Рішення № 34316380, 29.08.2013, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/5770/13-ц

Категорія 33

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(ЗАОЧНЕ)

29 серпня 2013 року Подільський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді -Гребенюка В. В. ,

при секретарі - Миколайцю Я. П., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інтертрансполіс», третя особа - ОСОБА_2, про стягнення страхового відшкодування, інфляційної складової та 3% річних, -

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 (надалі за текстом - ОСОБА_1.) звернувся до суду з позовом до приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інтертрансполіс» (надалі за текстом - ПрАТ «АСК «Інтертрансполіс»), третя особа - ОСОБА_2 (надалі за текстом - ОСОБА_2), про стягнення страхового відшкодування, інфляційної складової та 3% річних.

Зазначив, що 14.08.2012 року у м. Києві по вул. Лугова, 12, сталася дорожньо-транспортна пригода (надалі за текстом - ДТП), а саме ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Rover 8201», д.н.з. НОМЕР_5, не дав переваги в русі автомобілю «Mercedes Vito», д.н.з. НОМЕР_6, під керуванням ОСОБА_1, у зв'язку з чим було спричинено матеріальну шкоду.

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 26.09.2012 року ОСОБА_2 визнано винним. На момент скоєння ДТП, автомобіль Rover 8201», д.н.з. НОМЕР_5 був застрахований ПрАТ «АСК «Інтертрансполіс» згідно договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за полісом № АВ/ 1391364. На виконання вимог ст. 34 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» про ДТП було повідомлено ПрАТ «АСК «Інтертрансполіс» 16.08.2012 з наданням усіх підтверджуючих документів. Відповідно до листа ПрАТ «АСК «Інтертрансполіс» від 23.08.2012 року, заяву ОСОБА_1 про страховий випадок було прийнято до розгляду. Для визначення розміру страхового відшкодування ОСОБА_1, було замовлено звіт про оцінку збитку, спричиненого власнику автомобіля «Mercedes Vito», д.н.з. НОМЕР_6. Згідно даного звіту витрати на ремонт автотранспортного засобу становлять 41 441 грн. 13 коп. У зв'язку з тривалою невиплатою страхового відшкодування ОСОБА_1 просив стягнути пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ за період з 27.12.2012 року по 15.04.2013 року, що становить 1 867 грн. 25 коп. Крім того, ОСОБА_1 просив стягнути суму боргу з урахуванням індексу інфляції у розмірі 41 грн. 36 коп. та 3% річних від простроченої суми у розмірі 374 грн. 67 коп. В зв'язку з чим, ОСОБА_1 звернувся за захистом порушеного права до суду.

До початку судового засідання представник ОСОБА_1 подав заяву про розгляд справи за його відсутності, в своїй заяві вказав, що позов підтримує з тих же підстав, що викладені у позові, крім того зазначив, що не заперечує щодо винесення заочного рішення.

Третя особа ОСОБА_2 в судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив.

ПрАТ «АСК «Інтертрансполіс» в судові засідання не з'явилося, про день, час і місце розгляду справи повідомлялося належним чином. Так, в судові засідання викликалося судовими повістками зі зворотними повідомленнями про явку в судове засідання 17.06.2013 року, 02.08.2013 року, 29.08.2013 року (а.с. 69, 71- 73, 76, 78, 83 - 88).

Згідно зі ст. 74 ЦПК України судові повістки - про виклик та телеграми зі зворотнім повідомленням направлялись за зареєстрованим у вставленому законом порядку місця проживання фізичної особи - відповідача. У разі ж їх відсутності за даною адресою, вважається, що судовий виклик вручений належним чином. Повідомлення про причини неявки до суду від відповідача не надходило.

У разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений і від якого не надійшло повідомлення про причини неявки, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи (ч. 4 ст. 169 та ст. 224 ЦПК України).

Зважаючи на вищевикладене та відсутність заперечень представника позивача, суд приходить до висновку про можливість розгляду позову у відсутності відповідачів та постановлення заочного рішення по справі.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши обставини справи, на яких ґрунтується позов, суд приходить до висновку про часткове задоволення позову виходячи з наступних підстав.

