Рішення № 34313617, 15.10.2013, Господарський суд Донецької області

Господарський суд Д онецької області

83048, м. Донецьк, вул. Артема, 157 тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15.10.2013 Справа № 905/6336/13

Господарський суд Донецької області у складі судді Сажневої М.В., розглянувши матеріали справи

за позовомДержавного підприємства "Донецька залізниця"до Товариства з обмеженою відповідальністю "Група ТВР" простягнення 3 450,00 грн. за участю представників:

від позивачаЗагурська М.О. - представник за довіреністювід відповідачане з'явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

На розгляд господарського суду Донецької області передані позовні вимоги Державного підприємства "Донецька залізниця" про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Група ТВР" штрафу в сумі 3 450,00 грн. за неправильно зазначену у накладній масу вантажу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивачем здійснено перевезення вантажу (концентрат вугільний) у вагоні № 67353615 за накладною № 50461318. На станції призначення залізницею проведено перевірку маси вантажу, під час якої було виявлено розбіжності між фактичною масою вантажу у вагоні № 67353615 та відомостями, зазначеними у накладній, про що складено комерційний акт БН 721753/49 від 19.04.2013, у зв'язку з чим позивачем нарахований штраф за неправильне зазначення у накладній маси вантажу у розмірі 3 450,00 грн., який він просить стягнути з відповідача.

Відповідач відзиву та письмових пояснень на позов не подав, явку своїх представників в судові засідання не забезпечив. Ухвали про призначення розгляду справи та про її відкладення направлялись відповідачу рекомендованою кореспонденцією за юридичною адресою. Про місце, дату та час судового засідання відповідач був повідомлений належним чином, про що свідчить повідомлення про вручення рекомендованої поштової кореспонденції від 13.09.2013, яке містяться в матеріалах справи. Доказів на підтвердження поважних причин невиконання вимог ухвал суду та нез'явлення в судові засідання відповідач суду не надав. Заявлені позовні вимоги не заперечив.

Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України справа розглядається судом за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарський суд Донецької області

В С Т А Н О В И В:

16.04.2013 зі станції Гродівка Донецької залізниці Товариством з обмеженою відповідальністю "Група ТВР" (вантажовідправник) на адресу вантажоотримувача - Шахтоуправління "Покровське" на станцію Красноармійськ Донецької залізниці у вагоні №67353615 за залізничною накладною № 50461318 відвантажено вантаж: вугільний концентрат.

При оформленні зазначеної залізничної накладної відповідачем зазначено масу вантажу у вагоні № 67353615: нетто 59 800 кг, тара - 21 400 кг. Завантаження вагонів здійснювалось засобами вантажовідправника. В накладній також зазначено, що масу визначено на 150 тонних вагонних вагах.

18.04.2013 на станції призначення було складено акт загальної форми № 32015, відповідно до якого при прийманні потягу у вагоні № 67353615 встановлено завантаження вище бортів на 30 см, поверхня вантажу розрівнена, маркована вапном. Вагон подається для контрольного переваження.

19.04.2013 на станції Красноармійськ Донецької залізниці складено акт загальної форми, відповідно до якого при контрольному переваженні вагону № 67353615 встановлено, що вага брутто становить 80 100 кг, тара 21 400 кг, вага нетто 58 700 кг, що менше документу на 1 100 кг.

На станції призначення Красноармійськ Донецької залізниці був складений комерційний акт БН № 721753/49 від 19.04.2013, відповідно до якого проведено комісійне переважування вагону № 67353615 на 150 тонних вагонних тензометричних вагах залізниці та встановлено наступне: вагон № 67353615 за документом вага нетто 59 800 кг, тара 21 400 кг, фактично при переважуванні брутто 80 100 кг, тара 21 400 кг, нетто 58 700 кг, що менше ваги, зазначеної у документі, на 1 100 кг. Маркування вантажу не порушене.

Комерційний акт підписаний належними особами, зокрема: з боку залізниці - заступником начальника станції, двома комерційними агентами, з боку вантажоотримувача - уповноваженим представником. В акті зазначено, що посада завідуючого вантажним двором на станції призначення Красноармійськ Донецької залізниці відсутня за штатним розкладом.

Вказаний акт за своєю формою та змістом відповідає вимогам Статуту залізниць України та Правил складання актів, а тому визнається судом належним доказом на підтвердження факту невідповідності маси, зазначеної у накладній, та фактичної маси вантажу.

Відповідно до технічного паспорту на вагонні ваги № ВВЭТ-150 станції Красноармійськ Донецької залізниці, інтервал повірки ваг - 1 раз на шість місяців, інтервал контролю придатності ваг для зважування вантажів - 1 раз на 2 місяці. Остання повірка ваг проведена 07.12.2012, про що свідчить відповідний запис у технічному паспорті ваг.

Відповідно до ч.1 ст. 909 Цивільного кодексу України та ч. 1 ст. 307 Господарського кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити ввірений їй другою стороною (вантажовідправником) вантаж до пункту призначення в установлений законодавством чи договором строк та видати його уповноваженій на одержання вантажу особі (вантажоодержувачу), а вантажовідправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату.

