Вирок № 34315892, 05.09.2013, Франківський районний суд м. Львова

1326/3881/2012

1/465/84/13

Вирок

Іменем України

05.09.2013 р. Франківський районний суд м. Львова в складі:

головуючої-судді - Мартинишин М.О.

при секретарі - Матвієнко А.В.

з участю прокурора - Дудинської Т.М.

адвоката - ОСОБА_2.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові кримінальну справу про обвинувачення

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м.Львова, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, з середньою-спеціальною освітою, раніше не судженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1.

відданого до суду за ст. 185 ч.3 КК України, -

ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_5, уродженця м.Львова, українця, громадянина України, не працюючого, одруженого, з середньою-спеціальною освітою, раніше не судженого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2.

відданого до суду за ст. 185 ч.3 КК України, -

ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, уродженця с.Великі Дідушиці Стрийського району Львівської області, українця, громадянина України, працюючого водієм експедитором на Володимиро-Волинській птахофабриці, одруженого, з середньою освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_4, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_3, раніше судженого:

- 02.04.2010 року Личаківським районним судом м.Львова за ч.1 ст.309 КК України до двох років позбавлення волі, на підставі ст. ст.75 КК України від відбування покарання звільнений з іспитовим строком до двох років;

відданого до суду за ст. 198 КК України, -

в с т а н о в и в :

ОСОБА_3 разом із ОСОБА_4, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, 07.10.2010 року, в проміжку часу з 12.30 до 13.15 год. зайшли у приміщення Державного професійно-технічного навчального закладу «Міжрегіональне вище професійне училище автомобільного транспорту та будівництва», що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Пулюя, 28, після чого безперешкодно проникли у роздягалку, що знаходиться на другому поверсі вищевказаного приміщення та продовжуючи свій злочинний умисел на таємне викрадення чужого майна, переслідуючи корисливу зацікавленість, згідно попередньої домовленості заволоділи: мобільним телефоном марки Nokia 1208, ІМЕІ: НОМЕР_2, вартістю 120 гривень, в якому знаходилася сім картка оператора мобільного зв'язку «Київстар» № НОМЕР_1, вартістю 30 гривень, на рахунку якої кошти були відсутні, чим спричинили потерпілому ОСОБА_6 матеріальні збитки на суму 150 гривень; мобільним телефоном LG-KP 320, IMEІ: НОМЕР_3, в середині якого знаходилась картка пам'яті об'ємом 128 Мб, вартість мобільного телефону із карткою пам'яті становить 90 грн., крім цього в мобільному телефоні знаходилась картка оператора мобільного зв'язку «Діджус» НОМЕР_4, вартістю 30 грн., на рахунку якої кошти були відсутні, чим спричинили потерпілому ОСОБА_7 матеріальні збитки на суму 120 гривень; мобільним телефоном Nokia 1100, IMEІ: НОМЕР_5, вартістю 80 гривень, в якому знаходилась картка оператора мобільного зв'язку «Лайф» НОМЕР_6, вартістю 40 гривень, чим спричинили потерпілому ОСОБА_8 матеріальних збитків на суму 120 гривень. Після цього покинули місце злочину прихопивши з собою викрадене майно.

07.10.2010 року близько 15 год. 30 хв., ОСОБА_5 перебуваючи в квартирі гр.ОСОБА_3 за адресою: АДРЕСА_1, повідомив ОСОБА_9 та ОСОБА_4, що у нього зламався мобільний телефон, після чого, останні запропонували ОСОБА_5 мобільний телефон Nokia 1208 та повідомили, що даним мобільним телефоном вони заволоділи незаконно та можуть надати цей телефон у користування ОСОБА_5 В свою чергу ОСОБА_5, маючи умисел на заздалегідь не обіцяне отримання та зберігання майн, завідомо одержаного злочинним шляхом, одержав для зберігання та користування мобільний телефон Nokia 1208, ІМЕІ: НОМЕР_2.

Підсудний ОСОБА_3 у судовому засіданні повністю визнав свою вину у скоєнні крадіжки та дав покази аналогічні до фабули обвинувачення, свої дії пояснив необдуманістю та неусвідомленням можливих наслідків, просить суворо не карати.

