Рішення № 34313597, 17.10.2013, Господарський суд Дніпропетровської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.10.13р. Справа № 904/6105/13

За позовом Державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ, в особі Відокремленого підрозділу "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень", м. Дніпропетровськ

до Публічного акціонерного товариства "Північний гірничо - збагачувальний комбінат", м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область

про стягнення 14 835, 00 грн.

Суддя Коваленко О.О.

Представники:

від позивача - Хлабистін Д.М., представник, довіреність №27 від 01.01.2013р.

від відповідача - Зеркін А.С., представник

СУТЬ СПОРУ:

Розглядається позовна заява державного підприємства "Придніпровська залізниця", м. Дніпропетровськ - далі по тексту - позивача до публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат", Тернівський район, м.Кривий Ріг, Дніпропетровська область - далі по тексту - відповідача про стягнення з відповідача на користь позивача штраф за невірно зазначену масу вантажу у розмірі 14835,00грн.

Додатково позивач просить суд стягнути з відповідача на свою користь 1720,50грн. судового збору.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач неправильно зазначив масу вантажу у накладній № 46801049, про що складено комерційні акти АА № 043747/1 та АА № 043747/1 від 07.02.13р., які стали підставою для застосування ст.122 Статуту залізниць України та звернення позивача до суду з позовною заявою про стягнення 14835,00грн. штрафу за невірно зазначену масу вантажу з відповідача.

За результатами розгляду позовної заяви за вих.№ НЮС-1/384 від 05.08.13р. ухвалою суду від 07.08.13р. порушено провадження по справі та призначено слухання.

За результатами повторного автоматичного перерозподілу здійсненого на підставі розпорядження № 989 від 11.09.13р. справу № 904/6105/13 розподілено на суддю господарського суду Дніпропетровської області Коваленко О.О.

13.09.13р. суддя господарського суду Дніпропетровської області Коваленко О.О. прийняв справу № 904/6105/13 до свого провадження та призначив до розгляду на 01.10.13р.

Відповідно до п.3.9.1. постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце розгляду судом справи у разі виконання останнім вимог частини першої статті 64 та статті 87 Господарського процесуального кодексу України. У разі присутності сторони або іншого учасника судового процесу в судовому засіданні протокол судового засідання, в якому відображені відомості про явку сторін (пункт 4 частини другої статті 811 ГПК), є належним підтвердженням повідомлення такої сторони (іншого учасника судового процесу) про час і місце наступного судового засідання. За змістом цієї норми, зокрема, в разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом.

Сторони належним чином повідомлені про час та місце судового засідання, що підтверджується відомостями відображеними в протоколах судового засідання.

Відповідач надав суду відзив на позов, позовні вимоги не визнає в повному обсязі посилаючись на те, що по-перше, відомості зазначені в накладній є правильними та точними, так як маса вантажу визначена відповідачем на 150-тонному вагонному пристрої та склала 3682300кг, про що зазначено у відповідній графі залізничної накладної № 46801049. Вищезазначений вантаж навантажений в вагони власності товариства з обмеженою відповідальністю "ИВК" та закріплений МТУ МО-10/130.4. 08.12.12р. відповідач завантажив окатиші залізорудні у вагони, в тому числі у вагон № 52725959 по залізничній накладній №46801049, способом навалу та подав їх до забирання позивачем на ст.Терни Придніпровської залізниці; по-друге, відповідач вважає, що позовні вимоги позивача спростовуються інформацією зазначеною в комерційному акті та акті загальної форми, а саме: над люками 1-2 на всю ширину спірного вагону вантаж розміщений на дні вагону висотою 800мм, на поверхні вантажу наявний водний покров, на хребтовій балці під 1-2 люками наявні сліди вантажу, що перевозиться, відповідач вважає, що зазначена інформація свідчить про втрату та псування вантажу саме під час перевезення; по-третє, відповідач вважає, що сукупність представлених в матеріалах справи фактів свідчить, що позивачем належним чином не доведено факт неправильно зазначеної маси вантажу або недовантаження вантажу у вагоні № 52725959 по залізничній накладній № 46801049; по-четверте, відповідач вважає, що позивач не надав суду доказів контрольного зважування вантажу маршрутів в цілому, а також доказів того, що відповідач перевищив норму недостачі вантажу. Відповідач у відзиві на позов посилається на нормативну базу, яка на його думку доводить відсутність його вини у зазначені в накладній невірної маси вантажу, однак конкретні факти не наводить.

01.10.13р. в судове засідання з'явився представник позивача, представник відповідача в судове засідання не з'явився, звернувся до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи на іншу дату. За результатами судового засідання розгляд справи відкладено до 17.10.13р.

