Постанова № 3431158, 24.03.2009, Дружківський міський суд Донецької області

Справа №2а-55 2009р.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 березня 2009 року Дружківський міський суд Донецької області у складі:

головуючого – судді Лебеженко В.О.

при секретарі Слободкіній Т.І.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Дружківка адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради про визнання дій незаконними і стягнення недоотриманої разової компенсації як інваліду 3 групи, -

В С Т А Н О В И В :

20 січня 2009 року позивач ОСОБА_1 , яка діє за дорученням в інтересах ОСОБА_3 , звернувся до суду з позовною заявою до Дружківського управління праці та соціального захисту населення, в якій вказала, що ОСОБА_3 є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Згідно висновку МСЕК від 23.06.2008 року йому було встановлено 3-тю групу інвалідності, пов’язану з наслідками Чорнобильської катастрофи. У зв’язку з встановленням ОСОБА_3 групи інвалідності він набув право на одержання одноразової компенсації на оздоровлення у розмірі тридцяти мінімальних заробітних плат. Незважаючи на вимоги Закону, відповідач нарахував йому одноразову компенсацію в значно меншому розмірі у сумі 189 грн. 60 коп. Просить суд визнати дії відповідача незаконними та стягнути на його користь недоотриману суму одноразової компенсації на оздоровлення у розмірі 15750 грн. 00 коп.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала у повному обсязі та пояснила, що її чоловіку ОСОБА_3 згідно висновку МСЕК від 23.06.2008 року було вперше встановлено 3-тю групу інвалідності, пов’язану з наслідками Чорнобильської катастрофи. Замість тридцяти мінімальних заробітних плат йому було нараховано, але не виплачено лише 189 грн. 60 коп. Просить суд визнати дії відповідача незаконними та стягнути на його користь недоотриману суму одноразової компенсації на оздоровлення у розмірі 15750 грн. 00 коп.

В судовому засіданні представник відповідача ОСОБА_2 позовні вимоги не визнала та пояснила, що виплата одноразової компенсації як інваліду 3 групи Дружківським управлінням праці та соціального захисту населення проводились в порядку передбаченому постановою Кабінету Міністрів України „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 26.07.1996 року № 836 та постановою Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”. 5.11 2008 року ОСОБА_3 було нараховано одноразову компенсацію в сумі 189грн. 60 коп. Однак виплатити ю компенсацію вони не можуть у зв’язку з накладенням арешту на розрахунковий рахунок. Просить суд в задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 підлягають задоволенню з наступних підстав.

Згідно виписки із акту огляду МСЕК НОМЕР_1 від 23.06.2008 року ОСОБА_3 була вперше була встановлена 3 група інвалідності, яка пов’язана с ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безстроково (а.с.9).

Згідно заяви ОСОБА_3 від 02.10.2008 року ОСОБА_3 звертався до начальника УПСЗН Дружківської міської ради про виплату йому компенсації як інваліду 3 групи у розмірі 30 мінімальних заробітних плат, у сумі 15750 грн. (а.с.10).

Згідно відповіді начальника УПСЗН м.Дружківка ОСОБА_3 була нарахована 5.11.2008 року компенсація за шкоду заподіяну здоров’ю, як інваліду 3-ї групи у зв’язку з Чорнобильською катастрофою в сумі 189,60 грн. Здійснити виплату неможливо в зв’язку з арештом розрахункового рахунку (а.с.11).

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, соціального захисту потерпілого населення, визначені Законом України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” №796-ХІІ від 28.02.1991 року, оскільки відповідно до статті 50 Конституції України кожен має право на безпечне для життя і здоров’я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Абзацом 4 частини 1 статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” передбачено, що учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами 3 групи внаслідок Чорнобильської катастрофи виплачується одноразова компенсація у розмірі 30 мінімальних заробітних плат.

Виплата здійснюється з мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення інвалідності.

Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» не уповноважено Кабінет Міністрів України зменшувати конкретні суми виплат.

Встановлений у 1996 році постановою Кабінету Міністрів України №836 від 26.07.1996 року розмір щорічної допомоги на оздоровлення протягом тривалих років не змінювався і не відповідає розміру, встановленому іншими законами України.

Оскільки ні Верховна Рада України, ні Кабінет Міністрів України в наступному будь-яких рішень із цих питань не приймали, то виходячи із загальних засад пріоритетності законів над підзаконними нормативними актами при вирішенні даного спору, застосуванню підлягає саме стаття 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” та законодавство щодо розміру мінімальної заробітної плати на 2008 рік, а не постанова Кабінету Міністрів України „Про компенсаційні виплати особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” від 26.07.1996 року № 836 та постанова Кабінету Міністрів України №562 від 12.07.2005 року „Про щорічну допомогу на оздоровлення громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”.

Слід зазначити, що відповідно до підпункту 11 пункту 28 Розділу ІІ Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України стаття 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, була викладена у новій редакції, згідно якої одноразова компенсація учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які стали інвалідами внаслідок Чорнобильської катастрофи, та сім'ям, які втратили годувальника із числа осіб, віднесених до учасників ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та смерть яких пов'язана з Чорнобильською катастрофою, щорічна допомога на оздоровлення виплачується в порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України.

Однак, згідно рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року ці зміни до Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” визнанні неконституційними.

Рішення Конституційного Суду України у цій справі має преюдиціальне значення для судів загальної юрисдикції при розгляді ними позовів у зв'язку з правовідносинами, які виникли внаслідок дії положень Закону України „Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України”, визнаних неконституційними.

Оскільки третя група інвалідності була встановлена ОСОБА_3 23 червня 2008 року, тобто після прийняття Конституційним Судом України рішення №10-рп/2008 від 22 травня 2008 року, суд вважає, що дії Управління праці та соціального захисту населення виконкому Дружківської міської ради щодо відмови позивачу у виплаті різниці у компенсації у зв’язку з встановленням позивачу вищої групи інвалідності з урахуванням положень ст. 48 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок чорнобильської катастрофи» є незаконними.

За таких обставин та з урахуванням вимог статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради повинно виплатити позивачу одноразову компенсацію за шкоду заподіяну здоров’ю у розмірі 30 мінімальних заробітних плат виходячи із суми мінімальної заробітної плати, яка склалася на момент встановлення позивачу групи інвалідності.

Відповідно до ст.59 Закону України „Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів” №107-VI від 28.12.2007 року розмір заробітної плати з 01.01.2008 року складала 515 грн., 1 квітня 2008 року – 525 грн., з 1 жовтня 2008 року – 545 грн., з 1 грудня 2008 року – 605 грн. на місяць.

Враховуючи, що на момент встановлення позивачу 3 групи інвалідності, тобто 23.06.2008 року мінімальна заробітна плата складала 525 грн., сума яка повинна бути стягнута з відповідача на користь позивача складає: 525х30 = 15750 гривень 00 коп.

Оскільки на момент розгляду справи ОСОБА_3 фактично не отримав від відповідача будь-якої компенсації за шкоду заподіяну здоров’ю передбаченою статтею 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи”, то позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 94 КАС України судові витрати відносяться за рахунок держави, оскільки сторони звільнені від їх сплати.

На підставі Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008 року, керуючись ст.ст. 6-12, 71, 86, 94, 158-163, Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_3 до Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради про визнання дій незаконними і стягнення недоотриманої разової компенсації як інваліду 3 групи – задовольнити.

Визнати дії Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради щодо відмови ОСОБА_3 у виплаті одноразової компенсації за шкоду заподіяну здоров’ю як інваліду 3 групи – незаконними.

Стягнути з Управління праці та соціального захисту населення Дружківської міської ради (р/р 35210017001497 в УДК у Донецькій області МФО 834016 ОКПО 26010987) за рахунок коштів Державного бюджету України на користь ОСОБА_3 разову компенсацію за шкоду заподіяну здоров’ю як інваліду 3 групи відповідно до статті 48 Закону України „Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи” у сумі 15750 (п’ятнадцять тисяч сімсот п’ятдесят) гривень 00 коп.

Вступна та резолютивна частини постанови прийняті у нарадчій кімнаті та проголошенні у судовому засіданні 24 березня 2009 року. Постанова у повному обсязі складена 30 березня 2009 року.

На постанову може бути подана заява про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складання постанови у повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України – з дня складання у повному обсязі. Апеляційна скарга подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до Донецького апеляційного адміністративного суду через Дружківський міський суд Донецької області.

Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк встановлений статтею 186 КАС України, рішення суду набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо вона не скасована, набирає законної сили після розгляду справи Донецьким апеляційним адміністративним судом.

Суддя