Постанова № 34314267, 23.10.2013, Донецький апеляційний господарський суд

донецький апеляційний господарський суд

Постанова

Іменем України

22.10.2013 р. справа №905/3374/13

Донецький апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого:Принцевської Н.М.суддівЛомовцевої Н.В., Скакуна О.А. при секретарі судового засідання Трофимович Ю.М.за участю представників сторін: від позивача: не з»явивсявід відповідача:не з»явивсявід третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргуне з»явився Комунального підприємства «Саночистка», м. Кіровське Донецької областіна рішення господарського суду Донецької областівід12.09.2013р. у справі№ 905/3374/13 (суддя Сажнева М.В.)за позовомФізичної особи - підприємця ОСОБА_5, м. Кіровське Донецької областідо Комунального підприємства «Саночистка», м. Кіровське Донецької областітретя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачаТовариство з обмеженою відповідальністю «Техінтерторг», м.Донецькпростягнення 142 184,80 грн.

В С Т А Н О В И В:

Господарський суд Донецької області рішенням від 12.09.2013р. задовольнив позовні вимоги ФОП ОСОБА_5 про стягнення з відповідача боргу у розмірі 142 184,80 грн.

Відповідач, не погоджуючись з рішенням господарського суду, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення господарського суду Донецької області від 12.09.2013р. у справі № 905/3374/13 скасувати, прийняти постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог в повному обсязі, посилаючись на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, а також порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до винесення незаконного та необґрунтованого рішення по справі.

Позивач в судове засідання не з»явився, надав суду клопотання про відкладення розгляду справи у зв»язку з знаходженням у відрядженні.

Представник відповідача та представник третьої особи в судове засідання не з'явились, причини неявки суду не повідомили, про час, дату та місце розгляду справи повідомлені належним чином.

Суд залишає клопотання позивача без задоволення з огляду на те, що за приписами статті 28 Господарського процесуального кодексу України, громадяни можуть вести свої справи в господарському суді особисто або через представників, повноваження яких підтверджується нотаріально посвідченою довіреністю. Отже, позивач не був позбавлений можливості вирішити питання щодо призначення представника для представництва його інтересів відповідача в господарському апеляційному суді та надати своєму представнику відповідну довіреність. Крім того, документів на підтвердження знаходження позивача у відрядженні апеляційному суду не надано.

Колегія суддів Донецького апеляційного господарського суду у відповідності до ст.101 Господарського процесуального кодексу України за наявними у справі доказами повторно розглядає справу. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.

Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

Згідно ст. 181 Господарського кодексу України допускається укладання господарських договорів у спрощений спосіб, тобто шляхом обміну листами, факсограмами, телеграмами, телефонограмами тощо, а також шляхом підтвердження до виконання замовлення, якщо законом не встановлено спеціальні вимоги до форми та порядку укладання даного виду договорів.

На підтвердження наявності договірних відносин між сторонами по справі позивачем надано видаткові накладні № 6 від 29.07.2011 на суму 21 043,08 грн., № 5 від 31.08.2011 на суму 37 426,21 грн., № 9 від 30.09.2011 на суму 47 282,26 грн., № 6 від 25.10.2011 на суму 36 433,25 грн., копії талонів на отримання паливно-мастильних матеріалів, виданих відповідачем, відомості про отримання палива відповідачем, а також акт звірки по відпуску і отриманню ПММ між позивачем та відповідачем за період з 15.07.2011 по 25.10.2011 (оригінали яких були оглянуті судом першої інстанції в судовому засіданні).

Виходячи з аналізу матеріалів справи, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що зобов'язання сторін виникли в порядку статті 11 Цивільного кодексу України з конклюдентних дій юридичних осіб, які в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують права та обов'язки. Між сторонами фактично відбулись господарські відносини, які за своєю правовою природою є договором купівлі-продажу та підпадають під правове регулювання норм глави 54 Цивільного кодексу України.

Згідно до ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ст. 509 ЦК України у силу зобов'язання одна особа (боржник) зобов'язана здійснити на користь іншої особи (кредитора) певну дію, наприклад: передати майно, виконати роботу, оплатити кошти та інше або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його боргу, зобов'язання виникають з договору або інших підстав, які зазначені у статі 11 ЦК України.

За приписами статті 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших правових актів, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Вказане кореспондується з п.п.1, 7 ст. 193 Господарського кодексу України.

Судом першої інстанції зроблено висновок, що позивач свої зобов'язання за домовленістю виконав належним чином, поставив відповідачу товар на загальну суму 142 184,80 грн., а відповідач свої зобов'язання щодо оплати отриманої продукції не виконав, таким чином, вимоги позивача про стягнення боргу у вказаній сумі підлягають задоволенню.

З цим висновком погоджується й колегія суддів, виходячи з наступного.

Відповідно до Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення, який для надання йому юридичної сили доказовості в розумінні статті 34 ГПК України повинен мати крім обов'язкових реквізитів, додаткові в залежності від характеру операції.

Згідно ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинні документи для надання їм юридичної сили і доказовості повинні мати такі обов'язкові реквізити: назву підприємства, установи, від імені яких складено документ, назву документа (форми), дату і місце складання, зміст, обсяг та одиницю виміру господарської операції, посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність їх оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

До документів, що підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей відноситься, зокрема, накладна, форма якої є типовою формою первинного обліку, затвердженою відповідними нормативно-правовими актами.