17.10.13р. в судове засідання з'явилися сторони та підтримали свої правові позиції. За результатами судового засідання справу було розглянуто за участю повноважних представників сторін за наявними в ній матеріалами та оригіналами документів наданих сторонами додатково на вимоги суду в судове засідання в обґрунтування своїх позовних вимог і своїх позовних заперечень. У судовому засіданні, в порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України, оголошено вступну та резолютивну частину рішення та сторін повідомлено про дату складення повного тексту рішення. Фіксація судового процесу технічними засобами не проводилася.

Вивчивши матеріали справи, господарський суд,-

ВСТАНОВИВ:

Відносини, пов'язані з діяльністю транспорту, у тому числі залізничного, регулюються Законом України "Про транспорт", Цивільним та Господарським кодексами України, іншими актами законодавства України.

Ст.307 Господарського кодексу України, яка кореспондується зі ст.908 Цивільного кодексу України, передбачено, що умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.

Ст.3 Закону України "Про залізничний транспорт" встановлює, що нормативні документи, які визначають порядок і умови перевезень, користування засобами залізничного транспорту загального користування, безпеки руху, охорони праці, забезпечення громадського порядку, перетину залізничних колій іншими видами транспорту та комунікаціями, пожежної безпеки, санітарні норми та правила на залізничному транспорті України, є обов'язковими для всіх юридичних і фізичних осіб на території України.

Статут залізниць України, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998 року із змінами та доповненнями, внесеними Постановами Кабінету Міністрів України №1510 від 11.10.2002 року та № 1973 від 25.12.2002 року (далі по тексту Статут залізниць України), визначає обов'язки, права та відповідальність залізниць, а також підприємств, організацій, установ і громадян, які користуються залізничним транспортом.

Відповідно до п.1 ст.908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення.

За договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов'язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов'язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складенням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами) (п.п.1, 2, 3 ст.909 Цивільного кодексу України)).

Згідно ст.920 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язань, що випливають із договору перевезення, сторони несуть відповідальність, встановлену за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами).

Накладна, у відповідності із ст.6 Статуту залізниць України, це основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.

За договором залізничного перевезення вантажу, згідно ч.1 ст.22 Статуту залізниць України, залізниця зобов'язується доставити ввірений їй вантажовідправником вантаж у пункт призначення в зазначений термін і видати його одержувачу, а відправник зобов'язується сплатити за перевезення встановлену плату.

Відправники повинні надати станції навантаження на кожне відправлення вантажу заповнену накладну (комплект перевізних документів). Станція призначення видає накладну одержувачу разом з вантажем. Дата приймання і видачі вантажу засвідчується на накладній календарним штемпелем станції. В разі проведення митного контролю дата видачі вантажу ставиться після закінчення митних операцій (ч.ч.1, 2, 3 ст.23 Статуту залізниць України).

Завантаження вантажів у вагони (контейнери), а також вивантаження з них здійснюється відправниками та одержувачами (ч.1 ст.30 Статуту залізниць України).

Під час здавання вантажів для перевезення відправником має бути зазначена у накладній їх маса. (ч.1 ст.37 Статуту залізниць України).

Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто (ч.4 ст.52 Статуту залізниць України).

Залізниці, вантажовідправники, вантажоодержувачі, пасажири, транспортні, експедиторські і посередницькі організації та особи, які виступають від імені вантажовідправника і вантажоодержувача, несуть матеріальну відповідальність за перевезення у межах і розмірах, передбачених цим Статутом та окремими договорами (ст.105 Статуту залізниць України).

Вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності, неточності або неповноти відомостей, зазначених ним у накладній. Залізниця має право перевіряти правильність цих відомостей, а також періодично перевіряти кількість та масу вантажу, що зазначаються у накладній (ч.ч.1, 2 ст.24 Статуту залізниць України).

За неправильно зазначену у накладній масу вантажу з відправника стягується штраф у розмірі п'ятикратної провізної плати за всю відстань перевезення. При цьому відправник несе перед залізницею відповідальність за наслідки, які виникли (ст.122 Статуту залізниць України).

Як вбачається з матеріалів справи у січні 2013 року зі станції Терни Придніпровської залізниці відповідач здійснив відправлення вагону № 52725959 з концентратом залізорудним (гематит) на станцію Комунарськ Донецької залізниці, що підтверджується накладною №46801049 від 06.02.13р.

Користуючись правом, наданим залізниці (позивачу) ст.24 Статуту залізниць України, залізниця перевірила правильність відомостей щодо маси вантажу, зазначеної у накладній вантажовідправником (відповідачем), внаслідок чого на станції Павлоград-1 Придніпровської залізниці було виявлено, що у вагоні № 52725959 маса нетто вантажу на 6350кг менше, ніж вказано у перевізному документі (накладній), про що складено комерційний акт АА № 043747/1 від 07.02.13р.

