Рішення № 34313916, 21.10.2013, Господарський суд Луганської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ 91016, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел./факс 55-17-32, inbox@lg.arbitr.gov.ua ___________________________ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

21 жовтня 2013 року Справа № 913/2491/13

Провадження №12/913/2491/13

позивача - Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк", м. Київ,

до відповідача - Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Діброва", м. Кремінна Луганської області,

про стягнення 46 339 грн. 39 коп. боргу, визначеного умовами мирової угоди

Суддя Палей О.С.при секретарі судового засіданняЛисенко В.П. За участю представників сторін: від позивача Чередниченко Н.Л., головний юрисконсульт, довіреність № 401 від 06.08.2013, ПАТ "УкрІнбанк"від відповідача Загребний О.О., виконавчий директор, наказ № 13/1 від 23.08.2008, СГВК "Діброва"

ОБСТАВИНИ СПРАВИ: стягнення 46 399 грн. 39 коп. заборгованості шостої черги, яка підлягає погашенню (оплаті) згідно умов мирової угоди, укладеної між Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Діброва", м. Кремінна Луганської області, в особі ліквідатора Колєжука А.С. та комітетом кредиторів, в особі голови комітету кредиторів, Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області, та затвердженої ухвалою господарського суду Луганської області від 18.01.2010 по справі №20/184б про банкрутство Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Діброва", у термін до 01.09.2011.

Сторони належним чином повідомлені судом про час і місце розгляду справи, за ухвалою від 03.10.2013.

З'ясувавши фактичні обставини справи, докази на їх підтвердження, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі розгляду справи та правової норми, яка підлягає застосуванню, суд

ВСТАНОВИВ:

Позивачем - Публічним акціонерним товариством "Український інноваційний банк", м. Київ - подано позов про стягнення з відповідача - Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Діброва", м. Кремінна, вул. Куйбишева, 100, ідентифікаційний код 03738516 - 46 399,39 грн. заборгованості перед банком шостої черги згідно умов мирової угоди, затвердженої ухвалою суду від 18.01.2010 по справі № 20/184б.

На обґрунтування поданого позову позивачем зазначене наступне.

Ухвалою господарського суду Луганської області від 18.01.2010 по справі №20/184б затверджено мирову угоду, укладену між Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Діброва", м. Кремінна Луганської області, в особі ліквідатора Колєжука А.С. та комітетом кредиторів, в особі голови комітету кредиторів, Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області.

Пунктом 1.3.5 резолютивної частини даної ухвали визначено заборгованість шостої черги, загалом 111 929,81 грн., у тому числі перед АТ "Укрінбанк" в особі Луганської філії у сумі 46 399,39 грн.

Відповідно до пункту 3.2.7 ухвали суду від 18.01.2010 заборгованість перед кредиторами шостої черги, вказаними в п. 1.3.5, підлягає погашенню у термін до 01.09.2011, у тому числі на користь АТ "Укрінбанк" в особі Луганської філії у сумі - 46 339,39 грн.

Ухвалу суду від 18.01.2010 банком було оскаржено. Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 01.03.2010 апеляційну скаргу АТ "Укрінбанк" залишено без задоволення, ухвалу господарського суду від 18.01.2010 у справі № 20/184б без змін.

У відповідності до вимог Закону України "Про господарські товариства" від 17.09.20008 № 514-VІ назву позивача - Акціонерного товариства "Український інноваційний банк" змінено на Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк". Публічне акціонерне товариство "Український інноваційний банк" є правонаступником за всіма правами та обов'язками АТ "Український інноваційний банк"

На даний час, вимоги суду, викладені в ухвалі суду від 18.01.2010 по справі №20/184б не виконані, кошти в сумі 46339,39 грн. позивачем не отримані, що спричинило звернення останнього з цим позовом до суду.

Відповідач відзивом №7 від 18.10.2013р. проти позовних вимог заперечує, посилаючись на те, що у сільськогосподарського виробничого кооперативу "Діброва" відсутня господарська діяльність та грошові кошти для погашення вимог банку; відповідач просить суд списати заборгованість по сплаті пені, яка визначена умовами мирової угоди.

Встановивши фактичні обставини справи, оцінивши доводи сторін та надані до матеріалів справи докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню в повному обсязі виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ухвалою господарського суду Луганської області від 18.01.2010 №20/184б затверджено мирову угоду, укладену між Сільськогосподарським виробничим кооперативом "Діброва", м. Кремінна Луганської області, в особі ліквідатора Колєжука А.С. та комітетом кредиторів, в особі голови комітету кредиторів, Рубіжанської об'єднаної державної податкової інспекції Луганської області, тобто угоду укладено на стадії судової процедури ліквідації.

За нормами статей 35-37 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року № 2343-XII в редакції Закону України від 30 червня 1999 року № 784-XIV, що діяла на дату укладення та затвердження мирової угоди, мирова угода є конкурсною угодою, яка охоплює всіх конкурсних кредиторів, які беруть участь у справі про банкрутство, та інтереси яких представляє представницький орган - комітет кредиторів, який виступає стороною мирової угоди.

