Рішення № 34317644, 23.10.2013, Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Справа № 185/6607/13-ц

23 жовтня 2013 рокум. Павлоград

Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Бабій С.О., при секретарі Сліпченко С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про поділ майна, що є обєктом спільної сумісної власності подружжя, посилаючись на те, що з 22.08.1981 року вони перебувають в зареєстрованому шлюбі. Під час перебування в шлюбі сторони придбали домоволодіння № 145 по вулиці Надрічній в місті Павлограді Дніпропетровської області вартістю 120 000,00 грн. та автомобіль «Рено Меган», вартістю 100 000, 00 грн., які є їх спільною сумісною власністю. Угоди про добровільний поділ майна, що є їх спільною сумісною власністю між ними не досягнуто. Просив порівну поділити вищезазначене майно, для державної реєстрації часток у житловому будинку визнати за ним та відповідачем за кожним право власності на 1/2 домоволодіння № 145 по вулиці Надрічній в місті Павлограді Дніпропетровської області.

Позивач у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив позов задовольнити в повному обсязі. Дав пояснення аналогічні викладеним у позовній заяві, повідомив суду обставини, які змусили його звернутися із даним позовом до суду та зумовили заявити саме такі позовні вимоги, як зазначено у позові. Також заявив клопотання про витребування доказів, яке було судом задоволено.

Відповідач та представник відповідача в судовому засіданні позовні вимоги не визнали у повному обсязі та просили суд відмовити в їх задоволенні, зазначивши, що позивач не надав належних доказів в обґрунтування своїх вимог.

Вислухавши пояснення позивача, відповідача, вивчивши матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовна заява підлягає задоволенню.

Згідно ст.55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно ч.1 ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Ч.1 ст. 60 ЦПК України визначено, що кожна сторона зобовязана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 цього Кодексу.

Судом встановлено, що сторони з 22 серпня 1981 року перебувають у шлюбі, який був зареєстрований міським відділом РАГС м. Павлограда, що підтверджується копією свідоцтва про укладення шлюбу (а.с. 5). Під час шлюбу подружжям було збудовано будинок № 145 по вулиці Надрічній в місті Павлограді Дніпропетровської області, на підставі рішення № 927 Павлоградської міської ради народних депутатів від 20.04.1984 р. (а.с. 8) та договору на право забудови, посвідченого 07.06.1984 року Першою Павлоградською ДНК р. 2-181, що підтверджується листом КП Павлоградське міжміське бюро технічної інвентаризації від 03.10.2013 р. № 213 (а.с. 53). Право власності на нерухоме майно зареєстровано за відповідачем.

Також на підставі договору № 1372/к-п купівлі-продажу автомобіля від 07.04.2011 р. подружжям було придбано автомобіль «Рено Меган», державний номер НОМЕР_1, кузов VF1BZATOT45457618 (а.с. 12), який зареєстрований на імя відповідача, що підтверджується листом Павлоградського ВРЕР ОСОБА_3 України в Дніпропетровській області від 12.10.2013 р. № 972 (а.с. 55).

Згідно із частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони помякшують або скасовують відповідальність особи.

Офіційне тлумачення вказаного положення Конституції України міститься в Рішенні Конституційного Суду України від 9 лютого 1999 року № 1-рп/99, відповідно до п. 2 якого дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце.

Відповідно до статті 5 ЦК України акти цивільного законодавства регулюють відносини, які виникли з дня набрання ними чинності.

Акт цивільного законодавства не має зворотної дії у часі, крім випадків, коли він помякшує або скасовує цивільну відповідальність особи.

Якщо цивільні відносини виникли раніше і регулювалися актом цивільного законодавства, який втратив чинність, новий акт цивільного законодавства застосовується до прав та обовязків, що виникли з моменту набрання ним чинності.

Оскільки договір на право забудови, на підставі якого було зареєстровано право власності відповідача на буд.№ 145 по вулиці Надрічній в місті Павлограді Дніпропетровської області, було укладено у 1984 році, то правовідносини, між сторонами щодо вказаного будинку, підлягають врегулюванню нормами законодавства, чинного на час їх виникнення, зокрема Цивільним кодексом Української РСР, Кодексом про шлюб та сім'ю України.

У відповідності ст. 112 ЦК України в редакції 1963 року майно могло належати на праві спільної власності … двом чи кільком громадянам. Також, вказана норма розрізняла спільну власність з визначенням часток (часткова власність) або без визначення часток (сумісна власність).

