Постанова № 34310107, 22.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

22 жовтня 2013 року 16 год. 45 хв. № 826/13954/13-а

Суддя Окружного адміністративного суду міста Києва Данилишин В.М. розглянув у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом державного підприємства "Держекоінвест" до державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання нечинним та скасування рішення відповідача.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 30 серпня 2013 року надійшов позов державного підприємства "Держекоінвест" (також далі - позивач) до державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби, правонаступником якої є державна податкова інспекція у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (також далі - відповідач) про визнання нечинним та скасування податкового повідомлення-рішення відповідача від 11 квітня 2013 року № 0002942202 (також далі - оскаржуване рішення).

В обґрунтування позову законний представник позивача зазначив, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню, оскільки складене відповідачем на підставі висновків, зроблених за результатами перевірки позивача, які не відповідають фактичним обставинам.

Ухвалою суду від 02 вересня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У ході судового розгляду справи представник позивача підтримала позов та просила задовольнити його повністю.

Представник відповідача у судовому засіданні 02 жовтня 2013 року позов не визнав та просив відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у судовому засіданні 02 жовтня 2013 року. Пояснив, що підстави для задоволення позову відсутні, оскільки відсутні ознаки протиправності оскаржуваного рішення.

У судове засідання 14 жовтня 2013 року представник відповідача не прибув, хоча про дату, час та місце судового розгляду повідомлений належним чином, заява про розгляд справи за відсутності представника відповідача до суду не надійшла.

Враховуючи викладене та зважаючи на достатність наявних у матеріалах справи доказів для розгляду та вирішення справи по суті, у судовому засіданні 14 жовтня 2013 року судом, відповідно до ч.ч. 4, 6 ст. 128 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі - КАС України), прийнято рішення про подальший розгляд та вирішення справи у порядку письмового провадження.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем у період із 19 по 25 березня 2013 року проведено перевірку позивача, за результатами якої 01 квітня 2013 року складено акт № 1044/22.2/36939719 про результати документальної виїзної позапланової перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства при взаємовідносинах із товариством з обмеженою відповідальністю "Антіс Трейд" (також далі - ТОВ "Антіс Трейд") за період із 01 по 31 грудня 2012 року (також далі - акт перевірки), згідно з висновками якого, позивачем завищено від'ємне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду за грудень 2012 року у розмірі 1855885,00 грн., чим порушено п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.1, 201.2, 201.4, 201.6 ст. 201 Податкового кодексу України (також далі - ПК України).

Перевірку проведено на підставі наказу від 19 березня 2013 року № 570 "Про проведення документальної позапланової виїзної перевірки", копію якого вручено особисто під розписку уповноваженій особі позивача до початку проведення перевірки.

На підставі акту перевірки, 11 квітня 2013 року відповідачем складено оскаржуване рішення, яким позивачу зменшено від'ємне значення суми податку на додану вартість у розмірі 1855885,00 грн.

За результатами розгляду скарг в адміністративному (досудовому) порядку, оскаржуване рішення залишено без змін.

Суд погоджується з доводами представників позивача щодо наявності підстав для скасування оскаржуваного рішення, виходячи з аналізу наявних у матеріалах справи доказів та наступних положень і обставин.

Так, відповідно до підпункту 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, підпункту 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, підпункту 78.1.1 п. 78.1, п. 78.4 ст. 78 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наслідками перевірок інших платників податків або отримання податкової інформації виявлено факти, що свідчать про можливі порушення платником податків податкового, валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом 10 робочих днів з дня отримання запиту;

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

У ході розгляду справи судом з'ясовано, що висновки відповідача про завищення позивачем від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду ґрунтуються виключно на обставинах, виявлених у ході перевірки контрагента позивача - ТОВ "Антіс Трейд".

Зокрема, в акті перевірки міститься інформація, зазначена в акті від 13 лютого 2012 року № 580/22-9/35265175 про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Антіс Трейд" щодо підтвердження господарських відносин за період із серпня 2010 року по грудень 2012 року, з якої вбачається, що вказане товариство зареєстровано без мети здійснення фінансово-господарської діяльності, за грошову винагороду. Фінансово-господарська діяльність ТОВ "Антіс Трейд" здійснюється поза межами правового поля, що свідчить про не набуття вказаним товариством належним чином цивільної правосуб'єктності.

