Постанова № 34310092, 11.10.2013, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01601, м. Київ, вул. Командарма Каменєва, 8, корпус 1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

11 жовтня 2013 року 10 год. 26 хв. № 826/10473/13-а

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі: головуючого судді Данилишина В.М., при секретарі судового засідання Стадницькій Ю.Є., за участю представників позивача та відповідача, розглянув у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "НМК-Трейд" до державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про скасування рішень відповідача.

На підставі ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України (також далі - КАС України) у судовому засіданні 11 жовтня 2013 року проголошено вступну та резолютивну частини постанови.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Окружного адміністративного суду міста Києва 04 липня 2013 року надійшов позов товариства з обмеженою відповідальністю "НМК-Трейд" (також далі - позивач) до державної податкової інспекції у Солом'янському районі міста Києва Державної податкової служби (також далі - відповідач) про скасування податкових повідомлень-рішень відповідача від 04 лютого 2013 року № 0000602208, № 0000612208 та № 0000622208 (також далі - оскаржувані рішення).

В обґрунтування позову представник позивача зазначив, що оскаржувані рішення підлягають скасуванню, оскільки складені відповідачем на підставі висновків, зроблених за результатами проведеної перевірки позивача, які не відповідають фактичним обставинам.

Ухвалою суду від 08 липня 2013 року відкрито провадження в адміністративній справі, яку призначено до розгляду у судовому засіданні.

У судовому засіданні 09 вересня 2013 року судом, згідно зі ст. 55 КАС України, допущено заміну відповідача його процесуальним правонаступником - державною податковою інспекцією у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві (також далі - відповідач).

У ході судового розгляду справи представник позивача підтримав позов та просив задовольнити його повністю.

Представники відповідача позов не визнали та просили відмовити у його задоволенні повністю з підстав, зазначених у письмових запереченнях проти позову, наданих суду у судовому засіданні 09 серпня 2013 року. Пояснили, що оскаржувані рішення є правомірними, оскільки складені відповідачем у зв'язку з виявленням у ході перевірки позивача порушень ним податкового законодавства.

Оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд -

ВСТАНОВИВ:

Відповідачем у період із 27 грудня 2012 року по 03 січня 2013 року проведено перевірку позивача, за результатами якої 10 січня 2013 року складено акт № 68/22-8/32045917 про результати документальної позапланової невиїзної перевірки позивача з питань дотримання вимог податкового законодавства в частині повноти нарахування та сплати податку на

прибуток та податку на додану вартість (також далі - ПДВ) при взаємовідносинах із товариством з обмеженою відповідальністю "НВП "Арт Пром" (також далі - ТОВ "НВП "Арт Пром") та товариством з обмеженою відповідальністю "Науково-виробничий центр "Електропромторг" (також далі - ТОВ "НВЦ "Електропромторг") за період із 01 січня 2009 року по 30 червня 2012 року (також далі - акт перевірки), відповідно до висновків якого, позивачем:

- занижено податок на прибуток у загальному розмірі 848255,00 грн., у тому числі за: ІІ квартал 2011 року - 224820,00 грн.; ІІІ квартал 2011 року - 603750,00 грн.; IV квартал 2011 року - 19685,00 грн., чим порушено підпункт 139.1.9 п. 139.1 ст. 139 Податкового кодексу України (також далі - ПК України);

- занижено ПДВ у загальному розмірі 737612,00 грн., у тому числі за: квітень 2011 року - 33333,00 грн.; травень 2011 року - 57658,00 грн.; червень 2011 року - 104505,00 грн.; липень 2011 року - 500000,00 грн.; серпень 2011 року - 25000,00 грн.; жовтень 2011 року - 17117,00 грн., чим порушено п. 198.6 ст. 198 ПК України.

На підставі акту перевірки, 04 лютого 2013 року відповідачем складено оскаржувані рішення: № 0000602208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на прибуток у розмірі 848255,00 грн. за основним платежем; № 0000612208, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з ПДВ у розмірі 473379,00 грн. за основним платежем та у розмірі 236690,00 грн. за штрафними (фінансовими) санкціями (штрафами); № 0000622208, яким позивачу зменшено від'ємне значення ПДВ у розмірі 41138,00 грн.