У відповідності зі ст. 22 КпШС України, майно, нажите подружжям за час шлюбу, є його спільною сумісною власністю; кожен з подружжя має рівні права володіння, користування і розпорядження цим майном. Подружжя користується рівними правами на майно і в тому разі, якщо один з них був зайнятий веденням домашнього господарства, доглядом за дітьми або з інших поважних причин не мав самостійного заробітку.

У відповідності до ст. 28 КпШС України, в разі поділу майна, яке є спільною сумісною власністю подружжя, їх частки визнаються рівними.

У відповідності зі ст. 29 КпШС України, якщо між подружжям не досягнуто згоди про спосіб поділу спільного майна, то за позовом подружжя або одного з них суд може постановити рішення: про поділ майна в натурі, якщо це можливо без шкоди для його господарського призначення; про розподіл речей між подружжям з урахуванням їх вартості та частки кожного з подружжя в спільному майні; про присудження майна в натурі одному з подружжя, з покладенням на нього обов'язку компенсувати другому з подружжя його частку грішми. При цьому суд також бере до уваги інтереси неповнолітніх дітей або інтереси одного з подружжя, що заслуговують на увагу.

Виходячи із часу придбання автомобіля «Рено Меган» (2011 рік), то згідно ч. 2 ст.60 СК України вважається, що кожна річ, набута за час шлюбу, крім речей індивідуального користування, є обєктом права спільної сумісної власності подружжя. Ч.3 ст.368 ЦК України визначено, що майно, набуте подружжям за час їхнього шлюбу, є їхньою спільною сумісною власністю, якщо інше не встановлено договором або законом. Згідно ст.70 СК України, у разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 69 Кодексу про шлюб та сім'ю України, дружина і чоловік мають право на поділ майна, що належить їм на праві спільної сумісної власності, незалежно від розірвання шлюбу.

В силу ст. 71 Кодексу про шлюб та сім'ю України, якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішено судом.

Як розяснив в п. 25 Пленум Верховного суду України у своїй постанові № 11 від 21 грудня 2007 року «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його не дійсним та поділ спільного майна подружжя», вирішуючи питання про поділ майна, що є обєктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, слід керуватися положеннями ч. 4,5 ст. 71 Кодексу про шлюб та сім'ю України, щодо обовязкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.

У разі, коли жоден із подружжя не вчинив таких дій, а неподільні речі не можуть бути реально поділені між ними, відповідно до їх часток, суд визнає ідеальні частки подружжя в цьому майні без його реального поділу і залишає майно у їх спільній частковій власності.

Судом було докладно розяснено сторонам у справі їх процесуальні права та обовязки, у тому числі положення ст.ст. 10, 60 ЦПК України, запропоновано надати докази у справу, оголошено зміст ст.137 ЦПК України, за якою у випадках, коли щодо отримання доказів у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, є складнощі, суд за їх клопотанням зобов'язаний витребувати такі докази. Судом було розглянуто та задоволено клопотання позивача про витребування доказів (а.с. 44-45). Клопотання про призначення по справі судової будівельно-технічної експертизи, тощо сторонами не заявлялися.

Враховуючи, що подружжя не дійшло згоди про поділ спірного майна, при цьому реально поділити будинок та автомобіль не представляється можливим, тому суд вважає за можливе задовольнити позов із визначенням ідеальних часток сторін на спірне майно.

Згідно ч.1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати.

На підставі викладеного, керуючись ст. 112 ЦК Української РСР, ст.ст.22, 28, 29 КпШС України, ст.ст.15, 319, 368, 369 ЦК України, ст.ст. 63,69,70,71 СК України, ст.ст. 4, 10, 11, 57, 61, 88, 212-218, 294 ЦПК України, суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2, про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя - задовольнити.

Визначити, що в будинку № 145 по вулиці Надрічній в місті Павлограді Дніпропетровської області ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованій за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованому за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, належить кожному 1/2 ідеальна частка будинку.

Визначити, що в автомобілі «Рено Меган», державний номер НОМЕР_1, кузов VF1BZATOT45457618, ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованій за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, та ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, належить кожному 1/2 ідеальна частка автомобіля.

Визнати за ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованою за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на 1/2 частину будинку № 145 по вулиці Надрічній в місті Павлограді Дніпропетровської області.

Визнати за ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованим за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, право власності на 1/2 частину будинку № 145 по вулиці Надрічній в місті Павлограді Дніпропетровської області.

Стягнути із ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3, зареєстрованого за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрованої за адресою ІНФОРМАЦІЯ_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2, судові витрати в сумі 2 200, 00 (дві тисячі двісті) грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана апеляційному суду Дніпропетровської області через Павлоградський міськрайонний суд Дніпропетровської області протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя С. О. Бабій