Ухвала суду № 34321761, 22.10.2013, Галицький районний суд м. Львова

Справа № 461/12689/13-ц

Провадження № 6/461/506/13

УХВАЛА

22.10.2013 Галицький районний суд м.Львова в складі: головуючого-судді Городецької Л.М., при секретарі Дулебку Т.І., розглянувши матеріали подання державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2,

в с т а н о в и в :

Державний виконавець Шевченківського ВДВС Львівського МУЮ ОСОБА_1 звернувся до суду із поданням про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України боржника.

Особи, які беруть участь у справі в судове засідання не зявились, відповідно до ч.2 ст.377-1 ЦПК України неявка таких не перешкоджає розгляду справи у їх відсутності.

У звязку з неявкою у судове засідання усіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч.2 ст.197 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального запису засобу не здійснювалося.

Судом встановлено, що на виконанні Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції перебуває виконавче провадження №13837863 з примусового виконання виконавчого листа №2-1491 від 14.07.2009 року, виданого Шевченківським районним судом м.Львова щодо стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 аліментів на утримання дитини ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 щомісячно в розмірі 500 грн., починаючи з 18.03.2009 року і до досягнення дитиною повноліття.

Положенням ст.6 Закону України «Про порядок виїзду з України та вїзд в Україну громадян України» встановлено, що громадянинові України може бути тимчасово відмовлено у видачі паспорта або громадянинові України, який має паспорт, може бути тимчасово відмовлено у виїзді за кордон, зокрема, у випадках, якщо діють неврегульовані аліментні, договірні чи інші невиконані зобовязання до виконання зобовязань або розвязання спору за погодженням сторін у передбачених законом випадках, або забезпечення зобовязань заставою, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, або він ухиляється від виконання зобовязань, покладених на нього судовим рішенням, - до виконання зобовязань.

Відповідно до ст. 2 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в України», громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантується свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Обмеження свободи пересування визначені статтею 12 цього Закону, а саме: у прикордонній смузі; на територіях військових обєктів; у зонах, які згідно із законом належать до зон з обмеженим доступом; на приватних земельних ділянках; на територіях, щодо яких введено воєнний, або надзвичайний стан; на окремих територіях і в населених пунктах, де у разі небезпеки поширення інфекційних захворювань і отруєнь людей введені особливі умови і режим проживання населення та господарської діяльності.

Свобода пересування обмежується щодо: осіб, до яких відповідно до процесуального законодавства застосовано запобіжні заходи, повязані з обмеженням або позбавленням волі; осіб, які за вироком суду відбувають покарання у вигляді позбавлення або обмеження волі; осіб, які згідно із законодавством перебувають під адміністративним наглядом; осіб, які згідно із законодавством про інфекційні захворювання та психіатричну допомогу підлягають примусовій госпіталізації та лікуванню; шукачів притулку та осіб які звернулися за наданням їм статусу біженця до прийняття відповідного рішення компетентним органом (про надання цим особам притулку чи статусу біженця); іноземців та осіб без громадянства, які не мають законних підстав для перебування на території України; осіб, яких призвано на дійсну строкову службу до Збройних Сил України та інших, утворених відповідно до законів України, військових формувань; іноземців, які перебувають у складі військових іноземних підрозділів і які мають статус військового. Свобода пересування може бути обмежена і в інших випадках, передбачених законом.

Преамбулою Закону України «Про порядок виїзду з України і вїзду в Україну громадян України» встановлено що він регулює порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і вїзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, визначає випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України і встановлює порядок розвязання спорів у цій сфері. Статтею 6 цього закону зазначено, що тимчасовим обмеженням у праві виїзду громадян України за кордон є саме відмова у видачі паспорта, а не заборона свободи пересування.

Відповідно до ст. 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Право особи на вільне пересування є основоположною Конституційною гарантією людини.

Державним виконавцем не надано доказів, які б давали суду підстави вважати, що боржник може виїхати за кордон на постійне місце проживання не виконавши зобов'язань; які би свідчили про ухилення божником від виконання виконавчого листа щодо наявної заборгованості; доказів про те, що боржник отримував виклики попередження, які надсилались державним виконавцем на адресу боржника; про результати застосування приводу щодо боржника.

Враховуючи наведене, суд вважає, що у задоволенні подання слід відмовити за відсутністю для цього законних підстав.

Керуючись ст.377-1 ЦПК України, Законом України «Про порядок виїзду з України та вїзд в Україну громадян України», суд

у х в а л и в :

В задоволенні подання головного державного виконавця Шевченківського відділу державної виконавчої служби Львівського міського управління юстиції ОСОБА_1 про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України ОСОБА_2 - відмовити.

На ухвалу суду може бути подано апеляційну скаргу у строки і в порядку передбаченому ст.294 ЦПК України до апеляційного суду Львівської області через районний суд.

Суддя Л.М.Городецька