Рішення № 34313783, 16.10.2013, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел. 284-18-98 РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 910/18157/13 16.10.13

За позовом Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал»

до Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі міста Києва"

про стягнення 5 764, 92 грн.

Суддя Пригунова А.Б.

Представники:

від позивача: Корнієнко Л.О.

від відповідача: Хлівнюк М.М.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал» звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі міста Києва" про стягнення заборгованості за договором № 34/1 від 07.05.2009 р. у розмірі 5 494, 84 грн., а також 3 % річних у розмірі 270, 08 грн. Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань щодо вартості обслуговування бюветного комплексу відповідно до умов вищевказаного договору.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 20.09.2013 р. порушено провадження у справі № 910/18125/13, призначено її до розгляду у судовому засіданні на 16.10.2013 р. за участю представників сторін, яких зобов'язано надати суду певні документи.

У процесі провадження у справі відповідач подав відзив на позовну заяву, у якому проти позову заперечив, мотивуючи свої заперечення тим, що у бюджеті міста Києва на 2012 та 2013 роки кошти на погашення заборгованості з обслуговування бюветних комплексів не передбачено.

У даному судовому засіданні представник позивача підтримав заявлені позовні вимоги.

Представник відповідача проти позову заперечив з підстав, викладених у відзиві на позов.

Відповідно до ст. 82 Господарського процесуального кодексу України рішення у даній справі прийнято у нарадчій кімнаті за результатами оцінки доказів, поданих сторонами, оригінали яких оглянуто у судовому засіданні.

У судовому засіданні 16.10.2013 р. на підставі ст. 85 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, Господарський суд міста Києва, -

ВСТАНОВИВ:

07.05.2009 р. між Відкритим акціонерним товариством «Акціонерна компанія «Київводоканал», правонаступником якого є Публічне акціонерне товариство «Акціонерна компанія «Київводоканал», та Комунальним підприємством "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду Святошинського району міста Києва", яке перейменовано у Комунальне підприємство "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі міста Києва", укладено договір про обслуговування бюветного комплексу № 34/1, за умовами якого позивач зобов?язався організувати та виконати роботи з технічного обслуговування артезіанської свердловини та інженерного обладнання бюветного комплексу по вул. Потапова у місті Києві.

Відповідно до п.п. 4.1., 4.2. договору вартість робіт з 01.02.2009 р. до 30.06.2009 р. становить 15 122, 99 грн. Відповідач здійснює оплату виконаних робіт щомісячно не пізніше 10 банківських днів після закінчення місяця, в якому проводилися роботи, на підставі підписаних сторонами актів виконаних робіт.

Договір, відповідно до п. 5.1., договір діє до 31.12.2009 р.

29.05.2009 р. та 30.06.2009 р. між сторонами підписані акти виконаних робіт по технічному обслуговуванню на бюветному комплексі за договором № 34/1 від 07.05.2009 р. на загальну суму 5 494, 84 грн.

Відповідно до додаткової угоди № 1 від 31.12.2009 р. до договору № 34/1 від 07.05.2009 р. оплату за виконані у 2009 році у розмірі 15 122, 99 грн. відтерміновано на 2010 рік.

Відповідно до додаткової угоди № 2 від 31.12.2010 р. до договору № 34/1 від 07.05.2009 р. оплату за виконані у 2009 році у розмірі 5 494, 84 грн. грн. відтерміновано на 2011 рік.

Обґрунтовуючи заявлені вимоги, позивач зазначає, що відповідач неналежним чином виконує умови договору № 23/1 від 07.05.2009 р. щодо оплати вартості технічного обслуговування бюветного комплексу, у зв'язку з чим у нього виникла заборгованість у розмірі 5 494, 84 грн.

Оцінюючи подані докази та наведені обґрунтування за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.

Проаналізувавши зміст договору № 34/1 від 07.05.2009 р., суд дійшов висновку, що за своїми правовими ознаками він є договором підряду, порядок укладення та виконання якого регулюється нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України.

Згідно зі ст. 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Відповідно до ст. 843 Цивільного кодексу України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.

Відповідно до ст. 854 Цивільного кодексу України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Частиною 1 ст. 530 Цивільного кодексу України вставлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Тож, в силу положень Цивільного кодексу України договірні зобов'язання є обов'язковими для виконання сторонами у порядку та у строк, визначений відповідним договором.

Договір, відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України, є обов'язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічні положення містяться і в Господарському кодексі України. Так, відповідно до ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договорів, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.

Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 614 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання.

При цьому, відсутність своєї вини відповідно до ч. 2 ст. 614 Цивільного кодексу України доводить особа, яка порушила зобов'язання.

Статтею 4-3 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами. Господарський суд створює сторонам та іншим особам, які беруть участь у справі, необхідні умови для встановлення фактичних обставин справи і правильного застосування законодавства.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Стосовно тверджень відповідача про відсутність бюджетного фінансування у 2012-2013 роках щодо погашення заборгованості з оплати послуг з обслуговування бюветного комплексу, суд відзначає, що за змістом ст. 96 Цивільного кодексу України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями.

В той же час положеннями ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України та ст. 193 Господарського кодексу встановлено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має викопуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Тож, виходячи з аналізу вищенаведених норм, відсутність бюджетних коштів передбачених у видатках відповідного бюджету не виправдовує бездіяльність Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі міста Києва" та не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання.

Аналогічні висновки викладені, зокрема, у постанові Верховного Суду України від 15.05.2012 р. № 11/446.

Тож, виходячи із наявних у справі документів, приймаючи до уваги обов'язок учасників процесу довести наявність обставин, якими вони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд дійшов висновку, що матеріалами справи підтверджується заборгованість Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі міста Києва" на суму 5 494, 84 грн.

Також позивач просить стягнути з відповідача 3 % річних від простроченої суми у розмірі 270, 08 грн. за період з 01.01.2012 р. до 20.08.2013 р.

Згідно зі ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Перевіривши правильність нарахування позивачем заявлених до стягнення сум 3 % річних, судом встановлено, що розрахунок позивача не перевищує, розмір відповідальності за порушення грошового зобов'язання, визначений судом, а відтак - вимоги позивача про стягнення 3 % річних за період з 01.01.2012 р. (дата виникнення заборгованості) до 20.08.2013 р. (дата, визначена позивачем самостійно) у розмірі 270, 08 грн. підлягають задоволенню судом.

Підсумовуючи вищенаведене, виходячи із заявлених позивачем вимог та наявних у справі доказів, суд дійшов висновку про задоволення позову у повному обсязі.

Витрати по сплаті судового збору відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача.

Враховуючи наведене, керуючись ст.ст. 32, 33, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва, -

ВИРІШИВ:

1. Позов Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» задовольнити.

2. Стягнути з Комунального підприємства "Дирекція з управління та обслуговування житлового фонду в Святошинському районі міста Києва" (03134, м. Київ, вул. Симиренка, 17, код ЄДРПОУ 36037999), з будь-якого рахунку, виявленого під час виконавчого провадження, на користь Публічного акціонерного товариства «Акціонерна компанія «Київводоканал» (01015, м. Київ, вул. Лецпцизька, 1-А, код ЄДРПОУ 03327664) заборгованість у розмірі 5 494, 84 (п'ять тисяч чотириста дев'яносто чотири грн. 84 коп.) грн., 270, 08 (двісті сімдесят грн. 08 коп.) грн. - 3 % річних та 1 720, 50 (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) грн. - судового збору.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Повне рішення складено 21.10.2013 р.

Суддя Пригунова А.Б.