Як встановлено судом, 14.08.2012 року у м. Києві по вул. Лугова, 12, сталася ДТП, а саме ОСОБА_2 керуючи автомобілем «Rover 8201», д.н.з. НОМЕР_5, не дав переваги в русі автомобілю «Mercedes Vito», д.н.з. НОМЕР_6, під керуванням ОСОБА_1, у зв'язку з чим було спричинено матеріальну шкоду (а.с. 7 - 9).

Постановою Оболонського районного суду м. Києва від 26.09.2012 року ОСОБА_2 притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП (а.с. 9).

На момент скоєння ДТП, автомобіль Rover 8201», д.н.з. НОМЕР_5 був застрахований ПрАТ «АСК «Інтертрансполіс» згідно договору обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів за полісом № АВ/ 1391364 (а.с. 10).

Для визначення розміру страхового відшкодування ОСОБА_1, було замовлено звіт про оцінку збитку, спричиненого власнику автомобіля «Mercedes Vito», д.н.з. НОМЕР_6., згідно якого величина вартості матеріального збитку нанесеного власнику КТЗ в результаті його пошкодження складає 41 441 грн. 13 коп. (а.с. 20 - 43)

16.08.2012 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на адресу ПрАТ «АСК «Інтертрансполіс» було подано спільне повідомлення про настання страхового випадку (а.с. 44)

Правовідносини, що виникли між сторонами, крім загальних норм цивільного законодавства врегульовані спеціальним законодавством у сфері страхування ЗУ «Про страхування» та ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно до ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна є обов'язковою при визначенні збитків або розміру відшкодування.

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» даний вид страхування здійснюється з метою відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров'ю та/або майну потерпілих унаслідок ДТП та захисту майнових інтересів страхувальників.

У відповідності до ст. 6 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховим випадком є подія, внаслідок якої заподіяна шкода третім особам під час ДТП, яка сталася за участю транспортного засобу страхувальника і внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована за договором.

Статтею 28 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» від 01.07.2004 року визначено шкоду, яка заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, як шкоду, пов'язану: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров'я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Статтею 1187 Цивільного Кодексу України (надалі за текстом - ЦК України) передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоду було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

За визначенням ст. 9 ЗУ «Про страхування» страхова виплата - грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та (або) розміри страхових виплат визначаються за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування - страхова виплата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку. Страхове відшкодування не може перевищувати розміру прямого збитку, якого зазнав страхувальник.

За правилом ст. 25 ЗУ «Про страхування» здійснення страхових виплат і виплата страхового відшкодування проводиться страховиком згідно з договором страхування або законодавством. Цим Законом встановлено, що при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи. Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов'язана з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу (ст. ст. 22, 28 Закону).

Стаття 9 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначає ліміти відповідальності страховика.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування», страхова компанія при настанні страхового випадку сплачує страхувальнику страхове відшкодування.

Згідно ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Однак, згідно ст. ст. 10, 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ст. ст. 27 - 30 ЦПК України засобами доказування в цивільній справі є пояснення сторін і третіх осіб, показання свідків, письмові докази і висновки експертів. Суд приймає до розгляду лише ті докази, які мають значення для справи. Обставини, які за законом повинні бути підтвердженні певними засобами доказування не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування. Кожна сторона має довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Стаття 57 ЦПК України передбачає, що доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Згідно ч. 4 цієї ж статті доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а відповідно до ч. 2 ст. 59 цього ж Кодексу обставини справи, які за законом мають бути підтверджені засобами доказування, не можуть бути підтверджені іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених статтею 61 ЦПК України.

У відповідності до ст. 34 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик терміново, але не пізніше трьох робочих днів (враховуючи день отримання письмового повідомлення про страховий випадок), зобов'язаний направити аварійного комісара або експерта на місце настання страхового випадку та/або до місцезнаходження пошкодженого майна для визначення причин настання страхового випадку та розміру збитків. Якщо у визначений строк аварійний комісар або експерт не з'явився, потерпілий має право самостійно обрати аварійного комісара або експерта для визначення розміру шкоди. У такому випадку страховик зобов'язаний відшкодувати потерпілому витрати на проведення експертизи.

Згідно п. 32.7 ст. 32 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» відповідно до цього Закону страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу.

