Рішення № 34311666, 23.10.2013, Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області

Справа № 473/4521/13-ц

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"23" жовтня 2013 р. Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі: головуючої судді Старжинської О.Є., при секретарі судового засідання Ніколаєнко Г.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Вознесенськ Миколаївської області цивільну справу за позовом публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В :

01.10.2013 року публічне акціонерне товариство комерційний банк «ПриватБанк» (далі - Банк) звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в сумі 34530,75 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що між Банком та відповідачем 06.12.2007 року був укладений кредитний договір № NKXRRС12140030, відповідно до умов якого Банк надав позичальнику кредитні кошти в сумі 5197,50 грн. на строк до 06.12.2010 року (включно), а останній зобовязався вчасно повернути суму кредиту шляхом внесення щомісячного платежу в сумі 266,61 грн., який складаються з заборгованості за кредитом, процентів за користування кредитними коштами 1% місячних, щомісячної винагороди за надання фінансового інструменту (комісія) у сумі 93,56 грн., одноразової винагороди за надання фінансового інструменту у сумі 472,50 грн., а також інших витрат згідно умов договору.

Взяті на себе зобов'язання, відповідно до умов кредитного договору, Банк виконав у повному обсязі. Проте, відповідач ОСОБА_1, незважаючи на це, порушив його, оскільки своєчасно не погашав кредит та не сплачував відсотки за користування ним, комісію, внаслідок чого станом на 19.09.2013 року утворилася заборгованість по кредитному договору в сумі 34530,75 грн., яка складається з :

-заборгованості за кредитом у сумі 4813,70 грн.;

-заборгованості за процентами у сумі 771,12 грн.;

-заборгованості по комісії у сумі 2058,32 грн.;

-пені у сумі 24767,10 грн.;

- штрафів у сумі 500 грн. 00 коп. (фіксована частина), 1620,51 грн. (процентна складова).

В судове засідання представник позивача не зявився, суду надав заяву про розгляд справи за його відсутності, підтримання позовних вимог, згоду на винесення заочного рішення.

Відповідач у судове засідання не зявився, судом належним чином повідомлений про час та місце його проведення за зареєстрованим місцем проживання (вручено члену сімї). Причину неявки суду не повідомив.

Дослідивши матеріали справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів, суд прийшов до наступного.

Зокрема, судом встановлено, що між Банком та відповідачем 06.12.2007 року був укладений кредитний договір № NKXRRС12140030, в якому сторони узгодили всі його умови.

Договір складається з письмової заяви позичальника з відмітками банку, а також Умов надання споживчого кредиту фізичним особам («Розстрочка») (Стандарт) (далі Умов).

Відповідно до договору Банк зобовязався надати та в подальшому надав позичальнику на споживчі потреби кредитні кошти в сумі 5197,50 грн. на строк до 06.12.2010 року (включно).

Зі своєї сторони позичальник зобовязався щомісячно (в період з 20 по 25 число кожного місяця) частинами повертати 266,61 грн. (щомісячний платіж), що включає отриманий кредит, проценти за користування ним в розмірі 1,0 % на місяць від суми залишку заборгованості по кредиту, щомісячну винагороду за надання фінансового інструменту (комісію) в сумі 93,56 грн., одноразової винагороди за надання фінансового інструменту у сумі 472,50 грн.

Згідно договору наслідками порушення його умов щодо своєчасного виконання зобовязань позичальником є сплата ним Банку пені, штрафів відповідно до Умов (п.п. 5.1, 5.3).

Ст. 1054 ЦК України передбачає, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобовязується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобовязується повернути кредит та сплатити проценти.

До відносин за кредитним договором застосовуються положення щодо договору позики, якщо інше не встановлено законом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України кредитодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюється договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1049, ст. 1050 ЦК України позичальник зобовязаний повернути кредитодавцю кредит у строк та в порядку, що встановлені договором.

В разі несвоєчасного повернення коштів він не звільняється від обовязку виконання зобовязання, при цьому кредитодавець має право вимагати від позичальника достроково повернути всю суму кредиту та внести інші платежі, передбачені договором.

Крім цього, положення ст.ст. 546, 548-551, 553-554 ЦК України вказують на те, що сторони зобовязання можуть домовитися про забезпечення його виконання. Виконання зобовязання забезпечується, зокрема неустойкою (штрафом, пенею), порядок та форма забезпечення встановлюється в Законі або договорі.

З матеріалів справи слідує, що позичальник повинен був погашати кредит, сплачувати відсотки за користування кредитом, а також винагороду в порядку та строки відповідно до заяви останнього (п.п. 4.1 4.8 Умов), проте свої зобовязання не виконав.