Підсудний ОСОБА_4 у судовому засіданні повністю визнав свою вину у скоєнні крадіжки та дав покази аналогічні до фабули обвинувачення, свої дії пояснив необдуманістю та неусвідомленням можливих наслідків, просить суворо не карати.

Підсудний ОСОБА_5 у судовому засіданні повністю визнав свою вину в отриманні та зберіганні майна, завідомо одержаного злочинним шляхом та дав покази аналогічні до фабули обвинувачення, свої дії пояснив необдуманістю та неусвідомленням можливих наслідків, просить суворо не карати.

Крім визнання вини підсудним, їх вина підтверджується зібраними по справі доказами, дійсність і достовірність яких учасниками судового слідства не оспорюється.

Винуватість підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 у вчиненні крадіжки підтверджується доказами, а саме: показаннями ОСОБА_3, який повідомив, що ОСОБА_3 разом із ОСОБА_4, маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, 07.10.2010 року, в проміжку часу з 12.30 до 13.15 год. зайшли у приміщення Державного професійно-технічного навчального закладу «Міжрегіональне вище професійне училище автомобільного транспорту та будівництва», що знаходиться за адресою: м.Львів, вул.Пулюя, 28, щоб провідати свою знайому ОСОБА_10, з якою ОСОБА_3 підтримує тісні стосунки. Спочатку в обох підсудних був намір пограти у теніс. Доходячи до кімнати, де знаходився тенісний стіл, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 помітили, що двері спортзалу також відкриті. У спортзалі знаходились хлопці, в той час як ОСОБА_3 достеменно знав, що у групі ОСОБА_10 навчаються лише дівчата. В роздягалці підсудні ОСОБА_3 та ОСОБА_4 помітили чоловічий одяг, залишений студентами, які займалися в спортзалі. В цей час в ОСОБА_3 та ОСОБА_4 виник намір оглянути вміст кишень верхнього одягу, який висів у роздягалці, та забрати собі цінні речі у випадку їх виявлення. В одній з курток ОСОБА_3 виявив мобільний телефон Nokiaта сховав його у кишеню власної куртки. ОСОБА_4 заволодів двома мобільними телефонами марок NokiaтаLG. Після скоєної крадіжки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 повернулися до квартири ОСОБА_3.

Згодом до квартири прийшов ОСОБА_5, який повідомив ОСОБА_9 та ОСОБА_4, що у нього зламався мобільний телефон, після чого, останні запропонували ОСОБА_5 мобільний телефон Nokia 1208 та повідомили, що даним мобільним телефоном вони заволоділи незаконно та можуть надати цей телефон у користування ОСОБА_5ОСОБА_5 погодився отримати у користування запропонований телефон.

Підсудний ОСОБА_4 надав пояснення, аналогічні, показанням ОСОБА_3.

Потерпілий ОСОБА_8 повідомив, що влітку 2008 року він придбав мобільний телефон Nokia 1100, IMEІ: НОМЕР_5 голубого кольору. 07.10.2010 року о 13.15 год, ОСОБА_8 з одногрупниками зайшов у роздягалку Державного професійно-технічного навчального закладу «Міжрегіональне вище професійне училище автомобільного транспорту та будівництва», студентом якого він є з наміром забрати залишену там куртку. Одягнувшись, потерпілий ОСОБА_8 у кишені власної куртки не виявив свого мобільного телефону, який він там залишив. Тоді ОСОБА_8 звернувся до своїх одногрупників з проханням не жартувати і віддати його телефон. Коли студенти почали перевіряти власні кишені то двоє з них виявили відсутність і власних мобільних телефонів. Так, ОСОБА_6 повідомив, що пропав його мобільний телефон марки Nokia 1208, ІМЕІ: НОМЕР_2, в якому знаходилася сім картка оператора мобільного зв'язку «Київстар» № НОМЕР_1, вартістю 30 гривень, на рахунку якої кошти були відсутні. ОСОБА_7 повідомив, що зник також і його мобільний телефонмакриLG-KP 320, IMEІ: НОМЕР_3, в середині якого знаходилась картка пам'яті об'ємом 128 Мб, крім цього в даному мобільному телефоні знаходилась картка оператора мобільного зв'язку «Діджус» НОМЕР_4, на рахунку якої кошти були відсутні.