Первинні документи, а саме видаткові накладні № 6 від 29.07.2011 на суму 21 043,08 грн., № 5 від 31.08.2011 на суму 37 426,21 грн., № 9 від 30.09.2011 на суму 47 282,26 грн., № 6 від 25.10.2011 на суму 36 433,25 грн., містять підпис керівника відповідача Ткачука О.В. та печатку підприємства відповідача про отримання товару; копії талонів на отримання паливно-мастильних матеріалів, виданих відповідачем, підписані начальником КП "Саночистка" Ткачуком О.В. та засвідчені штампом відповідача; відомості про отримання палива відповідачем містять підписи водіїв та номери автомобілів, яким було здійснено відпуск ПММ.

При здійсненні операції на одержання матеріальних цінностей має складатися довіреність, форма якої затверджена наказом Мінфіну України від 16.05.96р. № 99 "Про затвердження Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей".

Пунктом 2 Інструкції визначено, що сировина, матеріали, паливо, запчастини, інвентар та інші товарно-матеріальні цінності, а також нематеріальні активи, грошові документи і цінні папери відпускаються покупцям або передаються безоплатно тільки за довіреністю одержувача.

Відповідно до п. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Статтею 1 вказаного Закону визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Таким чином довіреність на одержання цінностей є первинним документом, що фіксує рішення уповноваженої особи (керівника) підприємства про уповноваження конкретної фізичної особи одержати для підприємства визначені перелік та кількість цінностей. Без довіреності не може бути створено інший первинний документ - накладну-вимогу, товарно-транспортну накладну, який є дозволом для здійснення господарської операції з відпуску цінностей.

Разом із тим, повноваження особи, що отримувала товар за видатковими накладними, на які посилається позивач в обґрунтування позовних вимог, підтверджуються належним чином засвідченою копією витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на 01.07.2011, де зазначено, що Ткачук О.В. уповноважений представляти юридичну особу (КП «Саночистка») та має право вчиняти дії від імені юридичної особи без довіреності, в тому числі підписувати договори, а також наказами про призначення начальника КП "Саночистка" та про звільнення з посади начальника КП "Саночистка" Ткачука О.В., який перебував на посаді начальника КП "Саночистка" в період здійснення спірних поставок.

Щодо акту звіряння взаємних розрахунків за період з 15.07.2011 по 25.10.2011, в якому відповідач підтвердив отримання від позивача ПММ, судова колегія зазначає, що у розумінні статей 9, 10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" акт звіряння взаєморозрахунків є зведеним обліковим документом, який фіксує стан розрахунків між сторонами, але не породжує будь-яких прав та обов'язків сторін, оскільки зобов'язання сторін підтверджуються первинними документами - договором, накладними, рахунками, актами приймання-передачі.

Виходячи з приписів чинного законодавства, акт звіряння не є первинним документом, а тому має юридичну силу лише разом із належно оформленими первинними документами.

Оскільки в матеріалах справи наявні первинні документи, які підтверджують наявність заборгованості відповідача перед позивачем, суд першої інстанції вірно прийняв акт в якості належного доказу, у сукупності із видатковими накладними, талонами на отримання ПММ та відомостями про отримання ПММ водіями.

Посилання відповідача на те, що спірне паливо було отримано відповідачем на виконання умов договору між КП "Саночистка" та ТОВ "Техінтерторг" про закупівлю товарів № 165 від 15.07.2011, обґрунтовано не прийняті місцевим господарським судом до уваги з огляду на те, що наявність вказаного договору про закупівлю не унеможливлює укладення відповідачем інших договорів або вчинення правочинів щодо поставки та отримання палива від інших осіб у період з 15.07.2011 по 25.10.2011.

Наявність договору зберігання №б/н від 15.07.2011, укладеного між ФОП ОСОБА_5 та ТОВ "Техінтерторг", жодним чином не свідчить про неможливість вчинення правочину між відповідачем та позивачем щодо поставки товару.

У видаткових накладних № 6 від 29.07.2011 на суму 21 043,08 грн., № 5 від 31.08.2011 на суму 37 426,21 грн., № 9 від 30.09.2011 на суму 47 282,26 грн., № 6 від 25.10.2011 на суму 36 433,25 грн. (а.с. 145-148) постачальником зазначено ПП ОСОБА_5, жодних посилань на договір закупівлі товару № 165 від 15.07.11р., або на договір зберігання № б/н від 15.07.11р. в них не міститься.

Крім того, предметом договору зберігання та видачі ПММ від 15.07.2011 є зобов'язання зберігача (позивача по справі) щодо збереження ПММ за найменуванням, якістю, строком збереження та іншими умовами договору, а володілець (третя особа по справі) взяв на себе зобов'язання прийняти цей товар назад. Умов того, що зберігач (позивач) має право чи зобов'язаний передавати прийнятий на збереження товар третім особам, вказаний договір не містить.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність позивачем факту отримання відповідачем товару.

Відповідно до вимог ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів вважає, що норми чинного законодавства місцевим господарським судом застосовані правильно, рішення відповідає приписам матеріального та процесуального права, а також фактичним обставинам справи, а мотиви, з яких подана апеляційна скарга, не можуть бути підставою для скасування рішення, оскільки спростовуються вищевикладеним.

Відповідно до ст. 49 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на заявника.

Керуючись ст. ст. 99, 101, 102, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Донецький апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу на рішення господарського суду Донецької області від 12 вересня 2013 року по справі № 905/3374/13 - залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Донецької області від 12 вересня 2013 року по справі № 905/3374/13 - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів з набрання постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Головуючий Н.М. Принцевська

Судді: Н.В. Ломовцева

О.А. Скакун

Надруковано 6 примірників:

1-позивачу;

1-відповідачу;

1-3-й особі

1-до справи;

1-ГСДО;

1-ДАГС