Згідно п. 4.7 Умов при порушенні позичальником визначеного в заяві строку погашення заборгованості, така заборгованість в частині вчасно непогашеної суми кредиту вважається простроченою. З цього моменту здійснюється нарахування пені, відповідно до п. 4.2 вищевказаних Умов.

Так, п. 5.1 Умов передбачено право Банку нарахувати пеню в розмірі 0,5% від суми непогашеної заборгованості, але не менше 01 грн. 00 коп. за кожен день прострочення платежу. Нарахування вказаної неустойки на прострочену суму здійснюється протягом трьох років з дня, коли відповідне зобовязання повинно бути виконано (п.5.4 Умов).

Так, як вбачається з матеріалів справи, позичальник дійсно порушив умови договору в частині вчасного повернення кредиту, в зв'язку з цим станом на 19.09.2013 року утворилася заборгованість по кредитному договору в сумі 34530,75 грн., яка складається з:

-заборгованості за кредитом у сумі 4813,70 грн.;

-заборгованості за процентами у сумі 771,12 грн.;

-заборгованості по комісії у сумі 2058,32 грн.;

-пені у сумі 24767,10 грн.;

- штрафів у сумі 500 грн. 00 коп. (фіксована частина), 1620,51 грн. (процентна складова).

Що стосується вимог про стягнення суми пені, то суд виходить з того, що ч.3 ст. 551 ЦК України дозволяє зменшити розмір неустойки за рішенням суду, за наявності кількох умов: а) якщо розмір неустойки значно перевищує розмір заподіяних невиконанням зобовязання збитків; б) за наявності інших обставин, що мають істотне значення. При цьому, діючим законодавством не наводиться чіткий перелік таких обставин.

Згідно рішення Конституційного Суду України від 11 липня 2013 року у справі за Конституційним зверненням громадянина ОСОБА_2 щодо офіційного тлумачення положень другого речення преамбули Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" (№ 7-рп/2013) рекомендовано ОСОБА_3 України законодавчо врегулювати питання щодо встановлення справедливого розміру неустойки за прострочення виконання позичальниками - фізичними особами грошових зобов'язань у відносинах споживчого кредитування.

З розрахунку, наданого Банком, видно, що розмір заявленої до стягнення пені (24767 грн. 10 коп.) значно перевищує заборгованість відповідача за тілом кредиту.

Разом з тим, відповідно до п.6 ч.1 ст. 3 ЦПК України одним із загальних засад цивільного законодавства є справедливість, добросовісність і розумність, а також судовий захист цивільних прав та інтересів.

За такого, враховуючи наведене, суд вважає за можливе зменшити розмір пені до 8000 грн. 00 коп.

Крім того, п.5.3 Умов передбачено, що при порушенні позичальником строків платежів по будь якому з грошових зобовязань, більш ніж на 30 днів позичальник зобовязаний сплатити Банку штраф у розмірі 500 грн. 00 коп. + 5 % від суми заборгованості.

Проте, нарахований позивачем штраф не може бути стягнутий додатково до пені, виходячи з наступного.

Так, пеня та штраф є різновидами неустойки, як юридичної відповідальності, а не окремими видами штрафних санкцій. При цьому, одночасне стягнення штрафу та пені за одне й те ж порушення позичальником умов договору вказує на застосування позикодавцем подвійної відповідальності за одне й те ж порушення, що не допускається законом, зокрема вимогами ч. 1 ст. 61 Конституції України та ч. 3 ст. 509 ЦК України, згідно з якими ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення (в тому числі цивільно-правової), а зобовязання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

В силу ч. 1 ст. 88 ЦПК України, стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтверджені судові витрати. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві пропорційно до розміру задоволених позовних вимог. Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати, з урахуванням ступеня їх задоволення в сумі 229,4 грн.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 60, 88, 209, 212 215, 224-226 ЦПК України, суд -

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 ідент. номер НОМЕР_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (рахунок 29092829003111, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) заборгованість за кредитним договором № NKXRRС12140030 від 06.12.2007 року станом на 19.09.2013 року, яка складається з: заборгованості за кредитом у сумі 4813,70 грн., заборгованості за процентами в сумі 771,12 грн., заборгованості по комісії у сумі 2058,32 грн., також пеню в сумі 8000 грн., штрафи у сумі 500 грн. 00 коп. (фіксована частина), 1620,51 грн. (процентна складова) а всього 16476,45 грн. (шістнадцять тисяч чотириста сімдесят шість гривень сорок пять коп.)

Стягнути з ОСОБА_1 ідент. номер НОМЕР_1 на користь публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (рахунок 64993919400001, МФО 305299, код ЄДРПОУ 14360570) судові витрати в розмірі 229,4 грн. (двісті двадцять девять гривень сорок коп.).

Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області шляхом подачі апеляційної скарги протягом десяти днів після його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Суддя: О.Є.Старжинська