Як встановлено судом, згідно звіту про оцінку вартості збитку нанесеного власнику пошкодженого транспортного засобу № 31/08/12 величина вартості матеріального збитку нанесеного власнику КТЗ в результаті його пошкодження складає 41 441 грн. 13 коп., дана величина була обрахована оцінювачем з урахуванням величини втрати товарної вартості, визначеної оцінювачем у розмірі 3 014 грн. 91 коп., а згідно п. 32.7 ст. 32 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик не відшкодовує шкоду, пов'язану із втратою товарної вартості транспортного засобу, а відтак, суд приходить до висновку про відсутність правових підстав для стягнення з ПрАТ «АСК «Інтертрансполіс» на користь ОСОБА_1 суми страхового відшкодування у розмірі 41 441 грн. 13 коп. З урахуванням чого, з ПрАТ «АСК «Інтертрансполіс» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сума страхового відшкодування у розмірі 38 426 гривень 22 копійки

Відповідно до п. 37.2. ст. 37 ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» за кожен день прострочення виплати страхового відшкодування з вини страховика або МТСБУ особі, яка має право на отримання такого відшкодування, сплачується пеня з розрахунку подвійної облікової ставки Національного банку України, яка діє у період, за який нараховується пеня.

Сума невиплаченого страхового відшкодування за мінусом втрати товарної вартості складає 38 426 грн. 22 коп., а відтак пеня за кожен день прострочення з 27.12.2012 року по 15.04.2013 року становить 1 732 грн. 94 коп.

Розрахунки ОСОБА_1 в цій частині, з посиланням на належні та допустимі докази, ПрАТ «АСК «Інтертрансполіс» спростовані не були.

Згідно ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, за вимогою кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми.

Сума невиплаченого страхового відшкодування за мінусом втрати товарної вартості складає - 38 426 грн. 22 коп., а відтак сума боргу з урахуванням індексу інфляції з 27.12.2012 року по 15.04.2013 року складає - 38 грн. 64 коп., сума боргу з урахуванням трьох процентів річних від простроченої суми становить - 347 грн. 41 коп.

Розрахунки ОСОБА_1 в цій частині, з посиланням на належні та допустимі докази, ПрАТ «АСК «Інтертрансполіс» спростовані не були.

За таких обставин суд, на основі з'ясованих обставин, на які посилались сторони, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які піддягають застосуванню до цих правовідносин, прийшов до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з ПрАТ «АСК «Інтертрансполіс» на користь ОСОБА_1 суму страхового відшкодування у розмірі - 38 426 грн. 22 коп., пеню у розмірі - 1 732 грн. 94 коп., 3 % річних у розмірі - 347 грн. 41 коп. та інфляційну складову у розмірі - 38 грн. 64 коп.

Враховуючи, що позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, відповідно до ст. 88 ЦПК України, з ПрАТ «АСК «Інтертрансполіс» на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню судовий збір у розмірі 405 гривень 45 копійок.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 1187, 1192 ЦК України, положеннями ЗУ «Про обов'язкове страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», ЗУ «Про страхування», Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», ст. ст. 5, 6, 8, 10, 11, 60, 79, 88, 208, 209, 212 - 215, 224 - 233, 294 ЦПК України, -

В И Р І Ш И В :

Позов ОСОБА_1 до приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «Інтертрансполіс», третя особа - ОСОБА_2, про стягнення страхового відшкодування, інфляційної складової та 3% річних - задовольнити частково;

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІнтерТрансПоліс» (Код ЄДРПОУ 31451838) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) суму страхового відшкодування у розмірі - 38 426 (тридцять вісім тисяч чотириста двадцять шість) гривень 22 копійки;

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІнтерТрансПоліс» (Код ЄДРПОУ 31451838) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) пеню у розмірі - 1 732 (одна тисяча сімсот тридцять дві) гривні 94 копійки, 3 (три) проценти річних у розмірі 347 (триста сорок сім) гривень 41 копійка, інфляційну складову у розмірі 38 (тридцять вісім) гривень 64 копійки;

В іншій частині в задоволенні позовних відмовити;

Стягнути з приватного акціонерного товариства «Акціонерна страхова компанія «ІнтерТрансПоліс» (Код ЄДРПОУ 31451838) на користь ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_4) судовий збір у розмірі 405 (чотириста п'ять) гривень 45 копійок;

Рішення може бути переглянуте судом за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії;

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленого ЦПК України;

Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду м. Києва шляхом подання апеляційної скарги через Подільський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення;

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого ЦПК України.

Суддя В. В. Гребенюк