Потерпілий ОСОБА_7 дав покази, що 28.02.2009 року в магазині «Мобіманія» на вул.Клепарівскій, 2 у м.Львові він придбав мобільний телефон марки Nokia 1208, ІМЕІ: НОМЕР_2. Пояснення ОСОБА_7 стосовно обставин зникнення його мобільного телефону співпадають з поясненнями ОСОБА_8

Потерпілий ОСОБА_6 повідомив, що 16.09.2008 року його мати в магазині, розташованому на вул.Гнатюка, 4 у м.Львові придбала мобільний телефон марки Nokia 1208, ІМЕІ: НОМЕР_2 та подарувала йому. З цього часу до 07 жовтня 2010 року ОСОБА_6 користувався даним мобільним телефоном. Пояснення ОСОБА_6 стосовно обставин зникнення його мобільного телефону співпадають з поясненнями потерпілого ОСОБА_8 та потерпілого ОСОБА_7

Свідок ОСОБА_10 у судовому засіданні повідомила, що вона підтримує дружні стосунки із ОСОБА_3, який заходив до навчального закладу «Міжрегіональне вище професійне училище автомобільного транспорту та будівництва» щоб провідати її, оскільки в такий заклад може зайти будь-хто з людей.

Вина підсудного ОСОБА_5 підтверджується показаннями самого підсудного ОСОБА_5, які повністю узгоджуються з показаннями підсудних ОСОБА_3 та ОСОБА_4 стосовно обставин отримання ним телефона Nokia.

Також вина підсудного ОСОБА_5 доведена показами свідка ОСОБА_11, який повідомив, що на початку жовтня 2010 року близько 10,00 год. Зустрівся з ОСОБА_5 В обідній час ОСОБА_11 зателефонував ОСОБА_3 та попроси дати слухавку ОСОБА_5. В телефонній розмові ОСОБА_3 запросив ОСОБА_5 та ОСОБА_11 до себе в гості. У квартирі ОСОБА_3 останній передав ОСОБА_5 телефон Nokia. Про те, що телефон викрадений ОСОБА_11 не знав.

Крім того вина підсудних ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 підтверджується зібраними доказами: протоколом вилучення у ОСОБА_4 та протоколом вилучення у ОСОБА_5Б, протоколом очної ставки між ОСОБА_3 та ОСОБА_4, протоколом очної ставки між ОСОБА_3 та ОСОБА_5, висновком товарознавчої експертизи та протоколом огляду предметів від 17.11.2010 року.

Оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_3 у вчиненні таємного викрадення чужого мана, поєднаного з проникненням у приміщення, за попередньою змовою групою осіб доведена повністю і його дії правильно кваліфіковані органами досудового слідства за ч.3 ст.185 КК України.

Оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_4 у вчиненні таємного викрадення чужого мана, поєднаного з проникненням у приміщення, за попередньою змовою групою осіб доведена повністю і його дії правильно кваліфіковані органами досудового слідства за ч.3 ст.185 КК України.

Оцінивши зібрані по справі докази, суд вважає, що вина підсудного ОСОБА_5. у вчиненні в отриманні та зберіганні майна, завідомо отриманого злочинним шляхом доведена повністю і його дії правильно кваліфіковані органами досудового слідства за ст.198 КК України.

Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_9, суд враховує ступінь суспільної небезпеки скоєного ним злочину, особу підсудного, який раніше не суджений, на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, позитивно характеризується по місцю проживання, шкоду потерпілим відшкодовано, потерпілі претензій не мають, щиро розкаявся у скоєному та сприяв органам досудового слідства при розслідуванні даної справи, що є обставиною, яка пом'якшує покарання, обставина, які обтяжують покарання відсутні, а тому суд вважає, що покарання підсудному слід призначити у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України, оскільки його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_9, до вступу вироку в законну силу залишити - підписку про невиїзд.

Обираючи міру покарання підсудному ОСОБА_4, суд враховує ступінь суспільної небезпеки скоєного ним злочину, особу підсудного, який раніше не суджений, на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, позитивно характеризується по місцю проживання, має на утриманні дитину ОСОБА_12 - ІНФОРМАЦІЯ_12, шкоду потерпілим відшкодував, претензій до нього не мають, щиро розкаявся у скоєному та сприяв органам досудового слідства при розслідуванні даної справи, що є обставиною, яка пом'якшує покарання, обставина, які обтяжують покарання відсутні, а тому суд вважає, що покарання підсудному слід призначити у вигляді позбавлення волі із застосуванням ст.75 КК України, оскільки його виправлення можливе без ізоляції від суспільства.