При цьому, відповідачем у ході перевірки не здійснено аналізу фінансово-господарських відносин між позивачем та його контрагентом. Зокрема, в акті перевірки не міститься інформації про укладені між позивачем та ТОВ "Антіс Трейд" договори і первинні документи, які підтверджують/спростовують реальність господарських операцій між вказаними суб'єктами господарювання.

Будь-яких обставин (конкретизації), які б підтверджували порушення позивачем податкового законодавства (конкретні діяння), окрім обставин, виявлених у ході вчинення дій, направлених на проведення зустрічної звірки ТОВ "Антіс Трейд", в акті перевірки відповідачем також не зазначено.

Згідно з правовою позицією Вищого адміністративного суду України, викладеною в ухвалі від 12 вересня 2013 року у справі № К/800/15523/13, судова практика вирішення податкових спорів виходить з презумпції добросовісності платників та інших учасників правовідносин у сфері економіки. У зв'язку з цим презюмується, що дії платника, результатом яких є отримання податкової вигоди, вважаються економічно виправданими, а відомості, що містяться у податковій та бухгалтерській звітності платника, - достовірними.

Подання платником до контролюючого органу усіх належним чином оформлених первинних документів, передбачених податковим законодавством, з ціллю отримання податкової вигоди є підставою для її отримання, якщо податковий орган не доведе неправдивість, недостовірність або суперечливість відомостей, що містяться у таких документах.

Доводи податкового органу про отримання платником необґрунтованої податкової вигоди мають ґрунтуватись на сукупності доказів, що безспірно підтверджують існування обставин, які виключають право платника, зокрема, на формування податкового кредиту.

Неможливість проведення зустрічної звірки контрагента не є імперативною ознакою протиправності його діяльності та не може розцінюватися як беззаперечне свідчення фіктивності усіх господарських операцій, здійснюваних таким контрагентом.

При дотриманні контрагентом законодавчо встановлених вимог щодо оформлення відповідних документів підстави для висновку про недостовірність або суперечливість відомостей, зазначених у таких податкових накладних, відсутні, якщо не встановлені обставини, які свідчать про обізнаність покупця про зазначення продавцем недостовірних відомостей.

У ході розгляду справи судом також з'ясовано, що між позивачем та ТОВ "Антіс Трейд" 14 червня 2012 року укладено договори № 12/11, № 13/11, № 14/11, № 15/11, № 16/11, № 17/11, № 18/11 та № 19/11 про закупівлю за державні кошти, за умовами яких ТОВ "Антіс Трейд" зобов'язалось на власний ризик, своїми та залученими силами, засобами та закупленими матеріальними ресурсами виконати роботи з капітального ремонту об'єктів соціальної сфери та здати закінчені роботи, а позивач - прийняти та оплатити їх.

На підтвердження виконання умов перелічених договорів представниками позивача надано суду копії: довідок про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/; довідок про коригування вартості виконаних будівельних робіт /та витрати/; актів приймання виконаних будівельних робіт; актів коригування виконаних будівельних робіт; підсумкових відомостей ресурсів (витрати - по факту); податкових накладних; платіжних доручень; банківських виписок з рахунку позивача; реєстру виданих та отриманих податкових накладних за грудень 2012 року; актів звірки; реєстраційно-облікових документів ТОВ "Антіс Трейд"; дозволу територіального управління Державної служби гірничого нагляду та промислової безпеки України у Київській області та місті Києві № 3834.12.32 на виконання ТОВ "Антіс Трейд" робіт підвищеної небезпеки при будівництві; ліцензії Міністерства регіонального розвитку та будівництва України від 23 листопада 2007 року серії АВ № 359166 на здійснення ТОВ "Антіс Трейд" будівельної діяльності; ліцензії Державної архітектурно-будівельної інспекції України від 19 квітня 2013 року серії АЕ № 260792 на здійснення ТОВ "Антіс Трейд" господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів архітектури.