За результатами розгляду заперечень та скарг в адміністративному (досудовому) порядку, акт перевірки та оскаржувані рішення залишені без змін.

Суд не погоджується з доводами представника позивача щодо наявності підстав для скасування оскаржуваних рішень, виходячи з аналізу наявних у матеріалах справи доказів та наступних положень і обставин.

Так, згідно з підпунктом 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, підпунктом 75.1.2 п. 75.1 ст. 75, підпунктом 78.1.11 п. 78.1, п. 78.4 ст. 78 ПК України (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), органи державної податкової служби мають право проводити перевірки платників податків (крім Національного банку України) в порядку, встановленому цим Кодексом.

Документальною перевіркою вважається перевірка, предметом якої є своєчасність, достовірність, повнота нарахування та сплати усіх передбачених цим Кодексом податків та зборів, а також дотримання валютного та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, дотримання роботодавцем законодавства щодо укладення трудового договору, оформлення трудових відносин з працівниками (найманими особами) та яка проводиться на підставі податкових декларацій (розрахунків), фінансової, статистичної та іншої звітності, регістрів податкового та бухгалтерського обліку, ведення яких передбачено законом, первинних документів, які використовуються в бухгалтерському та податковому обліку і пов'язані з нарахуванням і сплатою податків та зборів, виконанням вимог іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на органи державної податкової служби, а також отриманих в установленому законодавством порядку органом державної податкової служби документів та податкової інформації, у тому числі за результатами перевірок інших платників податків.

Документальна позапланова перевірка не передбачається у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї з обставин, визначених цим Кодексом.

Документальною невиїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби.

Документальна позапланова перевірка здійснюється за наявності хоча б однієї з таких обставин: отримано судове рішення суду (слідчого судді) про призначення перевірки або постанову органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, слідчого, прокурора, винесену ними відповідно до закону.

Про проведення документальної позапланової перевірки керівник органу державної податкової служби приймає рішення, яке оформлюється наказом.

Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки.

У ході розгляду справи судом з'ясовано, що перевірку позивача проведено на підставі постанови від 25 червня 2012 року про призначення документальної позапланової виїзної перевірки (також далі - постанова про призначення перевірки) та наказу від 27 грудня 2012 року № 2131 "Про проведення документальної позапланової невиїзної перевірки".

Згідно з постановою про призначення перевірки, у ході досудового слідства у кримінальні справі № 54-3414 виявлено, що з метою прикриття незаконної діяльності (конвертації безготівкових грошових коштів у готівку та сприяння легально діючим суб'єктам господарювання в ухиленні від сплати податків) протягом 2009-2011 років створено та придбано ряд суб'єктів підприємницької діяльності, у тому числі ТОВ "НВП "Арт Пром" та ТОВ "НВЦ "Електропромторг".

Допитаний у вказаній кримінальній справі засновник і директор ТОВ "НВП "Арт Пром" та ТОВ "НВЦ "Електропромторг" повідомив, що вказані товариства він зареєстрував (перереєстрував) у державних органах без мети здійснення фінансово-господарської діяльності та за грошову винагороду. Фактично фінансово-господарську діяльність від імені ТОВ "НВП "Арт Пром" та ТОВ "НВЦ "Електропромторг" він не здійснював, їх рахунками та майном не розпоряджався, бухгалтерську та податкову документацію не вів.

У ході подальшого розслідування вказаної кримінальної справи виявлено, що із ТОВ "НВП "Арт Пром" та ТОВ "НВЦ "Електропромторг" мав фінансово-господарські відносини позивач.

У матеріалах справи міститься копія постанови Печерського районного суду у місті Києві від 21 вересня 2012 року у справі № 1-555/12, зі змісту якої вбачається, що засновник і директор ТОВ "НВП "Арт Пром" та ТОВ "НВЦ "Електропромторг" обвинувачується у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 205, ч.ч. 1, 2, 3 ст. 358 Кримінального кодексу України.

У ході розгляду справи судом з'ясовано, що висновок відповідача про заниження позивачем податку на прибуток та ПДВ ґрунтується на виявленому у ході перевірки факті відсутності реального здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "НВП "Арт Пром", ТОВ "НВЦ "Електропромторг".

Зокрема, в акті перевірки зазначено, що витрати та податковий кредит позивачем сформовано на підставі документів, складених між позивачем та вказаними товариствами.

