Рішення № 34313751, 22.10.2013, Господарський суд Житомирської області

УКРАЇНА

Господарський суд

Житомирської області

___________

_______________

10002, м. Житомир, майдан Путятинський, 3/65

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Від "22" жовтня 2013 р. Справа № 906/1257/13

Господарський суд Житомирської області у складі:

судді Терлецької-Байдюк Н.Я.

за участю представників сторін:

від позивача: Поліщук О.Г. - довіреність №26/1 від 02.01.13р.;

від відповідача: не з'явився;

від третьої особи: Діхтяр О.В. - довіреність №249 від 14.05.2013р.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі справу

за позовом Виконавчого комітету Житомирської міської ради (м. Житомир)

За участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Управління капітального будівництва міської ради (м. Житомир)

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 (м. Житомир)

про стягнення 6416,00 грн.

Позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача 6416,00грн. за неналежне виконання договору №17 від 11.04.2011р. Витрати по сплаті судового збору просить покласти на відповідача.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі з підстав, зазначених у позовній заяві. Пояснив, що несплата замовником будівництва коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м.Житомира призводить до ненадходження коштів до цільового фонду, що в свою чергу унеможливлює повноцінний розвиток інфраструктури міста, що являється істотним порушенням чинного законодавства і суперечить інтересам громади міста.

Представник відповідача в засідання суду не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся вчасно і належним чином, оскільки ухвала суду направлялась відповідачеві на адресу, зазначену в позовній заяві.

Відповідно до п.11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 №01-8/123 "Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2006 році" зазначено, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Отже, суд вжив всі необхідні заходи для повідомлення відповідача своєчасно та належним чином про час і місце розгляду справи.

Проте, відповідач своїм правом на участь у судовому засіданні не скористався, а тому неявка відповідача належним чином повідомленого про дату, час та місце судового засідання не перешкоджає розгляду справи.

Відповідно до ст.75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та третьої особи, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Як вбачається з матеріалів справи, 11.04.2011р. між Виконавчим комітетом Житомирської міської ради (позивач) та Замовником будівництва ФОП ОСОБА_3 (відповідач) було укладено договір №17 на залучення коштів замовників будівництва на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Житомира (а.с.9), предметом якого є залучення коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Житомира (п.1.1 договору).

Назва та місце розташування об'єкта: Реконструкція власної квартири АДРЕСА_2 (п.2.2 договору).

Цільове призначення об'єкта: магазин непродовольчих товарів (п.1.3 договору).

Згідно п.2.1 договору замовник будівництва перераховує кошти на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Житомира в розмірі 10% - 12416,00грн. (Рішення міськвиконкому від 11.03.11 №163) єдиним платежем на рахунок цільового фонду соціально-економічного розвитку міста Житомира до прийняття об'єкта в експлуатацію.

Пунктом 3.1 договору визначено обов'язок замовника будівництва перераховувати кошти на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури в повному обсязі та в терміни, встановлені умовами цього Договору.

Відповідач в порушення умов договору перерахував пайовий внесок в сумі 6000,00грн., що також вбачається з листа управління капітального будівництва міської ради № 259 від 16.05.2013 р. (а.с.16).

21.01.2013р. позивач направив відповідачу лист-вимогу про сплату заборгованості у розмірі 6416,00грн. відповідно до п.2.1 договору № 17 від 11.04.11р. (а.с.11), який залишився без відповіді та задоволення.

Несплата відповідачем коштів на розвиток інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури м. Житомира стало приводом для звернення позивача за захистом порушеного права до суду.

Враховуючи встановлені обставини, суд дійшов наступних висновків.

Стаття 11 Цивільного кодексу України вказує, що цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, й серед підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, передбачає договори та інші правочини.

Як зазначено в ст. 174 Господарського кодексу України, господарські зобов'язання можуть виникати, зокрема, із господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідносини, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Таке ж положення містить іст.173 Господарського кодексу України, в якій зазначено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

У відповідності до ч.2 ст.40 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" замовник, який має намір щодо забудови земельної ділянки у відповідному населеному пункті, зобов'язаний взяти участь у створенні і розвитку інженерно-транспортної та соціальної інфраструктури населеного пункту, крім випадків, передбачених частиною четвертою цієї статті.

Згідно ч.3 цієї ж статті пайова участь у розвитку інфраструктури населеного пункту полягає у перерахуванні замовником до прийняття об'єкта будівництва в експлуатацію до відповідного місцевого бюджету коштів для створення і розвитку зазначеної інфраструктури.

Величина пайової участі у розвитку інфраструктури населеного пункту визначається у договорі, укладеному з органом місцевого самоврядування (відповідно до встановленого органом місцевого самоврядування розміру пайової участі у розвитку інфраструктури), з урахування загальної кошторисної вартості будівництва об'єкта, визначеної згідно з будівельними нормами, державними стандартами і правилами.

Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.629 ЦК України).

Згідно зі ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цих Кодексів, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Як визначає ст.32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення спору.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За змістом статті 33 Господарського процесуального кодексу України обов'язок доказування та подання доказів розподіляється між сторонами, виходячи з того, хто посилається на юридичні факти, які обґрунтовують його вимоги і заперечення.

Відповідач не подав до суду доказів на спростування позовних вимог, в тому числі доказів проведення розрахунків (платіжні доручення, виписки банківських установ щодо руху коштів, квитанції до прибуткових касових ордерів, тощо).

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позовні вимоги обґрунтовані, заявлені у відповідності до вимог чинного законодавства, підтверджуються належними доказами, які є в матеріалах справи, та підлягають задоволенню.

Витрати по сплаті судового збору по справі покладаються на відповідача.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 75, 82-85 ГПК України, господарський суд,

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, ід.номер НОМЕР_1)

- на користь Виконавчого комітету Житомирської міської ради (10014, м. Житомир, майдан С.П. Корольова, 4/2, код 04053625) - 6416,00грн. боргу, а також 1720,50грн. сплаченого судового збору.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Апеляційна скарга подається на рішення місцевого господарського суду протягом десяти днів з дня його оголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення, зазначений строк обчислюється з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя Терлецька-Байдюк Н.Я.

Віддрукувати:

1 - в справу

2 - відповідачу (рек. з повід.)