 37 грн. - пені за прострочення оплати з 15.10.2012 р. по 25.04.2013 р., 3 % річних у сумі 22 576, 34 грн. за період прострочення з 15.10.2012 р. по 22.10.2013 р. та судових витрат на судовий збір в сумі 16 407, 57 грн. Видати наказ в день набрання рішенням законної сили.

Вступну та резолютивну частини рішення оголошено 22.10.2013 р. Повний текст рішення відповідно до ст.84 ГПК України оформлено і підписано 24.10.2013 р. Рішення набирає законної сили на протязі 10-ти днів з дня повного його оформлення і підписання.

Суддя Білоус В.В.

віддрук. прим.:

1 - до справи