Однак, як виявлено у ході досудового слідства у кримінальній справі № 54-3414, ТОВ "НВП "Арт Пром" та ТОВ "НВЦ "Електропромторг" мають ознаки "фіктивності".

Відповідно до ст. 55-1 Господарського кодексу України, ознаки фіктивності, що дають підстави для звернення до суду про припинення юридичної особи або припинення діяльності фізичною особою - підприємцем, в тому числі визнання реєстраційних документів недійсними: зареєстровано (перереєстровано) на недійсні (втрачені, загублені) та підроблені документи; не зареєстровано у державних органах, якщо обов'язок реєстрації передбачено законодавством; зареєстровано (перереєстровано) у органах державної реєстрації фізичними особами з подальшою передачею (оформленням) у володіння чи управління підставним (неіснуючим), померлим, безвісти зниклим особам або таким особам, що не мали наміру провадити фінансово-господарську діяльність або реалізовувати повноваження; зареєстровано (перереєстровано) та проваджено фінансово-господарську діяльність без відома та згоди його засновників та призначених у законному порядку керівників.

У постанові Верховного Суду України від 01 вересня 2009 року № 21-1258во09 зазначено, що необхідно приймати до уваги факт наявності фінансово-господарських зв'язків з підприємствами, діяльність яких має ознаки фіктивності.

Стосовно господарських операцій між позивачем та ТОВ "НВП "Арт Пром", ТОВ "НВЦ "Електропромторг" суд зазначає наступне.

Між позивачем та ТОВ "НВЦ "Електропромторг" 05 травня 2011 року укладено договір поставки № П-11/45, за умовами якого ТОВ "НВЦ "Електропромторг" зобов'язалось передати (поставити) позивачу товар, а позивач - прийняти та оплатити його.

Крім того, 01 жовтня 2011 року між позивачем та ТОВ "НВП "Арт Пром" укладено договір поставки № П-11/071-а, за умовами якого ТОВ "НВП "Арт Пром" зобов'язалось передати (поставити) позивачу товар, а позивач - прийняти та оплатити його.

Згідно з п. 2.3 ст. 2, ст. 4 вказаних договорів, разом із товаром ТОВ "НВЦ "Електропромторг" і ТОВ "НВП "Арт Пром" повинні передати позивачу: посвідчення якості; ветеринарні свідоцтва або довідки; сертифікати відповідності; у разі необхідності сертифікати про визнання іноземного сертифікату; гігієнічні висновки; інструкції з використання; гарантійні сертифікати; технічні паспорти тощо.

ТОВ "НВЦ "Електропромторг" та ТОВ "НВП "Арт Пром" направляють позивачу поточний асортиментний перелік (прайс-листок) товару за допомогою електронної пошти або факсимільного зв'язку кожного разу, коли до них звертається позивач.

Позивач направляє ТОВ "НВЦ "Електропромторг" та ТОВ "НВП "Арт Пром" замовлення на придбання товарів, яке складається на підставі запропонованого вказаними товариствами асортиментного переліку та містить асортимент і кількість замовленого товару, а також бажані терміни і умови його отримання.

ТОВ "НВЦ "Електропромторг" та ТОВ "НВП "Арт Пром" підтверджують замовлення з урахуванням асортименту і кількості товару, що є на їх складі. У підтвердженні замовлення вказується погоджений сторонами термін та умови прийому-передачі товару.

Замовлення, підтвердження замовлення можуть бути передані або направлені стороною іншій стороні в оригіналі, а також у копії за допомогою факсимільного зв'язку або електронною поштою.

На підтвердження виконання умов вказаних договорів представником позивача надано суду копії: видаткових та податкових накладних; реєстру виданих та отриманих податкових накладних; банківських виписок з особового рахунку позивача.

Будь-яких інших документів, які б підтвердили реальність здійснення між позивачем та ТОВ "НВЦ "Електропромторг", ТОВ "НВП "Арт Пром" господарських операцій, у тому числі документів, обов'язковість складання яких обумовлена умовами вказаних договорів, представником позивача суду не надано.

До того ж, враховуючи виявлені у ході досудового слідства у кримінальній справі № 54-3414 обставини, у суду виник сумнів щодо достовірності на добросовісності складання документів, копії яких містяться у матеріалах справи.