На станції призначення Комунарськ Донецької залізниці було здійснено перевірку маси вантажу, при якій різниці в фактичній масі вантажу та масі вказаній у комерційному акті не виявлено, про що зроблено відповідну відмітку у розділі Є комерційного акту АА № 043747/1/8 від 07.02.13р.

За змістом ст.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць.

Підставою для покладення на відповідача відповідальності, згідно ст. 122 Статуту залізниць України, за неправильне зазначення ним відомостей про масу вантажу є комерційний акт, складений у випадках передбачених ст.129 Статуту залізниць України (п.3.23 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України від 29.05.02р. № 04-5/601 (зі змінами та доповненнями).

Провізна плата, як зазначено в накладній №46801049 від 06.02.13р. (вагон № 52725959) складає 2967,00грн., різниця в масі, визначена на станції відправлення порівняно з масою, що виявилася на станції призначення в даному випадку перевищує норму природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто, тому позивач, у відповідності до ст.122 Статуту залізниць України, правомірно нарахував відповідачеві штраф у розмірі 14835,00грн. (2967,00грн. (провізна плата за вагон від ст.Терни Придніпровської залізниці до ст. Комунарськ Донецької залізниці) х 5 (розмір штрафу передбачений ст.122 Статуту залізниць України).

Твердження відповідача про те, що відомості зазначені в накладній є правильними та точними, так як маса вантажу визначена відповідачем на 150-тонному вагонному пристрої та склала 3682300кг, про що зазначено у відповідній графі залізничної накладної № 46801049, господарський суд не визнає обґрунтованими, так як належними доказами суду не доведено відсутність вини відповідача та наявність вини позивача.

Додатково господарський суд звертає увагу на положення п. 28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 21.11.00р. № 644 та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 24.11.00р. за № 861/5082 вантажі, завантажені відправником у вагони відкритого типу (платформи, напіввагони, тощо) приймаються залізницею до перевезення шляхом візуального огляду вагона, вантажу, його маркування та кріплення без перевірки маси та кількості вантажу.

З урахуванням викладеного, станцією відправлення спірний вагон № 52725959 при прийманні до перевезення було перевірено шляхом візуального огляду, таким чином відповідальність за правильність даних зазначених у накладній лежить на відповідачі, а позивач має право, а не обов'язок перевірити правильність даних.

Позицію відповідача, що позовні вимоги позивача спростовуються інформацією зазначеною в комерційному акті та акті загальної форми, а саме: над люками 1-2 на всю ширину спірного вагону вантаж розміщений на дні вагону висотою 800мм, на поверхні вантажу наявний водний покров, на хребтовій балці під 1-2 люками наявні сліди вантажу, що перевозиться, господарський суд не визнає обґрунтованою, так як разом з даною інформацією комерційний акт АА № 043747/1 від 07.02.13р. містить інформацію, що вагон не маркований, виїмки та воронки відсутні, вагон в технічному відношенні справний, без дверний, люка закриті, течі вантажу немає, що підтверджує відсутність втрати вантажу під час перевезення.

Господарський суд визнав заперечення відповідача викладені у відзиві на позов не обґрунтованими та такими, що не спростовують вину відповідача у зазначенні неправильної маси вантажу у накладній №46801049 від 06.02.13р.

Відповідно до абз.7 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір при задоволенні позову покладається на відповідача.

З урахуванням абз.7 ч.1 ст.49 Господарського процесуального кодексу України стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 1720,50грн.

На підставі вищенаведеного та керуючись ст.ст.1,22,33,43,44,49,82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,-

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

Стягнути з публічного акціонерного товариства "Північний гірничо-збагачувальний комбінат" (50079, Дніпропетровська область. м.Кривий Ріг, Тернівський район; ідентифікаційний код 00191023) на користь державного підприємства "Придніпровська залізниця" (49000, м.Дніпропетровськ, пр.К.Маркса, 108, ідентифікаційний код 01073828) в особі відокремленого підрозділу "Дніпропетровська дирекція залізничних перевезень" (49600, м.Дніпропетровськ, пр.Карла Маркса, 108; ідентифікаційний код 26139824) 14835,00грн. (чотирнадцять тисяч вісімсот тридцять п'ять грн. 00 коп.) - штраф за неправильно зазначену масу вантажу; 1720,50грн. (одна тисяча сімсот двадцять грн. 50 коп.) - судовий збір, видати наказ.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.

Суддя О.О. Коваленко Повне рішення складено 21.10.13р.