За змістом ст. 307 Господарського кодексу України, ст. 909 Цивільного кодексу України договір перевезення вантажу укладається в письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням перевізного документа (транспортної накладної, коносамента тощо) відповідно до вимог законодавства. Перевізники зобов'язані забезпечувати вантажовідправників бланками перевізних документів згідно з правилами здійснення відповідних перевезень.

У разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами) (ст. 920 Цивільного кодексу України).

Згідно зі ст. 37 Статуту залізниць України під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. Маса вантажів визначається відправником. Спосіб визначення маси зазначається у накладній.

Статтею 6 Статуту залізниць України встановлено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони-одержувача.

Пунктом 28 Правил приймання вантажів до перевезення встановлено, що вантажі, завантажені відправниками у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони тощо), приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування (у т. ч. захисного) та кріплення у вагоні без перевірки маси та кількості вантажу.

Відповідно до ст. 24 Статуту залізниць України вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній.

Відповідно до ст. 129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин:

а) невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах;

б) у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу;

в) псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу;

г) повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу.

Відповідно до ст. 122 Статуту залізниць України за неправильно зазначені у накладній масу, кількість місць вантажу, його назву, код та адресу одержувача з відправника, порта стягується штраф у розмірі згідно зі статтею 118 цього Статуту. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли.

Аналогічне положення закріплено в п. 5.5 Правил оформлення перевізних документів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України № 644 від 21.11.2000.

Згідно з ч. 1 ст. 118 Статуту залізниць України за пред'явлення вантажу, який заборонено до перевезень або який потребує під час перевезення особливих заходів безпеки, та з неправильним зазначенням його найменування або властивостей з відправника, крім заподіяних залізниці збитків і витрат, стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення.

Провізна плата за перевезення вантажу у вагоні № 67353615 зазначена у накладній №50461318 та складає 690,00 грн.

Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.

Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

Відповідач доказів на спростування обставин, повідомлених позивачем, суд не надав.

Доказів на підтвердження відсутності вини вантажовідправника у невідповідності відомостей, зазначених у перевізному документі, фактичній масі вагону, відповідачем суду також не надано.

Оскільки саме відповідач, як відправник, визначив масу вантажу, заповнив і підписав накладну, яка є основним перевізним документом, надається залізниці відправником разом з вантажем, і є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, а згідно статті 24 Статуту вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності неточності або неповноти відомостей, зазначених ними у накладній, то позов підлягає задоволенню за рахунок відправника -відповідача у справі.

Позивачем, за неправильно зазначену у залізничній накладній № 50461318 масу вантажу у вагоні № 67353615, нарахований відповідачу штраф відповідачу в розмірі 3450,00 грн.

Відповідно до п. 27 Правил видачі вантажів при видачі вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для мінерального палива становить 1 % маси, зазначеної в перевізних документах, тобто у даному випадку 598,00 кг, що менше виявленої нестачі - 1 100кг;

Судом перевірено наданий позивачем розрахунок штрафу, у зв'язку з чим суд приходить до висновку, що вказаний розрахунок здійснено арифметично вірно та у відповідності до вимог чинного законодавства.

Відповідно до ч. 2 ст. 233 Господарського кодексу України, якщо порушення зобов'язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Відповідно до приписів п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд має право у виняткових випадках зменшити розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання.

Як встановлено судом, фактична маса вантажу у вагоні № 67353615 була меншою, ніж маса, зазначена у накладній, мало місце недовантаження, а отже підвищеного навантаження на рухомий склад не було. З огляду на те, що допущене відповідачем порушення не спричинило збитків для залізниці та інших учасників господарських відносин, навантаження у вагоні не перевищувало його вантажопідйомність, суд вважає за можливе, користуючись правом наданим п. 3. ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, зменшити розмір штрафу до 3 провізних плат, а саме до 2 070,00 грн.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати підлягають розподілу в порядку, що передбачений ст. 49 Господарського процесуального кодексу України.

Крім того, в п. 3.17.4 постанови Пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" № 18 від 26.12.2011 роз'яснено, що судовий збір у разі зменшення судом розміру неустойки покладається на відповідача повністю, без урахування зменшення неустойки, а тому судовий збір покладається на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 33, 34, 43, 44, 49, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Група ТВР" (83050, м.Донецьк, вул. Університетська, 36-а, ідентифікаційний код 37901996, з будь-якого рахунку виявленого державним виконавцем під час виконання рішення) на користь Державного підприємства "Донецька залізниця" (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 68, ідентифікаційний код 01074957) штраф у розмірі 2 070 (дві тисячі сімдесят) грн. 00 коп. та судовий збір у розмірі 1 720 (одна тисяча сімсот двадцять) грн. 50 коп.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

3. В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Дата складення повного рішення 21.10.2013.

Суддя М.В. Сажнева