Відповідно до п. 44.1 ст. 44 ПК України, для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом 1 цього пункту.

Згідно зі ст. 1, ч. 1 ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

З викладених положень вбачається, що будь-які документи мають силу первинних документів тільки за умови фактичного здійснення господарської операції.

Як зазначено в інформаційному листі Вищого адміністративного суд України від 02 червня 2011 року (06 травня 2011 року) № 742/11/13-11, якщо фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені у разі фактичного здійснення господарської операції.

Відповідно до ст. 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.

Тобто, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.

Згідно з підпунктом 139.1.9 п. 139.1 ст. 139, п. 198.6 ст. 198 ПК України, не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

У разі втрати, знищення або зіпсуття зазначених документів платник податку має право письмово заявити про це контролюючому органу та здійснити заходи, необхідні для поновлення таких документів. Письмова заява має бути надіслана до/або разом із поданням розрахунку податкових зобов'язань за звітний податковий період. Платник податків зобов'язаний відновити втрачені, знищені або зіпсовані документи протягом 90 календарних днів з дня, що настає за днем надходження такої заяви до контролюючого органу.

Не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними (або підтверджені податковими накладними, оформленими з порушенням вимог ст. 201 цього Кодексу) чи не підтверджені митними деклараціями, іншими документами, передбаченими п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу.

У разі коли на момент перевірки платника податку контролюючим органом суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

З викладених положень вбачається, що витрати та податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування повинні підтверджуватись належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків.

Водночас, як зазначено в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 02 червня 2011 року (06 травня 2011 року) № 742/11/13-11, за відсутності факту придбання товарів (послуг) або у разі, якщо придбані товари (послуги) не призначені для використання у господарській діяльності платника податків, відповідні суми не можуть включатись до складу витрат для цілей оподаткування податком на прибуток або податкового кредиту навіть за наявності формально складених, але недостовірних документів або сплати грошових коштів.

Аналогічна позиція міститься в інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 01 листопада 2011 року № 1936/11/13-11.

Таким чином, проаналізувавши викладені положення та обставини, враховуючи факт не надання представником позивача суду доказів, які б підтвердили реальність здійснення господарських операцій між позивачем та ТОВ "НВП "Арт Пром", ТОВ "НВЦ "Електропромторг", хоча про необхідність їх надання судом наголошувалось у кожному судовому засіданні, суд прийшов до висновку про правомірність складання відповідачем оскаржуваних рішень.

Згідно з ч. 1 ст. 11, ч. 1 ст. 69, ч.ч. 1, 2, 6 ст. 71 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

За переконанням суду, у ході судового розгляду справи представник позивача не надав належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовується позов, а представники відповідача надали достатньо належних доказів на підтвердження обставин, якими обґрунтовуються заперечення проти позову.

На підставі викладених положень та обставин, суд прийшов до висновку, що позов товариства з обмеженою відповідальністю "НМК-Трейд" до державної податкової інспекції у Солом'янському районі Головного управління Міндоходів у місті Києві про скасування рішень відповідача є безпідставним, необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню повністю.

Відповідно до ч. 2 ст. 94 КАС України, якщо судове рішення ухвалене на користь сторони - суб'єкта владних повноважень, суд присуджує з іншої сторони всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати, пов'язані із залученням свідків та проведенням судових експертиз. У зв'язку з ухваленням судового рішення на користь суб'єкта владних повноважень та відсутністю з його сторони судових витрат, пов'язаних із залученням свідків та проведенням судових експертиз, судові витрати стягненню з позивача не підлягають.

Керуючись ст.ст. 7-12, 69-71, 86, 122, 158-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити повністю у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю "НМК-Трейд".

Копії постанови у повному обсязі направити (вручити) сторонам (їх уповноваженим представникам) у порядку та строки, встановлені ст. 167 КАС України.

Згідно зі ст.ст. 185, 186 КАС України, постанова може бути оскаржена шляхом подання до Київського апеляційного адміністративного суду через Окружний адміністративний суд міста Києва апеляційної скарги протягом десяти днів із дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Київського апеляційного адміністративного суду.

Відповідно до ст. 254 КАС України, постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя В.М. Данилишин

Постанова у повному обсязі складена 16 жовтня 2013 року