Запобіжний захід засудженому ОСОБА_4, до вступу вироку в законну силу залишити - підписку про невиїзд.

Обираючи покарання підсудному ОСОБА_5, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, який раніше суджений, на обліку в психоневрологічному та наркологічному диспансерах не перебуває, наявність пом'якшуючих обставин, а саме: позитивно характеризується по місцю проживання та праці, має на утриманні дітей ОСОБА_13 - ІНФОРМАЦІЯ_13 та ОСОБА_14 - ІНФОРМАЦІЯ_14, щиро розкаявся у скоєному та сприяв органам досудового слідства при розслідуванні даної справи, обставина, які обтяжують покарання відсутні, а тому суд вважає, що покарання підсудній слід призначити з застосуванням ст.69 КК України у вигляді штрафу в розмірі 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Вирок Личаківського районного судом м. Львова від 02.04.2010 року, яким ОСОБА_5 було визнано винним за ч.1 ст.309 КК України та засуджено до позбавлення волі на 2(два) роки і на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки - виконувати самостійно.

Запобіжний захід засудженій до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

Стягнути із ОСОБА_3, ОСОБА_4 та ОСОБА_5 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Львівській області р/р №31259272210042; МФО 825014; ЄДРПОУ 25575150 по 172 (сто сімдесят дві) грн. 00 коп. за проведення експертизи.

Керуючись ст.ст.323,324 КПК України 1960 року, -

з а с у д и в :

ОСОБА_3 визнати винним за ч.3 ст.185 КК України та обрати йому покарання - 2 (два) роки позбавлення волі.

Згідно вимог ст.75 КК України звільнити засудженого від обраного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк - 1(один) рік.

У відповідності до ст.76 КК України зобов'язати засудженого не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти їх про зміну місця проживання.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_9 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

ОСОБА_4 визнати винним за ч.3 ст.185 КК України та обрати йому покарання - 2 (два) роки позбавлення волі.

Згідно вимог ст.75 КК України звільнити засудженого від обраного покарання з випробуванням, встановивши іспитовий строк - 1(один) рік.

У відповідності до ст.76 КК України зобов'язати засудженого не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти їх про зміну місця проживання.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_4 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 198 КК України з застосуванням ст.69 КК України та призначити покарання у вигляді штрафу в розмірі 850 (вісімсот п'ятдесят) гривень у дохід держави.

Вирок Личаківського районного судом м. Львова від 02.04.2010 року, яким ОСОБА_5 було визнано винним за ч.1 ст.309 КК України та засуджено до позбавлення волі на 2(два) роки і на підставі ст.75 КК України звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 2 роки - виконувати самостійно.

Міру запобіжного заходу ОСОБА_5 до вступу вироку в законну силу залишити підписку про невиїзд.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Львівській області р/р №31259272210042; МФО 825014; ЄДРПОУ 25575150 - 172 (сто сімдесят дві) грн. 00 коп. за проведення експертизи.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Львівській області р/р №31259272210042; МФО 825014; ЄДРПОУ 25575150 - 172 (сто сімдесят дві) грн. 00 коп. за проведення експертизи.

Стягнути із ОСОБА_5 на користь НДЕКЦ при УМВС України у Львівській області р/р №31259272210042; МФО 825014; ЄДРПОУ 25575150 - 172 (сто сімдесят дві) грн. 00 коп. за проведення експертизи.

Речові докази - мобільний телефон марки «LG-KP 320», IMEІ: НОМЕР_3 - повернути потерпілому ОСОБА_7; мобільним телефоном марки «Nokia 1100», IMEІ: НОМЕР_5 - повернути потерпілому ОСОБА_8 та мобільний телефон марки «Nokia 1208», ІМЕІ: НОМЕР_2 - повернути потерпілому ОСОБА_6./квитанція камери зберігання речових доказів Франківського РВ ЛМУ ГУМВСУ у Л/о №002683 від 17.11.2010 року(а.с.76)/.

На вирок може бути подано апеляцію до Апеляційного суду Львівської області протягом 15 діб з моменту проголошення.

Суддя: Мартинишин М.О.