Основна мета мирової угоди - через часткове ущемлення прав кредиторів сплатити борги (розстрочити, відстрочити, списати) та зберегти суб'єкт господарювання.

Слід зауважити, що провадженню у справах про банкрутство притаманне застосування специфічних способів захисту та особлива процедура. Процесуальні правовідносини, що складаються у такому провадженні, характеризуються специфічністю складу суб'єктів, юридичного змісту, об'єкту та юридичних фактів.

При цьому, Закон про банкрутство слід розглядати як законодавчий акт, що містить спеціальні норми, які мають пріоритет по відношенню до норм загальних щодо регулювання порядку провадження у справах про банкрутство, відновлення платоспроможності боржника, укладення мирової угоди між боржником та кредиторами, задоволення вимог кредиторів тощо.

Мирову угоду слід розглядати не тільки як багатосторонній правочин, у розумінні норм цивільного законодавства, а передусім, як окрему судову процедуру банкрутства, а, відтак, норми Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" є спеціальними по відношенню к нормам Цивільного Кодексу України.

Оскільки мирова угода є правочином, сторони такої угоди не позбавлені права вимагати виконання зобов'язань, що виникли з угоди, навіть по закінченні строку її дії.

Згідно з приписами п.5 ст. 39 Закону, мирова угода може бути розірвана за рішенням господарського суду, у тому числі, у разі невиконання боржником умов мирової угоди щодо не менш як третини вимог кредиторів.

Кредитори, вимоги яких були відновлені у зв'язку з розірванням мирової угоди, мають право звертатись зі своїми майновими вимогами до боржника в межах позовного провадження, або в межах іншої справи про банкрутство цього ж боржника.

Коли ж умови мирової угоди не виконуються боржником і коли така угода не розірвана, то тоді у кредитора виникає право вимагати оплати боргу на загальних підставах, тобто через позовне провадження.

Пунктом 8 мирової угоди встановлено, що кредитори мають право у разі невиконання Інвестором своїх обов'язків, пред'явити свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою.

Пунктом 9 мирової угоди, затвердженої ухвалою суду господарського суду Луганської області від 18.01.2010 по справі № 20/184б визначено, що у разі часткового невиконання боржником та інвестором умов даної мирової угоди, обсяг вимог, які кредитори мають право пред'явити боржнику, встановлюється з урахуванням погашеної заборгованості.

Відповідно до пункту 12 мирової угоди, угода є обов'язковою для боржника, інвестора та кредиторів.

Пунктом 8 статті 38 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено, що у разі невиконання мирової угоди кредитори можуть пред'явити свої вимоги до боржника в обсязі, передбаченому цією мировою угодою.

У тексті мирової угоди термін "погашення" є некоректним, проте за змістом угоди вбачається що під словосполученням "погашення" розуміється саме оплата боргів а не їх списання (пункти 3.2.1 - 3.2.7 мирової угоди).

Доводи боржника, що пеню за умовами мирової угоди слід було списати не можуть бути прийняті судом до уваги в даному позовному провадженні; мирова угода по справі про банкрутство №20/184б укладена у відповідності до вимог чинного законодавства, що перевірялося й судом при її затвердженні.

З огляду на вищезазначені норми Закону про банкрутство "консенсус", як спосіб волевиявлення, що притаманний цивільним багатостороннім правочинам, у мировій угоді, укладеній в межах справи про банкрутство, не застосовується.

Тобто у цій судовій процедурі наявні ознаки відсутності волі та волевиявлення як безпосередньо боржника, так і частини конкурсних кредиторів.

Внаслідок укладення мирової угоди виникла заміна первісного зобов'язання новим зобов'язанням між боржником та кредитором відповідно до мирової угоди.

Отже, у даному випадку розрахунок здійснюється не за кредитним договором, а в рахунок виконання зобов'язання за мировою угодою.

На підставі вищевикладеного суд дійшов висновку що позовні вимоги повністю обґрунтовані та підлягають задоволенню.

За правилами статті 49 Господарського процесуального кодексу України та пункту 4.1 Постанови Пленум Вищого господарського суду України, від 21.02.2013, № 7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог; при задоволенні позову в повному обсязі відшкодування витрат позивача, що пов'язані зі сплатою судового збору, покладається на відповідача.

Таким чином, з відповідача підлягає до стягнення на користь позивача судовий збір в сумі 1 720 грн. 50 коп.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

в и р і ш и в :

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Сільськогосподарського виробничого кооперативу "Діброва", м. Кремінна, вул. Куйбишева, б. 100, ідентифікаційний код 03738516 на користь Публічного акціонерного товариства "Український інноваційний банк", м. Київ, ідентифікаційний код 05839888, м. Київ, вул. Смирнова - Ласточкіна, 10-а, борг в сумі 46 399 грн. 39 коп., судові витрати в розмірі 1 720 грн. 50 коп. судового збору, на виконання рішення видати наказ.

В судовому засіданні 21.10.2013р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Повне рішення складено 24.10.2013р.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя О.С. Палей

Надр. 3 прим.

1 - до справи

2 - позивачу

3 - відповідачу

Вих. № 576

2

24.10.2013