Згідно з п.п. 198.1, 198.3, 198.6 ст. 198, п.п. 201.1, 201.2, 201.4, 201.6 ст. 201 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), право на віднесення сум податку до податкового кредиту виникає у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до ст. 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п. 193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

Право на нарахування податкового кредиту виникає незалежно від того, чи такі товари/послуги та основні фонди почали використовуватися в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку протягом звітного податкового періоду, а також від того, чи здійснював платник податку оподатковувані операції протягом такого звітного податкового періоду.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

Платник податку зобов'язаний надати покупцю (отримувачу) на його вимогу підписану уповноваженою платником особою та скріплену печаткою (за наявності) податкову накладну, складену за вибором покупця (отримувача) в один з таких способів: а) у паперовому вигляді; б) в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та умови реєстрації податкової накладної у Єдиному реєстрі податкових накладних. У такому разі складання податкової накладної у паперовому вигляді не є обов'язковим.

У податковій накладній зазначаються в окремих рядках такі обов'язкові реквізити: а) порядковий номер податкової накладної; б) дата виписування податкової накладної; в) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - продавця товарів/послуг; г) податковий номер платника податку (продавця та покупця); ґ) місцезнаходження юридичної особи - продавця або податкова адреса фізичної особи - продавця, зареєстрованої як платник податку; д) повна або скорочена назва, зазначена у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість, - покупця (отримувача) товарів/послуг; е) опис (номенклатура) товарів/послуг та їх кількість, обсяг; є) ціна постачання без урахування податку; ж) ставка податку та відповідна сума податку в цифровому значенні; з) загальна сума коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку; и) вид цивільно-правового договору; і) код товару згідно з УКТ ЗЕД (для підакцизних товарів та товарів, ввезених на митну територію України); ї) номер та дата митної декларації, за якою було здійснено митне оформлення товару, ввезеного на митну територію України.

Форма та порядок заповнення податкової накладної затверджуються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Податкова накладна складається у двох примірниках у день виникнення податкових зобов'язань продавця. Один примірник видається покупцю, а другий залишається у продавця. У разі складання податкової накладної у паперовому вигляді покупцю видається оригінал, а копія залишається у продавця.

Податкова накладна є податковим документом і одночасно відображається у податкових зобов'язаннях і реєстрі виданих податкових накладних продавця та реєстрі отриманих податкових накладних покупця.

Відповідно до ст. 1, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.

В інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року (06 травня 2011 року) № 742/11/13-11 зазначено, що для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції, тобто достовірні первинні документи.

Необхідною умовою для віднесення сплачених у ціні товарів (послуг) сум ПДВ є факт придбання товарів та послуг із метою використання у господарській діяльності.

Витрати для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток, а також податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування ПДВ мають бути фактично здійснені і підтверджені належним чином складеними первинними документи, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Крім того, як зазначено в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2011 року № 1936/11/13-11, сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформленні не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.

Таким чином, враховуючи викладені положення та обставини, а також з'ясований у ході судового розгляду справи факт реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "Антіс Трейд", суд прийшов до висновку про безпідставність складання відповідачем оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

За переконанням суду, у ході судового розгляду справи представники позивача надали достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов, а представник відповідача не надав належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення проти позову.

На підставі викладених положень та обставин суд прийшов до висновку, що позов державного підприємства "Держекоінвест" до державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про визнання нечинним та скасування рішення є обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню повністю.

При цьому, як вбачається зі змісту постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20 травня 2013 року № 7, акт суб'єкта владних повноважень може бути скасовано у разі визнання його протиправним, тобто таким, що порушує права та законні інтереси особи, оскільки, скасування такого акта є способом захисту порушеного права, який застосовується у разі, коли спірний акт не породжує жодних правових наслідків від моменту його прийняття.

Згідно з ч. 1 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).

Керуючись ст.ст. 7-11, 69-71, 86, 94, 128, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби від 11 квітня 2013 року № 0002942202, яким державному підприємству "Держекоінвест" зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість у розмірі 1855885,00 грн. (Один мільйон вісімсот п'ятдесят п'ять тисяч вісімсот вісімдесят п'ять гривень 00 копійок).

3. Присудити на користь державного підприємства "Держекоінвест" (ідентифікаційний код 36939719) здійснений ним судовий збір у розмірі 2294,00 грн. (Дві тисячі двісті дев'яносто чотири гривні 00 копійок) із Державного бюджету України.

Копії постанови направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин